ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Огурцов О.П. суддя-доповідач: Епель О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2022 року Справа № 640/16646/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,
за участю секретаря Масловської К.І.,
представниці Позивачів ОСОБА_4,
представниці Відповідачів Сабанюк І.О.,
представників Третьої особи Ващенка В.О., Шкаровського Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Міністерства юстиції України і товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року у справі
за позовом судових експертів Київського науково-дослідного інституту
судових експертиз Міністерства юстиції України
ОСОБА_2,
ОСОБА_1,
ОСОБА_3
до Міністерства юстиції України,
Дисциплінарної палати
Центральної експертно-кваліфікаційної комісії
при Міністерстві юстиції України,
третя особа на стороні Відповідачів,
яка не заявляє самостійні вимоги
на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю
«Миколаївський глиноземний завод»
про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
Історія справи.
1. Судові експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_2, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (далі - Позивачі) звернулися до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач-1), Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - Відповідач-2), третя особа на стороні Відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про визнання протиправними та скасування рішень Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.05.2021 №№ 1, 1/1, 1/2 про притягнення Позивачів до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивачі стверджували, що вони, як експерти, мають компетенцію та законне право і можливість самостійно визначитися з методологією та на власне переконання обирати методи, алгоритми, засоби, способи й методики досліджень при проведенні експертизи.
При цьому, Позивачі зазначили, що при проведенні комісійної психологічної експертизи ними було використано загальновідомі в науковій практиці психологічні методики, які були відібрані з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед експертизою.
Крім того, Позивачі вважають, що оскаржувані рішення Дисциплінарної палати порушують гарантії незалежності судового експерта та гарантії правильності його висновку, а також, що Відповідачем не було встановлено наявності вини Позивачів і причинно-наслідкового зв`язку з наслідками, які настали через вчинення ними дій, що стали підставою для притягнення до відповідальності.
Також, Позивачі стверджують, що скарга, на підставі якої Відповідачем-2 порушено дисциплінарне провадження стосується незгоди суб`єкта оскарження з їх висновком і що така скарга взагалі не могла бути розглянута, оскільки це призведе до проведення повторного експертного дослідження, переоцінки об`єкта дослідження, поставлення їх висновків під сумнів і порушення наданих їм, як експертам, законодавчих гарантій.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення в порядку письмового провадження, суд першої інстанції виходив з того, що Дисциплінарна палата, приймаючі оскаржувані рішення та здійснюючи оцінку способу проведення Позивачами експертизи, обрання ними певних методик та матеріалів для проведення експертного дослідження, перебрала на себе повноваження суду, який у цивільній справі повинен вирішити питання щодо стягнення відповідного морального відшкодування в розмірі, вказаному експертами.
Разом з тим, суд зазначив, що обрання методики експертного дослідження та визначення способу його проведення віднесено до компетенції експертів.
Також, суд вказав, що Дисциплінарна палата фактично спростувала висновок експертів № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020, складений за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи, через недоцільність використаного Позивачами способу проведення експертизи (вибору методів дослідження).
Крім того, суд дійшов висновку, що Відповідач-2 допустив протиправне втручання в компетенцію Позивачів і врахував обставини, встановлення яких виходить за межі його повноважень.
При цьому, суд зазначив, що наведена Відповідачем-2 у спірних рішеннях інформація щодо відсутності факту визнання Позивачами своєї вини, тяжкості наслідків, які настали в результаті вчинення дисциплінарного проступку, обставин, за яких такий проступок вчинено, попереднього застосування до Позивачів дисциплінарних стягнень та інших відомостей, що характеризують Позивачів як судових експертів (досвід роботи судовим експертом тощо), має виключно інформаційний характер.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач і ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Апелянт - Міністерство юстиції України у своїй скарзі зазначає, що під час дисциплінарного провадження розглядалося питання щодо дотримання Позивачами виключно вимог законодавства про судову експертизу та відповідних методик і надавалася оцінка діям експертів при проведенні експертизи, а не здійснювалася повторна експертиза та/або дослідження обставин, які віднесено до компетенції експертів, як про таке стверджують Позивачі і суд першої інстанції.
При цьому, Апелянт наголошує, що в оскаржуваних Позивачами рішеннях відсутні жодні висновки Дисциплінарної палати щодо правильності або неправильності експертного висновку, складеного Позивачами.
Разом з тим, Мін`юст зазначає, що при ухваленні оскаржуваних рішень Дисциплінарною палатою здійснено заходи контролю з метою забезпечення належного функціонування інституту судової експертизи.
Також, Апелянти Мін`юст і ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» звертають увагу суду на те, що Позивачі встановили факт завдання 1279 особам моральної шкоди та розмір такої шкоди 9 208 800 000 грн, не провівши спостереження, психологічної діагностики, спрямованих співбесід із жодною з цих осіб, застосувавши умовну одиницю, а не визначивши розмір шкоди, завданої кожній з осіб індивідуально, що суперечить чинним методикам, які зареєстровані в порядку, визначеному законом, та порушує вимоги законодавства про судову експертизу.
Апелянти наголошують, що Позивачі не обстежували жодної з осіб, не враховували, що всі вони відрізняються за віком, професійними та іншими ознаками, які безумовно мають вплив на їх психологічний стан, а натомість зробили висновки щодо умовно статистичного члена громадської організації.
Крім того, Апелянти вказують, що експерти вийшли за межі своїх повноважень і спеціальних знань у галузі психології та, зокрема надали висновки з питань права та екології.
При цьому, Апелянти звертають увагу на те, що оцінка проводилася Позивачами на підставі роздруківок з мережі Інтернет та копій дозвільних документів без дослідження відомостей щодо психологічно значимих фактів та, відповідно, з порушенням методик, належних до застосування.
Разом з тим, Апелянти зазначають, що Позивачі не застосували чинні, затверджені в порядку, визначеному законодавством методики проведення судових експертиз, методики психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, а натомість використали методичні рекомендації, які не пройшли апробацію, не включені до Реєстру методик та не є загальновідомими, як того вимагає ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судову експертизу».
У контексті наведених доводів апеляційних скарг Апелянти, зокрема наголошують, що Позивачі не дотрималися Методики психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, яка є атестованою, рекомендованою до застосування, внесена до Реєстру судових методик за № 14.1.75 та схвалена Науково-методологічною радою з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, рекомендована до впровадження рішенням Вченої ради Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Водночас, Апелянти наголошують, що авторство методик, використаних Позивачами, невідоме, а їх наукова обґрунтованість ніким не перевірена та не встановлена і розробка таких методик не завершена.
Апелянт ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» у своїй скарзі також зазначає, що фактично Позивачі поклали в основу свого висновку висновок фахівців Асоціації психологів України, які не є експертами, та не проводили особистого обстеження осіб, щодо яких складено висновок про моральну шкоду.
Окрім наведеного, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» вказує, що звернення зі скаргою до Мін`юсту та ініціювання дисциплінарного провадження у відношенні Позивачів жодним чином не пов`язано з правом товариства ініціювати повторну або додаткову експертизу, що є зовсім іншим правовим інструментом та має інше цільове призначення.
Крім того, Апелянт - Міністерство юстиції України вважає, що суд першої інстанції безпідставно розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та неправомірно об`єднав позовні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в одне провадження.
З цих та інших підстав Апелянти вважають, що оскаржуване ними рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021, від 21.01.2022, від 04.05.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
5. Позивачами подано відзиви на апеляційні скарги Мінюсту та ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», в якому вони просять залишити такі скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянтів та правильності висновків суду першої інстанції.
При цьому, у своїх відзивах Позивачі наполягають на своїй правовій позиції та стверджують, що оскаржувані ними рішення Дисциплінарної палати порушують гарантії незалежності судового експерта, а також вважають, що ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» взагалі не має права на апеляційне оскарження рішення суду в цій справі, а представник Мін`юсту не мав повноважень на звернення з апеляційною скаргою в інтересах обох Відповідачів.
Крім того, разом з відзивами на апеляційні скарги Позивачі подали клопотання про закриття апеляційного провадження в цій справі з підстав, зазначених вище, стверджуючі, що права ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» не порушені рішенням суду першої інстанції, а головний спеціаліст відділу судового забезпечення суміжних правових інституцій Управління судово-претензійної роботи Міністерства юстиції України Департаменту з питань судової роботи О. Щекун не мав повноважень на звернення з цією скаргою від імені Мін`юсту та на представництво інтересів обох Відповідачів.
6. Від Позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надішли заяви про відмову від адміністративного позову.
7. 16.05.2022 від Міністерства юстиції України надійшли письмові пояснення у справі, в яких Відповідач-1 зазначає, що 14.12.2021 Миколаївським апеляційним судом у справі № 487/6970/20 було досліджено спірний висновок судових експертів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та, зокрема встановлено його невідповідність вимогам чинного законодавства, порушення експертами при його складанні вимог законодавства та недотримання методики проведення психологічної експертизи, застосування методики, яка не пройшла апробацію та реєстрацію.
8. Також, 16.05.2022 від Позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в особі їх представниці ОСОБА_4 надійшло клопотання про залишення без розгляду заяв Позивачів про відмову від позову.
9. Під час судового засідання представниця Позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заявляла клопотання про відкладення судового розгляду та про оголошення перерви в судовому засіданні, у задоволенні яких відмовлено ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022, занесеними до протоколу судового засідання.
10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в особі їх представниці ОСОБА_4 про залишення без розгляду заяв Позивачів про відмову від позову.
11. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Позивачів про закриття провадження у справі та в задоволенні заяви Позивачки ОСОБА_2 про відмову від позову та не прийнято таку відмову.
12. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 залишено без розгляду заяву представниці Позивачів про відвід колегії суддів, визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії представника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, вчинені під час судового розгляду цієї справи та накладено на адвоката ОСОБА_4 штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.
13. У ході розгляду справи апеляційним судом представники Апелянтів підтримали заявлені ними вимоги, просили задовольнити їх скарги та скасувати рішення суду першої інстанції, наводячи доводи, аналогічні тим, що викладені ними письмово.
14. Представниця Позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 протии задоволення апеляційних скарг заперечувала, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, наполягаючи на протиправності оскаржуваних Позивачами рішень Відповідача-2.
15. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.
16. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - ТОВ «Миколаївський глиноземний завод») на ім`я директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Н.М. було подано звернення від 09.04.2021 № НГЗ-НСХ-01-21-293 (вхідний № 14411-33-21 від 20.04.2021) про притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення психологічної експертизи за експертною спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження» на строк 1 рік або інший більш тяжкий вид дисциплінарного стягнення у зв`язку з можливими допущеннями ними порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020.
Зазначене звернення та заявлені в ньому вимоги обґрунтовані наступним:
- експерти визначили розмір моральної шкоди не індивідуально щодо кожної з 1279 осіб, а для «умовно-статистичного члена ГО «Стоп Шлам», тоді як Методика 14.1.75 не передбачає визначення будь-яких індивідуальних психологічних виявів у абстрактної (умовної) персони і переносу свого застосування у групу;
- експерти особисто не проводили спрямованої бесіди з жодною із 1279 підекспертних осіб, як це передбачено Методикою 14.1.75, психологічної діагностики;
- висновок повністю ґрунтується і залежить від результатів іншого дослідження, проведеного особами, які не є експертами - висновку фахівців Асоціації психологів України за результатами соціально-психологічного дослідження № 010/0620 від 04.06.2020. Експерти поклали в основу експертизи дані про індивідуально-психологічні особливості 1279 осіб, визначені фахівцями, які не мають кваліфікації судових експертів, без їх перевірки особисто в ході безпосереднього обстеження осіб;
- при проведенні дослідження застосовано «Методичні рекомендації з проведення судової психологічної експертизи (експертних досліджень) з визначення орієнтовного розміру компенсації моральної шкоди в межах групових (колективних) позовів», які не включено до Реєстру методик проведення судових експертиз, не рекомендовано до використання при проведенні психологічної експертизи Наказом Міністерства юстиції України № 1722/5 від 30.07.2010 та авторство яких не зазначено;
- висновок складено лише на підставі роздруківок з мережі Інтернет, копій паспортів місць видалення відходів і дозволів на викиди забруднюючих речовин ТОВ «МГЗ», висновку фахівців. Дані документи не містять відомостей щодо психологічно значимих фактів, загальної характеристики ситуації і поведінки ТОВ «МГЗ». Попри це, експерти виходили з презумпції неправомірності діяльності ТОВ «МГЗ» і приймали обставини, що спричинили моральну шкоду, як «потенційно встановлені факти». Таке узагальнення автоматично наділяє всі кінцеві експертні висновки ймовірністю;
- попри відсутність будь-яких документів щодо протиправності та наслідків діяльності ТОВ «МГЗ», Експерти вийшли за межі своїх повноважень та надали висновки з питань права та екології. Зокрема, Експерти самостійно кваліфікували законну господарську діяльність ТОВ «МГЗ» як «аварію».
Тобто, підставами для подання третьою особою звернення від 09.04.2021 № НГЗ-исх-01-21-293 стала незгода з методиками, які використовували експерти під час проведення дослідження за результатами якого складено висновок експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020, порядком проведення експертами експертизи та посилання на те, що документів та даних які були використані позивачами під час проведення дослідження було недостатньо для формування висновків викладених в зазначеному висновку.
Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020 було подано для підтвердження визначення розміру заподіяної асоційованим членам ГО «СТОП ШЛАМ» моральної шкоди в рамках цивільної справи № 487/6970/20 за позовною заявою громадської організації «СТОП ШЛАМ», що діє в інтересах своїх 1279 асоційованих членів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про стягнення моральної шкоди.
Директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. складено подання від 05.05.2021.
25.05.2021 Дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за результатами розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та наступних документів: подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. від 05.05.2021; звернення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» від 09.04.2021 № НГЗ-НСХ-01-21-293 (вхідний № 14411-33-21 від 20.04.2021) про притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів у зв`язку з можливими допущеннями ними порушень вимог нормативно - правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020; рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 14.05.2021 № 3, від 15.06.2021 № 2; письмові пояснення експертів, які надійшли листами Київського НДІСЕ від 10.06.2021 № 7692-21, від 10.06.2021 № 7690-21, від 10.06.2021 № 7691-21; довідку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.05.2021 № 230/13-2021 за результатом аналізу Висновку, Методику психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (реєстраційний код 14.1.75), Протоколи засідання секції судової психологічної експертизи НКМР з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України: № 44 від 14.05.2020, № 45 від 19.11.2020, № 49 від 21.04.2021, було прийнято наступні рішення:
- № 1, яким, відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, притягнуто судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта № 12-21/Д за експертною спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження» на строк 3 місяці з дня проголошення резолютивної частини цього рішення, зобов`язано судового експерта в зазначений строк пройти стажування за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію;
- № 1/1, яким, відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, притягнуто судового експерта ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта 52-Д за експертною спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження» на строк 6 місяців з дня проголошення резолютивної частини цього рішення, зобов`язати судового експерта в зазначений строк пройти стажування за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію;
- № 1/2, яким, відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, притягнуто судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта № 301/5, за експертною спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження» на строк 3 місяці з дня проголошення резолютивної частини цього рішення, зобов`язати судового експерта в зазначений строк пройти стажування за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію.
17. Позивачі, вважаючи зазначені рішення протиправними, звернулися до суду з цим адміністративним позовом.
18. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII (далі - Закон № 4038-XII), Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 (далі - Положення № 301/5), Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція № 53/5).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Статтями 3 та 4 вказаного Закону № 4038-XII установлено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.
Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Згідно з частиною першою статті 7 та частиною першою 7-1 Закону № 4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Статтею 8 Закону № 4038-XII організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 10 Закону № 4038-XII судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Статтею 12 Закону № 4038-XII установлено, що незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний: провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок; на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку; заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
У пунктах 2.2, 2.3 розділу ІІ Інструкції № 53/5 передбачено, що на експерта покладаються такі обов`язки: заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин; прийняти до виконання доручену йому експертизу; особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз`яснити його; повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.
Експерту забороняється, зокрема, вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3-6.5 розділу VI Інструкції № 53/5 об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.
У пункті 6.6 розділу VI Інструкції № 53/5 визначено орієнтовний перелік вирішуваних питань психологічної експертизи.
Пунктами 6.9-6.11 розділу VI Інструкції № 53/5 передбачено, що для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи.
Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи.
Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертної особи у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення).
Під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.
Відповідно до статті 14 Закону № 4038-XI судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Згідно зі статтею 17 Закону № 4038-XII для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність. До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п`яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи. Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України. Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров`я України.
Відповідно до статей 8, 16, 17 Закону № 4038-XII та з метою належної організації роботи з атестації судових експертів наказом Міністерства юстиції України затверджено Положення № 301/5.
Розділом І Положення № 301/5 установлено, що це Положення відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону № 4038-XII визначає: організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕКК); порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в ЦЕКК; порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Відповідно до пункту 1 та підпункту 7 пункту 2 розділу ІІ Положення № 301/5 ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України. Основними завданнями ЦЕКК, зокрема, є розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Пунктом 12 розділу ІІ Положення № 301/5 установлено, що засідання палати ЦЕКК є правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше половини постійного складу палати ЦЕКК (в обов`язковому порядку за участі фахівця з процесуальних питань судової експертизи) та не менше двох фахівців зі змінного складу палат ЦЕКК з тієї експертної спеціальності, з якої палата розглядає питання про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта або питання щодо дисциплінарної відповідальності, якщо таких фахівців немає у постійному складі палати ЦЕКК. У разі неможливості члена палати ЦЕКК взяти участь у засіданні палати ЦЕКК для збереження кворуму головою палати вживаються заходи щодо забезпечення присутності необхідного складу членів палати за рахунок членів змінного складу ЦЕКК. Присутність інших осіб під час засідань палат ЦЕКК допускається за рішенням палат ЦЕКК.
Згідно з пунктом 14 Положення № 301/5 Палата ЦЕКК за результатами розгляду питань, які віднесені до її компетенції, приймає рішення простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів без права утримання. У разі рівного розподілу голосів голос голови палати (його заступника, якщо він виконує обов`язки голови) є вирішальним. Рішення (крім рішення з питань розгляду дисциплінарної відповідальності) викладається за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу VI вказаного Положення № 301/5 відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає: розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження; розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Пунктами 3, 4 та 5 розділу VI Положення № 301/5 визначено, що підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення. До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз. Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку.
Згідно з пунктом 6 вказаного Положення № 301/5 за результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; порушити дисциплінарне провадження. Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою.
Відповідно до пункту 7 Положення № 301/5 метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження. Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб`єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства. Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи. За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.
Згідно з пунктом 10 Положення № 301/5 за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності; припинити дисциплінарне провадження. Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК за наслідками розгляду дисциплінарного провадження приймається членами палати за відсутності інших осіб.
Пунктом 11 Положення № 301/5 визначено, що резолютивна частина рішення дисциплінарної палати ЦЕКК оголошується одразу після його прийняття в присутності всіх учасників засідання. Повний текст рішення виготовляється протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня оголошення резолютивної частини рішення. Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати засідання та номера рішення; складу дисциплінарної палати ЦЕКК; прізвища та ініціалів судового експерта, стосовно якого розглядалось питання щодо дисциплінарної відповідальності, відомостей про його присутність або відсутність на засіданні; 2) описової частини із зазначенням: змісту питання, що розглядалось дисциплінарною палатою ЦЕКК; переліку документів, що розглядались на засіданні; результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз; змісту пояснень судового експерта; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення; 4) резолютивної частини із зазначенням: суті рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування; прізвищ, ініціалів та підписів членів дисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь у засіданні.
Відповідно до пунктів 12 та 13 Положення № 301/5 до судових експертів можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк до одного року); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України). При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК враховує факт визнання судовим експертом своєї вини, тяжкість наслідків, які настали в результаті вчинення дисциплінарного проступку, вжиті судовим експертом заходи для недопущення настання негативних наслідків або їх усунення, відомості щодо обставин, за яких вчинено дисциплінарний проступок, а також те, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, та інші відомості, що його характеризують як судового експерта (досвід роботи судовим експертом тощо).
Мотивувальна частина рішення дисциплінарної палати Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України має включати в себе зазначення: встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення. Крім того при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною палатою ЦЕКК має бути враховано факт визнання судовим експертом своєї вини, тяжкість наслідків, які настали в результаті вчинення дисциплінарного проступку, вжиті судовим експертом заходи для недопущення настання негативних наслідків або їх усунення, відомості щодо обставин, за яких вчинено дисциплінарний проступок, а також те, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, та інші відомості, що його характеризують як судового експерта (досвід роботи судовим експертом тощо).
19. Отже, законодавством регламентовано гарантії незалежності судових експертів при проведенні експертного дослідження.
Разом з тим, зазначеним гарантіям кореспондує обов`язок експертів неухильно дотримуватися вимог законодавства в галузі експертизи та виконувати покладені на них обов`язки з дотриманням принципів законності, об`єктивності та повноти здійснюваного дослідження.
20. У свою чергу, Міністерство юстиції України в особі Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії є контролюючим органом, до повноважень якого належить здійснення перевірки дотримання судовими експертами вимог чинного законодавства.
21. Тож, при вирішенні цього судового спору суду першої інстанції належало перевірити, чи діяв Відповідач-2 при прийнятті спірних рішень на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень, що обумовлює необхідність дослідження підстав, з яких Позивачів притягнуто до дисциплінарної відповідальності, але без аналізу безпосередньо сутності проведеного ними експертного дослідження.
22. Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції та усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що 21.07.2020 до КНДІСЕ надійшла заява голови ГО «СТОП ШЛАМ» щодо проведення судової психологічної експертизи для подання до суду щодо наявності моральних страждань та розміру грошової компенсації завданої моральної шкоди асоційованим членам ГО «СТОП ШЛАМ».
Проведення зазначеної експертизи було доручено старшому судовому експерту відділу психологічних досліджень ОСОБА_2, завідувачу відділу психологічних досліджень Ірхіну Ю.Б., головному судовому експерту відділу психологічних досліджень ОСОБА_1 /т.1 а.с. 60/.
Зазначеними експертами проведено комісійну судову психологічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 15.10.2020 № 19081/19082/20-61 /т.1 а.с.59-74/.
У наведеному висновку вказано, що предметом цього експертного дослідження були індивідуально-психологічні особливості діяльності умовно-статистичного члена ГО «СТОП ШЛАМ» та психологічні особливості ситуації, в якій опинилися члени цієї організації /т.1 а.с.63/.
У висновках зазначеного експертного дослідження експерти зробили висновок щодо екологічної ситуації, причин її виникнення та наслідків для 1279 членів ГО «СТОП ШЛАМ» та щодо завдання їм моральної шкоди в розмірі 1440 мінімальних заробітних плат /т.1 а.с. 73/, що складає 9 208 800 000,00 грн.
Бесіди з жодним із 1279 членів вказаної організації не проводилися, дослідження індивідуального психологічного стану кожного з них не здійснювалося, розмір моральної шкоди кожної з таких осіб окрема не визначався, а натомість за основу було взято умовного статистичного члена організації.
ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» звернулося до Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України зі скаргою (зверненням) на такий висновок експертів, посилаючись на наступне: 1) розмір моральної шкоди визначено не індивідуально щодо кожної з 1279 осіб, а для умовно-статистичного члена ГО «СТОП ШЛАМ»; 2) експерти особисто не проводили спрямованої бесіди з жодною з 1279 осіб; 3) заявлені у висновку методи спостереження, бесіди, психологічної діагностики не використовувалися; 4) висновок повністю засновується на іншому дослідженні, проведеному особами, які не є експертами; 5) при проведенні дослідження застосовано Методичні рекомендації з проведення судової психологічної експертизи (експертних досліджень) з визначення орієнтовного розміру компенсації моральної шкоди в межах групових (колективних) позовів, які не включено до Реєстру методик проведення судових експертиз, не рекомендовано до використання при проведенні психологічної експертизи та авторство яких не визначено; 6) висновок експертів складено на підставі роздруківок з мережі Інтернет, копій паспортів місць видаленні відходів і дозволів на викиди забруднюючих речовин та висновку фахівців; 7) експерти вийшли за межі своєї компетенції та надали висновки з питань права та екології /т.1 а.с.48-49/.
Під час дисциплінарного провадження Відповідачем-1 було встановлено, що у висновку від 15.10.2020 № 19081/19082/20-61:
1) відсутні відомості про справу, за якою надійшла заява про призначення експертизи;
2) питання, які вирішувалися експертами, не відповідають Рекомендаціям щодо питань, які вирішуються при проведенні судово-психологічних експертиз;
3) використано Методичні рекомендації, які не відповідають вимогам законодавства, не є загальновідомими, не пройшли державну атестацію та знаходяться на початкових стадіях розробки;
4) не досліджено індивідуально-психологічні особливості підекспертних осіб, об`єкт дослідження - «умовна особа; узагальнений портрет особистості умовно-статистичного члена ГО» не відповідає вимогам законодавства;
5) експерти використали дослідження фахівців замість здійснення судово-психологічного дослідження підекспертних осіб для встановлення індивідуально-психологічних особливостей потерпілих, як того вимагає законодавство;
6) дослідження проведено без дотримання відповідної методики та основних алгоритмів, експертами не встановлено індивідуально-психологічних особливостей підекспертних осіб (потерпілих), особливостей їх емоційного стану, можливих наслідків психотравмувальної ситуації на стан потерпілих зі встановленням наявного/відсутнього психічного страждання і його психологічних характеристик; натомість замість психологічної експертизи експертами фактично здійснено психолого-соціологічне дослідження гіпотетичної узагальненої особи, що не входить до компетенції судового експерта-психолога;
7) порушення експертами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пункту 4.15 розділу ІV, 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6 розділу VI Інструкції № 53/5.
Відпоівдачем-2 було відібрано у Позивачів письмові пояснення щодо встановлених обставин.
25.06.2021 Дисциплінарною палатою ЦЕКК прийнято рішення №№ 1, 1/1, 1/2, якими судових експертів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації експерта на відповідний строк /т. 4 а.с.26-50, а.с.81-105, 107-130/.
Висновки суду апеляційної інстанції.
23. Отже, експертний висновок від 15.10.2020 № 19081/19082/20-61 Позивачами складено щодо загального розміру моральної шкоди, заподіяної 1279 особам, без визначення індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних властивостей жодної з підекспертних осіб, що є порушенням пунктів 6.3, 6.4, 6.6 розділу VI Інструкції № 53/5.
Крім того, всупереч вимогам пунктів 6.9-6.11 розділу VI Інструкції № 53/5 щодо жодної із зазначених 1279 осіб не було проведено психологічного обстеження та не досліджено будь-яких документів таких осіб.
24. Водночас, як установлено вище, Позивачами для визначення розміру моральної шкоди та взагалі факту її заподіяння застосовано умовно-статистичний показник члена громадської організації, що суперечить ст. 3 Закону № 4038-XII, пункту 6.5 розділу VI Інструкції № 53/5 та Методиці психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди № 14.1.75, яка є загальновідомою, атестованою, рекомендованою до застосування, зареєстрованою та схваленою в порядку, визначеному законодавством.
25. У контексті аналізу цього питання судова колегія наголошує, що психологічна експертиза, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів, передбачає необхідність дослідження індивідуальних психологічних якостей конкретної особи, а не застосування умовно-статистичного показника.
26. Крім того, ані з висновку експертного дослідження, проведеного Позивачами, ані з матеріалів справи не вбачається, що застосований ними умовно-статистичний показник члена громадської організації був визначений на підставі дослідження індивідуальних властивостей кожного з відповідних членів такої організації.
27. Також судова колегія зазначає, що проведення психологічної експертизи є можливим лише у відношенні психічно здорової людини, що обумовлює необхідність перевірки перед початком такого експертного дослідження стану її психічного здоров`я шляхом проведення огляду, анкетування тощо. Проте, відповідне дослідження Позивачами не проводилося, що є порушенням пункту 6.1 розділу VI Інструкції № 53/5.
28. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при складанні експертного висновку від 15.10.2020 № 19081/19082/20-61 Позивачі застосували висновки фахівців Асоціації психологів України, які не є судовими експертами, та керувалися методичними рекомендаціями, що не відповідають вимогам законодавства, не є загальновідомими, не пройшли державну атестацію, не внесені до відповідного реєстру та знаходяться на стадії розробки, а отже порушили ст. 8 Закону № 4038-XII та пункт 6.5 розділу VI Інструкції № 53/5.
При цьому, судова колегія наголошує, що статтею 1 Закону № 4038-XII та пунктом 6.5 розділу VI Інструкції № 53/5 визначено саме науковий характер судової експертизи, який має підтверджуватись науковими результатами, а не припущеннями та/або висновками фахівців, які не мають відповідної кваліфікації, акредитації та повноважень для проведення експертного дослідження.
Експертне дослідження може бути проведено виключно на підставі методики, яка визнана (атестована) та зареєстрована в порядку, установленому чинним законодавством, а не перебуває на стадії розробки.
29. Також, апеляційний суд зазначає, що у своєму експертному висновку Позивачі, окрім іншого, надали оцінку питанням права та екології, що виходить за межі їх спеціальних знань у галузі психології та за межі об`єкта психологічної експертизи.
Водночас, відповідно до вищенаведених норм Закону № 4038-XII та Інструкції № 53/5 компетенція експерта визначається межами його спеціальних знань у відповідній галузі.
Разом з тим, законодавством регламентовано імперативну заборону експерту виходити за межі його спеціальних знань та обов`язок в письмовій формі повідомити замовника експертизи про неможливість її проведення або про неможливість дослідження окремого поставленого в ній питання, якщо це виходить за межі його компетенції.
Тож, надання в рамках психологічної експертизи оцінки відповідній екологічній ситуації та встановлення її причинно-наслідкового зв`язку з поведінкою ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» виходить за межі спеціальних знань з психології та за межі об`єкта дослідження в рамках відповідної психологічної експертизи, при проведенні якої компетенція експерта обмежується спеціальними знаннями в галузі психології, що передбачає необхідність дослідження ним виключно внутрішнього стану людини та можливість дослідження поведінки людини (зокрема, рухів та ходи) як відображення її емоційних реакцій, індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості, мотивотвірних чинників психічного життя та психічних процесів.
30. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки ДП ЦЕКК при Мін`юсті щодо виходу експертів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за межі спеціальних знань в галузі психології при проведенні вищевказаної експертизи та невідповідності дослідницької частини складеного ними висновку вимогам законодавства є виваженими, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та вказують на наявність достатніх правових підстав для застосування до них дисциплінарних стягнень.
31. Приходячи до такого висновку, судова колегія також установила, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 14.12.2021 у справі №487/6970/20, яка набрала законної сили, також установлено невідповідність висновку експертів № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020 вимогам законодавства, зокрема протиправність застосування Позивачами методики, яка не пройшла апробацію, не атестована та не зареєстрована в порядку, визначеному законодавством, безпідставність та необґрунтованість застосування при проведенні експертного дослідження показника умовно-статистичного члена громадської організації без проведення обстеження індивідуальних психологічних якостей кожної особи з 1279.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України наведені обставини, установлені рішенням суду у вказаній цивільній справі, мають преюдиціальне значення при розгляді цього адміністративного спору.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги доводи представниці Позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про те, що станом на час розгляду цієї справи судом першої інстанції (16.11.2021) рішення Миколаївського апеляційного суду від 14.12.2021 у справі № 487/6970/20 ще не було прийнято.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що обставини, установлені вказаним судовим рішенням, враховуються апеляційним судом виключно разом з усіма обставинами, установленими при розгляді цього адміністративного спору, та виключно на виконання вимог ч. 4 ст. 11, ст.ст. 76, 90, ч. 3 ст. 242 та ст. 308 КАС України щодо повного та всебічного встановлення всіх обставин справи.
32. Отже, оскаржувані Позивачами рішення ДП ЦЕКК при Мін`юсті про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності прийняті Відповідачем-2 з дотриманням законодавчо визначеної процедури, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, прямо передбачений чинними законодавством, зокрема ст. 17 Закону № 4038-XII та Положенням № 301/5.
33. Разом з тим, здійснення уповноваженим органом дисциплінарного провадження у відношенні судового експерта є заходом контролю з метою забезпечення належного функціонування інституту судової експертизи, згідно з принципом верховенства права.
34. Водночас, Відповідач-2 під час здійснення щодо Позивачів дисциплінарного провадження не проводив повторної експертизи та не складав жодного висновку з питань, які були поставлені експертам для її здійснення. Тому, в розумінні ст. 4 Закону України «Про судову експертизу», відсутні жодні підстави вважати, що Відповідач-2 здійснив втручання у професійну діяльність, незалежність або самостійність Позивачів при проведенні експертизи, як вони про таке стверджують.
35. Разом з тим, Позивачами не доведено порушення Відповідачем жодної норми чинного законодавства в ході дисциплінарного провадження та/або при прийнятті спірних рішень.
36. Доводи Позивача ОСОБА_3 про те, що до нього було безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення повноважень на 6 місяців, з урахуванням повторності дисциплінарного проступку, колегія суддів відхиляє, оскільки станом на час прийняття Відповідачем-1 спірного рішення було чинним попереднє рішення ДП ЦЕКК при Мін`юсті від 03.03.2015 № 301/5, яким ОСОБА_3 вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим, згідно з приписами ст. 2 КАС України, суд перевіряє правомірність рішення суб`єкта владних повноважень станом на момент його прийняття.
37. Водночас, колегія суддів зазначає, що дисциплінарні стягнення, застосовані до Позивачів, зокрема до ОСОБА_3 , відповідають тяжкості вчинених ними дисциплінарних проступків, ступеню вини, обставинам їх вчинення та наслідкам, що в сукупності було враховано Відповідачем-2 при прийнятті оскаржуваних Позивачами рішень.
При цьому, у контексті аналізу доводів сторони Позивачів колегія суддів відзначає, що спірні рішення прийняті Дисциплінарною палатою за результатами проведення перевірки діяльності експертів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рамках відповідного дисциплінарного провадження, містять мотиви, з яких виходив контролюючий орган при їх прийнятті, і нормативне обґрунтування, та, як встановлено вище, застосований такими рішеннями захід дисциплінарної відповідальності є співрозмірним виявленому дисциплінарному проступку.
38. Доводи Позивачів про те, що спірні рішення Дисциплінарної палати є необґрунтованими, непропорційними, прийняті без дотримання балансу інтересів та є втручанням в незалежність та самостійність експертів, є безпідставними з огляду на зазначене раніше.
39. Колегія суддів відхиляє доводи Апелянтів про те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та неправомірно об`єднав позовні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в одне провадження, оскільки такі доводи засновуються на неправильному тлумаченні норм процесуального законодавства.
40. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
41. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
42. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі.
43. Отже, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
44. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування.
45. З огляду на викладене апеляційні скарги Міністерства юстиції України і товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» підлягають задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року - скасуванню, а позов - залишенню без задоволення.
46. Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Міністерства юстиції України і товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, третя особа на стороні Відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 травня 2022 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
О.М. Кузьмишина
