ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/620/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.,
секретар судового засідання: Ковтуненко Ю.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Михальчук К.О. - виписка з ЄДР;
від відповідача-1: Вернидуб Д.В. - ордер серії АМ №1012425 від 30.06.2021;
від відповідача-2: не з`явився;
прокурор: Цеміна Н.Ю. - посвідчення № 058872 від 21.12.2020;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу
до 1) Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна"
про визнання недійсним інвестиційного договору
Процесуальні дії по справі.
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу з позовом до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна" про визнання недійсним інвестиційного договору від 15.04.2016, що був укладений між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна".
Ухвалою господарського суду від 09.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.07.2021.
Ухвалою суду від 14.07.2021 відкладено підготовче засідання на 29.07.2021.
Ухвалою суду від 29.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 07.09.2021.
Ухвалою суду від 07.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 29.09.2021, на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче судове засідання на 29.09.2021.
Ухвалою суду від 29.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; призначено судове засідання на 17.11.2021.
В судовому засіданні 17.11.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Інвестиційний договір №б/н від 15.04.2016 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, укладений з порушенням вимог закону, а саме Кодексу України про надра та Земельного кодексу України щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами та оформлення права користування землями під водосховищем, у зв`язку з чим має бути визнаний недійсним. Прокурор вважає, що Інвестиційний договір вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки п.2.2.2 договору передбачено, що інвестор вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись грунтовими масами та технологічними відходами, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо), а саме відчужувати, обмінювати, розраховуватись з їх рахунок із субпідрядниками, використовувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством. Даним пунктом фактично передбачено можливість суб`єктом господарювання безконтрольно, в порушення визначеного законом порядку здійснювати видобуток з надр під водосховищем корисної копалини місцевого значення - піску, чим порушуються права власності Українського народу на надра та інтереси держави. Вважає, що вказане є підставою для визнання судом договору недійсним відповідно до ст.207 ГК України, ст. 228 ЦК України.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив КП "Житомирводоканал" (а.с.146-149), просили суд позов задовольнити та визнати недійсним укладений між відповідачами інвестиційний договір від 15.04.2016.
Представник відповідача-1 щодо позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 30.06.2021 (а.с.103-107), просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Заперечуючи проти позову відповідач-1 вказує, що аналогічний позов з цих же підстав, але щодо першого інвестиційного договору такого ж змісту вже заявлявся прокурором у 2011 році; що Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі № 11/5007/68/11 набрала законної сили, тому обставини, які встановлено стосовно КП "Житомирводоканал" в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказуванню у даній справі; що твердження позивача про укладення договору з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства є безпідставним; що роботи, виконання яких є предметом оспорюваного інвестиційного договору, спрямовані виключно на реалізацію проекту "Реконструкція з поглибленням водосховища "Відсічне" на р.Тетерів Житомирського району з метою поглиблення мілководної зони та зняття шару мулу по всій площі дна водосховища з метою збільшення об`єму водосховища і покращення якості води, а не з метою видобутку надр; що роботи по водосховищу "Відсічне" розпочаті з 2008 року і виконанню робіт передувало отримання позитивного комплексного висновку державної експертизи; що виконання робіт з очищення водосховища від мулу потребує значних капіталовкладень, тому саме в інтересах територіальної громади міста, виконавчим комітетом Житомирської міської ради у відповідності до чинного законодавства було обрано спосіб розрахунку за проведення робіт шляхом надання права інвестору, який здійснює дане очищення, використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`являються внаслідок виконання днопоглиблювальних робіт; що у Робочій документації "Реконструкція з поглиблення водосховища "Відсічне" КП "Житомирводпроект" встановлено дійсний склад технологічних відходів від днопоглиблення та вбачається відсутність такого поняття як пісок; що саме для продовження робіт по проекту "Реконструкція з поглибленням водосховища "Відсічне" на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 253 від 08.04.2016 між КП "Житомирводоканал" та ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" було укладено інвестиційний договір від 15.04.2016; що лише після укладення інвестиційного договору та на підставі п. 2.1.5 договору відповідач-2 зобов`язаний був отримати всі дозвільні документи, передбачені чинним законодавством, що надають право виконувати відповідні роботи; що, як встановлено Рівненським апеляційним господарським судом у постанові від 03.10.2017 у справі №906/506/17, необхідним для проведення днопоглиблюваних робіт є дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду; що неотримання такого дозволу є порушенням умов договору і може мати наслідком його розірвання, а не визнання недійсним.
Відповідач-2 своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву у відповідності до с.165 ГПК України не скористався, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місцезнаходження відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.189-191).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 08.04.2016 №253 "Про зобов`язання КП "Житомирводоканал" вжити заходів щодо очищення та поглиблення водосховища "Відсічне" вирішено зобов`язати комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради вжити невідкладних заходів щодо очищення та поглиблення водосховища "Відсічне", а також у встановленому порядку визначити інвестора та укласти відповідну угоду про виконання робіт з очищення та поглиблення водосховища "Відсічне" (а.с.19).
15.04.2016 між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (замовник/відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РБК Білд-Україна" (інвестор/відповідач-2) укладено інвестиційний договір (а.с. 14-18).
Відповідно до загальних положень договору, даний інвестиційний договір укладений на виконання рішення міськвиконкому Житомирської міської ради № 253 від 08.04.2016 і визначає правові, фінансово-економічні та інші, передбачені даним Договором відносини між сторонами, які його уклали, в результаті якого досягається соціально-корисний ефект.
За умовами п. 1.1. договору інвестор зобов`язується на власний ризик і за власні кошти відповідно до умов цього договору забезпечити у відповідності до затвердженої та погодженої робочої документації (РД) "Реконструкція з поглиблення водосховища "Відсічне" місто Житомир (І черга)" з використанням своїх матеріалів та устаткування, виконання робіт з очищення і збільшення корисного об`єму водосховища "Відсічне" на річці Тетерів Житомирського району, за рахунок видалення мілководних зон, а замовник зобов`язується прийняти виконанні роботи у відповідності до вимог робочого проекту та акту виконаних робіт.
Пунктом 1.2 договору визначено, що за умовами даного договору та у відповідності до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №253 від 08.04.2016 інвестор має право використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, грунтові маси, пісчані суміші тощо).
Відповідно до п. 2.1 договору інвестор взяв на себе, зокрема, зобов`язання:
- за погодженням з замовником до початку робіт визначити порядок контролю виконання робіт по очищенню та поглибленню мілководь водосховища згідно робочої документації (РД) "Реконструкція з поглибленням водосховища "Відсічне" м. Житомир (І черга)" (п. 2.1.1 договору);
- до початку робіт по очищенню та поглибленню водосховища "Відсічне" виконати в повному об`ємі роботи передбаченні проектом по будівництву відвалу для прийому пульпи з обов`язковим виконанням передбачених заходів по охоронні навколишнього середовища та робіт по будівництву водоскидних споруд (п. 2.1.2 договору);
- до початку робіт отримати всі дозвільні документи, передбачені чинним законодавством, що надають право виконувати відповідні роботи, розробити проект проведення робіт (ППР), який погодити з замовником та проектним інститутом (п. 2.1.5 договору);
- проводити очищення дна повної акваторії водосховища "Відсічне" згідно робочої документації (РД) "Реконструкція з поглибленням водосховища "Відсічне" м.Житомир (1 черга)" площею 132, 9 га від моста через водосховище в с.Перлявка до гідровузла (греблі) (п.2.1.7);
- забезпечити неухильне дотримання усіх вимог чинного законодавства України, державних будівельних норм та інших нормативно-технічних документів ( п. 2.1.9);
За умовами п.п. 2.2.2 п.2.2 договору інвестор вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися ґрунтовими масами та технологічними відходами, що з`являються в процесі виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо), відчужувати, обмінювати, розраховуватись за їх рахунок з субпідрядниками, використовувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 2.3. договору передбачені обов`язки замовника:
- сприяти інвестору в отримані всіх дозволів та погоджень, необхідних для виконання робіт, передбачених цим договором та проектом (п. 2.3.1);
- прийняти виконані інвестором (по кожному перерізу П) роботи та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт інвестором протягом 5 днів з дати одержання названих документів від інвестора (п. 2.3.2)
Приписами п. 2.4.1 договору передбачено, що якщо інвестор своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від цього договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п.2.4.2 договору, замовник має право у разі відступлення інвестором від умов договору та проектної документації відмовитися від цього Договору та вимагати негайно звільнення території (місця) виконання робіт. В такому випадку договір вважається розірваним після закінчення 45 денного строку з моменту отримання Інвестором письмового повідомлення про це від замовника.
За умовами п. 3.2 договору, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Згідно п.3.7 договору при виявленні в роботі інвестора недоліків, передбачених пунктами 2.4.1, 2.4.3, 2.4.4 даного договору або порушення інвестором при виконанні вказаних робіт норм чинного природоохоронного законодавства України, вносити інвестору пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і компенсації спричинених замовнику збитків або ініціювати розірвання даного договору і вимагати відшкодування спричинених Замовнику збитків.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Роботи розпочати після коригування проекту та висновку експертизи. При цьому кожна із сторін зобов`язана вказані правові висновки врахувати в даному договорі шляхом підписання додаткової угоди.
Строк цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року.
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу 14.02.2020 за участю представника КП "Водоканал" Житомирської міської ради проведено обстеження земель водного фонду водосховища "Відсічне" на р.Тетерів в межах Житомирського району. Обстеження здійснено в ході проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП "Житомирводоканал" вимог земельного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, творення і охорони природних ресурсів, про що складено відповідний Акт від 21.02.2020 (а.с.25-47).
В ході проведеного обстеження встановлено наявність ознак проведення днопоглиблювальних робіт водосховища "Відсічне" шляхом намиву донних ґрунтів та піску за допомогою земснаряду (номерний знак КИВ-3783К) з подальшим їх розміщенням у карти в прибережній захисній смузі водного об`єкту із подальшим його переміщенням у невідомому напрямку (а.с. 29 на звороті).
За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) встановлено, зокрема, наступні порушення:
- речові права на земельну ділянку водного фонду площею 328,9 га водосховища "Відсічне" відсутні;
- використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також режим використання їх територій не дотримується;
- не дотримується режим використання територій, що підлягають особливій охороні;
- відсутній дозвіл на днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
- КП "Водоканал" не здійснює перевірки і контроль перебігу та якості робіт, що виконуються ТОВ "РБК Білд-Україна", їх відповідності проектній і технічній документації відповідно до п. 2.4.5. інвестиційного договору від 15.04.2016;
- на підставі п. 3.7. інвестиційного договору від 15.04.2016 КП "Водоканал": - не повідомлено Державну екологічну інспекцію Поліського округу про факт видобування корисної копалини місцевого значення піску на водосховищі "Відсічне"; - не внесено ТОВ "РБК Білд-Україна" пропозиції щодо надання довідки про об`єм самовільно видобутих надр (за відсутності дозвільної документації встановленої законом), а саме корисної копалини місцевого значення - піску в т та/або куб. м. для добровільного відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами;
- не розірвано інвестиційний договір від 15.04.2016 з ТОВ "РБК Білд-Україна" на підставі п.п. 2.4.6; 3.7. враховуючи самовільне (за відсутності дозволу на користування надрами) видобування обводнених пісків ТОВ "РБК Білд-Україна" в акваторії р. Тетерів (водосховище "Відсічне") під виглядом проведення поглиблення водосховища "Відсічне", що свідчить про невідповідність проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства.
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу також надано КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради обов`язковий до виконання припис № 15/2.4 від 24.02.2020 (а.с 48-49). Однак, за результатами проведеного Інспекцією у період 26-28.08.2020 позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині виконання вимог припису встановлено, що КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради не виконано п.п.1,3,13,14,15,16,17 припису № 15/2.4 від 24.02.2020 (а.с. 50-63).
За твердженням прокурора, умови інвестиційного договору №б/н від 15.04.2016 суперечать законодавству, оскільки цей договір спрямований на передачу права видобутку корисної копалини - піску під водосховищем, в той час як спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр у відповідача-2 відсутній. Враховуючи наведене, прокурор просить суд визнати недійсним укладений між відповідачами інвестиційний договір від 15.04.2016.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частинами першою, третьою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 ЦК України.
Предметом спору є вимога прокурора про визнання недійсним інвестиційного договору, який на думку останнього фактично спрямований на передання в користування приватному суб`єкту надр під дном водосховища "Відсічне" для видобутку корисної копалини місцевого значення - піску.
З аналізу статей 202, 203, 235 ЦК України вбачається, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто на набуття зміну або припинення відповідних прав та обов`язків, що обумовлені цим правочином. Вчинення сторонами правочину для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, не визначено підставою для визнання його недійсним. Однак удаваний правочин може бути визнаний недійсним, зокрема, у разі його невідповідності вимогам законодавства, яке регулює правовідносини щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції, чинній на момент укладання Договору) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Інвестиційною діяльністю, згідно із статтею 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції, чинній на момент укладання договору), є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
За змістом статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (в редакції чинній на час укладення спірного договору) об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.
Частиною п`ятою статті 7 вказаного Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
За змістом зазначених норм, отримання прибутку інвестором, досягається саме внаслідок володіння, користування і розпорядження об`єктами та результатами інвестицій.
З викладеного вбачається, що інвестиційні правовідносини є різновидом господарських правовідносин, які виникають між суб`єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та іншими учасниками) щодо підготовки, реалізації інвестицій, відшкодування витрачених коштів та отримання прибутку від такої діяльності.
При цьому основним способом реалізації інвестицій є інвестиційна діяльність, яка полягає у практичних організованих діях відповідних суб`єктів з метою знаходження інвестиційних ресурсів (майнових та інтелектуальних цінностей), виборі об`єктів підприємницької та інших видів діяльності і вкладення в ці об`єкти зазначених ресурсів для отримання прибутку (доходу) або досягнення певного соціального ефекту.
Таким чином, за своїм змістом інвестиційна діяльність полягає у трансформації цінностей (інвестицій) в об`єкти такої діяльності та наступне одержання доходу за рахунок приросту капітальної вартості вказаних інвестицій або від їх використання.
За загальними положеннями договору, інвестиційний договір укладений на виконання рішення міськвиконкому Житомирської міської ради № 253 від 08.04.2016 і визначає правові, фінансово-економічні та інші, передбачені даним Договором відносини між сторонами, які його уклали, в результаті якого досягається соціально-корисний ефект.
За умовами 1.1. договору інвестор зобов`язується на власний ризик і за власні кошти відповідно до умов цього договору забезпечити у відповідності до затвердженої та погодженої робочої документації (РД) "Реконструкція з поглиблення водосховища "Відсічне" місто Житомир (І черга)" з використанням своїх матеріалів та устаткування, виконання робіт з очищення і збільшення корисного об`єму водосховища "Відсічне" на річці Тетерів Житомирського району, за рахунок видалення мілководних зон, а замовник зобов`язується прийняти виконанні роботи у відповідності до вимог робочого проекту та акту виконаних робіт.
Пунктом 1.2 договору визначено, що за умовами даного договору та у відповідності до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №253 від 08.04.2016 інвестор має право використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, ґрунтові маси, пісчані суміші тощо).
За умовами п.п. 2.2.2 п.2.2 договору інвестор вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися ґрунтовими масами та технологічними відходами, що з`являються в процесі виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо), відчужувати, обмінювати, розраховуватись за їх рахунок з субпідрядниками, використовувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 2.1 Інвестиційного договору погоджено зобов`язання інвестора, зокрема:
- за власні кошти, своїми силами, засобами виконати роботи в обсягах і у встановлені строки та здати роботи замовнику;
- до початку робіт отримати всі дозвільні документи, передбачені чинним законодавством, що надають право виконувати відповідні роботи, розробити проект проведення робіт (ППР), який погодити з замовником та проектним інститутом;
- проводити очищення дна повної акваторії водосховища "Відсічне" згідно робочої документації (РД) "Реконструкція з поглибленням водосховища "Відсічне" м.Житомир (1 черга)" площею 132, 9 га від моста через водосховище в с.Перлявка до гідровузла (греблі).
В п.2.3 договору наведено кореспондуючі зобов`язання замовника.
Так, відповідно до п.п. 2.3.1-2.3.2 договору, замовник зобов`язаний:
- сприяти інвестору в отримані всіх дозволів та погоджень, необхідних для виконання робіт, передбачених цим договором та проектом (п. 2.3.1);
- прийняти виконані інвестором (по кожному перерізу П) роботи та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт інвестором протягом 5 днів з дати одержання названих документів від інвестора (п. 2.3.2).
За умовами п.п.2.1.1 інвестор надає замовнику на безоплатній основі не менше 10% обсягів отриманих технологічних відходів, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (торфосуміш та пісчані суміші).
Таким чином, за змістом умов договору, фінансовим внескам інвестора в об`єм робіт відповідають обов`язки замовника, які в своїй сукупності відповідають меті цього правочину.
Верховним Судом в постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/21935/17 висловлено правову позицію про те, що виходячи з системного аналізу статей 1, 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, якими є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний і екологічний ефект.
При цьому отримання прибутку (доходу) та/або досягнення соціального й екологічного ефекту інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності передбачається саме від об`єкту інвестиції або діяльності з його використання.
Господарський суд вважає, що характер правовідносин, врегульованих спірним договором має чітко визначені ознаки спільного отримання його сторонами ефекту, на який спрямовано їхні дії.
Так, внаслідок здійснення інвестором обумовлених договором робіт з поглиблення водосховища "Відсічне" замовник отримує очищення та збільшення об`єму водосховища "Відсічне" на р.Тетерів Житомирського району та відповідно досягається соціальний ефект, пов`язаний з цим поліпшенням.
Як вбачається з умов договору інвестор зобов`язався виконувати роботи у відповідності до затвердженої та погодженої робочої документації (РД) "Реконструкція з поглиблення водосховища "Відсічне" місто Житомир (І черга)" та має право використовувати технологічні відходи, що з`являються в процесі виконання робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, пісчані суміші тощо).
Таким чином, твердження прокурора щодо наявності у КП "Житомирводоканал" та ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" наміру на передання в користування надр під дном водосховища "Відсічне" для видобутку корисної копалини місцевого значення - піску не підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, господарський суд не вбачає в положеннях інвестиційного договору умов, які б свідчили про його невідповідність вимогам Кодексу України про надра, суперечність інтересам держави чи удаваність правочину.
Встановлені в Актах Державною екологічною інспекцією Поліського округу порушення є свідченням неналежного виконання умов інвестиційного договору та можуть бути наслідком притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством.
Стосовно тверджень прокурора, які ґрунтуються на доказах невиконання інвестором умов спірного договору, господарський суд зазначає, що за загальним правилом невиконання договору після його укладення не може бути підставою для визнання його недійсним, в тому числі ці обставини не можуть підтверджувати і відсутність у сторін наміру на укладення інвестиційного договору, оскільки цей факт повинен був мати місце станом на момент укладення договору.
Такий висновок, підтверджується судовою практикою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц (провадження № 61-2276св19) вказано, що «наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним».
Отже, твердження прокурора, які витікають з обставин неналежного виконання інвестором договору не можуть бути прийняті в якості належних підстав для висновку про недійсність правочину.
Таким чином, враховуючи, що дії сторін інвестиційного договору спрямовані передусім на дотримання інтересів місцевої територіальної громади з метою очищення і збільшення об`єму водосховища "Відсічне" із залученням коштів Інвестора, вони не можуть розцінюватися як такі, що порушують інтереси держави в особі Державної екологічної інспекції.
Слід також зазначити, що відповідно до ст.86 Водного кодексу України, на земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об`єктів можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи. Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ від 12.07.2005р. №557 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду ", цей Порядок визначає механізм видачі дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду (далі - дозвіл).
Частиною 2 п.3 Порядку визначено, що дозволи видаються Держводагентством за погодженням з Мінприроди - у разі проведення на землях водного фонду днопоглиблювальних робіт, робіт з прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій (крім робіт на землях водного фонду в межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі).
Пунктом 5 даного Порядку визначено, що для отримання дозволу суб`єкт господарювання подає заяву до відповідного органу, уповноваженого його видавати. До заяви, зокрема, додаються:
- засвідчені юридичною особою копії установчих документів (для юридичних осіб);
- проект на проведення робіт на землях водного фонду, що містить розділ про оцінку впливу на навколишнє природне середовище (крім проведення робіт, пов`язаних з експлуатаційним днопоглибленням на внутрішніх підхідних, судноплавних каналах та портових акваторіях, з метою підтримання заданих навігаційних габаритів), погоджений з Мінприроди, Держводагентством та Держгеонадрами.
Видача дозволу погоджується з органами місцевого самоврядування, Держгеокадастром (у разі проведення робіт на землях водного фонду в межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі) або його територіальними органами (у разі проведення робіт на інших землях водного фонду), Держрибагентством (у разі проведення робіт на рибогосподарських водних об`єктах), територіальними органами Держлісагентства (у разі проведення робіт у лісах на землях водного фонду), Мінінфраструктури (у разі проведення робіт в межах судноплавних шляхів загального користування, судноплавних шлюзів та портових гідротехнічних споруд).
З огляду на викладене та положення п. 2.5.1. договору відповідач-2 мав отримати дозвіл для проведення днопоглиблювальних робіт до початку виконання робіт, що також встановлено у Постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 906/506/17.
Суд також зазначає, що у чинному законодавстві України розділені порядок надання земель водного фонду у користування для потреб, вказаних у статті 59 Земельного кодексу України, статті 85 Водного кодексу України та порядок користування земельними ділянками дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об`єктів (стаття 86 Водного кодексу України). Якщо у першому випадку використання здійснюватиметься в порядку встановленому земельним законодавством на підставі документації із землеустрою, то у другому має розроблятися проект, що визначає місце та порядок проведення конкретного виду робіт на ділянці дна водного об`єкта.
На земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об`єктів можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи, згідно зі статтею 86 Водного кодексу України (на місцях і в порядку, визначених відповідно до проектів, погоджених з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології), що не потребує розроблення документації із землеустрою, набуття та посвідчення прав на земельні ділянки відповідно статей 123, 124, 126 Земельного кодексу України
Отже, з аналізу вищевикладеного висновується, що нормами законодавства чітко визначено, що у разі наявності у суб`єктів господарювання розроблених та погоджених в уставленому законом порядку з державними органами проектів, що визначають місце та порядок проведення конкретного виду робіт на ділянці дна водного об`єкта, у останніх відсутній обов`язок здійснювати розроблення документації із землеустрою та посвідчення прав на земельні ділянки у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, прокурором не доведено, а судом не встановлено обставин, з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського Кодексу України пов`язують можливість визнання договору недійсним, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.11.21
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - 4 - сторонам - рек.
5 - Житомирська окружна прокуратура - рек.
