УХВАЛА
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 910/2168/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Експрес-сервіс"
на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Моленарі" (UO Molenari)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Експрес-сервіс"
про заборону використання комп`ютерної програми та стягнення 66 000 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Експрес-сервіс" (далі - ТОВ "СК "Експрес-сервіс", відповідач, скаржник) звернулося 10.11.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 (повний текст постанови виготовлено 21.10.2021) зі справи № 910/2168/21; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Касаційна скарга ТОВ "СК "Експрес-сервіс" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Предметом даної касаційної скарги є рішення місцевого суду після його перегляду судом апеляційної інстанції. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому на підтвердження зазначених у касаційній скарзі підстав для скасування судових рішень і направленням справи на новий розгляд за пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України позивач має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України вбачається, що доводи касаційної скарги зводяться до цитування окремих положень: Законів України: "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; Податкового кодексу України; Цивільного кодексу України; Господарського кодексу України та ГПК України, що не є очевидним та явним виконанням приписів частини другої статті 287 ГПК України й пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України. Фактично ТОВ "СК "Експрес-сервіс" веде до власного викладення обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Скаржником не наводиться детального опису правовідносин в контексті обґрунтування мотивів та підстав звернення з касаційною скаргою із чітким посиланням на норму права - відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України. А посилання в касаційній скарзі на постанови Пленуму: Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04.06.2010 № 5; Вищого господарського суду України: "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 та "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" 17.10.2012 № 12, - до уваги не приймаються, оскільки постанови Пленуму Верховного Суду України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики, відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України.
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Суд також звертає увагу ТОВ "СК "Експрес-сервіс" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Експрес-сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 зі справи № 910/2168/21 залишити без руху.
2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Експрес-сервіс" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Експрес-сервіс", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
