ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 638/3288/16-ц Номер провадження 22-ц/814/3183/22Головуючий у 1-й інстанції Семіряд І.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
У Х В А Л А
27 жовтня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Хіль Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_2 ,
на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 10 червня 2021 року, постановлену суддею Семіряд І.В.,
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Дзержинський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про визнання фіктивним розірвання шлюбу, поновлення права на спадщину, поновлення строків звернення до нотаріальної контори, анулювання актового запису та визнання права на вклади та визнання спадкоємцем першої черги спадкування,
в с т а н о в и в:
У провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова із 26.02.2016 перебуває зазначена справа, у межах якої відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та їх представником ОСОБА_2 заявлені клопотання про закриття провадження у справі, про застосування позовної давності, про залишення позову без розгляду, про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, про роз`єднання позовних вимог, про повернення позову ОСОБА_3 , про зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування витрат, понесених із 2016 року відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і майбутніх витрат, які мають понести відповідачі у зв`язку з розглядом справи у розмірі 20200,00 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 10.06.2021 у задоволенні клопотань представника відповідачів ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, застосування строків позовної давності, про залишення позову без розгляду, про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, про роз`єднання позовних вимог, про повернення позову, про зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування витрат відмовлено.
Ухвала районного суду вмотивована тим, що відповідні клопотання відповідачів та їх представника раніше вирішені судом, як ухвалою від 16.07.2019 у нарадчій кімнаті, так і без виходу до нарадчої кімнати.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 оскаржили ухвалу районного суду до Харківського апеляційного суду спільною апеляційною скаргою, уточнивши її вимоги заявою від 10.08.2021. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду про відмову в задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про закриття провадження в цілому та в частині позовних вимог у цивільній справі №638/3288/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання фіктивним розірвання шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_5 , зобов`язання Дзержинського ВРЦС актовий запис про розірвання шлюбу та свідоцтво про розірвання шлюбу, визнання за ОСОБА_3 права спадкування за законом після ОСОБА_5 , зобов`язання ПАТ «ПриватБанк» видати належну ОСОБА_3 1/6 частину вкладів ОСОБА_6 , визнання ОСОБА_3 такою, що прийняла спадщину ОСОБА_5 , її колишнього чоловіка, поновлення ОСОБА_3 строку для звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини за законом.
Зазначають, що 05.12.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 подано до канцелярії суду заяву про вирішенням судом раніше поданих та не розглянутих 16.07.2019 судом клопотань відповідачів, у тому числі про закриття провадження за позовними вимогами ОСОБА_3 .
У подальшому, 04.03.2020, відповідачами подано до канцелярії суду клопотання про закриття провадження: за позовними вимогами ОСОБА_3 , у зв`язку із тим, що вимога про визнання розірвання шлюбу фіктивним не може розглядатися судом в позовному провадженні; за позовними вимогами ОСОБА_3 про анулювання актового запису та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання права на спадкування за законом та визнання особи такою, що прийняла спадщину, - з підстав відсутності відмови нотаріуса у визнанні права особи на спадкування.
25.05.2020 відповідачами подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог позову про зобов`язання анулювання актового запису та видачу банком ОСОБА_3 коштів, які зберігаються на рахунках. Заявлене клопотання обґрунтоване практикою Верховного Суду, за змістом якої суд не може задовольнити позовні вимоги про зобов`язання третьої особи вчинити дії.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.10.2021 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_2 ,на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 10.06.2021.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.11.2021 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до судового розгляду.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.08.2022 указану справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням учасників справи.
Учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.352 ЦПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Цей припис, згідно із позицією Конституційного Суду України, слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
Таким чином, право на суд, складовою якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ до правосуддя.
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №668/8268/15-ц.
Виходячи зі змісту статті 353 ЦПК України, ухвала суду про відмову в закритті провадження у справі не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Згідно з п.4 ч.5 ст.357ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи викладене на підставі ст.362 ЦПК України апеляційне провадження у вказаній справі підлягає закриттю, а апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана в його інтересах представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 10.06.2021поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.353,357,362 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Закрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 10 червня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Дзержинський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про визнання фіктивним розірвання шлюбу, поновлення права на спадщину, поновлення строків звернення до нотаріальної контори, анулювання актового запису та визнання права на вклади та визнання спадкоємцем першої черги спадкування.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 10 червня 2021 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до Верховного Суду.
Датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 27.10.2022.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
Л.М. Хіль
