open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Зміст
Нечинна
                             
                             
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 38 від 04.02.98 Зареєстровано в Міністерстві

м.Київ юстиції України

19 березня 1998 р.
vd980204 vn38 за N 177/2617
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Нацбанку

N 215 ( z0381-00 ) від 26.05.2000 )
Про затвердження Положення про застосування

Національним банком України заходів впливу до

комерційних банків за порушення банківського

законодавства
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку

N 391 ( z0605-98 ) від 24.09.98

N 522 ( z0837-98 ) від 17.12.98

N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99

N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99

N 23 ( z0066-00 ) від 21.01.2000 )

( У тексті Положення замінено слова "регіональне управління"

у всіх відмінках на слова "територіальне управління" у

відповідних відмінках згідно з Постановою Нацбанку N 573

( z0928-99 ) від 30.11.99 )

Розглянувши проект Положення про застосування Національним
банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення
банківського законодавства, Правління П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити Положення про застосування Національним банком
України заходів впливу до комерційних банків за порушення
банківського законодавства (додається). 2. Надіслати Положення про застосування Національним банком
України заходів впливу до комерційних банків за порушення
банківського законодавства Кримському республіканському, обласним
та по м.Києву і Київській області управлінням Національного банку
України і комерційним банкам для керівництва і використання в
роботі. 3. Вважати такими, що втратили чинність: - постанову Правління Національного банку України від
16.05.95 N 115 ( v0249500-95 ) "Положення про застосування
Національним банком України санкцій за порушення банківського
законодавства" із змінами, внесеними постановами Правління
Національного банку України від 30.06.95 N 168 ( v0168500-95 ),
31.07.95 N 278 ( v0278500-95 ), 29.12.95 N 325 ( va325500-95 ),
16.10.96 N 268 ( v0396500-96 ), 10.04.97 N 96 ( v0096500-97 ); - постанову Правління Національного банку України від
30.12.96 N 346 ( v0426500-97 ) "Про затвердження Положення про
фінансове оздоровлення комерційних банків"; - розділ 11 "Умови і порядок відкликання ліцензії" Положення
про порядок ліцензування банків в Україні, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 27.03.96
N 77 ( v0077500-96 ). 4. Положення про застосування Національним банком України
заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського
законодавства набуває чинності через десять днів після реєстрації
в Міністерстві юстиції України. 5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на систему
банківського нагляду ( О.І.Кірєєв) та начальників Кримського
республіканського, обласних та по м.Києву і Київській області
управлінь Національного банку України.
Голова В.А.Ющенко
Затверджено

Постанова Правління

Національного банку України

04.02.98 р. N 38
Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 березня 1998 р.

за N 177/2617
Положення

про застосування Національним банком України

заходів впливу до комерційних банків за порушення

банківського законодавства
Глава I. Загальні положення
1. Положення про застосування Національним банком України
заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського
законодавства (далі - Положення), розроблене на підставі законів
України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про банки і
банківську діяльність" ( 872-12 ), "Про господарські товариства"
( 1576-12 ), Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему
валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) та інших
законодавчих актів України, визначає порядок застосування
Національним банком України заходів впливу при здійсненні ним
контрольних функцій. ( Абзац перший пункту 1 глави I із змінами,
внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від
30.11.99 ) Основним завданням усіх рівнів системи банківського нагляду
Національного банку України* щодо вжиття заходів впливу є
регулювання діяльності комерційних банків з метою приведення її у
відповідність із нормами і вимогами чинного банківського
законодавства та нормативних актів Національного банку України, а
також з метою забезпечення ліквідності, платоспроможності та
стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і
кредиторів. ---------------------- * Структура системи банківського нагляду та її повноваження
затверджені постановою Правління Національного банку України від
17.11.97 N 380.
Заходи впливу, які застосовує Національний банк України,
носять непримусовий і примусовий характер. Непримусові заходи впливу застосовуються до комерційних
банків Національним банком України при незначному рівні
підвищеного ризику та глибини проблем у фінансово-кредитній
діяльності комерційного банку і носять характер добровільності їх
вирішення й розуміння наявності проблем з боку комерційного банку. Примусові заходи впливу застосовуються Національним банком
України у разі, якщо діяльність комерційних банків та їх установ
характеризується високим рівнем ризику, якщо комерційні банки та
їх установи порушують чинне законодавство, економічні нормативи,
порядок, строки та технологію виконання банківських операцій,
допускають несанкціоновану емісію, не виконують нормативні акти
Національного банку, не подають звітність чи подають недостовірну
звітність, якщо діяльність їх збиткова і спричиняє становище, що
загрожує інтересам вкладників та кредиторів банку, перешкоджає
антимонопольним діям чи праву клієнта вільно вибирати банк або не
виконують у встановлений Національним банком строк вимог щодо
усунення порушень. ( Абзац п'ятий пункту 1 глави I із змінами,
внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від
30.11.99 ) Вибір заходів впливу, які застосовуються до комерційних
банків відповідно до банківського законодавства та цього
Положення, повинен визначатися найбільш ефективним вирішенням
виявлених проблем у діяльності комерційних банків та проводиться з
урахуванням: - характеру допущених комерційним банком порушень; - причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; - загального фінансового стану комерційного банку; - значимості комерційного банку на ринку банківських послуг. 2. Підставою для застосування Національним банком України і
його територіальними управліннями непримусових та примусових
заходів впливу можуть бути: - результати здійснених Національним банком України та
відповідними рівнями системи банківського нагляду перевірок
діяльності комерційних банків чи установ комерційних банків; - матеріали правоохоронних органів, місцевих державних
податкових адміністрацій та інших органів, що характеризують
дотримання комерційними банками та установами комерційних банків
законодавчих актів з питань банківської діяльності; - результати перевірок діяльності комерційних банків
аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до
законодавства на здійснення таких перевірок; - інші матеріали, що характеризують діяльність комерційних
банків (статистична звітність, щоденні баланси тощо). 3. Це Положення не визначає послідовності вжиття до
комерційних банків заходів впливу за допущені ними порушення,
оскільки заходи впливу повинні бути адекватними допущеним
порушенням. 4. Рішення про застосування примусових заходів впливу можуть
бути оскаржені в арбітражному суді. До прийняття відповідного
рішення арбітражним судом дія постанови Правління Національного
банку України або розпорядження його територіального управління не
призупиняється.
Глава II. Непримусові заходи впливу
Непримусові заходи впливу застосовуються до комерційних
банків усіма рівнями системи банківського нагляду Національного
банку України. До непримусових заходів впливу належать: 1. Лист із зобов'язаннями. 2. Письмове попередження.
Розділ 1. Лист із зобов'язаннями
1.1. Цей захід впливу може застосовуватись за наявності
проблем у діяльності комерційного банку незалежно від його
фінансового стану. Лист із зобов'язаннями - це письмове визнання комерційним
банком своїх проблем і недоліків у роботі та допущених порушень,
який також має містити перелік заходів, що банк зобов'язується
вжити для їх вирішення і усунення, із зазначенням конкретних
строків виконання цих заходів. Крім того, у листі із зобов'язаннями комерційний банк має
передбачити періодичність і строки подання до відповідного рівня
системи банківського нагляду Національного банку України звітів
про поетапне виконання зобов'язань, передбачених листом. Строки виконання листа із зобов'язаннями встановлюються
індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених
порушень, а також оцінки відповідного рівня системи банківського
нагляду щодо реального строку, необхідного для виконання
комерційним банком своїх зобов'язань без загрози погіршення його
фінансового стану. Лист із зобов'язаннями погоджується Правлінням та Радою
комерційного банку, підписується головами Правління та Ради
комерційного банку і оформлюється відповідним протоколом. 1.2. Лист із зобов'язаннями застосовується тоді, коли
відповідний рівень системи банківського нагляду вважає, що
проблеми банку усвідомлюються Правлінням та Радою комерційного
банку, що комерційний банк спроможний і буде вживати необхідних
заходів для вирішення проблем. Відповідний рівень системи банківського нагляду вносить
пропозиції про те, які заходи повинен містити лист із
зобов'язаннями, вжиття яких найкраще сприятиме вирішенню проблем
банку в кожному окремому випадку. Лист із зобов'язаннями може прийматися на нараді за участю
Національного банку України та Правління і Ради комерційного
банку, згідно з якою оформлюється протокол рішення спільного
засідання. 1.3. Лист із зобов'язаннями може включати такі заходи: - складання та виконання бізнес-плану або плану з відновлення
капіталу банку; - розроблення та запровадження положень і механізму щодо
поліпшення практики кредитування; - зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового
стану банку; - прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення
активів банку; - прийняття рішення про обмеження розміру позик, які
надаються дочірнім компаніям чи інсайдерам банку; - прийняття рішення стосовно тимчасового обмеження розміру
відсотків, які банк може виплачувати за депозитами, що
залучаються; - тимчасове припинення виплати дивідендів; - прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може
виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій; - інші виправні заходи. 1.4. Контроль за виконанням листа із зобов'язаннями
здійснюється шляхом аналізу звітів комерційного банку, проведення
нарад чи перевірок. 1.5. Національний банк України на підставі ретельного аналізу
вжитих заходів припиняє дію листа із зобов'язаннями, якщо банк
виконав усі зобов'язання або загальний стан банку значно
покращився і банк працює стабільно. Дія листа із зобов'язаннями припиняється листом-повідомленням
відповідного рівня системи банківського нагляду Національного
банку України до комерційного банку.
Розділ 2. Письмове попередження
2.1. Якщо банк не виконує свої зобов'язання або якщо проблеми
банку є настільки серйозними, що можуть призвести до підвищення
ризику діяльності, втрати платоспроможності та несуть загрозу
інтересам вкладників і кредиторів банку, відповідний рівень
системи банківського нагляду Національного банку України надсилає
до комерційного банку письмове попередження. 2.2. У письмовому попередженні Національний банк України
повідомляє комерційному банку про своє занепокоєння станом його
справ, вказує на конкретні заходи, яких необхідно вжити
комерційному банку для виправлення порушень або розв'язання інших
проблем, вказує на конкретні коригуючі дії, що має вжити банк для
виправлення небезпечної або неправильної банківської практики*,
конкретних порушень пруденційних правил банківської справи та
строки їх усунення. __________________________________

* Небезпечна або неправильна банківська практика - це
будь-яка дія або бездіяльність комерційного банку, що суперечить
чинному законодавству України та нормативним актам Національного
банку України.
Цим листом Національний банк України також попереджає
комерційний банк про можливість застосування примусових заходів -
санкцій відповідно до статті 62 Закону України "Про Національний
банк України" ( 679-14 ) у разі недотримання банком вимог
письмового попередження. Пункт 2.2 розділу 2 глави II із змінами, внесеними згідно з
Постановою Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 )
2.3. Письмове попередження підписується заступником Голови
Правління Національного банку України (куратором системи
банківського нагляду) на підставі висновків та пропозицій
відповідного рівня системи банківського нагляду або начальником чи
заступником територіального управління Національного банку України
або Управління нагляду за великими банками. ( Пункт 2.3 розділу 2
глави II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного
банку N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 ) 2.4. У разі, якщо письмове попередження складається на
підставі матеріалів інспектування, воно надсилається до
комерційного банку разом із звітом про інспектування. Письмове попередження може вміщувати ті ж рекомендації, що й
звіт про інспектування, або, залежно від конкретних обставин, у
письмовому попередженні може висуватися вимога щодо застосування
більш конкретних заходів, ніж ті, що зазначені у звіті. Письмове попередження може надсилатися банку також під час
інспектування, якщо відповідний рівень системи банківського
нагляду виявить факти, що вимагають невідкладного застосування
такого заходу. 2.5. Письмове попередження надсилається Правлінню та Раді
комерційного банку, які повинні у 3-денний строк надати
Національному банку відповідь. У відповіді на письмове попередження комерційний банк
зобов'язаний повідомити строк, протягом якого він має виправити
проблеми, зазначені у попередженні.
Глава III. Фінансове оздоровлення комерційних банків
Розділ 1. Порядок переходу комерційних банків до роботи в

умовах дії програми фінансового оздоровлення
1.1. Фінансове оздоровлення - система заходів комерційного
банку, спрямованих на покращення його фінансового стану,
відновлення ліквідності, платоспроможності, прибутковості,
втрачених активів або доходів, виконання обов'язкових економічних
нормативів, нормативів обов'язкового резервування тощо. 1.2. У разі наявності в діяльності банку фінансових та
операційних недоліків, що загрожують інтересам кредиторів і
вкладників, втрати платоспроможності і ліквідності, але за
реальних умов для виправлення ситуації та покращення його
фінансового стану Національний банк України може надіслати такому
банку письмове попередження та пред'явити вимогу щодо розроблення
програми фінансового оздоровлення. 1.3. Не пізніше 20 робочих днів із дня отримання письмового
попередження Національного банку України про потребу розроблення
програми фінансового оздоровлення банк має розробити програму
фінансового оздоровлення, затвердити її Правлінням та Радою
комерційного банку і надіслати для узгодження відповідному
територіальному управлінню Національного банку України. 1.4. Територіальне управління Національного банку України в
10-денний строк з дня отримання програми розглядає її на предмет
ефективності та відповідності вимогам Національного банку України
і в разі підтримки програми подає її з висновками до Департаменту
пруденційного нагляду. Департамент пруденційного нагляду разом з Управлінням з
питань роботи з проблемними банками в тижневий строк розглядає
програму і готує відповідні пропозиції для розгляду Комісією
Національного банку України з питань нагляду та регулювання
діяльності банків. 1.5. Комісією Національного банку України з питань нагляду та
регулювання діяльності банків може бути встановлений строк дії
програми фінансового оздоровлення банку від 6 до 12 місяців. За наявності обгрунтованих підстав для успішного завершення
банком виконання програми фінансового оздоровлення Комісією
Національного банку України з питань нагляду та регулювання
діяльності банків цей строк може бути продовжений такому банку ще
на 6 місяців за умови виконання програми капіталізації. 1.6. У разі ненадання комерційним банком у встановлений строк
програми фінансового оздоровлення або подання програми, яка не
відповідає встановленим вимогам пункту 1.8 цього Положення,
Національний банк України може прийняти рішення про відкликання
ліцензії на здійснення всіх банківських операцій та ліквідацію
банку. 1.7. Рішення Комісії Національного банку України з питань
нагляду та регулювання діяльності банків про погодження програми
фінансового оздоровлення в триденний строк надсилається
керівництву банку та відповідному територіальному управлінню
Національного банку України, а також, Департаменту монетарної
політики Національного банку України. 1.8. Програма фінансового оздоровлення в обов'язковому
порядку має містити: - аналіз причин, які спричинили погіршення фінансового стану
та втрату платоспроможності банку; - заходи щодо фінансового оздоровлення із зазначенням строків
їх виконання та розрахунок економічного ефекту від упровадження
кожного заходу; - прогнозні показники діяльності комерційного банку із
щомісячною розбивкою (капітал банку, резерви, економічні
нормативи, доходи, прибуток тощо), яких передбачено досягнути
після виконання заходів фінансового оздоровлення. Одночасно до програми фінансового оздоровлення має додаватись
кошторис витрат (щоквартальний) у цілому по банку та з розподілом
за філіями, який має відповідати вимогам абзацу другого пункту 1.9
цього Положення. Залежно від умов, за яких відбулося погіршення фінансового
стану, комерційний банк має включити до програми фінансового
оздоровлення конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його
фінансового стану, а саме: - розробити програму капіталізації щодо збільшення капіталу
до потрібного розміру протягом 6 місяців з дня прийняття Комісією
Національного банку України з питань нагляду та регулювання
діяльності банків рішення про погодження програми фінансового
оздоровлення та сформувати капітал банку в розмірі, передбаченому
нормативними актами Національного банку України; - зареєструвати в установлений строк оголошений статутний
фонд; - сформувати резервні фонди та резерви, установлені
нормативними актами Національного банку України та чинним
законодавством України, в необхідному обсязі; - диверсифікувати активи і пасиви в напрямі підвищення їх
ліквідності; - ліквідувати збиткові філії та дочірні підприємства; - провести інвентаризацію активів за станом на перше число
місяця після прийняття Комісією Національного банку України з
питань нагляду та регулювання діяльності банків рішення про
погодження програми фінансового оздоровлення. За результатами
проведеної інвентаризації безнадійні до повернення активи списати
за рахунок створених резервів або методом прямого списання
відповідно до чинного законодавства та нормативних актів
Національного банку України. Також здійснити заходи щодо погашення
простроченої дебіторської заборгованості та списання безнадійної
дебіторської заборгованості з простроченими строками позовної
давності за рахунок резерву для відшкодування можливих втрат від
дебіторської заборгованості в порядку, передбаченому Положенням
про порядок формування і використання резервів для відшкодування
можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків,
затвердженим постановою Правління Національного банку України від
31.03.99 N 157 ( v0640500-99 ); - організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників
банку, які припинили погашення кредитів або сплату відсотків за
кредитами; - забезпечити першочергове погашення заборгованості за
вкладами фізичних осіб, строк дії договорів яких минув; - визначити відповідальних осіб з управління кредитними
ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому; - провести переоформлення раніше наданих пільгових* кредитів
за загальними умовами; ------------------------------ * Пільговими (збитковими для банку) кредитами вважаються
кредити, надані під відсоткову ставку, меншу за середньозважену
ставку залучених банком кредитних ресурсів.
- вжити заходів щодо створення та подальшого інтенсивного
розвитку внутрішнього аудиту; - унести необхідні зміни в систему управління підрозділами
центрального апарату банку та його установами, запровадити
прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення
кредитних ресурсів, забезпечити своєчасне доведення планів і
лімітів до установ банку; - переорієнтувати діяльність банку на прибуткові види послуг; - припинити нарахування та виплату дивідендів акціонерам
(учасникам); - припинити нарахування та сплату відсотків за депозитами
працівників банку, членам Ради банку та ревізійної комісії і
членів їх родин, що залучені банком під відсоткову ставку, більшу
за середньозважену ставку за наданими банком кредитами.
Переоформити умови договорів на загальних умовах; - припинити викуп власних акцій на період дії програми
фінансового оздоровлення; - припинити вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних
осіб; - передбачити проведення реорганізації банку. Крім того, комерційний банк за програмою фінансового
оздоровлення має взяти на себе зобов'язання в залежності від умов,
за яких відбулося погіршення фінансового стану, протягом періоду
дії програми фінансового оздоровлення не виконувати такі операції: - відкриття нових депозитних рахунків фізичним особам; - проведення подальшої емісії цінних паперів (крім випуску
власних акцій ) та розширення кола фізичних і юридичних осіб -
клієнтів банку з обслуговування їх операцій на ринку цінних
паперів, у тому числі пов'язаних з веденням рахунків депозитарного
обліку; - надання бланкових та пільгових кредитів, а також кредитів
під заставу акцій банку; - надання кредитів та передачу будь-якого майна інсайдерам та
акціонерам банку; - нарахування та сплату відсотків за кредитами, наданими
установами одного банку; - інші операції, які можуть призвести до погіршення
фінансового стану та неефективного відвертання власних коштів. 1.9. Комерційний банк, який працює в умовах дії програми
фінансового оздоровлення, має проводити детальний аналіз
адміністративно-господарських витрат, складати щоквартальний
кошторис витрат та здійснювати заходи, спрямовані на їх
скорочення. Кошторис витрат складається в розрізі філій зі щомісячною
розбивкою. Запланований рівень витрат на поточний квартал повинен
визначатися з урахуванням фактичних витрат за попередній квартал у
напрямі їх зменшення та динаміки співвідношення доходів і витрат,
передбачивши недопущення випереджального зростання витрат відносно
доходів. Також проводиться детальний аналіз витрат, які фінансуються
за рахунок балансового прибутку банку, та вживаються заходи щодо
їх скорочення. На період дії програми фінансового оздоровлення банк повинен
подавати кошторис витрат на розгляд територіальному управлінню
Національного банку України щоквартально, до 20 числа місяця, що
передує плановому періоду. Територіальне управління Національного
банку України в п'ятиденний строк розглядає кошторис і з
висновками надсилає його на погодження відповідному структурному
підрозділу Національного банку України. 1.10. Контроль за виконанням комерційними банками програми
фінансового оздоровлення здійснюється відповідним територіальним
управлінням Національного банку України та Управлінням з питань
роботи з проблемними банками. Комерційний банк, який працює в умовах дії програми
фінансового оздоровлення, подає до системи банківського нагляду
Національного банку України додатково встановлену відповідним
рівнем системи банківського нагляду звітність про хід виконання
програми фінансового оздоровлення. За результатами нагляду щодо виконання комерційним банком
програми фінансового оздоровлення територіальні управління
Національного банку України щомісяця подають до Управління з
питань роботи з проблемними банками свої висновки та пропозиції
щодо подальшої діяльності такого банку. 1.11. До закінчення строку дії програми фінансового
оздоровлення або прийняття рішення про продовження її дії в
обов'язковому порядку відповідним підрозділом банківського нагляду
Національного банку України має бути проведена комплексна
інспекторська перевірка діяльності такого банку. За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми
фінансового оздоровлення комерційного банку територіальне
управління Національного банку України зобов'язане подати
Управлінню з питань роботи з проблемними банками конкретні
пропозиції з висновками про подальшу діяльність цього банку. 1.12. У разі ефективного виконання заходів, передбачених
програмою фінансового оздоровлення, поліпшення фінансового стану
та дотримання економічних нормативів банк переводиться у загальний
режим роботи. Підставою для завершення дії програми фінансового
оздоровлення комерційного банку є досягнення ним необхідного рівня
обсягу капіталу, резервів, покращення якості активів, дотримання
нормативу обов'язкового резервування та економічних нормативів,
забезпечення прибуткової діяльності, що має підтверджуватися
матеріалами звітності та звітами про інспектування. Рішення про відміну дії програми фінансового оздоровлення і
переведення комерційного банку на загальний режим діяльності
приймається Комісією Національного банку України за поданням
Управління з питань роботи з проблемними банками на підставі
клопотання відповідного територіального управління Національного
банку України (або без наявності такого). 1.13. Протягом періоду дії програми фінансового оздоровлення
за умови поетапного її виконання та покращення показників
діяльності до такого банку можуть не застосовуватися примусові
заходи впливу. 1.14. У разі невиконання банком програми фінансового
оздоровлення та (або) погіршення його фінансового стану
Національний банк України може відкликати ліцензію на здійснення
усіх банківських операцій та прийняти рішення про ліквідацію
банку. Розділ 1 глави III в редакції Постанови Нацбанку N 573
( z0928-99 ) від 30.11.99 )
Розділ 2. ( Розділ 2 вилучено на підставі Постанови Нацбанку

N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 ) Заходи щодо

забезпечення діяльності комерційного банку в

режимі фінансового оздоровлення
2.1. Постанова Правління Національного банку України або
рішення Комісії Національного банку України з питань нагляду та
регулювання діяльності банків про переведення комерційного банку в
режим фінансового оздоровлення надсилаються керівництву банку.
( Абзац перший пункту 2.1 розділу 2 глави III в редакції
Постанови Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 ) Комерційний банк у 20-денний строк з дня отримання постанови
розробляє програму фінансового оздоровлення, яка затверджується
Радою та Правлінням комерційного банку, і надсилає її для
узгодження відповідному територіальному управлінню Національного
банку України. Територіальне управління Національного банку України у
10-денний строк з дня отримання програми проводить її експертизу
на предмет ефективності та відповідності вимогам Національного
банку України і подає її з висновками відповідному департаменту
системи банківського нагляду Національного банку України. 2.2. Програма фінансового оздоровлення в обов'язковому
порядку має містити: - аналіз причин, які спричинили погіршення фінансового стану
та збиткову діяльність комерційного банку; - конкретні заходи фінансового оздоровлення із зазначенням
термінів щодо їх виконання та розрахунок економічного ефекту від
впровадження кожного заходу; - прогнозні показники діяльності комерційного банку, які
передбачено досягнути після виконання заходів фінансового
оздоровлення; - кошторис витрат щоквартально в цілому по банку та з
розподілом за філіями. 2.3. Залежно від підстав, за яких комерційний банк
переведений у режим фінансового оздоровлення, банк зобов'язаний
передбачити на період дії режиму фінансового оздоровлення заходи,
спрямовані на поліпшення його фінансового стану, а саме: - зареєструвати в установлений строк оголошений статутний
фонд; - сформувати власні кошти у відповідному розмірі; - сформувати резервний фонд та резерв на можливі втрати за
позиками комерційних банків у необхідних сумах; - диверсифікувати активи і пасиви в напрямі підвищення їх
ліквідності; - ліквідувати збиткові філії; - провести інвентаризацію заборгованості за наданими позиками
та неотриманими відсотками за користування позиками за станом на
перше число місяця після прийняття рішення про переведення банку у
режим фінансового оздоровлення. Безнадійні до повернення позики
списати з балансу за рахунок страхового резерву для відшкодування
можливих втрат за позиками комерційних банків. У разі
недостатності коштів зазначеного резерву банк в установленому
порядку покриває збитки від кредитної діяльності за рахунок фондів
економічного стимулювання, інших фондів банку або віднесення цієї
заборгованості на результати діяльності банку у порядку,
передбаченому положенням "Про порядок формування і використання
резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних
банків", затвердженим постановою Правління Національного банку
України від 30.09.97 р. N 323 ( v0471500-97 ); - організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників
банку, які припинили повернення позик або сплату відсотків за
користування позиками; - здійснити заходи щодо погашення простроченої дебіторської
заборгованості та списання дебіторської заборгованості з
простроченими строками позовної давності на результати діяльності
банку; - здійснити поповнення кореспондентського рахунку для
забезпечення проведення розрахунково-касових операцій клієнтів
шляхом обов'язкового продажу власної іноземної валюти з
дотриманням встановленого Національним банком України ліміту
відкритої валютної позиції, повернення валютних інвестицій в
Україну, реалізації власних цінних паперів, а також реалізації
інших як доходних, так і недоходних активів; - забезпечити першочергове погашення заборгованості за
вкладами фізичних осіб, строк дії договорів яких минув; - визначити відповідальних осіб з управління кредитними
ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому; - провести переоформлення раніше наданих пільгових кредитів
за загальними умовами (не нижче ставки Національного банку).
Пільговими (збитковими для банку) кредитами вважаються кредити,
надані під відсоткову ставку, меншу за середньозважену ставку
залучених банком кредитних ресурсів; - вжити заходів щодо створення та подальшого інтенсивного
розвитку внутрішнього аудиту; - внести необхідні зміни в систему управління підрозділами
центрального апарату банку та його установами, запровадити
прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення
кредитних ресурсів, забезпечити своєчасне доведення планів і
лімітів до установ банку; - переорієнтувати діяльність банку на прибуткові види послуг; - припинити нарахування та виплату дивідендів акціонерам
(учасникам); - припинити нарахування та сплату відсотків за депозитами
працівників банку і членів їх родин; - припинити викуп власних акцій на період дії режиму
фінансового оздоровлення. ( Абзац пункту 2.3 розділу 2 глави III в
редакції Постанови Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 )
2.4. У разі переведення комерційного банку у режим
фінансового оздоровлення ним проводиться детальний аналіз
адміністративно-господарських витрат, складається кошторис витрат
та здійснюються обгрунтовані заходи, спрямовані на їх скорочення. Також проводиться аналіз витрат, які фінансуються за рахунок
балансового прибутку банку, та вживаються заходи щодо їх
скорочення. Кошторис витрат разом з програмою фінансового оздоровлення
надсилається до відповідного рівня системи банківського нагляду
Національного банку України для затвердження та подальшого
контролю. 2.5. Комерційному банку, який переведений у режим фінансового
оздоровлення, забороняється: - залучення вкладів фізичних осіб, відкриття нових депозитних
рахунків та поповнення діючих; - проведення подальшої емісії цінних паперів та розширення
кола фізичних і юридичних осіб - клієнтів банку з обслуговування
їх операцій на ринку цінних паперів, у тому числі пов'язаних з
веденням рахунків депозитарного обліку; - розміщення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб; - надання гарантій, поручительств та бланкових кредитів, а
також надання пільгових кредитів; - проведення нових довірчих операцій (залучення та розміщення
коштів, управління цінними паперами) за дорученням клієнтів на
період фінансового оздоровлення; - нарахування та сплата відсотків за кредитами, наданими
установами одного банку. 2.6. При переведенні комерційного банку у режим фінансового
оздоровлення Національний банк України: - відкликає у комерційного банку ліцензію на проведення
операцій з касового виконання державного бюджету, в тому числі
ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних
позабюджетних фондів; - може відкликати ліцензію на проведення банківських
операцій, пов'язаних з випуском цінних паперів та обслуговуванням
відповідних операцій клієнтів. У разі відкликання ліцензії на
проведення банківських операцій, пов'язаних з випуском цінних
паперів, комерційному банку надається право на ведення відповідних
рахунків тих клієнтів, з якими вже укладені угоди. Укладення нових
угод з клієнтами не допускається. Крім того, Національний банк за результатами аналізу стану
виконання програми фінансового оздоровлення може відкликати
ліцензію на право здійснення інших окремих банківських операцій.
Розділ 2. Порядок надання і використання

стабілізаційної позики
2.1. Комерційному банку, який переведений у режим фінансового
оздоровлення, за наявності його клопотання та пропозицій
територіального управління Національного банку України може бути
надана стабілізаційна позика. Комерційному банку, який перебуває в загальному режимі
діяльності, для підтримки поточної ліквідності, платоспроможності
та недопущення платіжної кризи, яка може призвести до переведення
банку в режим фінансового оздоровлення, може бути надана
стабілізаційна позика. ( Пункт 2.1 розділу 2 глави III доповнено
другим абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 522 ( z0837-98 ) від
17.12.98 ) 2.2. Стабілізаційна позика - це позика, яка може надаватись
Національним банком України комерційному банку на визначений
Правлінням Національного банку України строк для оперативного
забезпечення його платоспроможності і ліквідності та підтримки
виконання заходів фінансового оздоровлення. 2.3. Стабілізаційна позика може надаватися тільки за умови її
забезпечення заставою високоліквідними активами комерційного банку
або під гарантію чи поручительство інших фінансово стабільних
банків. 2.4. Стабілізаційна позика може надаватися комерційним банкам
за такими варіантами: - позика надається фінансово стабільному банку за умови
цільового використання позики і оформлення договору з Національним
банком України про заставу високоліквідних активів (державні цінні
папери, банківські метали, власні споруди - після здійснення
експертної оцінки вартості останніх) та за плату на рівні
облікової ставки Національного банку України з відповідним
оформленням договору про переведення боргу банку-боржника, що
знаходиться в режимі фінансового оздоровлення (за згодою
кредиторів банку-боржника); - позика надається комерційному банку, який звернувся з
клопотанням про надання стабілізаційної позики, під заставу
високоліквідних активів (державні цінні папери, банківські метали,
власні споруди - після здійснення експертної оцінки вартості
останніх) та за плату на рівні облікової ставки Національного
банку України; - позика надається комерційному банку, який звернувся з
клопотанням про надання стабілізаційної позики, під гарантію
фінансово стабільного банку або інших юридичних осіб, які,
виходячи з їх фінансового стану, достатності власних коштів,
можуть забезпечити взяті на себе зобов'язання за плату на рівні
облікової ставки Національного банку України. 2.5. Рішення про надання стабілізаційної позики комерційному
банку приймає Правління Національного банку України відповідно до
одного з варіантів, передбачених пунктом 3.4 цього Положення, на
підставі експертної оцінки програми фінансового оздоровлення,
здійсненої територіальним управлінням Національного банку України,
та пропозицій відповідного департаменту Національного банку
України. У рішенні визначаються строки надання позики, порядок її
погашення і сплати відсотків за користування позикою. 2.6. Надання стабілізаційної позики оформлюється кредитною
угодою між Національним банком України та комерційним банком, в
якій зазначаються строки надання позики, порядок її погашення і
сплати відсотків за користування позикою. 2.7. Комерційний банк, який працює у режимі фінансового
оздоровлення і якому надана стабілізаційна позика, може бути
переведений в особливий режим контролю за його діяльністю (розділ
3 глава III цього Положення). ( Пункт 2.7 розділу 2 глави III із
змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 573 ( z0928-99 )
від 30.11.99 )
Розділ 4.( Розділ 4 вилучено на підставі Постанови Нацбанку

N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 ) Контроль за

діяльністю комерційного банку, який переведений

у режим фінансового оздоровлення
4.1. Контроль за виконанням заходів фінансового оздоровлення
здійснюється всіма рівнями системи банківського нагляду
Національного банку України. 4.2. Комерційний банк, який переведений у режим фінансового
оздоровлення, подає до системи банківського нагляду Національного
банку України додатково встановлену відповідним рівнем системи
банківського нагляду звітність про хід виконання програми
фінансового оздоровлення. 4.3. За результатами нагляду щодо виконання комерційним
банком програми фінансового оздоровлення територіальні управління
Національного банку України щомісяця надають до відповідних
департаментів системи банківського нагляду свої висновки та
пропозиції щодо подальшої діяльності комерційного банку, який діє
у режимі фінансового оздоровлення.
Розділ 3. Особливий режим контролю за діяльністю

комерційного банку в період фінансового

оздоровлення
3.1. Під час дії режиму фінансового оздоровлення у разі
незадовільного виконання його заходів та виникнення загрози
невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами, вкладниками
і кредиторами Комісія при територіальному управлінні Національного
банку України з питань нагляду і регулювання діяльності банків або
заступник Голови Правління Національного банку України (куратор
системи банківського нагляду) можуть приймати рішення про
переведення комерційного банку на особливий режим контролю за його
діяльністю в період фінансового оздоровлення. Порядок здійснення
та контролю початкових платежів банків, які знаходяться на
особливому режимі контролю за їх діяльністю в період фінансового
оздоровлення, затверджено постановою Правління Національного банку
України від 22.02.96 р. N 43 (додаток до постанови N 3). ( Абзац
перший пункту 3.1 розділу 3 глави III із змінами, внесеними згідно
з Постановою Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 ) 3.2. У разі встановлення особливого режиму контролю за
діяльністю комерційного банку в період фінансового оздоровлення
запроваджується проведення всіх початкових платежів від такого
банку через відповідальних виконавців територіального управління
Національного банку України з використанням спеціального
програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (АРМ-Ю). Крім того,
комерційному банку забороняється безпосередній зв'язок з
регіональними розрахунковими палатами для здійснення
міжбанківських розрахунків. Зв'язок здійснюється тільки через
територіальне управління Національного банку України.
Розділ 6.( Розділ 6 вилучено на підставі Постанови Нацбанку

N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 ) Припинення

режиму фінансового оздоровлення
6.1. Після закінчення встановленого періоду фінансового
оздоровлення комерційного банку територіальне управління
Національного банку України зобов'язане надати відповідному
департаменту системи банківського нагляду конкретні пропозиції з
висновками про подальшу діяльність цього банку. 6.2. У разі ефективного виконання заходів, передбачених
програмою фінансового оздоровлення, поліпшення фінансового стану
та дотримання економічних нормативів діяльності комерційного
банку, який діє у режимі фінансового оздоровлення, банк
переводиться у загальний режим роботи. Підставою для завершення фінансового оздоровлення
комерційного банку є досягнення ним необхідного рівня обсягу
капіталу, що має підтверджуватись матеріалами звітності та актами
інспекторських перевірок. Рішення про відміну режиму фінансового оздоровлення і
переведення комерційного банку у загальний режим діяльності
приймається Правлінням Національного банку України за поданням
відповідного департаменту системи банківського нагляду на підставі
клопотання відповідного територіального управління Національного
банку України (або без наявності такого) та оформлюється
відповідною постановою. 6.3. У разі, якщо програма фінансового оздоровлення не
виконана протягом встановленого строку і основні показники
діяльності банку не покращились або погіршились, Правління
Національного банку України за поданням відповідного департаменту
системи банківського нагляду та на підставі висновку
територіального управління Національного банку України приймає
рішення про відміну режиму фінансового оздоровлення та про
ліквідацію комерційного банку.
Глава IV. Примусові заходи впливу
У разі порушення банком, іншою фінансово-кредитною установою
банківського законодавства, нормативних актів Національного банку
України, проведення ризикових операцій, що загрожує їх
платоспроможності та інтересам вкладників і кредиторів, або в разі
невиконання в установлений Національним банком строк вимог щодо
усунення порушень Національний банк застосовує адекватні
допущеному порушенню заходи впливу відповідно до чинного
законодавства. До примусових заходів впливу належать: - зупинення дії ліцензії на здійснення окремих банківських
операцій або відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських
операцій; - відсторонення керівництва (голови правління або головного
бухгалтера) від управління банком чи іншою фінансово-кредитною
установою; - призначення тимчасової адміністрації для управління банком
або іншою фінансово-кредитною установою; - накладання штрафів на банки та інші фінансово-кредитні
установи; - накладання штрафів на керівників банків та інших
фінансово-кредитних установ у розмірі до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян; - ліквідація або реорганізація банку. Вступна частина глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 573
( z0928-99 ) від 30.11.99 )
Розділ 1. ( Розділ 1 глави IV виключено на підставі

Постанови Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від

30.11.99 ) Підвищення норми обов'язкових

резервів
1.1. Національний банк України має право підвищувати норми
обов'язкових резервів для комерційних банків у разі допущення ними
хоч одного з порушень, зазначених у ст.48 Закону України "Про
банки і банківську діяльність" ( 872-12 ). 1.2. Підставою для подання пропозицій щодо підвищення норми
обов'язкових резервів є результати перевірок діяльності
комерційних банків, які свідчать про наявність порушень, що можуть
призвести до загрози інтересів клієнтів. На підставі висновків відповідних департаментів Національного
банку України Правління Національного банку України приймає
рішення про підвищення норми обов'язкових резервів комерційному
банку, яке оформлюється відповідною постановою. 1.3. У постанові обов'язково має бути вказано, з якої дати і
на який строк підвищуються норми обов'язкових резервів, а також
розмір, до якого підвищуються норми обов'язкових резервів.
Розділ 1. Зупинення дії ліцензії на здійснення окремих

банківських операцій або відкликання ліцензії на

здійснення всіх банківських операцій
1.1. Національний банк України має право приймати рішення про
зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих
банківських операцій на строк до одного року. У разі прийняття Національним банком України рішення про
зупинення (обмеження) дії ліцензії на право здійснення окремих
банківських операцій банк - юридична особа (далі - банк)
зобов'язаний припинити здійснення відповідних банківських операцій
у день отримання рішення про їх зупинення (обмеження). У разі прийняття Національним банком України рішення про
зупинення (обмеження) дії ліцензії на право здійснення окремих
банківських операцій банк: - втрачає право на збільшення обсягу цих операцій
(забороняється укладення нових договорів або продовження строку
діючих) з часу отримання цього рішення; - одночасно має забезпечити виконання зобов'язань банку щодо
банківських операцій (за якими зупинено (обмежено) дію ліцензії)
перед кредиторами і клієнтами згідно з договорами, що укладені до
дня отримання зазначеного рішення. Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремої банківської
операції визначається органом, який приймає рішення про зупинення
(обмеження) дії ліцензії на право здійснення окремих банківських
операцій. Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) дію
ліцензії на право здійснення окремих банківських операцій, право
на здійснення цих операцій в повному обсязі відновлюється без
додаткового повідомлення, якщо Національним банком України не
прийнято іншого рішення. 1.2. Рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на
здійснення окремих банківських операцій приймається за поданням
відповідних підрозділів Національного банку України на підставі їх
пропозицій або пропозицій територіальних управлінь Національного
банку України в разі виявлення допущених банком порушень щодо
вимог банківського та антимонопольного законодавства, нормативних
актів Національного банку України, у тому числі: - виявлення недостовірних даних, на підставі яких була надана
ліцензія; - виникнення становища, яке загрожує інтересам кредиторів та
вкладників банку; - порушення економічних нормативів, установлених Національним
банком України; - здійснення операцій, на які не було надано ліцензії; - подання недостовірної інформації та звітності, установленої
нормативними актами Національного банку України, неподання або
несвоєчасне їх подання; - неподання документів на письмову вимогу уповноважених
працівників Національного банку України, приховування рахунків,
документів, активів тощо; - невиконання в установлений строк вимог Національного банку
України щодо діяльності банку; - порушення умов, на підставі яких була надана ліцензія; - порушення уповноваженими банками або установами
уповноважених банків порядку та умов торгівлі валютними цінностями
на міжбанківському валютному ринку України, установлених
Національним банком України; - відмови купівлі та продажу іноземної валюти на
міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок
резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів; - проведення операцій за незареєстрованими Національним
банком України кореспондентськими рахунками комерційних банків; - невиконання норм обов'язкового резервування. 1.3. Рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії
приймається Комісією Національного банку України з питань нагляду
та регулювання діяльності банків. Комісія при територіальному управлінні Національного банку
України з питань нагляду та регулювання діяльності банків має
право зупиняти (обмежувати) банкам дію ліцензії у межах
повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного
банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків. 1.4. Комісія при територіальному управлінні Національного
банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків за
місцем розташування філії банку в разі недотримання філією вимог
чинного законодавства і нормативних актів Національного банку
України надсилає до банку та його філії лист з вимогою усунути
виявлені порушення в роботі філії у визначений строк і повідомляє
про це територіальне управління (Управління нагляду за великими
банками) Національного банку України за місцезнаходженням банку,
що здійснює нагляд за його діяльністю на консолідованій основі, та
відповідний підрозділ системи банківського нагляду. У разі невиконання банком (та відповідною філією зокрема)
зазначених вимог у встановлений строк територіальне управління за
місцем розташування банку або філії зобов'язане подати до
Департаменту пруденційного нагляду або Управління нагляду за
великими банками обгрунтовані пропозиції щодо доцільності
подальшого здійснення банком окремих або всіх банківських
операцій. 1.5. У разі прийняття Національним банком України рішення про
зупинення (обмеження) дії ліцензії банку територіальне управління
(Управління нагляду за великими банками) Національного банку
зобов'язане забезпечити отримання цього рішення під розпис
відповідального представника банку в день прийняття цього рішення
(якщо рішення прийнято Комісією при територіальному управлінні
Національного банку України з питань нагляду та регулювання
діяльності банків) або його отримання (якщо рішення прийнято
Комісією Національного банку України з питань нагляду та
регулювання діяльності банків та надсилається до територіальних
управлінь). У разі відмови отримання банком цього рішення на супровідному
документі робиться відповідний напис про відмову його отримання із
зазначенням дати та прізвища відповідального представника. У
такому випадку рішення надсилається банку спецзв'язком. 1.6. У разі усунення банком порушень Комісія Національного
банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків
(або Комісія при територіальному управлінні Національного банку
України) може приймати рішення про дострокове скасування рішення
про зупинення (обмеження) дії ліцензії за поданням відповідного
територіального управління (Управління нагляду за великими
банками) Національного банку України або відповідного самостійного
структурного підрозділу Національного банку України. 1.7. Рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії є
невід'ємною частиною ліцензії на здійснення банківських операцій
до часу скасування дії цього рішення. 1.8. Відповідні рівні системи банківського нагляду
Національного банку України зобов'язані вести постійний контроль
за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог
Національного банку України щодо зупинення (обмеження) здійснення
окремих банківських операцій. 1.9 За десять днів до закінчення строку дії рішення про
зупинення (обмеження) дії ліцензії територіальне управління
(Управління нагляду за великими банками) надає Комісії при
територіальному управлінні Національного банку України з питань
нагляду та регулювання діяльності банків (або Комісії
Національного банку України) інформацію про усунення банком
порушень та пропозиції щодо подальшої діяльності банку. У разі невиправлення банком (філією) порушень у строк, на
який зупинено (обмежено) дію ліцензії, Комісія Національного банку
України з питань нагляду та регулювання діяльності банків (або
Комісія при територіальному управлінні Національного банку
України) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку
відповідних заходів впливу. 1.10. Якщо банк (або філія) не припинив здійснення
банківських операцій (чи не обмежив їх проведення), на які
зупинено (обмежено) дію ліцензії, або не виправив порушення в
строк, на який зупинено (обмежено) дію ліцензії, то Правління
Національного банку України може прийняти в установленому порядку
рішення про відкликання ліцензії на право здійснення всіх
банківських операцій. У разі прийняття рішення про відкликання ліцензії на право
здійснення всіх банківських операцій Правління Національного банку
України одночасно приймає рішення про ліквідацію комерційного
банку. Зазначені рішення оформлюються однією постановою Правління
Національного банку України. 1.11. У разі виявлення порушень при здійсненні банківських
операцій з валютними цінностями підрозділ банківського нагляду
(який здійснює інспекторську перевірку) складає звіт про
інспектування із зазначенням у ньому виявлених порушень та готує
пропозиції щодо зупинення (обмеження) дії ліцензії на право
здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями на
ім'я керівника Департаменту пруденційного нагляду (Управління
нагляду за великими банками). Департамент пруденційного нагляду (Управління нагляду за
великими банками) разом із своїми висновками передає ці матеріали
на розгляд Комісії Національного банку України з питань нагляду та
регулювання діяльності банків, яка приймає рішення про зупинення
(обмеження) дії ліцензії на право здійснення окремих або всіх
операцій з валютними цінностями. Комісія при територіальному управлінні Національного банку
України з питань нагляду та регулювання діяльності банків має
право зупиняти (обмежувати) банкам дію ліцензії на здійснення
банківських операцій з валютними цінностями в межах повноважень,
визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку
України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, за
поданням відповідного відділу територіального управління. 1.12. У разі прийняття рішення про зупинення (обмеження) дії
ліцензії на право здійснення окремої або всіх операцій з валютними
цінностями комерційний банк зобов'язаний після отримання
відповідного рішення подати до Національного банку України таку
інформацію: - про кредиторську заборгованість (реквізити кредитора, сума,
код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується
заборгованість, вид заборгованості) - протягом 3 робочих днів; - перелік відкритих кореспондентських рахунків - наступного
дня. Залежно від прийнятого Комісією Національного банку України з
питань нагляду та регулювання діяльності банків рішення щодо
зупинення (обмеження) дії ліцензії на право здійснення операцій з
валютними цінностями (окремих або всіх), банк зобов'язаний
здійснити всі заходи, передбачені п.1.13 або п.1.14, або п.1.15
цього розділу. 1.13. У разі прийняття Комісією Національного банку України з
питань нагляду і регулювання діяльності банків або Комісією при
територіальному управлінні Національного банку України з питань
нагляду та регулювання діяльності банків рішення про зупинення
(обмеження) у комерційного банку дії ліцензії на право здійснення
окремих банківських операцій з валютними цінностями (а саме таких
операцій: "Неторговельні операції з валютними цінностями",
"Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку
України", "Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних
ринках", "Валютні операції на міжнародних ринках") банк повинен у
день отримання зазначеного рішення припинити здійснення
відповідних операцій або обмежити їх здійснення та забезпечити
виконання зобов'язань банку за цими операціями перед кредиторами і
клієнтами згідно з договорами, що укладені до дня отримання
рішення. Територіальне управління або Управління нагляду за
великими банками Національного банку має забезпечити отримання
банком цього рішення у день його прийняття (отримання). У разі зупинення у комерційного банку дії ліцензії на право
здійснення окремої банківської операції, а саме "Неторговельні
операції з валютними цінностями", банк зобов'язаний повідомити
юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття
пунктів обміну іноземних валют) про зупинення банку дії ліцензії
на здійснення вказаної операції та закінчення в зв'язку з цим
строку дії агентської угоди, а також закрити належні йому пункти
обміну іноземних валют. У цьому разі юридичні особи можуть укласти
нові угоди з іншими уповноваженими банками. Рекомендується банкам
передбачати в агентських угодах умову, за якої у разі зупинення
дії ліцензії на здійснення банком такої банківської операції, як
"Неторговельні операції з валютними цінностями", строк дії
агентської угоди вважатиметься закінченим.
1.14. У разі прийняття Комісією Національного банку України з
питань нагляду і регулювання діяльності банків рішення про
зупинення банку дії ліцензії на здійснення окремої операції з
валютними цінностями, а саме "Відкриття кореспондентських рахунків
у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій
за ними", та про надання ліцензії на здійснення операцій з
валютними цінностями, у тому числі операції "Відкриття
кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в
іноземній валюті та здійснення операцій за ними" (за умови
відсутності такої операції в ліцензії банку до часу прийняття
вищезазначеного рішення) банк зобов'язаний: 1.14.1. Банк у день отримання зазначеного рішення
зобов'язаний припинити здійснення відповідних операцій. Територіальне управління або Управління нагляду за великими
банками Національного банку України має забезпечити отримання
банком цього рішення у день його прийняття (отримання). 1.14.2. Протягом трьох робочих днів повідомити всі
банки-кореспонденти про факт зупинення дії зазначеної ліцензії на
право здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно
надіслати до іноземних банків-кореспондентів офіційні заяви про
закриття кореспондентських рахунків комерційного банку та
кореспондентських рахунків, відкритих у комерційному банку. 1.14.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття
рахунків "Ностро" в іноземних банках-кореспондентах та рахунків
"Лоро" іноземних банків-кореспондентів і припинити
кореспондентські відносини з ними, що обумовлено зупиненням дії
ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями. 1.14.4. Протягом трьох робочих днів надіслати розпорядження
банкам-нерезидентам про перерахування коштів з їх рахунків та
кореспондентських рахунків комерційного банку (у тому числі з
кореспондентського рахунку на Українській міжбанківській валютній
біржі) на єдиний мультивалютний рахунок, відкритий у самостійно
обраному уповноваженому банку України. Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним
уповноваженим банком надати для узгодження відповідному
департаменту Національного банку України у 3 денний строк з дня
отримання рішення про зупинення дії зазначеної ліцензії. 1.14.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку
про факт зупинення дії зазначеної ліцензії на здійснення операцій
з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків
в іноземній валюті. 1.14.6. Протягом п'яти робочих днів повідомити всім
банкам-кореспондентам та клієнтам банку відповідні реквізити
визначеного уповноваженого банку.
1.15. У разі прийняття Комісією Національного банку України з
питань нагляду та регулювання діяльності банків рішення про
зупинення дії ліцензії на право здійснення всіх операцій з
валютними цінностями комерційний банк зобов'язаний здійснити такі
заходи: 1.15.1. У день отримання зазначеного рішення припинити
здійснення відповідних операцій. Територіальне управління або
Управління нагляду за великими банками Національного банку має
забезпечити отримання цього рішення у день його прийняття
(отримання). 1.15.2. Протягом трьох робочих днів повідомити всі
банки-кореспонденти про факт зупинення дії ліцензії на право
здійснення всіх операцій з валютними цінностями, одночасно
надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття
кореспондентських рахунків в іноземній валюті комерційного банку
та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку. 1.15.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття
рахунків "Ностро" в банках-кореспондентах та рахунки "Лоро"
іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські
відносини з ними. 1.15.4. Протягом трьох робочих днів надіслати розпорядження
банкам-кореспондентам про перерахування коштів з їх рахунків та
кореспондентських рахунків комерційного банку (у тому числі з
кореспондентського рахунку на Українській міжбанківській валютній
біржі) на єдиний мультивалютний рахунок, відкритий у самостійно
обраному уповноваженому банку України. Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним
уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного
департаменту Національного банку України в 3 денний строк з дня
отримання рішення про зупинення дії зазначеної ліцензії. 1.15.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку
про факт зупинення дії ліцензії на право здійснення всіх операцій
з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків
в іноземній валюті, а для нерезидентів - про необхідність закриття
рахунків також у грошовій одиниці України. 1.15.6. Закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та
нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні
(вкладні) тощо), при цьому інкасація валютних коштів має
здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цим
розділом. 1.15.7. При закритті рахунків клієнтів комерційний банк видає
їм відповідну довідку для відкриття клієнтами нових рахунків в
іншому уповноваженому банку. 1.15.8. Закрити належні комерційному банку пункти обміну
іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено
агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про
зупинення банку дії ліцензії на право здійснення всіх операцій з
валютними цінностями та закінчення строку дії згаданої угоди, а
також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют. У цьому
разі юридичні особи можуть укласти нові угоди з іншими
уповноваженими банками. 1.15.9. Здійснити заходи щодо припинення валютних операцій
власними територіальними дирекціями, філіями, відділеннями, іншими
відокремленими підрозділами банку з передачею залишків коштів за
їх рахунками на баланс уповноваженого банку. 1.15.10. Припинити надання гарантій, поручительств, інших
зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання в
іноземній валюті. 1.15.11. Припинити нові емісії в іноземній валюті власних
цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток,
чеків. 1.15.12. Забезпечити повернення коштів власникам вкладів,
депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти
можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо,
так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів. 1.15.13. Здійснити заходи щодо погашення простроченої
дебіторської заборгованості в іноземній валюті. Розділ 1 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 573
( z0928-99 ) від 30.11.99 )
Розділ 2. Відсторонення керівництва від управління банком

чи іншою фінансово-кредитною установою Назва розділу 2 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 573
( z0928-99 ) від 30.11.99 )
2.1. Національний банк України має право відстороняти
керівництво (голову правління та головного бухгалтера) від
управління банком в таких випадках: - невиконання банком зобов'язань відповідно до його листа із
зобов'язаннями або програми фінансового оздоровлення; - визнання професійної непридатності керівництва банку
відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк
України" ( 679-14 ) (у т.ч. за низької оцінки якості управління
банку за результатами виїзного інспектування); - порушення банківського законодавства та нормативних актів
Національного банку України, завдання значних збитків банку (у
т.ч. надання кредитів за ставкою нижче мінімальної ставки
залучення банком коштів, крім кредитів, наданих працівникам
банку), втрата капіталу, ліквідності й платоспроможності, що є
прямим наслідком особистих дій керівництва чи його бездіяльності; - надання недостовірної інформації та звітності, установленої
нормативними актами Національного банку України, неподання або
несвоєчасне їх подання; - неподання документів за письмовою вимогою уповноважених
працівників Національного банку України, приховування рахунків,
документів, активів тощо. Пункт 2.1 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 573
( z0928-99 ) від 30.11.99 ) ( Пункт 2.2 розділу 2 глави IV вилучено на підставі Постанови
Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 ) 2.2. До членів
керівництва банку та його філій належать: - голова Правління банку; - головний бухгалтер; - начальники і головні бухгалтери філій банку. 2.3. Пропозиція щодо усунення керівництва комерційного банку
від управління подається територіальним управлінням або
відповідним рівнем системи банківського нагляду Національного
банку України на розгляд Комісії з питань нагляду та регулювання
діяльності банків, яка готує відповідний висновок. 2.4. Рішення про усунення керівництва комерційного банку від
управління приймається Правлінням Національного банку України та
оформлюється відповідною постановою (крім випадків, коли такі
рішення прийняті правоохоронними органами або загальними зборами
акціонерів (учасників) комерційного банку, або іншим органом,
визначеним статутом комерційного банку). 2.5. Територіальне управління, на території якого функціонує
комерційний банк чи його установа, передає копію постанови
Правлінню або Раді комерційного банку. Одночасно територіальне управління Національного банку
України дає письмове розпорядження регіональній розрахунковій
палаті про заборону прийняття до виконання платіжних документів за
підписами керівників, які усунуті з посади, і також повідомляє про
це комерційний банк.
Розділ 3. Призначення тимчасової адміністрації

(адміністратора) для управління комерційним банком
3.1. Підставами для призначення тимчасової адміністрації
(адміністратора) банку можуть бути: - порушення встановлених економічних нормативів, невиконання
нормативних актів Національного банку України та порушення
банківського законодавства, неподання або подання недостовірної
звітності; - збиткова діяльність; - становище комерційного банку, за якого власних коштів цього
банку залишилось менше ніж вимагається для його функціонування
згідно з чинним законодавством; - інші обставини, що створюють реальну загрозу інтересам
вкладників та кредиторів (конфліктна ситуація в керівництві банку,
усунення керівництва банку від управління та наявність причин і
умов, що можуть призвести до втрати платоспроможності банку тощо). 3.2. Якщо запропоновані Національним банком України шляхи
виходу з кризової ситуації, що склалася в діяльності банку, не
будуть реалізовані з боку керівництва комерційного банку, то
відповідним департаментом системи банківського нагляду за
підсумками перевірок порушується перед Правлінням Національного
банку України питання про необхідність призначення тимчасової
адміністрації (адміністратора). Висновок відповідного департаменту системи банківського
нагляду щодо призначення тимчасової адміністрації (адміністратора)
має містити: - назву, повні реквізити комерційного банку; - перелік даних, які є підставою для призначення тимчасової
адміністрації (адміністратора), та усунення, у разі необхідності,
виконавчого органу банку від керівництва; - відомості про осіб (особу), що будуть призначені членами
тимчасової адміністрації (адміністратором), та особу, що її
очолюватиме; - дату і строк призначення; - першочергові дії, спрямовані на виправлення порушень; - матеріали перевірок та інші дані, які засвідчують
правомірність та необхідність застосування цього заходу (як
додаток). Висновок відповідного департаменту системи банківського
нагляду передається для подальшого розгляду на Правлінні
Національного банку України. 3.3. Правління Національного банку України приймає рішення
про призначення тимчасової адміністрації (адміністратора)
комерційного банку, яке оформлюється відповідною постановою. Вказана постанова вручається керівництву комерційного банку
під розписку, за винятком випадків, якщо таке вручення неможливе,
для чого керівництво комерційного банку запрошується до
Національного банку України або територіального управління
Національного банку України, в якому відкрито кореспондентський
рахунок комерційного банку. Тимчасова адміністрація (адміністратор) призначається на
визначений постановою строк та діє в межах встановлених
повноважень. Метою діяльності тимчасової адміністрації (адміністратора) та
головним завданням є приведення справ комерційного банку у
відповідність до чинного законодавства, відновлення
платоспроможності, забезпечення усунення виявлених порушень,
причин і умов, які призвели до погіршення фінансового стану, та
здійснення інших заходів щодо стабілізації діяльності комерційного
банку. Тимчасова адміністрація (адміністратор) проводить в
установлений Національним банком строк необхідні заходи щодо
виконання вказаних завдань. 3.4. У разі наявності фактів, що свідчать про неправомірність
дій з боку керівництва комерційного банку, або інших підстав для
негайного призначення тимчасової адміністрації тимчасова
адміністрація (адміністратор) призначається без попереднього
повідомлення керівництва комерційного банку. 3.5. Членами тимчасової адміністрації комерційного банку
можуть бути особи, що мають економічну або юридичну освіту і
досвід роботи, необхідний для виконання функцій тимчасової
адміністрації банку. Керівником та членами тимчасової адміністрації
(адміністратором) не можуть бути особи, які мають відносини з цим
комерційним банком як акціонери (засновники), працівники банку чи
його кредитори. 3.6. Керівник та члени тимчасової адміністрації
(адміністратор), які є службовцями Національного банку України,
призначаються наказом Національного банку України за їх згодою із
збереженням за ними місця роботи, заробітної плати, премій та
інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним
місцем роботи, на період виконання функцій тимчасової
адміністрації. Керівник тимчасової адміністрації може бути звільнений від
виконання цих обов'язків за власним бажанням або на підставі
рішення Національного банку України. Особа, яка призначена до складу тимчасової адміністрації
(адміністратором), може бути звільнена від виконання цих
обов'язків за власною ініціативою, за ініціативою керівника
тимчасової адміністрації або за ініціативою Національного банку
України. 3.7. У своїй діяльності тимчасова адміністрація
(адміністратор) керується постановою Правління Національного банку
про своє призначення, установчими документами комерційного банку
та чинним законодавством. При цьому вона виконує функції
виконавчого органу комерційного банку (у разі його усунення від
керівництва за вимогами постанови про призначення тимчасової
адміністрації). 3.8. Тимчасова адміністрація (адміністратор) перевіряє
договірну, бухгалтерську, звітну, касову і канцелярську
документацію, матеріали Правління та ревізійної комісії щодо справ
банку, а також перевіряє в присутності члена Правління
комерційного банку касу та інші цінності банку. 3.9. Тимчасова адміністрація (адміністратор) повідомляє
відповідному рівню системи банківського нагляду Національного
банку про вчинення службовими особами комерційного банку дій, які
суперечать статуту банку, постанові Правління Національного банку
України про призначення тимчасової адміністрації (адміністратора)
та чинному законодавству. 3.10. Керівник тимчасової адміністрації (адміністратор): - виконує обов'язки керівника комерційного банку; - у разі потреби організовує комплексну перевірку діяльності
комерційного банку і звірку фінансової звітності з дійсним станом
справ силами тимчасової адміністрації (адміністратора), із
залученням зовнішнього аудиту або відповідних структурних
підрозділів Національного банку України; - виконує інші функції, визначені Правлінням Національного
банку України. 3.11. Тимчасова адміністрація (адміністратор) щомісяця надає
звіт про результати своєї діяльності відповідному рівню системи
банківського нагляду Національного банку України. 3.12. Загальна тривалість діяльності тимчасової адміністрації
(адміністратора) не може перевищувати дванадцяти місяців. В
окремих випадках, за рішенням Правління Національного банку
України, установлений строк діяльності тимчасової адміністрації
(адміністратора) може бути продовжений на три місяці. 3.13. Діяльність тимчасової адміністрації (адміністратора)
припиняється у разі, якщо: - Національним банком України прийняте відповідне рішення про
дострокове припинення роботи тимчасової адміністрації
(адміністратора); - Національний банк України після закінчення строку
повноважень тимчасової адміністрації (адміністратора) не прийняв
рішення про його продовження; - прийнято рішення відповідного органу про припинення
діяльності банку.
Розділ 4. Накладання штрафів на банки та інші

фінансово-кредитні установи
4.1. Національний банк України має право накладати на банки
штрафи в разі допущення ними порушень, зазначених у статті 62
Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), в тому
числі: - порядку, строків та технології виконання банківських
операцій, що встановлені нормативними актами Національного банку
України; - економічних нормативів регулювання діяльності комерційних
банків, визначених Інструкцією про порядок регулювання та аналіз
діяльності комерційних банків, затвердженою постановою Правління
Національного банку України від 14.04.98 N 141 ( z0323-98 ), з
урахуванням змін та доповнень до неї; - нормативів обов'язкового резервування; - стягнення відсотків авансом на час видачі кредиту; - неподання документів за письмовою вимогою уповноважених
працівників Національного банку України, а також приховування
рахунків, документів, активів тощо; - надання недостовірної інформації та звітності, встановленої
нормативними актами Національного банку України, а також неподання
або несвоєчасне їх подання. Штрафи накладаються на банки та інші фінансово-кредитні
установи за кожен випадок порушення у розмірі не менше 50
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (крім штрафів за
порушення економічних нормативів), але не більше одного відсотка
від суми зареєстрованого статутного фонду. 4.2. Штраф за порушення порядку, строків та технології
виконання банківських операцій, що встановлені нормативними актами
Національного банку України, накладається на банки в розмірі до
300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 4.3. Штраф накладається на банки в розмірі до 500
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за такі порушення: - неподання документів на письмову вимогу уповноважених
працівників Національного банку України, а також приховування
рахунків, документів, активів тощо; - надання недостовірної інформації та звітності, установленої
нормативними актами Національного банку України, а також неподання
або несвоєчасне їх подання. 4.4. Штраф за порушення нормативів обов'язкового резервування
може накладатися за порушення, визначені у п.3.9 Положення про
нормативи обов'язкового резервування коштів банківською системою
України, затвердженому постановою Правління Національного банку
України від 09.07.99 N 332 ( z0511-99 ), у розмірі двох ломбардних
ставок Національного банку України від суми недорезервованих
коштів. Сума штрафу визначається на підставі довідки про залучені
кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку (додаток до
Положення про нормативи обов'язкового резервування коштів
банківською системою України, затвердженого постановою Правління
Національного банку України від 09.07.99 N 332) шляхом множення
середньоарифметичного розміру недорезервування коштів на кількість
днів періоду регулювання та на розмір двох ломбардних ставок на
день порушення.
4.5. Штрафи за кожний випадок порушення економічних
нормативів та значень (лімітів) відкритої валютної позиції
накладаються на банки: 4.5.1. За щоденне порушення таких нормативів: - нормативи максимального розміру ризику на одного
позичальника (Н8); - максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств,
наданих одному інсайдеру (Н10); - максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих інсайдерам (Н11). Застосування штрафних санкцій за порушення цих нормативів
здійснюється в місяці, наступному за звітним, у загальній сумі
нарахованих штрафів за кожен випадок порушення, допущеного в
звітному місяці. 4.5.2. За порушення нормативів та значень (лімітів) відкритої
валютної позиції, розрахованих за середньозваженою величиною за
місяць: - нормативу платоспроможності (Н3); - нормативу достатності капіталу банку (Н4); - нормативу ліквідності (Н5, Н6, Н7); - нормативу максимального розміру наданих та отриманих
міжбанківських позик (Н12, Н13); - нормативу інвестування (Н14); - значення (ліміту) загальної відкритої валютної позиції
банку; - значення (ліміту) довгої відкритої валютної позиції у ВКВ; - значення (ліміту) короткої відкритої валютної позиції у
ВКВ; - значення (ліміту) довгої (короткої) відкритої валютної
позиції у НКВ; - значення (ліміту) довгої (короткої) відкритої валютної
позиції у всіх банківських металах. За нормативами та значеннями (лімітами) відкритої валютної
позиції, які розраховуються на основі середньозваженої за місяць,
одним порушенням вважається порушення нормативів або значень
(лімітів), розрахованих як середньозважена величина за місяць. 4.5.3. Мінімальна сума штрафу за кожен випадок порушення
економічних нормативів та значень (лімітів) відкритої валютної
позиції становить 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4.6. Розрахунки штрафів за порушення економічних нормативів
проводяться відповідно до нижченаведених прикладів. 4.6.1. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів
максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8),
максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих
одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів,
гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11) Первинні дані: фактична сума ризику на одного позичальника - 800000 грн.; облікова ставка Національного банку України - 50%; капітал на день порушення - 3100000 грн. Розрахунок штрафу: 1). Визначається нормативна сума (НС) допустимого ризику
банку за кожним позичальником окремо (з використанням установлених
нормативних значень згідно з Інструкцією про порядок регулювання
та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженою постановою
Правління Національного банку України від 14.04.98 N 141
( z0323-98 ), з урахуванням змін і доповнень):
3100000 х 25% (для Н8)

НС = ---------------------- = 775000 (грн.). 100%
2). Визначається понаднормативна сума (ПНС) ризику:
ПНС = 800000 - 775000 = 25000 (грн.).
3). Визначається сума штрафу:
25000 х 50% х 1 день -------------------- = 34 (грн.). 365 дн. х 100%
Сума штрафу, що має накладатися, становить 170 грн.
Якщо порушення нормативів максимального розміру ризику на
одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій
та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального
сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих
інсайдерам (Н11), здійснюється щодо одного позичальника одночасно,
то штраф стягується за розрахунком з більшої суми, виходячи з
одного дня порушення. Для розрахунку суми штрафу щодо кредитів, наданих в іноземній
валюті та перерахованих у гривневий еквівалент, також
застосовується облікова ставка Національного банку України.
4.6.2. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів
платоспроможності (Н3) і достатності капіталу банку (Н4)
Розрахунок штрафу за порушення нормативу платоспроможності
(Н3) (штраф за порушення нормативу достатності капіталу банку (Н4)
розраховується аналогічно): ----------------------------------------------------------------- орушення нормативів | Фактичне значення | Нормативне значення ----------------------------------------------------------------- латоспроможність (Н3) 6% не менше 8%
1) Визначається відхилення фактичного значення показника від
нормативного:
8 - 6 = 2%.
2) Для визначення суми штрафу відсоток відхилення множиться
на позитивний результат діяльності банку, що відображається на
технічному рахунку N 5999 "Результат діяльності", у розмірі
приросту за місяць, в якому допущено порушення. Якщо розмір приросту, наприклад, дорівнює 20000 грн., то сума
штрафу становитиме:
(20000 х 2%) : 100% = 400 (грн.).
Якщо банком порушено нормативи платоспроможності та
достатності капіталу, то штраф стягується за розрахунком з більшої
суми.
4.6.3. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів
ліквідності (Н5, Н6, Н7), інвестування (Н14)
Для розрахунку суми штрафів приймається позитивний результат
діяльності банку, що відображається на технічному рахунку N 5999
"Результат діяльності", у розмірі приросту за місяць, у якому
допущено порушення. ----------------------------------------------------------------- N |Порушення |Фактичне|Нормати-|Відхи-|Прибуток, |Сума штрафу /п|нормативів |значення|вне зна-|лення |рах. N 5999| (грн.) | | |чення | | (грн.) | --+-----------+--------+--------+------+-----------+------------- 1 |Миттєвої | 10% | > 20% | 10% | 20000 |20000 х 0,1 = |ліквідності| | | | |= 2000 |(Н5) | | | | | 2 |Загальної | 95% | > 100%| 5% | 20000 | 1000 |ліквідності| | | | | |(Н6) | | | | | 3 |Співвідно- | 18% | > 20% | 2% | 20000 | 400 |шення висо-| | | | | |коліквідних| | | | | |активів до | | | | | |робочих | | | | | |активів | | | | | |банку (Н7) | | | | | -----------------------------------------------------------------
Якщо банком порушено одночасно кілька нормативів ліквідності,
то штраф стягується за розрахунком з більшої суми, тобто 2000 грн. Розрахунок штрафу за порушення нормативу інвестування (Н14)
здійснюється аналогічно розрахунку штрафів за порушення нормативів
ліквідності.
4.6.4. Приклад розрахунку штрафів за порушення значень
(лімітів) відкритої валютної позиції, довгої валютної позиції у
вільно конвертованій валюті, короткої валютної позиції у вільно
конвертованій валюті, довгої (короткої) відкритої валютної позиції
у неконвертованій валюті, довгої (короткої) відкритої валютної
позиції у всіх банківських металах
Для розрахунку суми штрафів приймається позитивний результат
діяльності банку, що відображається на технічному рахунку N 5999
"Результат діяльності", у розмірі приросту за місяць, у якому
допущено порушення. Якщо розмір приросту, наприклад, дорівнює 10000 грн., то сума
штрафу становитиме: ----------------------------------------------------------------- N | Порушення |Фактичне|Встановлені|Відхилення|Поточний|Сума /п| значень |значення| значення | |прибуток|штрафу | (лімітів) | | (ліміти) | | рах. N | | відкритої | | | | 5999 | | валютної | | | | | | позиції | | | | | --+-------------+--------+-----------+----------+--------+------- 1 |Загальна | 45% | < 35% | 10% | 10000 | 1000 | | | | | грн. | грн. 2 |Довга (ВКВ) | 35% | < 30% | 5% | 10000 | 500 | | | | | грн. | грн. 3 |Коротка | 20% | < 5% | 15% | 10000 | 1500 |(ВКВ) | | | | грн. | грн. 4 |Довга/коротка| 5% | < 3% | 2% | 10000 | 200 |(НКВ) | | | | грн. | грн. 5 |Довга/коротка| 2% | < 2% | 0% | 10000 | 0 |(банків. | | | | грн. | |метал.) | | | | | -----------------------------------------------------------------
Штрафи за порушення значень (лімітів) відкритої валютної
позиції розраховуються, виходячи з розрахунку середньозваженої
величини за місяць. Якщо банком порушуються одночасно кілька значень (лімітів)
відкритої валютної позиції банку, то штраф стягується за
розрахунком з більшої суми, тобто 1500 грн.
4.7. Штраф за стягнення відсотків авансом на час видачі
кредиту накладається на банки в розмірі стягненої суми коштів
авансом.
4.8. Застосування штрафних санкцій оформляється
розпорядженням, яке підписується керівником (або його заступником)
відповідного територіального управління Національного банку
України або Управління нагляду за великими банками Національного
банку України. 4.8.1. Територіальне управління Національного банку України
або Управління нагляду за великими банками протягом п'яти робочих
днів з дня надходження інформації про порушення готує
розпорядження про притягнення до відповідальності у вигляді
накладання штрафу. У цей же строк зазначене розпорядження
надсилається банку-порушнику з обов'язковим переліком підстав щодо
накладання штрафу та розрахунком суми штрафу. Розпорядження про накладання штрафу має містити перелік
виявлених порушень з посиланням на нормативно-правові акти і
документи, що підтверджують факт порушення, а також пропозицію до
банку-порушника про добровільну сплату нарахованої суми штрафу
протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після
отримання банком розпорядження. Територіальне управління Національного банку зобов'язане
надсилати до Департаменту пруденційного нагляду копію цього
розпорядження з переліком підстав щодо накладання штрафу та
розрахунком суми штрафу. 4.8.2. Якщо нарахована сума штрафу не буде перерахована
банком-порушником у зазначений строк, то штраф стягується шляхом
подання до арбітражного суду позовної заяви.
4.9. Якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення
фінансового стану банку (неспроможність банку своєчасно виконувати
зобов'язання перед своїми клієнтами; створення становища, що
загрожує інтересам вкладників і кредиторів), то до банку можуть не
застосовуватися штрафні санкції. У цьому разі мають
застосовуватися інші заходи впливу, передбачені ст.62 Закону
України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та цим
Положенням. 4.10. Про незастосування такого заходу впливу, як накладання
штрафу (або відстрочення строку сплати штрафу), територіальне
управління Національного банку України або Управління нагляду за
великими банками повідомляють Департамент пруденційного нагляду
Національного банку України з обгрунтуванням підстав. 4.11. Суми стягнених штрафів відображаються у 7-му класі
Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України
( va493500-97 ) за статтею "Інші банківські операційні витрати"
(рахунок N 7397) і збільшують суму оподатковуваного прибутку. Розділ 4 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 573
( z0928-99 ) від 30.11.99 )
Розділ 5. Ліквідація або реорганізація банку

( Назва розділу 5 глави IV в редакції Постанови Нацбанку

N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 )
5.1. Рішення Національного банку України про ліквідацію або
реорганізацію комерційного банку може бути прийняте в разі: порушення банком банківського законодавства чи інших
нормативних актів Національного банку України, що призвело до:

а) значної втрати активів або доходів, та/або б) неплатоспроможності банку, та/або в) істотної шкоди інтересам їх клієнтів; приховування будь-яких рахунків, інших документів чи активів. У разі невиконання вимог Національного банку України щодо
розроблення програми фінансового оздоровлення Національний банк
України може прийняти рішення про ліквідацію банку. Під неплатоспроможністю банку слід вважати таке: неспроможність протягом одного місяця виконати законні вимоги
кредиторів; зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше
однієї третини нормативу капіталу банку (Н1). Під значною втратою активів або доходів банку слід вважати
таке: а) співвідношення капіталу банку і його сумарних активів,
зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив
платоспроможності Н3), менше за його нормативне значення і
становить менше 2 відсотків або б) співвідношення основного капіталу, зменшеного на суму
недосформованого резерву на можливі втрати за кредитними
операціями комерційних банків, до загальних активів банку,
зменшених на суму створених відповідних резервів (норматив
достатності капіталу Н4), менше за його нормативне значення і
становить менше 1 відсотка), або в) збитки за результатами фінансового року становлять 50
і більше відсотків нормативного капіталу банку, за винятком
випадків, якщо співвідношення капіталу банку і сумарних активів,
зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив
платоспроможності Н3), і співвідношення основного капіталу,
зменшеного на суму недосформованого резерву на можливі втрати за
кредитними операціями комерційних банків, до загальних активів
банку, зменшених на суму створених відповідних резервів (норматив
достатності капіталу Н4), перевищують їх нормативні значення і
становлять не менше 10 і 5 відсотків відповідно, а банк працює
менше трьох років, або г) протягом трьох років підряд збитки за результатами
фінансового року становлять 10 і більше відсотків нормативного
капіталу банку, за винятком, якщо співвідношення капіталу банку і
сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем
ризику (норматив платоспроможності Н3), і співвідношення основного
капіталу, зменшеного на суму недосформованого резерву на можливі
втрати за кредитними операціями комерційних банків, до загальних
активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів
(норматив достатності капіталу Н4), перевищують їх нормативні
значення і становлять 10 і 5 відсотків відповідно, або Ґ) негативно класифіковані активи, з урахуванням
сформованих резервів під ці активи, становлять 50 і більше
відсотків капіталу банку. До негативно класифікованих активів
належать активи, що класифіковані за ступенем ризику як
"сумнівні", "безнадійні". Підставою для їх класифікації є
нормативні акти Національного банку України та внутрішні положення
банків, або д) якщо співвідношення суми коштів на кореспондентському
рахунку та в касі банку до поточних рахунків клієнтів (норматив
миттєвої ліквідності Н5) становить менше 10 відсотків та за
відсутності інших джерел для підтримання миттєвої ліквідності. Під істотною шкодою інтересам клієнтів слід вважати недоліки
і порушення, що призвели до отримання банком за результатами
інспектування загальної рейтингової оцінки "4" або "5" за системою
CAMEL. Прийняттю Національним банком України рішення про відкликання
ліцензії на право здійснення всіх банківських операцій та
ліквідацію банку або його реорганізацію передує призначення
тимчасової адміністрації для управління банком або проведення
інспекторської перевірки його діяльності, або отримання
Національним банком відповідно до статті 61 Закону України "Про
Національний банк України" ( 679-14 ) аудиторського висновку та
звіту незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про
результати діяльності банку. Пункт 5.1 розділу 5 глави IV в редакції Постанов Нацбанку N 573
( z0928-99 ) від 30.11.99, N 23 ( z0066-00 ) від 21.01.2000 ) 5.2. Рішення про ліквідацію комерційного банку приймається
Правлінням Національного банку України та оформлюється відповідною
постановою. Цією постановою також відкликається ліцензія на право
здійснення всіх банківських операцій, а також припиняються
повноваження Правління (Ради директорів), Ради банку і загальних
зборів комерційного банку. Копія постанови про ліквідацію комерційного банку,
відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських
операцій, надсилається комерційному банку в день її прийняття. Рішення Правління Національного банку України про
відкликання в комерційного банку ліцензії на право здійснення всіх
банківських операцій та про ліквідацію банку повідомляється всім
банкам України. Пункт 5.2 розділу 5 глави IV із змінами, внесеними згідно з
Постановами Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99, N 573
( z0928-99 ) від 30.11.99 ) 5.3. У разі прийняття рішення про ліквідацію комерційного
банку та відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських
операцій керівник територіального управління Національного банку
України, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, не
пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення
припиняє усі активні операції за кореспондентськими
(субкореспондентськими) рахунками як у національній, так і в
іноземній валютах. Якщо банк має відкриті прямі кореспондентські рахунки в
банках-кореспондентах резидентах і нерезидентах, то ліквідатор
(ліквідаційна комісія) на підставі відповідної інформації
територіального управління Національного банку України (в якому
відкритий кореспондентський рахунок комерційного банку) доводить
до цих банків рішення про ліквідацію комерційного банку та
забезпечує повернення коштів з кореспондентських рахунків (у тому
числі з кореспондентського рахунку на Українській міжбанківській
валютній біржі) на накопичувальний рахунок ліквідатора
(ліквідаційної комісії) відповідно до п.1.16 розділу 1 глави IV
цього Положення та Правил реєстрації прямих кореспондентських
рахунків Національним банком України ( v0660500-99 ), затверджених
постановою Правління Національного банку України від 29.06.99
N 311 ( v0311500-99 ). ( Абзац другий пункту 5.3 розділу 5
глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від
30.11.99 ) 5.4. Ліквідація комерційного банку проводиться ліквідаційною
комісією, яка створюється відповідним територіальним Управлінням
Національного банку не пізніше п'яти робочих днів після дня
отримання постанови Правління Національного банку України про
ліквідацію комерційного банку. Роботою ліквідаційної комісії керує
її голова, призначений наказом начальника територіального
управління Національного банку України про створення ліквідаційної
комісії. Рішення щодо заміни в разі потреби голови та членів
ліквідаційної комісії приймається керівником територіального
управління Національного банку України. До складу ліквідаційної комісії можуть входити кредитори, які
не є його акціонерами, і представники органів Державної податкової
служби за їх згодою. До складу ліквідаційної комісії не можуть входити акціонери
(учасники) комерційного банку. Головою та головним бухгалтером ліквідаційної комісії не
можуть бути кредитори банку, що ліквідується. Ліквідатором банку може бути юридична особа, основною
діяльністю якої є надання юридичних чи аудиторських послуг. У разі прийняття Національним банком України рішення про
ліквідацію комерційних банків, нагляд за діяльністю яких здійснює
Управління нагляду за великими банками, ліквідатор (ліквідаційна
комісія) призначається постановою Правління Національного банку
України. Пункт 5.4 розділу 5 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 156
( z0250-99 ) від 31.03.99 ) 5.5. Якщо ліквідація банку здійснюватиметься ліквідатором, то
територіальне управління Національного банку України за
погодженням із заступником Голови Правління Національного банку
України (куратором системи банківського нагляду) або Національний
банк України в особі заступника Голови Правління Національного
банку України (куратора системи банківського нагляду) за поданням
Управління нагляду за великими банками зобов'язані в строк до
п'яти робочих днів після дня отримання постанови Національного
банку України про ліквідацію комерційного банку (про призначення
ліквідатора) укласти з ліквідатором договір про ліквідацію
комерційного банку. У договорі між Національним банком України та ліквідатором
визначаються права та обов'язки сторін щодо забезпечення процедури
ліквідації комерційного банку. Пункт 5.5 розділу 5 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 156
( z0250-99 ) від 31.03.99 ) 5.6. Робота ліквідатора (ліквідаційної комісії) оплачується
за рахунок банку, що ліквідується, або інших джерел. Кошторис
витрат ліквідатора (ліквідаційної комісії) затверджує орган, який
його призначив. 5.7. Ліквідатором не може бути така юридична особа: - яка є кредитором або акціонером (учасником) банку, що
ліквідується; - яка є стороною у судовій справі за участю банку, що
ліквідується. Юридична особа, перед призначенням її ліквідатором,
зобов'язана надати Національному банку України інформацію про свої
ділові інтереси, зокрема щодо: - заборгованості перед банками або володіння майновими
правами банків; - невиконання будь-яких зобов'язань по відношенню до
будь-якого банку за останні п'ять років; - володіння майном, яке конкурує з нерухомим майном банку,
якщо при ліквідації здійснюватиметься оцінка цього майна,
володіння та управління ним; - інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому
виконанню функцій ліквідатора; - інформацію про відсутність конфлікту інтересів з
Національним банком України. Національний банк України перед призначенням ліквідатора
зобов'язаний переконатись у відсутності конфлікту інтересів та у
здатності юридичної особи діяти неупереджено. У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення
ліквідатора останній зобов'язаний вжити заходів щодо усунення
конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Національний
банк України, який вирішує питання щодо можливості продовження
роботи ліквідатора. 5.8. Національний банк України здійснює контроль за
діяльністю ліквідатора (ліквідаційної комісії). У разі невідповідності роботи ліквідатора встановленим
вимогам законодавства та умовам договору Національний банк України
має право розірвати договір з ліквідатором та призначити нового
ліквідатора (ліквідаційну комісію). 5.9. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) не має права: - використовувати або дозволяти використовувати майнові
активи банку, що ліквідується, в своїх інтересах або в інтересах
третіх осіб; - приймати зобов'язання від імені Національного банку України
без його письмового дозволу; - розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано із
виконанням функцій ліквідатора. На осіб, які залучаються ліквідатором до участі у процедурі
ліквідації комерційного банку (або членів ліквідаційної комісії),
поширюються усі вимоги, передбачені пунктами 6.5, 6.7, 6.8 цього
Положення. Особи, які залучаються до процедури ліквідації, якщо вони є
працівниками Національного банку України, звільняються за їх
згодою від виконання своїх трудових обов'язків із збереженням за
ними місця роботи, заробітної плати та всіх виплат, передбачених
системою оплати праці за основним місцем роботи, на весь час їх
участі у процедурі ліквідації комерційного банку. 5.10. З дня свого призначення ліквідатор (ліквідаційна
комісія) має повне та виняткове право управляти та контролювати
банк, вживати будь-яких заходів для ефективної ліквідації банку та
одержання максимальної виручки від продажу активів банку. При здійсненні заходів щодо проведення ліквідації банку
ліквідатор (ліквідаційна комісія) діє в межах наданих повноважень: - управляє майном банку; - здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку. При
визначенні суми, яку можна отримати від продажу активів,
ліквідатор зобов'язаний дати оцінку різним пропозиціям з
урахуванням ринкової вартості активів; - визначає ліквідаційну масу та розпоряджається нею; - проводить роботу щодо стягнення дебіторської
заборгованості, у тому числі може подавати позови у судові органи
від імені банку; - виявляє кредиторів та вживає заходів, спрямованих на
задоволення їх вимог, зокрема реалізує майно банку; - вирішує в установленому чинним законодавством порядку
питання щодо звільнення працівників банку та призначення
спеціалістів для забезпечення діяльності ліквідатора (зокрема:
головного бухгалтера, бухгалтера), у разі необхідності може
залучати до роботи з ліквідації банку будь-якого експерта,
консультанта; - виплачує в установленому порядку заробітну плату особам,
залученим до процедури ліквідації банку; - складає ліквідаційний баланс і подає його на затвердження
територіальному управлінню Національного банку України; - приймає документи від банку, що ліквідується, та передає їх
до архіву територіального управління Національного банку України.
( Абзац одинадцятий пункту 5.10 розділу 5 глави IV в редакції
Постанови Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 ) Ліквідатору (ліквідаційній комісії) забороняється вчиняти
дії, які б свідчили про продовження діяльності банку. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені
кредиторами або засновниками, акціонерами (учасниками) банку в
судовому порядку. 5.11. Для забезпечення виконання ліквідатором (ліквідаційною
комісією) своїх повноважень у територіальному управлінні
Національного банку України замість закритого кореспондентського
рахунку банку відкривається накопичувальний рахунок N 1207, на
який зараховуються кошти банку і надходження на його адресу та з
якого проводяться розрахунки з кредиторами. Відкриття накопичувального рахунку здійснюється на підставі
рішення про ліквідацію банку та нотаріально засвідченої картки із
зразками підписів уповноважених осіб, залучених до ліквідації, з
відбитком печатки банку, що ліквідується. Представник територіального управління Національного банку
України, в якому відкритий кореспондентський рахунок комерційного
банку, що ліквідується, візує перші примірники розрахункових
документів на перерахування коштів з накопичувального рахунку. 5.12. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний протягом
трьох днів після свого призначення опублікувати в одному з
офіційних друкованих видань та в одній з місцевих газет за
місцезнаходженням банку, що ліквідується, інформацію про початок
ліквідації банку, а також вивісити цю інформацію у кожному
територіальному підрозділі банку із зазначенням дати та адреси, за
якою він приступає до виконання своїх обов'язків. ( Абзац перший
пункту 5.12 розділу 5 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 156
( z0250-99 ) від 31.03.99 ) Ліквідатор (ліквідаційна комісія) також надсилає письмові
повідомлення вкладникам банку - фізичним особам, вказуючи розмір
вкладу згідно з бухгалтерським обліком банку. Вимоги кредиторів повинні бути заявлені протягом одного
місяця від дня першої публікації в офіційному друкованому органі
зазначеного оголошення. Після закінчення вказаного строку заяви
кредиторів та вкладників банку не приймаються. 5.13. Юридична особа, яка бажає викупити банк у цілому або
приєднати його, подає до ліквідатора (ліквідаційної комісії)
відповідну заяву. Після закінчення строку, наданого кредиторам для заявлення
своїх вимог, у разі наявності пропозицій купити банк у цілому або
приєднати його до іншого банку ліквідатор (ліквідаційна комісія)
може звернутися до відповідного регіонального управління
Національного банку України з обгрунтованими пропозиціями щодо
продажу або реорганізації банку шляхом приєднання до іншого банку
- юридичної особи. ( Абзац другий пункту 5.13 розділу 5 глави IV в
редакції Постанов Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99, N 23
( z0066-00 ) від 21.01.2000 ) ( Абзац третій пункту 5.13 розділу 5 глави IV вилучено на
підставі Постанови Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 )
Продаж або реорганізація банку, що ліквідується, можуть
здійснюватися за умови згоди кредиторів, майнові вимоги яких
становлять не менше двох третин суми визнаних претензій до банку.
Згода кредиторів на продаж або реорганізацію банку, що
ліквідується, оформлюється відповідним протоколом зборів
кредиторів. При цьому між ліквідатором (ліквідаційною комісією) і
юридичною особою, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати
його, укладається угода про переведення боргу (угода про умови
проведення реорганізації) та здійснюється реструктуризація
статутного капіталу. Продаж або реорганізація банку, що ліквідується, можуть
здійснюватися за умови згоди кредиторів, майнові вимоги яких
становлять не менше двох третин суми визнаних перетензій до банку.
Згода кредиторів на продаж або реорганізацію банку, що
ліквідується, оформлюється відповідним протоколом зборів
кредиторів. При цьому між ліквідатором (ліквідаційною комісією) і
юридичною особою, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати
його, укладається угода про переведення боргу (угода про умови
проведення реорганізації) та здійснюється реструктуризація
статутного капіталу. ( Пункт 5.13 розділу 5 глави IV доповнено
абзацом третім згідно з Постановою Нацбанку N 23 ( z0066-00 ) від
21.01.2000 ) У разі продажу або реорганізації банку, що ліквідується, вся
сукупність майнових прав і зобов'язань переходить до юридичної
особи, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати його (до
банку - правонаступника), за передатним балансом, що складається
на підставі проміжного ліквідаційного балансу. На підставі висновків територіального управління та
відповідного підрозділу системи банківського нагляду і за умови
перерахування юридичною особою, яка бажає викупити банк у цілому
або приєднати його, коштів (крім випадків, коли приєднання банку,
що ліквідується, не пов'язане з потребою формування
банком-правонаступником капіталу в необхідному розмірі) на окремий
накопичувальний рахунок N 3207, відкритий у відповідному
територіальному управлінні Національного банку, у необхідному для
формування капіталу банку розмірі згідно з пунктом 3.1 Інструкції
про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків,
затвердженій постановою Правління Національного банку України від
14.04.98 N 141 ( z0323-98 ), Комісія з питань нагляду і
регулювання діяльності банків Національного банку України може
дати дозвіл на продаж або реорганізацію банку, що ліквідується. У
разі реорганізації банку, що ліквідується, шляхом приєднання
банк-правонаступник здійснює організаційні заходи згідно з чинним
законодавством і нормативними актами Національного банку України,
що регламентують процедуру реорганізації комерційних банків. Пункт 5.13 розділу 5 глави IV в редакції Постанови Нацбанку
N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 ) 5.14. У разі ліквідації банку шляхом продажу частини або усіх
його активів ліквідатор (ліквідаційна комісія) протягом трьох
місяців з дня свого призначення здійснює інвентаризацію активів
банку. У цей термін ліквідатор (ліквідаційна комісія) має право
розірвати договори про надання банку послуг, а також припинити
зобов'язання банку щодо оренди (найму) рухомого і нерухомого
майна, попередньо повідомивши про це іншу сторону за 30 днів. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний у двомісячний
термін з дати призначення: - припинити трастові зобов'язання банку, повернути власнику
усі активи та матеріальні цінності, що перебувають в довірчому
управлінні банку (крім грошових коштів), здійснити остаточні
розрахунки за трастовими рахунками; ( Абзац третій пункту 5.14
розділу 5 глави IV із змінами, внесеними згідно з Постановою
Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 ) - надіслати повідомлення усім клієнтам, які користуються
послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити
свої цінності протягом місяця. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному
зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у
повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть
претендувати кредитори банку. Ці цінності переходять у
розпорядження Національного банку України для повернення законним
власникам. 5.15. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) у строк до трьох
місяців з дня, зазначеного у повідомленні про ліквідацію, здійснює
такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів: - складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження
Національним банком України; - відхиляє вимоги у разі сумніву в їх дійсності; - визначає суму заборгованості кожному кредитору та
черговість погашення вимог; - сповіщає кредиторів про акцептування вимог; - щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день
і місце, де можна ознайомитись з переліком вимог, та про дату
подання цього переліку Національному банку України. 5.16. Після закінчення періоду, протягом якого можна подавати
вимоги та проводити роботу щодо визнання або відхилення вимог
кредиторів ліквідатор (ліквідаційна комісія) складає проміжний
ліквідаційний баланс, враховуючи результати проведеної
інвентаризації активів та майна банку, і подає його до
територіального управління Національного банку України. Проміжний ліквідаційний баланс повинен містити дані про майно
банку, що залишилося, список вимог кредиторів та результати
розгляду їх вимог. Проміжний ліквідаційний баланс зменшується на
суму незаявлених та невизнаних вимог кредиторів. ( Абзац другий
пункту 5.16 розділу 5 глави IV із змінами, внесеними згідно з
Постановою Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 ) 5.17. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний щомісяця
письмово повідомляти територіальне управління Національного банку
України, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, про
результати роботи та надавати необхідні документи. Така інформація
обов'язково повинна містити дані про стягнення дебіторської
заборгованості, стан реалізації майна банку та розрахунки з
кредиторами. Територіальне управління Національного банку України, в свою
чергу, зобов'язане щомісяця інформувати відповідний департамент
системи банківського нагляду Національного банку України про
роботу ліквідатора (ліквідаційної комісії). На вимогу зазначеного департаменту та територіального
управління ліквідатор зобов'язаний надати додаткову інформацію. 5.18. Для задоволення вимог кредиторів ліквідатор
(ліквідаційна комісія) проводить роботу щодо продажу майна
комерційного банку. Рішення про продаж майна приймається
ліквідатором (ліквідаційною комісією), і про це оповіщається у
засобах масової інформації. Оголошення про аукціон має бути
опубліковане, принаймні, у двох загальнодержавних та двох місцевих
газетах. Оголошення має містити: - назву, опис та іншу необхідну інформацію про майно; - місце та час аукціону, що має бути проведений протягом
місяця після опублікування оголошення; - умови покупки. Якщо відсутні покупці і неможливо реалізувати повністю або
частково майно банку, ліквідатор вирішує з кредиторами питання про
передачу їм майна в рахунок задоволення претензійних вимог. 5.19. Вимоги кредиторів до банку, що ліквідується,
задовольняються за рахунок коштів банку у такій послідовності: - витрати і винагородження ліквідатора (ліквідаційної
комісії) згідно із затвердженим кошторисом та договором з
Національним банком України; - витрати Національного банку України, здійснені з метою
забезпечення проведення ліквідації; - вимоги кредиторів, забезпечені заставою (сума, що
виплачується, не перевищує вартість застави); - зобов'язання перед працівниками банку з оплати праці,
невиконані та накопичені до дня призначення ліквідатора
(ліквідаційної комісії); - вимоги щодо державних і місцевих податків та неподаткових
платежів до бюджету і вимоги органів державного страхування та
соціального забезпечення; - вимоги інших кредиторів; - всі інші вимоги. Вимоги кожної із наступних категорій задовольняються тільки
після повного задоволення вимог попередньої черги. Якщо майна банку виявиться недостатньо для повного
задоволення всіх вимог певної черги, наявні кошти розподіляються
між кредиторами цієї черги пропорційно сумі їх вимог. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються
погашеними. Активи, що залишились після погашення усіх вимог до банку,
розподіляються між акціонерами (учасниками) відповідно до
кількості належних їм акцій. 5.19(а). Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний
використовувати кошти Спеціального фонду страхування вкладів
фізичних осіб, створеного відповідно до постанови Правління
Національного банку України від 22.02.99 N 72 (реєстр. N 625/1999)
( v0625500-99 ), тільки за цільовим призначенням для задоволення
вимог вкладників - фізичних осіб. Вимоги вкладників - фізичних
осіб задовольняються за рахунок цих коштів пропорційно розміру
вкладу. ( Розділ 5 глави IV доповнено пунктом 5.19(а) згідно з
Постановою Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 ) 5.20. Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках: - майна банку не вистачає для задоволення вимог; - вимоги не надійшли протягом встановленого часу; - вимоги не визнані ліквідатором (ліквідаційною комісією), не
оскаржені кредитором в установленому порядку або, за запереченням
кредитора, прийнято рішення про незадоволення його вимоги. Вимоги кредиторів, що надійшли пізніше встановленого часу,
можуть бути задоволені, якщо залишились кошти чи майно банку після
задоволення вимог кредиторів, вимоги яких надійшли протягом
встановленого часу. 5.21. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості
банку його кредиторам кошти не підлягають розподілу між
акціонерами (учасниками) до вирішення цих спорів. 5.22. З дня прийняття рішення про ліквідацію комерційного
банку припиняється нарахування пені та відсотків з усіх видів
заборгованості банку та штрафів, нарахованих за результатами
перевірок, здійснених Національним банком України, місцевими
державними податковими адміністраціями тощо, а також за активними
та пасивними операціями, у тому числі за депозитами. З цього дня
також припиняється нарахування процентів банками-кореспондентами
за міжбанківськими кредитами, наданими ними банку, що
ліквідується. 5.23. Після закінчення роботи ліквідатор (ліквідаційна
комісія) складає ліквідаційний баланс, який не пізніше 10 днів від
дня закінчення строку роботи ліквідатора (ліквідаційної комісії)
подається разом з матеріалами про його роботу територіальному
управлінню Національного банку України для розгляду та
затвердження. У разі, якщо за результатами ліквідації банку є залишки за
активами та пасивами балансу, то разом з ліквідаційним балансом
надаються розшифровки усіх рахунків. 5.24. Не пізніше 10 днів після завершення роботи ліквідатор
(ліквідаційна комісія) зобов'язаний отримати довідку органів
внутрішніх справ щодо знищення печаток та штампів такого банку та
надати її до територіального управління Національного банку
України. У разі втрати (або інше) печаток та штампів комерційного
банку ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний надати
пояснювальну записку та копію заяви до органів внутрішніх справ
про їх зникнення. 5.25. Розгляд матеріалів щодо ліквідації або реорганізації
комерційного банку (у разі реорганізації обов'язково має бути акт
приймання та передачі майна та документів, підписаний банком, що
реорганізується, та банком-правонаступником), що готуються
територіальним управлінням Національного банку України,
затвердження ліквідаційного балансу та закриття накопичувального
рахунку здійснює уповноважена Правлінням Національного банку
України Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків
при територіальному управлінні Національного банку. Рішення про виключення комерційного банку з Реєстру банків,
їх філій та представництв, валютних бірж та фінансово-кредитних
установ приймає Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності
банків Національного банку України. Пункт 5.25 розділу 5 глави IV із змінами, внесеними згідно з
Постановою Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 ) 5.26. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний передати
документи комерційного банку, що ліквідується, на зберігання до
архіву територіального управління Національного банку України за
територіальною ознакою відповідно до Переліку документів
Національного банку України, установ і організацій його системи,
акціонерно-комерційних та комерційних банків України із
зазначенням строків зберігання, затвердженого постановою Правління
Національного банку України від 23.12.96 N 327 ( v0327500-96 ), та
згідно з розділом 9.5 Інструкції з діловодства в центральному
апараті та установах Національного банку України, затвердженої
постановою Правління Національного банку України від 04.01.98 N 1
( v0513500-98 ) (про що має бути зазначено в договорі з
ліквідатором). ( Пункт 5.26 розділу 5 глави IV в редакції
Постанови Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 ) 5.27. Після виключення комерційного банку з Республіканської
книги реєстрації банків, валютних бірж та інших
фінансово-кредитних установ ліквідатор (ліквідаційна комісія)
звільняється від будь-яких зобов'язань, пов'язаних з ліквідацією
банку. Ліквідація комерційного банку вважається завершеною, а банк
таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення запису про
це до Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж та
фінансово-кредитних установ. Пункт 5.27 розділу 5 глави IV із змінами, внесеними згідно з
Постановою Нацбанку N 573 ( z0928-99 ) від 30.11.99 )

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: