№ 1-594/10
ВИРОК
Іменем України
09 серпня 2010 р. Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Дмитрук Н.Ю.,
при секретарі Мельниченко Т.С.,
за участю прокурора Куц О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянин України, освіта середня-спеціальна, не одружений, не працюючий, зареєстрованого: АДРЕСА_1, та проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 14.02.2010 року, приблизно о 04.00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кімнаті квартири АДРЕСА_3 у своєї знайомої ОСОБА_3, помітивши на підвіконні вікна шкатулку, в якій знаходились золоті вироби вирішив їх таємно викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, скориставшись відсутністю власниці квартири в кімнаті та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: золотий перстень з гравіруванням у вигляді літер «МВ», вартістю 5000 гривень та комплект із двох золотих підвісок до сережок, вартістю 3000 гривень за комплект. Таємно викравши вказане вище чуже майно ОСОБА_1, сховавши його до кишені своїх штанів, після чого через деякий час з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, завдавши потерпілій ОСОБА_3 збитки на загальну суму 8000 гривень.
Він же, 20.03.2010 року, приблизно о 05.30 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння знаходячись в приміщенні нічного клуб «Саксон», який розташований по вул. Трутенко, 4 в м. Києві, проходячи біля барної стійки помітивши на ній жіночу сумку, чорного кольору, яка була залишена ОСОБА_4 без нагляду вирішив повторно таємно її викрасти. Реалізуючи свій злочинний мисел, ОСОБА_1 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, наблизившись до барної стійки, повторно, таємно викрав з неї чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: жіночу сумку «ТOD’S», вартістю 1300 гривень, в якій знаходились мобільний телефон «Нокіа 8800», вартістю 8000 гривень, в якому була вставлена сім-картка мобільного оператора «Лайф», вартістю 5 гривень, на рахунку якої було 20 гривень, гроші в сумі 160 гривень. Повторно таємно викравши вказане вище чуже майно ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілій ОСОБА_4 збитки на загальну суму 9485 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.
За згодою учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 299 КК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались.
Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і надійшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікувано вірно за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;
- особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий в силу ст. 89 КК Украхни, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання винного, суд визнає його щире каяття у вчиненому.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винного можливо тільки в ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді арешту в межах санкції даної статті.
В строк відбуття покарання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 72 КК України слід зарахувати термін його попереднього ув’язнення з 22.03.2010 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з підсудного ОСОБА_1 завданої шкоди – залишити без розгляду, оскільки повідомлений належним чином позивач в судове засідання не з’явився. Вимоги позивача в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання – 4 (чотири) місяці 18 (вісімнадцять) діб арешту.
Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_1 термін його попереднього ув’язнення з 22.03.2010 року відповідно до вимог ст. 72 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – залишити без розгляду.
Речові докази по справі – перестень золотий, вагою 7,15 г., з ініціалами на короні «МВ», 585 проби, підвісок золотий, вагою 3,08 г., з трьома пелюстками, 585 проби, підвісок золотий, вагою 3,11 г., з трьома пелюстками, 585 проби – передані під зберігальну розписку ОСОБА_3, - залишити їй же за належністю.
Речові докази по справі – жіноча сумка з ремінцем довжиною 35,0 см. чорного кольору з фірмовим написом «ТОD’S» - передана під зберігальну розписку ОСОБА_4, – залишити їй же за належністю.
Речові докази по справі – компакт-диск «Філіпс» CD-R 52x – прилучений до матеріалів справи (а.с.37), - залишити там же.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області - на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, негайно звільнивши засудженого з-під варти в залі судового засідання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим – в той же строк з моменту отримання ним копії вироку
Суддя
