Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
"11" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/242/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026) в інтересах держави в особі 1) Одеської міської ради (площа Думська, 1, м. Одеса, 65026) та 2) Міністерства охорони здоров`я України (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601)
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Бульвар 1906 (вул. Успенська, буд.11/13, прим. 101, м. Одеса, 65014) 2) Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (вул. Гоголя, 10, м. Одеса, 65082) та 3) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009)
про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень, визнання незаконними дій та скасування дозволу на виконання будівельних робіт
за участю представників учасників справи:
прокурор: Гузь В.Г.;
від позивача-1: Асташенкова О.І.;
від позивача-2: не з`явився;
від відповідача-1: Черкес В.О.; Опанасенко А.В.;
від відповідача-2: не з`явився;
від відповідача-3: Картавцева А.М.
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Міністерства охорони здоров`я України до Товариства з обмеженою відповідальністю Бульвар 1906, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій просить суд:
- визнати незаконними та скасувати містобудівні умови і обмеження від 21.10.2019 за № 190, які затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 21.10.2019 за № 01-06/264;
- визнати незаконними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо видачі 22.09.2020 ТОВ Бульвар 1906 дозволу на виконання будівельних робіт за № ОД 012200922476 на Нове будівництво курортно-оздоровчого комплексу з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 15-А;
- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт за № ОД 012200922476, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 22.09.2020 ТОВ Бульвар 1906 на Нове будівництво курортно-оздоровчого комплексу з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 15-А.
В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставини порушення вимог містобудівного законодавства, законодавства про охорону здоров`я та охорону об`єктів культурної спадщини при видачі 21.10.2019 Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за № 190 та видачі 22.09.2020 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ТОВ Бульвар 1906 дозволу на виконання будівельних робіт за № ОД 012200922476.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2022 позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/242/22; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи з призначенням підготовчого засідання.
29.04.2022 Міністерством охорони здоров`я України було подано до суду клопотання про те, що міністерство є неналежним позивачем у справі та просить розглядати справу без його участі.
24.05.2022 відповідачем-1 було подано до суду клопотання про закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України. В обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 посилається на те, що вирішення спору за позовними вимогами прокурора в інтересах позивачів Міністерства охорони здоров`я України та Одеської міської ради до УДАБК Одеської міської ради та до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки підставою позову прокурора не є обставини порушення або загрози порушення приватного (майнового) права чи інтересу позивачів, а виник між контролюючими органами, які реалізують публічно-владні повноваження та функцію контролю.
Вищевказане клопотання відповідача-1 було поставлено судом на обговорення сторін у підготовчому засіданні 11.08.2022.
Заслухавши учасників справи та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Предметна юрисдикція господарських судів визначена у ст. 20 ГПК України.
При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог та при визначенні позивачів у справі прокурор посилається на те, що позов поданий на захист інтересів держави в особі позивача-1, як власника земельної ділянки від імені територіальної громади м. Одеси, який має право визначати цільове використання цієї земельної ділянки та правомочності орендодавця за договором з відповідачем-1.
Отже, спір у справі в частині звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі Одеської міської ради є господарським, оскільки його учасником є суб`єкт, наділений господарською компетенцією, між сторонами існують господарські відносини та спір про право, а тому він підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Між цим, статтею 14 Основ законодавства України про охорону здоров`я визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в сфері охорони здоров`я, визначають єдині науково обгрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні здоров`я населення, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчо-розпорядчу діяльність в сфері охорони здоров`я.
Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267, Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, основним завданнями якого є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері охорони здоров`я.
Так, звертаючись до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивача-2, прокурор наголошує, що видача відповідачем-2 та відповідачем-3 спірних містобудівних умов і обмежень та дозволу на забудову земельної ділянки оздоровчого призначення будівлями, які не є закладами охорони здоров`я, призводить до порушення інтересів держави в особі Міністерства охорони здоров`я України, як органу контролю у цій сфері та органу, уповноваженого державою забезпечувати реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я, оскільки саме позивач-2 є єдиним органом державної виконавчої влади, уповноваженим державою здійснювати функції державного контролю за створенням, відкриттям та діяльністю закладів охорони здоров`я.
Отже, спір у справі в частині звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі Міністерства охорони здоров`я України не є господарським, оскільки він має публічно-правовий характер, ґрунтується на нормах публічного права та виник за участю суб`єкта владних повноважень, який наділений у спірних правовідносинах владними управлінськими функціями з реалізації державного контролю у сфері охорони здоров`я, а тому він підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За змістом ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №916/242/22 в частині вимог Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України до відповідачів про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень, визнання незаконними дій та скасування дозволу на виконання будівельних робіт на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України, оскільки в цій частині спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Бульвар 1906 від 24.05.2022 вх. ГСОО № 8723/22 задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі №916/242/22 в частині вимог Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України до відповідачів про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень, визнання незаконними дій та скасування дозволу на виконання будівельних робіт.
Повну ухвалу складено 16.08.2022.
Ухвала набрала законної сили 11.08.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля
