Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/1116/22 Справа № 216/4652/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
18 березня 2022 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання під час підготовки до розгляду апеляційних скарг захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2022 року у кримінальному провадженні № 12017040720000999 стосовно
ОСОБА_5 , який народився_ ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 384 КК України,
ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
в режимі відеоконференції:
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_6
В С Т А Н О В И В:
Вироком Дзержинськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 24січня 2022року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.297,ч.2 ст.383,ч.2 ст.384КК України та призначено покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, строком на 9 років.
Цим же вироком ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.297,ч.2ст.384КК України та призначено покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 9 років.
Вироком суду застосовано стосовно обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
В клопотаннях про зміну запобіжного заходу, доводи яких є аналогічними за своїм змістом, захисники просять змінити обвинуваченим запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання з підстав істотного порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, зокрема Глави 18 КПК. Зазначають, що суд під час ухвалення вироку без відповідного клопотання прокурора, прийняв рішення про застосування стосовно обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що на думку захисту є істотним порушенням процесуального закону. Також посилаються на Указ Президента України про мобілізацію і зазначають, що зміна запобіжного заходу надасть обвинуваченим можливість вступити до лав Збройних Сил України або Територіальної оборони для захисту України.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити, змінити обвинуваченому запобіжний захід на особисте зобов`язання.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_7 також підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу та з підстав, викладених у ній, просили його задовольнити. Додатково зазначили, що на утриманні ОСОБА_7 перебувають батьки похилого віку та неповнолітні діти, а також, що протягом усього судового розгляду жодного разу обвинувачена не порушувала покладені на неї обов`язки, що вказує на можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисників посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість у зв`язку з чим просив залишити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд, заслухавши заявлені клопотання, вислухавши думку учасників апеляційного перегляду, дослідивши їх доводи та обґрунтування дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2022 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 384 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на 9 років, а ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Вказаним вироком обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Питання обґрунтованості підозри не є предметом судового розгляду, з огляду на стадію кримінального провадження, а саме, що стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вже ухвалений обвинувальний вирок суду, для забезпечення виконання якого судом було застосовано запобіжний захід.
Як зазначалось вище, фактично єдиною підставою, на які посилались захисники у своїх клопотаннях про зміну запобіжного заходу, є прагнення самих обвинувачених вступити до лав ЗС України або територіальної оборони у зв`язку з введенням військового стану в Україні. Апеляційний суд хоча і вважає такі прагнення позитивними, однак зазначає, що вказана обставина не є підставою для зміни обвинуваченим запобіжного заходу, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 не проходив строкову військову службу, не має спеціального військового звання та відповідних навичок, а обвинувачена ОСОБА_7 взагалі не перебуває на військовому обліку та також не має відповідної спеціальності, безпосередньо пов`язаної з несенням військової служби, що у своїй сукупності вказує на безпідставність доводів захисників в цій частині.
Посилання захисників на порушення судом першої інстанції порядку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 ст. 374 та абз. 4 п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України суд першої інстанції наділений відповідними повноваженнями, в тому числі й щодо обрання запобіжного заходу.
Так, при обранні зазначеного запобіжного заходу, суд першої інстанції правильно врахував серйозність та тяжкість вчинених злочинів, обставини їх вчинення, роль кожного обвинуваченого у їх вчиненні, призначене судом покарання.
Суд першої інстанції встановив наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти якому можливо виключно шляхом застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки зважає на те, що стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ухвалено обвинувальний вирок і призначено їм покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, у зв`язку з чим застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільним та необхідним, оскільки у такому випадку він застосовується, в тому числі й з метою забезпечення виконання можливо остаточного судового рішення.
Відповідно до ст. 178 КПК України апеляційний суд враховує, що обвинувачені раніше не судимі, мають постійне місце мешкання та реєстрації, мають утриманців, що свідчить про наявність у них певних соціальних зв`язків. В той же час, зазначені обставини не є самодостатньою підставою для зміни запобіжного заходу та не можуть нівелювати наявність ризику переховування.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
Тому, з метою забезпечення апеляційного перегляду справи, як складової кримінального провадження, з урахуванням ризику переховування від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного за скоєння тяжких злочинів, суд вважає, що відсутні будь-які правові підстави для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який.
Відповідно до пп. а, п. 1 ст. 5 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод за яким, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: (a) законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом.
У справі «Руслан Яковенко проти України» Суд зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити.
Наразі продовжує існувати вирок суду першої інстанції, яким встановлена вина обвинувачених та призначено покарання, хоча вирок і не набрав законної сили, тому подальше тримання обвинувачених під вартою, з урахуванням наведених вище ризику, апеляційний суд вважає обґрунтованим, у зв`язку з чим клопотання захисників не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 401, 405 КПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_2
