Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2021 року м. Київ № 640/16646/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 до третя особа1) Міністерства юстиції України; 2) Дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод».про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, в якому, з урахуванням заяви про зміни предмету позову від 30.06.2021, просить визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.05.2021 про притягнення ОСОБА_1 - судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до дисциплінарної відповідальності.
31.08.2021 позивачем подано заяву про зміну предмету позову в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції: "Визнати протиправним і скасувати повністю рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.06.2021 № 1 про притягнення ОСОБА_1 - судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до дисциплінарної відповідальності". Зазначені уточнення позовних вимог прийнято судом.
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України та Міністерства юстиції України, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.06.2021 №1/1 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою від 11.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/21975/21, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод".
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України , Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.06.2021 року №1/2 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою від 01.09.2021 відкрито провадження у справі №640/23971/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 27.10.2021 об`єднано в одне провадження адміністративні справи №640/16646/21, № 640/21975/21, та №640/23971/21, об`єднаній справі присвоєно номер №640/16646/21 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод».
Громадською організацією "СТОП ШЛАМ" через канцелярію суду було подано заяву про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, яка обґрунтована тим, що висновок судової комісійної психологічної експертизи №19081/19082/20-61 від 15.10.2020 виконано позивачами на замовлення Громадської організації "СТОП ШЛАМ".
В рамках даної адміністративної справи судом підлягає встановленню відповідність оскаржуваних рішень вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому надання оцінки висновку судової комісійної психологічної експертизи №19081/19082/20-61 від 15.10.2020 виходить за межі повноважень суду. Громадська організація "СТОП ШЛАМ" не є учасником дисциплінарних проваджень за результатами яких прийнято оскаржувані рішення.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення вказаної організації до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, як свідчить зміст звернення третьої особи від 09.04.2021 за № НГЗ-исх-01-21-293, на підставі якого було прийнято подання Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, воно зводиться виключно до незгоди із самим висновком комісійної експертизи від 15.10.2020 та направлене лише на спростування її результатів та вирішення питання про необхідність проведення повторного експертного дослідження доказів, що стали підставою для складання оскаржуваного висновку, у той час, як відповідно до положень чинного законодавства дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо розгляд скарги потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою. Крім того з тексту довідки, складеної на підставі рішення відповідача 2 від 14.05.2021 «Щодо проведення аналізу висновку експерта» судовим експертом Балінською К.І., датованої 25.05.2021, вбачається, що вона базується на переоцінці об`єктів дослідження взагалі без їх вивчення, а також щодо обраних судовими експертами методів та методик проведення судової експертизи.
Також, позивачі зазначили про те, що вони, як експерти, мають компетенцію та законне право і можливість самостійно визначитися з методологією та на власне переконання обирати методи, алгоритми, засоби, способи й методики досліджень при проведенні експертизи. При цьому позивачі зауважили про те, що при проведенні комісійної психологічної експертизи ними було використано загальновідомі в науковій практиці психологічні методики, які були відібрані з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед експертизою.
Позивачі зазначили про те, що з оскаржуваних рішень не вбачається, що відповідачем 2 було встановлено ступень вини кожного з експертів і стягнення було накладено відповідно до наслідків, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із винною поведінкою. При цьому, вони вказали про те, що прийняття відповідачем 2 оскаржуваного рішення вочевидь виходить за межі повноважень, суперечить і не відповідає прямо визначеній у частині третій статті 17 Закону України «Про судову експертизу» меті створення, вимогам частини другої статті 19, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України, статті 14, частинам першій та третій статті 17 Закону України «Про судову експертизу», а також закріпленим статтею 3 Закону України «Про судову експертизу» таким принципам судово-експертної діяльності як законність і незалежність та закріпленим статтею 4 Закону України «Про судову експертизу» гарантіям незалежності судового експерта та правильності його висновку.
Відповідачами подано відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що позивачами в позовних заявах не вказано обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваних рішень, у той час як відповідачем 2 вказані рішення прийнято у межах повноважень та у встановлений законодавством спосіб, з дотриманням принципів неупередженості, пропорційності та обґрунтованості. Відповідачі зазначили про те, що питання щодо застосування чи незастосування до експерта дисциплінарної відповідальності є виключно дискреційними повноваженнями відповідача 2. Питання щодо порушення дисциплінарного провадження було вирішено відповідно до вимог законодавства, оскільки обставин, які б потребували проведення повторної експертизи, що є підставою для не порушення дисциплінарного провадження відповідачем на підставі подання Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, складеного на підставі звернення третьої особи від 09.04.2021 за № НГЗ-исх-01-21-293, встановлено не було.
Також, відповідачі зазначили про те, що предметом розгляду питання порушення дисциплінарного провадження є документи, що містять інформацію про можливе допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, з огляду на що оцінка висновку експерта як процесуального джерела доказів у справі з точки зору належності, допустимості та достовірності під час розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта не надається.
Водночас, відповідачі вказали, що за результатами дисциплінарного провадження було встановлено, що позивачі, надаючи висновок судової психологічної експертизи, визначили розмір моральної шкоди, не провівши з жодною із 1279 осіб спрямованої бесіди, психологічної діагностики, спостереження і не індивідуально щодо кожної особи, а для «умовно-статистичного члена ГО «Стоп Шлам»», що не передбачено методиками судової психологічної експертизи. При цьому, Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (реєстраційний код 14.1.75), яка зазначена позивачами в експертному висновку в переліку використаних методик, використовувалась ними лише в тих частинах, де вони вбачали доцільним, а такі методи дослідження, як спостереження та бесіда, які є основою такого роду дослідження взагалі не використовувались. Також, було встановлено, що за відсутності будь-яких підтверджуючих документів щодо протиправності та наслідків діяльності третьої особи, покладаючись лише на думку замовників, позивачі вийшли за межі своїх спеціальних знань як експертів-психологів та надали висновки з питань права, медицини та екології в категоричній формі.
Третьою особою надано пояснення на позовну заяву, в яких зазначено проте, що відповідачем 2 законно та обґрунтовано застосовано до позивачів дисциплінарне стягнення, з огляду на що підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні. Також третя особа зазначила про те, що згідно з рецензією, яку складено на висновок відповідачів щодо якого було подано звернення від 09.04.2021 за № НГЗ-исх-01-21-293, з точки зору методичної обґрунтованості, повноти та об`єктивності дослідження не відповідає вимогам до виконання експертних психологічних досліджень (судових психологічних експертиз) у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" на ім`я Директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Наталії Миколаївні подано звернення від 09.04.2021 № НГЗ-НСХ-01-21-293 (вхідний № 14411-33-21 від 20.04.2021) про притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення психологічної експертизи за експертною спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження» на строк 1 рік або інший більш тяжкий вид дисциплінарного стягнення у зв`язку з можливими допущеннями ними порушень вимог нормативно - правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020.
Директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. складено подання від 05.05.2021.
25.05.2021 Дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за результатами розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та наступних документів: подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. від 05.05.2021; звернення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» від 09.04.2021 № НГЗ-НСХ-01-21-293 (вхідний № 14411-33-21 від 20.04.2021) про притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів у зв`язку з можливими допущеннями ними порушень вимог нормативно - правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020; рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 14.05.2021 № 3, від 15.06.2021 № 2; письмові пояснення Експертів, які надійшли листами Київського НДІСЕ від 10.06.2021 № 7692-21, від 10.06.2021 № 7690-21, від 10.06.2021 № 7691-21; довідку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.05.2021 № 230/13-2021 за результатом аналізу Висновку, Методику психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (реєстраційний код 14.1.75), Протоколи засідання секції судової психологічної експертизи НКМР з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України: № 44 від 14.05.2020, № 45 від 19.11.2020, № 49 від 21.04.2021, було прийнято наступні рішення:
- №1, яким, відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, притягнуто судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта НОМЕР_5 за експертною спеціальністю 14.1 "Психологічні дослідження" на строк 3 місяці з дня проголошення резолютивної частини цього рішення, зобов`язано судового експерта в зазначений строк пройти стажування за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію;
- № 1/1, яким, відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, притягнуто судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта НОМЕР_6 за експертною спеціальністю 14.1 "Психологічні дослідження" на строк 6 місяців з дня проголошення резолютивної частини цього рішення, зобов`язати судового експерта в зазначений строк пройти стажування за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію;
- №1/2, яким, відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, притягнуто судового експерта ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосувано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта НОМЕР_7 за експертною спеціальністю 14.1 "Психологічні дослідження" на строк 3 місяці з дня проголошення резолютивної частини цього рішення, зобов`язати судового експерта в зазначений строк пройти стажування за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію.
Позивачі не погоджуючись з наведеними рішеннями звернулись з відповідними позовами до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позови такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Статтями 3 та 4 вказаного Закону встановлено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження. Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Згідно з частинами першими статтей 7 та 7-1 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до статті 10 вказаного Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Статтею 12 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний: провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок; на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку; заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 14 вказаного Закону судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про судову експертизу" для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність. До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п`яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи. Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України. Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров`я України.
Відповідно до статей 8, 16, 17 Закону України "Про судову експертизу" та з метою належної організації роботи з атестації судових експертів наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694 затверджено Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів.
Розділом І вказаного Положення встановлено, що це Положення відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України "Про судову експертизу" визначає: організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕКК); порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в ЦЕКК; порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Відповідно до пункту 1 та підпункту 7 пункту 2 розділу ІІ Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694 ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України. Основними завданнями ЦЕКК, зокрема, є розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Пунктом 12 розділу ІІ вказаного Положення встановлено, що засідання палати ЦЕКК є правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше половини постійного складу палати ЦЕКК (в обов`язковому порядку за участі фахівця з процесуальних питань судової експертизи) та не менше двох фахівців зі змінного складу палат ЦЕКК з тієї експертної спеціальності, з якої палата розглядає питання про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта або питання щодо дисциплінарної відповідальності, якщо таких фахівців немає у постійному складі палати ЦЕКК. У разі неможливості члена палати ЦЕКК взяти участь у засіданні палати ЦЕКК для збереження кворуму головою палати вживаються заходи щодо забезпечення присутності необхідного складу членів палати за рахунок членів змінного складу ЦЕКК. Присутність інших осіб під час засідань палат ЦЕКК допускається за рішенням палат ЦЕКК.
Згідно з пунктом 14 Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694 Палата ЦЕКК за результатами розгляду питань, які віднесені до її компетенції, приймає рішення простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів без права утримання. У разі рівного розподілу голосів голос голови палати (його заступника, якщо він виконує обов`язки голови) є вирішальним. Рішення (крім рішення з питань розгляду дисциплінарної відповідальності) викладається за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу VI вказаного Положення відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає: розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження; розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Пунктами 3, 4 та 5 розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694 визначено, що підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення. До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз. Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку.
Згідно з пунктом 6 вказаного Положення за результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; порушити дисциплінарне провадження. Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою.
Відповідно до пункту 7 Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694 метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження. Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб`єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства. Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи. За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.
Згідно з пунктом 10 вказаного Положення за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності; припинити дисциплінарне провадження. Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК за наслідками розгляду дисциплінарного провадження приймається членами палати за відсутності інших осіб.
Пунктом 11 Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694 визначено, що резолютивна частина рішення дисциплінарної палати ЦЕКК оголошується одразу після його прийняття в присутності всіх учасників засідання. Повний текст рішення виготовляється протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня оголошення резолютивної частини рішення. Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати засідання та номера рішення; складу дисциплінарної палати ЦЕКК; прізвища та ініціалів судового експерта, стосовно якого розглядалось питання щодо дисциплінарної відповідальності, відомостей про його присутність або відсутність на засіданні; 2) описової частини із зазначенням: змісту питання, що розглядалось дисциплінарною палатою ЦЕКК; переліку документів, що розглядались на засіданні; результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз; змісту пояснень судового експерта; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення; 4) резолютивної частини із зазначенням: суті рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування; прізвищ, ініціалів та підписів членів дисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь у засіданні.
Відповідно до пунктів 12 та 13 вказаного Положення до судових експертів можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк до одного року); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України). При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК враховує факт визнання судовим експертом своєї вини, тяжкість наслідків, які настали в результаті вчинення дисциплінарного проступку, вжиті судовим експертом заходи для недопущення настання негативних наслідків або їх усунення, відомості щодо обставин, за яких вчинено дисциплінарний проступок, а також те, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, та інші відомості, що його характеризують як судового експерта (досвід роботи судовим експертом тощо).
Отже, судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, яка зокрема забезпечується можливістю призначення повторної судової експертизи, об`єктивності і повноти дослідження. До юридичної відповідальності судовий експерт може бути притягнутий виключно на підставах і в порядку, передбачених законодавством, зокрема, питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів підлягає вирішенню Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України. При цьому Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання сформованого на підставі звернення юридичної особи про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою. Крім того метою аналізу висновку судового експерта за результатами якого складається довідка, не є його спростування чи підтвердження
Мотивувальна частина рішення дисциплінарної палати Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України має включати в себе зазначення: встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення. Крім того при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною палатою ЦЕКК має бути враховано факт визнання судовим експертом своєї вини, тяжкість наслідків, які настали в результаті вчинення дисциплінарного проступку, вжиті судовим експертом заходи для недопущення настання негативних наслідків або їх усунення, відомості щодо обставин, за яких вчинено дисциплінарний проступок, а також те, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, та інші відомості, що його характеризують як судового експерта (досвід роботи судовим експертом тощо).
Відповідно до оскаржуваних рішень та змісту звернення третьої особи від 09.04.2021 за №НГЗ-исх-01-21-293, на підставі якого було прийнято подання Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, за якими відкрито дисциплінарні провадження відносно позивачів, підставами для звернення третьої особи з відповідним звернення стало наступне:
- експерти визначили розмір моральної шкоди не індивідуально щодо кожної з 1279 осіб, а для "умовно-статистичного члена ГО "Стоп Шлам", тоді як Методика 14.1.75 не передбачає визначення будь-яких індивідуальних психологічних виявів у абстрактної (умовної) персони і переносу свого застосування у групу;
- експерти особисто не проводили спрямованої бесіди з жодною із 1279 підекспертних осіб, як це передбачено Методикою 14.1.75, психологічної діагностики;
- висновок повністю ґрунтується і залежить від результатів іншого дослідження, проведеного особами, які не є експертами - висновку фахівців Асоціації психологів України за результатами соціально-психологічного дослідження № 010/0620 від 04.06.2020. Експерти поклали в основу експертизи дані про індивідуально-психологічні особливості 1279 осіб, визначені фахівцями, які не мають кваліфікації судових експертів, без їх перевірки особисто в ході безпосереднього обстеження осіб;
- при проведенні дослідження застосовано «Методичні рекомендації з проведення судової психологічної експертизи (експертних досліджень) з визначення орієнтовного розміру компенсації моральної шкоди в межах групових (колективних) позовів», які не включено до Реєстру методик проведення судових експертиз, не рекомендовано до використання при проведенні психологічної експертизи Наказом Міністерства юстиції України № 1722/5 від 30.07.2010 та авторство яких не зазначено;
- висновок складено лише на підставі роздруківок з мережі Інтернет, копій паспортів місць видалення відходів і дозволів на викиди забруднюючих речовин ТОВ «МГЗ», висновку фахівців. Дані документи не містять відомостей щодо психологічно значимих фактів, загальної характеристики ситуації і поведінки ТОВ «МГЗ». Попри це, експерти виходили з презумпції неправомірності діяльності ТОВ «МГЗ» і приймали обставини, що спричинили моральну шкоду, як «потенційно встановлені факти». Таке узагальнення автоматично наділяє всі кінцеві експертні висновки ймовірністю;
- попри відсутність будь-яких документів щодо протиправності та наслідків діяльності ТОВ «МГЗ», Експерти вийшли за межі своїх повноважень та надали висновки з питань права та екології. Зокрема, Експерти самостійно кваліфікували законну господарську діяльність ТОВ «МГЗ» як «аварію».
Таким чином, підставами для подання третьою особою звернення від 09.04.2021 за №НГЗ-исх-01-21-293 стала незгода з методиками, які використовували експерти під час проведення дослідження за результатами якого складено висновок експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020, порядком проведення експертами експертизи та посилання на те, що документів та даних які були використані позивачами під час проведення дослідження було недостатньо для формування висновків викладених в зазначеному висновку.
Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи №19081/19082/20-61 від 15.10.2020 було подано для підтвердження визначення розміру заподіяної асоційованим членам ГО «СТОП ШЛАМ» моральної шкоди в рамках цивільної справи №487/6970/20 за позовною заявою громадської організації «СТОП ШЛАМ», що діє в інтересах своїх 1279 асоційованих членів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про стягнення моральної шкоди.
Частиною третьою статті 102 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно зі статтею. 110 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до статті 113 Цивільного процесуального кодексу України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Таким чином, в рамках цивільного судочинства сторони наділені право замовляти та подавати до суду висновок експерта, який підлягає оцінці судомна рівні з іншими доказами. При цьому у разі визнання судом поданого стороною висновку неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, а у випадку визнання його необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи суд може призначити повторну експертизу.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, якщо третя особа вважала, що при складанні висновку експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи № 19081/19082/20-61 від 15.10.2020 було допущено порушення, зазначені ним у зверненні від 09.04.2021 за №НГЗ-исх-01-21-293, вона мала можливість навести обґрунтування щодо їх наявності та надати докази в рамках цивільної справи №487/6970/20 та заявити клопотання щодо призначення додаткової чи повторної експертизи.
При цьому, відповідні доводи, викладені третьою особою у зверненні від 09.04.2021 за №НГЗ-исх-01-21-29,3 підлягали оцінці судом, який розглядає цивільну справу №487/6970/20 та саме він наділений виключною компетенцією та повноваженнями щодо встановлення фактів неповноти, неясності чи необґрунтованості висновку експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи №19081/19082/20-61 від 15.10.2020.
З аналізу оскаржуваних рішень вбачається, що підставою для висновку про притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності стало встановлення порушення в частині вибору позивами методик для проведення експертизи та способу його проведення, зокрема відповідач 2 зазначає про наступне:
- експерти, надаючи висновок судової психологічної експертизи, визначили розмір моральної шкоди, не провівши з жодною із 1279 осіб спрямованої бесіди, психологічної діагностики, спостереження і не індивідуально щодо кожної особи, а для «умовно-статистичного члена ГО «Стоп Шлам»», що не передбачено методиками судової психологічної експертизи;
- методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (реєстраційний код 14.1.75) (Методика 14.1.75), яка зазначена Експертами у висновку в переліку використаних методик, використовувалась ними лише в тих частинах, де вони вбачали доцільним;
- експерти взагалі не використовували зазначені ними у Висновку методи дослідження: спостереження, бесіди, які є основою такого роду досліджень. Натомість провели дослідження висновку фахівців Асоціації психологів України, а не дослідження психологічних властивостей та станів підекспертних осіб; замість визначення індивідуальних психологічних особливостей конкретних осіб визначили потенційні, середні, умовно - статистичні страждання і індивідуально-психологічні особливості «умовно-статистичних членів ГО «Стоп Шлам»», тобто, вірогідні, потенційно-можливі, стосовно абстрактної узагальненої категорії, при цьому надали категоричні висновки щодо спричиненої моральної шкоди всім членам ГО «Стоп Шлам» в однаковому розмірі;
- свої висновки Експерти ґрунтують на результатах використання Методичних рекомендацій з проведення судової психологічної експертизи (експертних досліджень) з визначення орієнтовного розміру компенсації моральної шкоди в межах групових (колективних) позовів (вказаних ними у переліку «Методик проведення», пункті 3.4. Вступу Висновку на сторінці 4), які на сьогодні знаходяться на стадії розробки;
- експертами обґрунтовується розмір відшкодування моральної шкоди через її зв`язок із збільшенням матеріальних витрат членів ГО «Стоп Шлам» на лікування хвороб (причиною яких експерти-психологи визначили забруднення середовища ТОВ «МГЗ»), придбання екологічно чистої їжі, води, втратами можливості заробляти на вирощуванні продуктів харчування, що є також виходом за межі спеціальних знань і не ґрунтується на належних матеріалах дослідження.
З огляду на зазначене, відповідач 2, приймаючі оскаржувані рішення, базував їх на оцінці способу проведення позивачами експертизи, обрання ним певних методик та матеріалів для проведення експертного дослідження, тобто фактично здійснив аналіз повноти, ясності та обґрунтованості висновку експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи №19081/19082/20-61 від 15.10.2020, тобто фактично перебрав на себе повноваження суду.
Відповідно до підпунктів 1.2.6 та 1.2.13 пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533 основними видами (підвидами) експертизи, зокрема є психологічна. З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки.
Пунктом 1.3 вказаної Інструкції встановлено, що відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533 під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
Відповідно до пункту 1.8 вказаної Інструкції в інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються. Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.
Пунктом 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533 визначено, що на експерта покладаються такі обов`язки, зокрема: особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз`яснити його; повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані; з`явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз`яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення.
Згідно з пунктом 2.3 вказаної Інструкції експерту забороняється: проводити експертизу без письмової вказівки керівника (заступника керівника) експертної установи, керівника структурного підрозділу; передоручати проведення експертизи іншій особі; самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно; вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами; вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи; зберігати матеріали справ та об`єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.
Таким чином, з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань може бути організоване проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної) ніж ті перелік яких чітко визначений чинним законодавством, у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки. При цьому, визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
Враховуючи наведене, відповідач 2 обґрунтовуючи наявність підстав для притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності виходив з надання оцінки діям позивачів, які Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533 віднесено до компетенції експерта, при цьому ним не було враховано факт надання вказаною Інструкцією права на проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної) ніж ті перелік яких чітко визначений чинним законодавством з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань.
Факт того, що проведення психологічних досліджень у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди в рамках колективних позовів є новою практикою в сфері експертних досліджень сторонами не заперечується. Відповідачем відповідний факт при прийнятті оскаржуваних рішень, як вбачається з їх змісту, враховано не було, як і не було враховано факт того, що колективний позов передбачає значну кількість позивачів, з огляду на що проведення експертного дослідження щодо кожного та визначення моральної шкоди стає неможливим та потребує впровадження нових методів та методик, які б дозволили ефективно та своєчасно провести відповідне експертне дослідження.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що відповідачем 2 при вирішенні питання щодо наявності підстав для притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності було надано оцінку обставинам, які відповідно до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533 віднесено до компетенції експерта та не враховано факти, які мали визначальне значення при реалізації позивачем вказаної компетенції.
Крім того, фактами, викладеними в оскаржуваних рішеннях, відповідач 2 фактично спростовує висновок експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи №19081/19082/20-61 від 15.10.2020 посилаючись на недоцільність використаного позивачами способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач 2, встановлюючи факт допущення позивачами дисциплінарного проступку, виходив не з встановлення факту допущення позивачами порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, а з встановлення повноти, ясності та обґрунтованості висновку експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи №19081/19082/20-61 від 15.10.2020, що належить до компетенції суду, та надання оцінки діям позивачів, які Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за № 1/22533 віднесено до компетенції експерта, без врахування всіх обставин, на яких позивачі базували свої дії при реалізації наданих їм повноважень.
Таким чином, висновки відповідача 2 щодо допущення позивачами дисциплінарного проступку обґрунтовуються обставинами встановлення яких виходить за межі його повноважень та не базуються на обставинах, які мають засвідчувати факт допущення експертом дисциплінарного проступку, а отже у суду відсутні підстави вважати, що позивачами було допущено вчинення дисциплінарного проступку, факт встановлення якого став підставою для винесення оскаржуваних рішень.
В рішеннях від 25.06.2021 № 1, № 1/1 та № 1/2 відповідачем 2 наведено інформацію щодо відсутності факту визнання позивачами своєї вини, тяжкості наслідків, які настали в результаті вчинення дисциплінарного проступку, обставин, за яких вчинено дисциплінарний проступок, попереднього застосування до позивачів дисциплінарних стягнень та інших відомостей, що характеризують позивачів як судових експертів (досвід роботи судовим експертом тощо). Водночас, наведення відповідної інформації має виключно інформаційний характер та оскаржувані рішення не містять жодного обґрунтування щодо того, як вказані обставини вплинули на визначення для кожного з позивачів відмінного обсягу дисциплінарного стягнення.
Також, в оскаржених рішеннях відсутнє та відповідачами не надано суду належного обґрунтування щодо обставин, які були враховані та вплинули на визначення позивачам виду дисциплінарної відповідальності.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що рішення від 25.06.2021 №1, №1/1, №1/2 було прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що позивачами було допущено вчинення дисциплінарного проступку, факт встановлення якого став підставою для винесення оскаржуваних рішень, а також те, що, як в оскаржуваних рішеннях, так і в наданих суду відзивах не наведено обґрунтування щодо доцільності та пропорційності визначення видів дисциплінарних стягнень, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування.
Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративні позови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (57286, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 64, код ЄДРПОУ 33133003) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.06.2021 № 1 про притягнення ОСОБА_1 - судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до дисциплінарної відповідальності.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.06.2021 № 1/1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 .
4. Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.06.2021 № 1/2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 .
5. Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
6. Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
7. Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов
