Єдиний державний реєстр судових рішень
Ухвала
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 761/13219/22
провадження № 61-9243 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк»,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (далі - АТ «МР Банк», Банк), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 10 червня 2022 року № 427/лк про його звільнення;
- поновити його на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів
АТ «МР Банк»;
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 15 червня 2022 року до дня ухвалення судового рішення;
- стягнути з відповідача на його користь недоотриману заробітну плату у вигляді невиплаченої винагороди у розмірі 20 % у розмірі 29 018,18 грн, частину заробітної плати (посадового окладу) - 53 454,54 грн за період незаконно встановленого простою.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року,
з урахуванням додаткового рішення цього суду від 30 січня 2023 року, позов
ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано наказ АТ «МР банк» від 10 червня 2022 року № 427/лк «Про звільнення».
Поновлено з 14 червня 2022 року ОСОБА_1 на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР Банк».
Стягнуто з АТ «МР Банк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 253 898,83 грн (сума без відрахування обов`язкових податків та платежів).
В іншій частині позову (стягнення недоотриманої заробітної плати) ОСОБА_1 відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 18 січня 2023 року залишено без задоволення.
Апеляційні скарги АТ «МР банк» на рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 18 січня 2023 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року задоволено.
Скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня
2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 30 січня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ухвалено нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено.
В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року в нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року залишено без змін.
12 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 06 грудня 2023 року, в якій зазначає, що вказана постанова Верховного Суду в частині визначення судом його поведінки як недобросовісної, є неясною та незрозумілою для нього і у зв`язку з таким судовим тлумаченням здійснюється примусове виконання рішення в порядку повороту виконання. Просить роз`яснити вказану постанову в частині визнання його дій недобросовісними, а саме: «твердження про неотримання ним такого повідомлення апеляційний суд вірно розцінив як недобросовісну поведінку позивача».
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постановиВерховного Суду від 06 грудня 2023 року залишено без руху й надано строк для усунення недоліків.
19 квітня 2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16 квітня 2024 року.
На момент надходження заяви про роз`яснення судового рішення справи у Верховному Суді не було, а тому 24 квітня 2024 року Верховний Суд направив листи до суду першої та апеляційної інстанцій про витребування справи для розгляду цієї заяви.
Після неодноразових нагадувань до судів щодо витребування справи, 06 вересня
2024 року зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 06 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., ОСОБА_2.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року
№ 1133/0/226-24 у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , на підставі повідомлення судді Луспеника Д. Д. від 25 вересня 2024 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А.,
Осіян О. М.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , Верховний Суд вважає, що заява про роз`яснення постанови Верховного Суду від 06 грудня
2023 року задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі.
Суд, що ухвалив рішення, викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.
Зі змісту статті 271 ЦПК України випливає, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, і які є незрозумілими, допускають декілька варіантів тлумачення.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, зокрема й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 23 травня 2017 у справі № 21-1283іп16, Великої Палати Верховного Суду від 14 червня
2018 року у справі № 800/507/17, провадження № 11-263сап18, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19, провадження № 14-65цс20.
Судовим рішенням, яке просить роз`яснити заявник, його касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року в нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року залишено без змін.
Із заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 06 грудня
2023 року випливає, що він просить роз`яснити мотиви вказаної постанови щодо певного факту.
Проте постанова суду касаційної інстанції не допускає кілька варіантів тлумачення, у ній викладені мотиви її ухвалення, наведено правовий висновок з посиланням на відповідні норми матеріального та процесуального права, які не є незрозумілим, а тому відсутні підстави для її роз`яснення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду
від 06 грудня 2023 року.
20 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про залишення його заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду без розгляду, посилаючись на те що його заява не розглянута у строк, визначений статтею 271 ЦПК України.
У задоволенні цієї заяви слід відмовити, так як статтею 257 ЦПК України наведено вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду. Зокрема, у пункті 5 йдеться про залишення позову без розгляду за заявою позивача. Проте у цій справі позов ОСОБА_1 уже розглянуто по суті і така заява могла бути подана до ухвалення рішення по суті спору.
У статті 271 ЦПК України, яка регулює порядок роз`яснення судового рішення, також відсутня норма про залишення заяви без розгляду.
Керуючись статтею 260, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення його заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду без розгляду відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
О. М. Осіян
