УХВАЛА
26 жовтня 2022 року
Київ
справа № 824/2357/15-а
адміністративне провадження № К/990/28389/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.03.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі №824/2357/15-а за позовом Підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Чернівецькій області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
18.10.2022 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» (далі - скаржник, позивач), направлена до суду поштою 10.10.2022.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 12.09.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки позивач не довів подібності правовідносин, а в цілому доводи касаційної скарги зводилися до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, наведення окремих цитат з судових рішень, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Однак, проаналізувавши доводи касаційної скарги, є підстави вважати, що скаржник не погоджується саме із результатом розгляду справи, оскільки в інших справах за його позовними вимогами був інший результат. Посилаючись на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.10.2020 у справі №2а/2470/2451/11, доводить саме те, що у такій справі його позов було задоволено. При цьому, у цій постанові Верховний Суд звертав увагу, що не є правовим висновком Верховного Суду, обов`язковим для застосування судами та суб`єктами владних повноважень, вирішення справи по суті на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин з урахуванням повноти і правильності їх установлення, а також оцінки ними належності, достатності та допустимості доказів у їх сукупності.
Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому незмістовними є посилання скаржника на подібність правовідносин, яка на його думку, полягає у загальних характеристиках предмета спору. Сам факт наявності судових рішень якими позовні вимоги платників податків були задоволені не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Крім того, у касаційній скарзі ставиться питання про преюдиційне значення у цій справі судових рішень у справах №2а/2470/2451/11, №2а/2470/3397/11 та №2а/2470/42/12, яке скаржник також обґрунтовує, фактично, результатом вирішення його позовних вимог.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово розглядав питання застосування частини четвертої статті 78 КАС України та висловлював позицію про те, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені і вони такі обставини не заперечують (зокрема, але не виключно, постанови Верховного Суду України від 23 лютого 2015 року №6-327цс15, Верховного Суду від 28 квітня 2018 року у справі №825/705/17, від 06 березня 2019 року у справі №813/4924/13-а, від 15 листопада 2019 року у справі №826/198/16, від 12 жовтня 2020 року у справі №814/435/18, від 07 лютого 2022 року у справі №520/14170/19, від 17 листопада 2021 року у справі № 806/3572/17).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначила, що обставини справи - це життєві факти, які мають значення для вирішення спору, такі як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин.
Також у цій постанові підтримано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18, пункт 32) про те, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Однак, у касаційній скарзі позивач висловлює незгоду саме зі здійсненою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку із наданими на їх підтвердження доказами і доводить необхідність зміни такої (на його користь), що не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (обов`язкової умови при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Тим більш, що за змістом статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.03.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.03.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі №824/2357/15-а за позовом Підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Чернівецькій області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон
