ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/1116/22 Справа № 216/4652/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у провадженні за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2022 року у кримінальному провадженні №12017040720000999 стосовно
ОСОБА_10 , який народився_ ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 384 КК України,
ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_11
в режимі відеоконференції:
прокурор ОСОБА_12
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_13
представників потерпілих ОСОБА_14
ВСТАНОВИВ :
Вироком Дзержинськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 24січня 2022року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.297,ч.2 ст.383,ч.2 ст.384КК України та призначено покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, строком на 9 років.
Цим же вироком ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.297,ч.2ст.384КК України та призначено покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 9 років.
Вироком суду застосовано стосовно обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Захисник ОСОБА_7 в доповненнях до апеляційної скарги ставить питання про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який з урахуванням наявності двох власних неповнолітніх дітей, постійного місця проживання та місця роботи на час арешту.
В клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник ОСОБА_6 просить змінити обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з підстав істотного порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, зокрема Глави 18 КПК. Зазначає, що суд під час ухвалення вироку без відповідного клопотання прокурора, прийняв рішення про застосування стосовно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що на думку захисту є істотним порушенням процесуального закону. Також посилаються на те, що станом на 12 травня 2022 року, обвинувачена перебуває під вартою понад три місяці, попереднє судове засідання не відбулося з вини адміністрації слідчого ізолятора. Посилається на велику кількість клопотань захисту, наявність у справі двох обвинувачених і вважає, що це унеможливлює розгляд апеляційних скарг у короткий строк, тому невизначене в часі тривале та безальтернативне тримання обвинуваченої під вартою в такому разі приводить до порушення гарантій, передбачених ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_8 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу та з підстав, викладених у них, просили їх задовольнити.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_10 підтримали заявлені клопотання та просили їх задовольнити та змінити обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжний захід.
Потерпіла ОСОБА_13 та представник потерпілої ОСОБА_14 заперечували проти задоволення клопотання захисника.
Прокурори заперечували проти задоволення клопотань захисників посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість у зв`язку з чим просили залишити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд, заслухавши заявлені клопотання, вислухавши думку учасників апеляційного перегляду, дослідивши їх доводи та обґрунтування дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2022 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 384 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на 9 років, а ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Вказаним вироком обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 132 КПК України запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження.
Питання обґрунтованості підозри не є предметом судового розгляду, з огляду на стадію кримінального провадження, а саме, що стосовно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вже ухвалений обвинувальний вирок суду, для забезпечення виконання якого судом було застосовано запобіжний захід.
Посилання захисників на порушення судом першої інстанції порядку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 ст. 374 та абз. 4 п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України суд першої інстанції наділений відповідними повноваженнями, в тому числі й щодо обрання запобіжного заходу.
Так, при обранні зазначеного запобіжного заходу, суд першої інстанції правильно врахував серйозність та тяжкість вчинених злочинів, обставини їх вчинення, роль кожного обвинуваченого у їх вчиненні, призначене судом покарання.
Суд першої інстанції встановив наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти якому можливо виключно шляхом застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки зважає на те, що стосовно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ухвалено обвинувальний вирок і призначено їм покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, у зв`язку з чим застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільним та необхідним, оскільки у такому випадку він застосовується, в тому числі й з метою забезпечення виконання можливо остаточного судового рішення.
Відповідно до ст. 178 КПК України апеляційний суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_8 раніше не судима, має постійне місце мешкання та реєстрації, має утриманців, що свідчить про наявність у неї певних соціальних зв`язків. В той же час, зазначені обставини не є самодостатньою підставою для зміни запобіжного заходу та не можуть нівелювати наявність ризику переховування.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
Тому, з метою забезпечення апеляційного перегляду справи, як складової кримінального провадження, з урахуванням ризику переховування від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного за скоєння тяжких злочинів, суд вважає, що відсутні будь-які правові підстави для зміни обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м`який.
Відповідно до пп. а, п. 1 ст. 5 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод за яким, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: (a) законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом.
У справі «Руслан Яковенко проти України» Суд зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити.
Таким чином, забезпечення виконання вироку суду є додатковою підставою та ризиком для застосування запобіжного заходу під час ухвалення обвинувального вироку.
Доводи клопотання захисника ОСОБА_6 , що єдиною підставою для тримання обвинуваченої під вартою може бути тільки вирок суду, який набрав законної сили, суд апеляційної інстанції розцінює як такі, що ґрунтуються на власному довільному тлумаченні захисником положень кримінального процесуального закону, які спростовуються буквальним та системним його тлумаченням.
Так, дійсно, відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 535 КПК України до набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений,до якогозастосовано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою,не можебути переведенийу місцепозбавлення волів іншумісцевість.
Таким чином, кримінальний процесуальний закон для судових рішень щодо запобіжних заходів розділяє момент набрання судовим рішенням законної сили та момент його виконання.
Доводи клопотання захисника ОСОБА_6 , що попереднє судове засідання від 14 квітня 2022 року не відбулося з вини адміністрації слідчого ізолятора не можуть бути визнанні достатніми для зміни обвинуваченій ОСОБА_8 виду запобіжного заходу.
Отже, наразі продовжує існувати вирок суду першої інстанції, яким встановлена вина обвинуваченої ОСОБА_8 та призначено покарання, хоча вирок і не набрав законної сили, тому подальше тримання останньої вартою, з урахуванням встановленого вище ризику, апеляційний суд вважає обґрунтованим, у зв`язку з чим клопотання захисників не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 401, 405 КПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 ,обвинуваченій увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.297,ч.2ст.383,ч.2 ст.384КК України відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4