ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21 лютого 2022 року Справа № 906/620/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
представники учасників справи:
позивач- не з`явився;
відповідач 1- не з`явився;
відповідач 2- не з`явився;
прокурор - Манжаюк Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2021, повний текст якого складено 29.11.2021, у справі №906/620/21 (суддя Прядко О.В.)
за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави,
в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу м.Житомир
до 1. Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради м.Житомир
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК «Білд-Україна» м.Житомир
про визнання недійсним інвестиційного договору,-
У червні 2021 року Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся з позовом до Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради (надалі в тексті Водоканал) та Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК «БІЛД-Україна» (надалі в тексті Товариство) про визнання недійсним інвестиційного договору від 15.04.2016.(арк.справи 1-12).
За наслідками розгляду справи №906/620/21 господарський суд Житомирської області рі-шенням від 17.11.2021 відмовив у задоволенні позову. Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що Прокурором не доведено, а судом не встановлено обставин, з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського Кодексу України пов`язують можливість визнання договору недійсним, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.(арк.справи 197-202).
Не погоджуючись із рішенням, Прокурор подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов.(арк. справи 205-209).
Обґрунтовуючи скаргу Прокурор зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального та процесуаль-ного права. На думку Скаржника, суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що оспорюваний Інвестиційний договір від 15.04.2016 не відповідає вимогам ч.1 ст.203 ЦК України, укладений з порушенням вимог закону, а саме Кодексу України про надра та Земельного кодексу України в частині необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами та оформлення права користування землями під водосховищем, у зв`язку з чим має бути визнаний недійсним. Прокурор вважає, що Інвестиційний договір вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки пункт 2.2.2 договору передбачає, що інвестор вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись ґрунтовими масами та технологіч-ними відходами, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо), а саме відчужувати, обмінювати, розраховуватись з їх рахунок із субпідрядниками, використовувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством. На переконання Прокурора, даним пунктом фактично передбачено безконтрольна можливість суб`єкта господарювання, в порушення визначеного законом порядку здійснювати видобуток з надр під водосховищем корисної копалини місцевого значення піску, чим порушуються права власності Українського народу на надра та інтереси держави. Вважає, що вказане є підставою для визнання судом договору недійсним відповідно до ст.207 ГК України, ст.228 ЦК України.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2022 відкрито провадження за апеляційною скаргою Прокурора.(арк.справи 230).
02.02.2022 на адресу апеляційного суду надійшов відзив та 21.02.2022 додаткові пояснення Відповідача-1, у яких він заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.( арк.справи 232-238, 252-253).
У судовому засіданні апеляційної інстанції 21.02.2022 Прокурор підтримав свою апеля-ційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.
Інші учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у призначене на 21.02.2022 судове засідання, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлений у встанов-леному порядку.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Прокурора, вивчивши мате-ріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 08.04.2016 №253 «Про зобов`язання КП «Житомирводоканал» вжити заходів щодо очи-щення та поглиблення водосховища «Відсічне» вирішено зобов`язати комунальне підприємство «Житомирводоканал» Житомирської міської ради вжити невідкладних заходів щодо очищення та поглиблення водосховища «Відсічне», а також у встановленому порядку визначити інвестора та укласти відповідну угоду про виконання робіт з очищення та поглиблення водосховища «Відсічне» (арк.справи 19).
15.04.2016 Комунальним підприємством «Житомирводоканал» Житомирської міської ради як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК Білд-Україна»-інвес-тором укладено інвестиційний договір (надалі в тексті Договір), за умовами загальних положень якого, даний інвестиційний договір укладений на виконання рішення міськвиконкому Житомир-ської міської ради №253 від 08.04.2016 і визначає правові, фінансово-економічні та інші, передбачені даним Договором відносини між сторонами, які його уклали, в результаті якого досягається соціально-корисний ефект.(арк.справи 14-18).
За умовами п.1.1 Договору, інвестор зобов`язується на власний ризик і за власні кошти відповідно до умов цього договору забезпечити у відповідності до затвердженої та погодженої робочої документації (РД) «Реконструкція з поглиблення водосховища «Відсічне» місто Житомир (І черга)» з використанням своїх матеріалів та устаткування, виконання робіт з очищення і збільшення корисного об`єму водосховища «Відсічне» на річці Тетерів Житомирського району, за рахунок видалення мілководних зон, а замовник зобов`язується прийняти виконанні роботи у відповідності до вимог робочого проекту та акту виконаних робіт.
За умовами даного договору та у відповідності до рішення виконавчого комітету Жито-мирської міської ради №253 від 08.04.2016 інвестор має право використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, грунтові маси, пісчані суміші тощо).(п.1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору інвестор взяв на себе, зокрема, зобов`язання:
- за погодженням з замовником до початку робіт визначити порядок контролю виконання робіт по очищенню та поглибленню мілководь водосховища згідно робочої документації (РД) «Реконструкція з поглибленням водосховища «Відсічне» м.Житомир (І черга)».(п.2.1.1 Договору);
- до початку робіт з очищення та поглиблення водосховища «Відсічне» виконати в повному об`ємі роботи передбаченні проектом по будівництву відвалу для прийому пульпи з обов`язковим виконанням передбачених заходів по охоронні навколишнього середовища та робіт з будівництва водоскидних споруд.(п.2.1.2 Договору);
- до початку робіт отримати всі дозвільні документи, передбачені чинним законодавством, що надають право виконувати відповідні роботи, розробити проект проведення робіт (ППР), який погодити з замовником та проектним інститутом.(п.2.1.5 Договору);
- проводити очищення дна повної акваторії водосховища «Відсічне» згідно робочої доку-ментації (РД) «Реконструкція з поглибленням водосховища «Відсічне» м.Житомир (1 черга)» площею 132,9 га від моста через водосховище в с.Перлявка до гідровузла (греблі) (п.2.1.7);
- забезпечити неухильне дотримання усіх вимог чинного законодавства України, держав-них будівельних норм та інших нормативно-технічних документів (п. 2.1.9);
За умовами п.п.2.2.2 Договору інвестор вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися ґрунтовими масами та технологічними відходами, що з`являють-ся в процесі виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо), відчужувати, обмінювати, розраховуватись за їх рахунок з субпідрядниками, використо-вувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 2.3 Договору передбачені обов`язки замовника:
- сприяти інвестору в отримані всіх дозволів та погоджень, необхідних для виконання робіт, передбачених цим договором та проектом (п. 2.3.1);
- прийняти виконані інвестором (по кожному перерізу П) роботи та підписати Акт прий-мання-передачі виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт інвестором протягом 5 днів з дати одержання названих документів від інвестора (п.2.3.2)
Приписами п.2.4.1 Договору передбачено, що якщо інвестор своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від цього договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п.2.4.2 Договору, замовник має право у разі відступлення інвестором від умов договору та проектної документації відмовитися від цього Договору та вимагати негайно звільнення території (місця) виконання робіт. В такому випадку договір вважається розірваним після закінчення 45 денного строку з моменту отримання інвестором письмового повідомлення про це від замовника.
За умовами п.3.2 Договору, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Згідно п.3.7 Договору при виявленні в роботі інвестора недоліків, передбачених пунктами 2.4.1, 2.4.3, 2.4.4 даного договору або порушення інвестором при виконанні вказаних робіт норм чинного природоохоронного законодавства України, вносити інвестору пропозиції щодо усунен-ня виявлених недоліків і компенсації спричинених замовнику збитків або ініціювати розірвання даного договору і вимагати відшкодування спричинених замовнику збитків.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Роботи розпочати після коригування проекту та висновку експертизи. При цьому кожна із сторін зобов`язана вказані правові висновки врахувати в даному договорі шляхом підписання додаткової угоди.
Строк Договору починає перебіг у момент, визначений у п.5.1 Договору та закінчується 31 грудня 2021 року.
Матеріалами справи стверджується, що державними інспекторами з охорони навколиш-нього природного середовища Поліського округу 14.02.2020 за участю представника КП «Водо-канал» Житомирської міської ради проведено обстеження земель водного фонду водосховища «Відсічне» на р.Тетерів в межах Житомирського району. Обстеження здійснено в ході проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП «Житомирводоканал» вимог земельного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, творення і охорони природних ресурсів, про що складено відповідний Акт від 21.02.2020.(арк.справи 25-47).
В ході проведеного обстеження встановлено наявність ознак проведення днопоглиблю-вальних робіт водосховища «Відсічне» шляхом намиву донних ґрунтів та піску за допомогою земснаряду (номерний знак КИВ-3783К) з подальшим їх розміщенням у карти в прибережній захисній смузі водного об`єкту із подальшим його переміщенням у невідомому напрямку (арк. справи 29-зворот).
За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) перевіряючими особами встановлено, зокрема, наступні порушення:
- речові права на земельну ділянку водного фонду площею 328,9 га водосховища «Відсічне» відсутні;
- використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також режим вико рис-тання їх територій не дотримується;
- не дотримується режим використання територій, що підлягають особливій охороні;
- відсутній дозвіл на днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
- КП «Водоканал» не здійснює перевірки і не контролює перебігу та якості робіт, що виконуються ТзОВ «РБК Білд-Україна», їх відповідності проектній та технічній документації відповідно до п. 2.4.5 Інвестиційного договору від 15.04.2016;
- на підставі п.3.7 Інвестиційного договору від 15.04.2016 КП «Водоканал»: не повідом-лено Державну екологічну інспекцію Поліського округу про факт видобування корисної копалини місцевого значення піску на водосховищі «Відсічне»; не внесено ТзОВ «РБК Білд-Україна» пропозиції щодо надання довідки про об`єм самовільно видобутих надр (за відсутності дозвільної документації встановленої законом), а саме корисної копалини місцевого значення піску та/або куб.м. для добровільного відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами;
- не розірвано інвестиційний договір від 15.04.2016 з ТзОВ «РБК Білд-Україна» на підставі п.п. 2.4.6; 3.7 враховуючи самовільне (за відсутності дозволу на користування надрами) видобу-вання обводнених пісків ТзОВ «РБК Білд-Україна» в акваторії р.Тетерів (водосховище «Відсічне») під виглядом проведення поглиблення водосховища «Відсічне», що свідчить про невідповідність проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства.
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу також надано КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради обов`язковий до виконання припис №15/2.4 від 24.02.2020. Однак, за результатами проведеного Інспекцією у період 26-28.08.2020 позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині виконання вимог припису вста-новлено, що КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради не виконано п.п.1, 3, 13, 14, 15, 16, 17 припису №15/2.4 від 24.02.2020 (арк.справи 48-49, 50-63).
За твердженням Прокурора, умови Договору від 15.04.2016 суперечать законодавству, оскільки цей договір спрямований на передачу права видобутку корисної копалини піску під водосховищем, в той час як спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр у Відповідача-2 відсутній. Враховуючи наведене, Прокурор просить визнати недійсним укладений Відповідачами Інвестиційний договір від 15.04.2016.
Як зазначалось вище, рішенням від 17.11.2021 господарський суд Житомирської області відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.(арк.справи 64-67).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Предметом даного спору є визнання недійсним договору з підстав невідповідності його законодавству.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов`язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України).
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, згідно зі ст.193 ГК України, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у ви-падках та порядку, визначеному законодавством.
Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
При цьому, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Так, підставою недійсності правочину, відповідно до ст.215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів зауважує, що положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним та настання відповідних наслідків: відповідність змісту правочину вимогам закону, додержання встановленої форми правочину, правоздатність сторін правочину, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, тобто на момент підписання договору його сторонами.
За результатами розгляду такого спору про визнання недійсним правочину вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Матеріали справи свідчать, що звертаючись із позовом та апеляційною скаргою Прокурор виходить з того, що оспорюваний Договір спрямовано на передачу права видобутку корисної копалини піску під водосховищем, в той час як спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр у Відповідача-2 відсутній.
За змістом статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.(ч.1 ст.216 ЦК України).
З аналізу статей 202, 203, 235 ЦК України вбачається, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто на набуття зміну або припинення відповідних прав та обов`язків, що обумовлені цим правочином. Вчинення сторонами правочину для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, не визначено підставою для визнання його недійсним. Однак удаваний правочин може бути визнаний недійсним, зокрема, у разі його невідповідності вимогам законодавства, яке регулює правовідносини щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції, чинній на момент укладання Договору) інвестиціями є всі види майнових та інтелекту-альних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Інвестиційною діяльністю, згідно із статтею 2 Закону є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Об`єктами інвестиційної діяльності, в силу статті 4 Закону, можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.
Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.(ч.5 ст.7 Закону).
За змістом зазначених норм, отримання інвестором прибутку досягається саме внаслідок володіння, користування і розпорядження об`єктами та результатами інвестицій.
Таким чином, інвестиційні правовідносини є різновидом господарських правовідносин, які виникають між суб`єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та іншими учасниками) щодо підготовки, реалізації інвестицій, відшкодування витрачених коштів та отримання прибутку від такої діяльності.
При цьому, основним способом реалізації інвестицій є інвестиційна діяльність, яка полягає у практичних організованих діях відповідних суб`єктів з метою знаходження інвести-ційних ресурсів (майнових та інтелектуальних цінностей), виборі об`єктів підприємницької та інших видів діяльності і вкладення в ці об`єкти зазначених ресурсів для отримання прибутку (доходу) або досягнення певного соціального ефекту.
Таким чином, за своїм змістом інвестиційна діяльність полягає у трансформації цінностей (інвестицій) в об`єкти такої діяльності та наступне одержання доходу за рахунок приросту капітальної вартості вказаних інвестицій або від їх використання.
Матеріалами справи стверджується, що Договір укладено на виконання рішення міськ-виконкому Житомирської міської ради №53 від 08.04.2016, ним визначено правові, фінансово-економічні та інші, передбачені даним Договором відносини між сторонами, які його уклали, в результаті якого досягається соціально-корисний ефект.
При цьому, інвестор зобов`язується на власний ризик і за власні кошти відповідно до умов цього договору забезпечити у відповідності до затвердженої та погодженої робочої документації (РД) «Реконструкція з поглиблення водосховища «Відсічне» місто Житомир (І черга)» з використанням своїх матеріалів та устаткування, виконання робіт з очищення і збільшення корисного об`єму водосховища «Відсічне» на річці Тетерів Житомирського району, за рахунок видалення мілководних зон, а замовник зобов`язується прийняти виконанні роботи у відпо-відності до вимог робочого проекту та акту виконаних робіт.
Інвестор має право використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`явля-ються внаслідок виконання робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, ґрунтові маси, пісчані суміші тощо). Інвестор також вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися ґрунтовими масами та технологічними відходами, що з`явля-ються в процесі виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо), відчужувати, обмінювати, розраховуватись за їх рахунок з субпідрядниками, використовувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 2.1 Договору погоджено зобов`язання інвестора, зокрема:
- за власні кошти, своїми силами, засобами виконати роботи в обсягах і у встановлені строки та здати роботи замовнику;
- до початку робіт отримати всі дозвільні документи, передбачені чинним законодавством, що надають право виконувати відповідні роботи, розробити проект проведення робіт (ППР), який погодити з замовником та проектним інститутом;
- проводити очищення дна повної акваторії водосховища «Відсічне» згідно робочої документації (РД) «Реконструкція з поглибленням водосховища «Відсічне» м.Житомир (1 черга)» площею 132,9 га від моста через водосховище в с.Перлявка до гідровузла (греблі).
У пункті 2.3 Договору наведено кореспондуючі зобов`язання замовника.
Так, відповідно до п.п. 2.3.1-2.3.2 Договору, замовник зобов`язаний:
- сприяти інвестору в отримані всіх дозволів та погоджень, необхідних для виконання робіт, передбачених цим договором та проектом (п. 2.3.1);
- прийняти виконані інвестором (по кожному перерізу П) роботи та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт інвестором протягом 5 днів з дати одержання названих документів від інвестора (п. 2.3.2).
За умовами п.п.2.1.1 інвестор надає замовнику на безоплатній основі не менше 10% обсягів отриманих технологічних відходів, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (торфосуміш та пісчані суміші).
Таким чином, за змістом умов Договору, фінансовим внескам інвестора в об`єм робіт відповідають обов`язки замовника, які в своїй сукупності відповідають меті цього правочину.
Виходячи з системного аналізу статей 1, 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, якими є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний і екологічний ефект.(постанова Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №910/21935/17).
При цьому, отримання прибутку (доходу) та/або досягнення соціального й екологічного ефекту інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності передбачається саме від об`єкту інвестиції або діяльності з його використання.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що характер правовід-носин, врегульованих спірним договором має чітко визначені ознаки спільного отримання його сторонами ефекту, на який спрямовано їхні дії.
Так, внаслідок здійснення інвестором обумовлених договором робіт з поглиблення водо-сховища «Відсічне» замовник отримує очищення та збільшення об`єму водосховища «Відсічне» на р.Тетерів Житомирського району та відповідно досягається соціальний ефект, пов`язаний з цим поліпшенням.
Як вбачається з умов договору інвестор зобов`язався виконувати роботи у відповідності до затвердженої та погодженої робочої документації (РД) «Реконструкція з поглиблення водо-сховища «Відсічне» м.Житомир (І черга)» та має право використовувати технологічні відходи, що з`являються в процесі виконання робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо).
Таким чином, твердження Прокурора про наявність у КП «Житомирводоканал» та ТзОВ «РБК «Білд-Україна» наміру на передання в користування надр під дном водосховища «Відсічне» для видобутку корисної копалини місцевого значення піску матеріалами справи не стверджується.
З огляду на зазначене Інвестиційний договір не містить умов, які б свідчили про його невідповідність вимогам Кодексу України про надра, суперечність інтересам держави чи удаваність правочину.
Встановлені Державною екологічною інспекцією Поліського округу порушення і зафіксовані в Актах свідчать про неналежне виконання умов Договору, наслідком чого може бути притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством.
Стосовно тверджень Прокурора про недійсність оспорюваного договору, які ґрунтуються на доказах невиконання інвестором його умов, то за загальним правилом невиконання договору після його укладення не може бути підставою для визнання його недійсним, в тому числі ці обставини не можуть підтверджувати і відсутність у сторін наміру на укладення інвестиційного договору, оскільки ця обставина повинна була існувати на момент укладення договору.
Тому, твердження Прокурора про неналежне виконання інвестором Договору не можуть бути прийняті в якості належних підстав для висновку про недійсність правочину.
Враховуючи, що дії сторін Договору спрямовані передусім на дотримання інтересів місцевої територіальної громади з метою очищення і збільшення об`єму водосховища «Відсічне» із залученням коштів інвестора то такі дії не можуть розцінюватися як такі, що порушують інтереси держави в особі Державної екологічної інспекції.
Слід також зазначити, що відповідно до ст.86 Водного кодексу України, на земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об`єктів можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи. Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ від 12.07.2005 №557 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду», цей Порядок визначає механізм видачі дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду (далі дозвіл).
Частиною 2 п.3 Порядку визначено, що дозволи видаються Держводагентством за погодженням з Мінприроди у разі проведення на землях водного фонду днопоглиблювальних робіт, робіт з прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій (крім робіт на землях водного фонду в межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі).
Пунктом 5 даного Порядку визначено, що для отримання дозволу суб`єкт господарювання подає заяву до відповідного органу, уповноваженого його видавати. До заяви, зокрема, додаються:
- засвідчені юридичною особою копії установчих документів (для юридичних осіб);
- проект на проведення робіт на землях водного фонду, що містить розділ про оцінку впливу на навколишнє природне середовище (крім проведення робіт, пов`язаних з експлу-атаційним днопоглибленням на внутрішніх підхідних, судноплавних каналах та портових акваторіях, з метою підтримання заданих навігаційних габаритів), погоджений з Мінприроди, Держводагентством та Держгеонадрами.
Видача дозволу погоджується з органами місцевого самоврядування, Держгеокадастром (у разі проведення робіт на землях водного фонду в межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі) або його територіальними органами (у разі проведення робіт на інших землях водного фонду), Держрибагентством (у разі проведення робіт на рибогосподарських водних об`єктах), територі-альними органами Держлісагентства (у разі проведення робіт у лісах на землях водного фонду), Мінінфраструктури (у разі проведення робіт в межах судноплавних шляхів загального користування, судноплавних шлюзів та портових гідротехнічних споруд).
З огляду на викладене та умови п.2.5.1 Договору Відповідач-2 мав отримати дозвіл для проведення днопоглиблювальних робіт до початку виконання робіт, що також встановлено Рівненським апеляційним господарським судом в постанові від 03.10.2017 у справі №906/506/17.
Чинним законодавством України диференційовано порядок надання земель водного фонду у користування для потреб, вказаних у статті 59 Земельного кодексу України, статті 85 Водного кодексу України та порядок користування земельними ділянками дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об`єктів (стаття 86 Водного кодексу України). Якщо у першому випадку використання здійснюватиметься в порядку встановленому земельним законодавством на підставі документації із землеустрою, то у другому має розроблятися проект, що визначає місце та порядок проведення конкретного виду робіт на ділянці дна водного об`єкта.
На земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об`єктів можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи, згідно зі статтею 86 Водного кодексу України (на місцях і в порядку, визначених відповідно до проектів, погоджених з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології), що не потребує розроблення документації із землеустрою, набуття та посвідчення прав на земельні ділянки відповідно статей 123, 124, 126 Земельного кодексу України
Нормами законодавства чітко визначено, що у разі наявності у суб`єктів господарювання розроблених та погоджених в уставленому законом порядку з державними органами проектів, що визначають місце та порядок проведення конкретного виду робіт на ділянці дна водного об`єкта, у останніх відсутній обов`язок здійснювати розроблення документації із землеустрою та посвідчення прав на земельні ділянки у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Враховуючи всі вищевикладені обставини в сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку відмови у позові.
Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Прокурора про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо безпідставності позову, а тому рішення суду першої інстан-ції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнають-ся такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого госпо-дарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 34, 86, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 316 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2021 у справі №906/620/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
3. Матеріали справи №906/620/21 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Петухов М.Г.
