НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИПравління Національного банку України
П О С Т А Н О В А
N 204 від 02.08.96м.Київ
vd960802 vn204
Про затвердження Інструкції "Про безготівковірозрахунки в господарському обороті України"
( Зміни в текст не внесені. Додатково див.Постанови Нацбанку
N 316 ( v0316500-96, va316500-96 ) від 06.12.96
N 49 ( v0049500-97 ) від 05.03.97
N 173 ( z0255-97 ) від 02.06.97
Інструкцію НацбанкуN 348 ( v0348500-96, v0412500-96 ) від 30.12.96
Постанову Нацбанку
N 278 ( z0449-97 ) від 19.08.97 )
Розглянувши проект Інструкції "Про безготівкові розрахунки в
господарському обороті України", Правління П О С Т А Н О В Л Я Є :
1. Затвердити Інструкцію "Про безготівкові розрахунки в
господарському обороті України" і ввести її в дію з 1 вересня 1996
року. 2. Кримському республіканському, обласним та по м.Києву і
Київській області управлінням Національного банку України
організувати роботу з комерційними банками з вивчення Інструкції
"Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України". 3. Встановити, що з введенням в дію цієї Інструкції
вважаються такими, що втратили чинність: - Положення про безготівкові розрахунки в господарському
обороті України, затверджене постановою Правління Національного
банку України від 24 травня 1993 року N 37; - листи Національного банку України: від 04.08.93 р.
N 22001/167; від 30.12.93 р. N 17010/2134-7901 ( v7901500-93 );
від 02.06.94 р. N 126 ( v0126500-94 ); від 19.12.94 р. N 217; від
28.12.94 р. N 220 ( v0220500-94 ); від 29.12.94 р. N 222
( v0222500-94 ); від 02.02.95 р. N 231 ( v0231500-95 ); від
24.02.95 р. N 234 ( v0234500-95 ); від 11.10.95 р. N 308; від
02.02.95 р. N 22017/76 ( v7_76500-95 ). 4. В зв'язку з прийняттям цієї Інструкції вносяться такі
зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України: В розділі XI "Кредитні і розрахункові операції підприємств,
організацій та громадян" змінюється назва рахунку N 722
"Розрахункові чекові книжки" на "Розрахункові чекові книжки та
розрахункові чеки" та назва рахунку N 723 "Акцептовані платіжні
доручення" на "Гарантовані платіжні доручення". 5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
департамент бухгалтерського обліку та розрахунків (П.М.Сенищ).
Голова Правління В.А.Ющенко
Затвердженопостановою Правління
Національного банку України
від 2 серпня 1996 року N 204
Інструкція N 7про безготівкові розрахунки
в господарському обороті України
Розділ I. Загальні положення
1. Інструкція про безготівкові розрахунки в господарському
обороті України (далі - Інструкція) розроблена згідно із Законом
України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ), іншими
законодавчими актами України та нормативними актами Національного
банку України. 2. Інструкція визначає загальні принципи організації
безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і
документообороту, що впроваджені в господарський оборот України. Інструкція поширюється на підприємства, організації та
установи (далі - підприємства) всіх форм власності, банки та їх
установи, підприємців без створення юридичної особи і фізичні
особи та обов'язкова для виконання ними. 3. Безготівкові розрахунки між ними здійснюються у
національній валюті України (далі маються на увазі тільки
розрахунки у національній валюті) через банк шляхом перерахування
коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів. Кошти з рахунку клієнта списуються за розпорядженням його
власника крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене
безспірне стягнення та безакцептне списання коштів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки
в межах наявних коштів на рахунку клієнта. Якщо на рахунку підприємства недостатньо коштів для
здійснення розрахунків, банк приймає у випадках, передбачених цією
Інструкцією, розрахункові документи та враховує їх на
позабалансовому рахунку N 9929 "Розрахункові документи,
обов'язкові до сплати", виконуючи платежі згідно з черговістю,
встановленою чинним законодавством. Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не
допускаються, за винятком випадків уступки вимоги і переведення
боргу відповідно до глави 17 Цивільного кодексу України 1540-06 ) та в інших випадках, передбачених чинним
законодавством. 4. Кошти підприємств підлягають обов'язковому зберіганню в
банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах
встановленого банком ліміту та норм витрат з виручки, які
передбачені діючим порядком ведення касових операцій у
господарстві України. 5. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове
обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо
перерахування коштів з рахунків. Зразок договору на
розрахунково-касове обслуговування наведений у додатку N 1. Підприємства самостійно обирають форми розрахунків,
передбачені цією Інструкцією, та вказують їх при укладенні між
собою договорів. 6. Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами
розрахункових документів: - платіжними дорученнями; - платіжними вимогами-дорученнями; - чеками; - акредитивами; - векселями; - платіжними вимогами; - інкасовими дорученнями (розпорядженнями). Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження)
застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та
нормативними актами Національного банку України. 7. Взаємні претензії за розрахунками між платником та
одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному
порядку без участі банку.
Розділ II. Оформлення розрахункових документівта їх приймання установами банків
8. Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у
паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених стандартів
та вміщувати, залежно від їх форми, такі реквізити: а) назву документа; б) номер документа, число, місяць, рік його виписки. Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На
розрахункових документах, які заповнюються за допомогою технічних
засобів, допускається зазначення місяця цифрами (01-12); в) назви платника та одержувача коштів (їх офіційне
скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх
ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і
організацій України (далі за текстом та у додатках - код), у
фізичних осіб - ідентифікаційні номери, що проставляються на
підставі відповідних документів податкових органів, номери
рахунків в установах банку; г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження
та умовні номери за МФО (код банку); д) суму платежу цифрами та літерами. При зазначенні суми цифрами розділовим знаком є кома, а
цифрами проставляється як сума у цілих гривнях, так і сума
копійок. Наприклад: 123,45. При зазначенні суми літерами назва
грошової одиниці вказується у скороченій формі, а сума копійок -
цифрами. Наприклад: двадцять одна грн. 78 коп.; (Підпункт "д" пункту 8 доповнено абзацем 2 згідно з
постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). е) призначення платежу: назву товару (виконаних робіт,
наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого
здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний
документ та інше), із зазначенням його номера і дати, зазначення
законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення
та безакцептного списання коштів (його дата, номер і відповідний
пункт). Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне)
значення; є) на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення
розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком
випадків, передбачених у пункті 9) та підписи відповідальних осіб
платника або (та) одержувача коштів; ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання
платежу (у разі перерахування коштів до бюджету); з) суму податку на добавлену вартість або напис "без податку
на добавлену вартість. У разі, якщо хоча б один з вищезазначених реквізитів (якщо
вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений
неправильно, банк такий документ до виконання не приймає. Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення і
підчистки у розрахункових документах не допускаються. Банк не має права робити виправлення на поданих розрахункових
документах, за винятком випадків, обумовлених нормативними актами
Національного банку України. У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ
банк у день отримання документа має зробити на його зворотній
стороні напис про причину повернення документа без виконання (за
підписами головного бухгалтера і виконавця, завірених штампом
банку) та повернути його клієнту. 9. Розрахункові документи за операціями, що здійснюються: - суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами
повинні мати відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, яким
відповідно до чинного законодавства України та установчих
документів підприємства надане право розпорядження рахунком і
підпису розрахункових документів і які повідомлені банку в картці
із зразками підписів та відбитком печатки; - відділеннями, філіями, представництвами від імені юридичної
особи, підписуються особами, які уповноважені цією юридичною
особою, і завіряються відбитком печатки, що відповідає вміщеним в
картку зразкам підписів та відбитка печатки; - підприємцями без створення юридичної особи, підписуються
однією відповідальною особою, зразок підпису якої зазначений в
картці зразків підписів та відбитка печатки (при наявності
печатки); - фізичними особами, підписуються ними та приймаються банком
до виконання за наявністю на документі підпису, що відповідає
зразку вміщеного в картку рахунку. 10. Клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей, може
подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так
і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних
повідомлень) каналами зв'язку. Спосіб подання ним документів до
банку передбачається в договорі на розрахунково-касове
обслуговування. 11. Паперові розрахункові документи, як правило, виписуються
з використанням технічних засобів за один раз під копірку у двох
примірниках, платіжні вимоги та документи підприємств, які
обслуговуються в одній установі банку, - в трьох примірниках (якщо
застосування копірки неможливе, то на всіх тотожних примірниках у
правому верхньому куті мають бути вміщені послідовні порядкові
номери). Для документального підтвердження часткової оплати
розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у
двох примірниках меморіальний ордер. Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі
першого примірника розрахункового документа. 12. Розрахункові документи приймаються банками до виконання
без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми.
Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків
коштів на початок операційного дня. Установи банків, у разі технічної можливості врахування
поточних надходжень коштів на рахунки клієнтів протягом
операційного дня, можуть здійснювати платежі за їх дорученнями з
врахуванням цих сум. 13. Банк платника приймає документи від клієнтів протягом
операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку. Розрахунки за документами, що надійшли до банку платника
протягом операційного дня, здійснюються банком того ж дня. Розрахункові документи, які надійшли після операційного дня,
банк виконує наступного дня. 14. На всіх примірниках паперових розрахункових документів
банк в обов'язковому порядку в правому верхньому куті проставляє
дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після
закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на
них, крім того, проставляється штамп "Вечірня". Дата виконання
розрахункового документа проставляється в правому нижньому куті. У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою
проводки його банком, дата отримання банком документа у правому
верхньому куті не проставляється. 15. Банк одержувача зобов'язаний зараховувати кошти на
рахунки клієнтів не пізніше наступного робочого дня після
отримання інформації від розрахункової палати. Якщо розрахунки здійснюються без застосування системи
електронних міжбанківських розрахунків, розрахункові документи
підприємств між установами банків доставляються кур'єрською поштою
(далі - спецзв'язком) згідно з "Правилами приймання, оброблення та
доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком
Міністерства зв'язку України". 16. Спецзв'язком розрахункові документи відправляються банком
одержувача коштів банку платника у день їх надходження або
наступного дня, якщо документи надійшли після операційного дня. Перелік зазначених документів включається банком-одержувача
коштів у реєстр ф.1, примірник якого з відміткою дати отримання
документів підприємством спецзв'язку залишається в
банку-відправнику документів. Банк платника приймає ці документи від підприємства
спецзв'язку на підставі примірника реєстру ф.5 з відміткою дати їх
отримання. Розрахунки в системі електронних платежів "клієнт-банк" 17. При здійсненні розрахунків клієнти можуть застосовувати
систему "клієнт-банк", яка забезпечує: - передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому
вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту; - автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу
від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і
клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце (далі -
АРМ) клієнта; - автоматичне архівування протоколів наприкінці дня. Юридичною підставою для входження клієнта в систему
електронних платежів "клієнт-банк" і оброблення його електронних
документів банком є окремий договір між ним і банком. У договорі обов'язково мають бути обумовлені права, обов'язки
та відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань і
порядок їх вирішення. Програмне забезпечення системи "клієнт-банк" має відповідати
вимогам, які пред'являються до технології банківських розрахунків,
і мати сертифікат (дозвіл) Національного банку України. 18. АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного
стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та
зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у
банк, мають відповідати формату платіжних документів системи
електронних платежів Національного банку України, із зазначенням
електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким
згідно з установчими документами надане право підпису. Банківська
частина системи "клієнт-банк" забезпечує перевірку наведених
електронних підписів на кожному електронному розрахунковому
документі клієнта та за платіжним файлом у цілому. 19. При використанні системи "клієнт-банк" здійснюється
звірення (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між
банком і АРМ клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями
клієнта в банку протягом операційного дня та звірення цієї
інформації з інформацією із АРМ клієнта наприкінці дня. Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає
"Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами
зв'язку і прийняті банком до оплати". Такий же реєстр за кожним клієнтом складається в банку після
друкування балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з
повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається
банком в документи дня як первинні документи, що надійшли від
клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов'язково вміщувати
відомості про дату і час подання розрахункових документів
власником рахунку до виконання.
Розділ III. Розрахунки із застосуваннямплатіжних доручень
20. Платіжне доручення (далі - доручення) - документ, який
являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його
обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого
рахунку. Доручення складаються за формою додатка N 2 цієї Інструкції. 21. Доручення приймаються до виконання банками протягом
десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення
не враховується. 22. Банк приймає до виконання від платника доручення тільки в
межах наявних коштів на його рахунку, за винятком доручень на
перерахування до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових
платежів та внесків до державних цільових фондів, які приймаються
банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств. У
разі відсутності коштів на рахунках такі доручення враховуються на
позабалансовому рахунку N 9929. У разі недостатності коштів на рахунках здійснюється часткова
оплата таких доручень, яка оформлюється меморіальним ордером
(додаток N 3) за підписом відповідального виконавця, завіреного
відбитком штампа банку. Перший примірник меморіального ордера
вміщується в документи дня банку, другий - видається платнику як
підтвердження про часткову оплату, а доручення з відміткою банку
про часткову оплату вміщуються в картотеку на позабалансовому
рахунку N 9929. 23. Доручення застосовуються в розрахунках за платежами
товарного і нетоварного характеру. Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись: - за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані
послуги); - в порядку попередньої оплати; - для завершення розрахунків за актами звірки взаємної
заборгованості підприємств; - для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним
особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо)
на їх рахунки, відкриті в установах банків; - в інших випадках за згодою сторін. (Абзац 2 пункту 23 доповнено згідно з постановою Правління
НБУ від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). При розрахунках за фактично відвантажену, продану продукцію
(виконані роботи, надані послуги) в дорученні в рядку "Призначення
платежу" вказується назва (вид) відвантаженої, проданої продукції
(виконаних робіт, послуг), номер, дата товарно-транспортного чи
іншого документа, що підтверджує відвантаження, продаж продукції
(виконання робіт, надання послуг). (Абзац 3 пункту 23 змінено згідно з постановою Правління НБУ
від 30.12.96 р. N 348.) У дорученні на перерахування платежів, утриманих із
заробітної плати працівників та нарахованих на фонд споживання
податків до бюджету та обов'язкових внесків до державних цільових
фондів, у рядку "Призначення платежу" вказуються підрозділи
бюджетної класифікації ( при перерахуванні платежів до бюджету) та
строк настання платежу, а також те, що податки до бюджету або
внески до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати
та нараховані на фонд споживання, перераховані повністю. У разі, якщо на рахунках підприємств недостатньо коштів,
необхідних для видачі заробітної плати та одночасного
перерахування вищезазначених платежів, у дорученнях в рядку
"Призначення платежу" вказується, що податки та внески, утримані
із заробітної плати та нараховані на фонд споживання,
перераховуються в сумах, пропорційних залишку коштів на рахунку. 24. Попередня оплата здійснюється підприємствами у разі, якщо
це обумовлено в договорі або встановлено окремими указами
Президента України та рішеннями уряду згідно з переліком,
викладеним у додатку N 4. У дорученні в рядку "Призначення платежу" здійснюється такий
запис: "Попередня оплата за ________________________________________(назва товару, виконаних робіт та _______________ за _________________ N ___ від ________ 199_ року
наданих послуг) (назва документа)
згідно з договором від ________ N ___". У разі, якщо договір на придбання канцелярських товарів або
інших малоцінних і швидкозношуваних предметів укладений в усній
формі, то в платіжному дорученні посилання на дату і номер
договору не потрібне. (Пункт 24 доповнено абзацем 3 згідно з постановою Правління
НБУ від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). 25. Доручення подається клієнтом у банк і оформлюється
відповідно до пп.8 та 11 цієї Інструкції. Перший примірник виконує
функцію меморіального документа і вміщується в документи дня банку
платника, другий - видається платнику з відмітками банку про
одержання та виконання доручення згідно з п.14. 26. При рівномірних і постійних поставках товарів та наданні
послуг розрахунки між постачальниками і покупцями можуть
здійснюватися дорученнями, періодичним перерахуванням коштів у
строки і в розмірах, які обумовлені в договорах. У двосторонньому договорі передбачаються розмір та строки
перерахування коштів, періодичність звірення розрахунків і порядок
проведення кінцевого розрахунку покупцем. У дорученні в рядку "Призначення платежу" зазначається:
"Платіж за договором N ___ від ________", а також строк платежу. Останній платіж за договором, як правило, має враховувати
взаємну заборгованість між постачальником і покупцем.
Розрахунки гарантованими дорученнями
27. У тому разі, якщо одержувач коштів не має рахунку в
установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів
платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснювати
перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через
підприємства зв'язку. За допомогою гарантованих доручень підприємство може
здійснювати без обмеження сумою перекази коштів: - на ім'я окремих громадян - коштів, що належать їм особисто
(пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження,
авторський гонорар і т.п.); - підприємствам - на видатки для виплати заробітної плати, за
організований набір робітників, для заготівлі
сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає
банків. Гарантоване доручення може бути прийняте до платежу тільки в
повній сумі. 28. Підприємство-платник здійснює перекази коштів через
відділення зв'язку поданням гарантованого банком доручення, в
якому вказується конкретне підприємство зв'язку, з рахунку якого
сплачуватиметься переказ. До всіх примірників доручення додається
належно оформлений список одержувачів переказів (підписи, печатка,
загальна сума цифрами та прописом) із зазначенням тих, хто одержує
гроші та на які цілі. Крім того, підприємство подає відділенню
зв'язку заповнені бланки переказів. 29. На суму гарантованого установою банку доручення не може
бути накладено арешт і звернено стягнення за претензіями до
платника, який виписав доручення. 30. Платник, який бажає виконати розрахунки гарантованим
дорученням, подає в установу банку, що його обслуговує, платіжне
доручення в трьох примірниках. Перші два примірники доручення
мають бути завірені службовими особами підприємства, які мають
право підпису, та скріплені відбитком печатки. Після перевірки правильності оформлення доручення його сума
списується установою банку з рахунку платника і депонується на
рахунку N 723 "Гарантовані платіжні доручення". На перших двох примірниках прийнятого до виконання доручення
проставляється дата депонування, а нижче неї вміщуються підписи
двох працівників установи банку, уповноважених виконувати
депонування. Потім перший примірник доручення скріплюється відбитком
гербової печатки установи банку і видається платнику під розписку
на другому примірнику доручення (в тексті доручення має бути
зразок підпису довіреної особи платника). На першому примірнику доручення в рядку "Одержувач", крім
назви підприємства зв'язку, вміщується такий текст:
"Видати _________________________________________________________.(прізвище, ім'я, по батькові довіреної особи платника) разок його підпису _______".
Другий примірник гарантованого платіжного доручення
вміщується банком у документи дня, як первинний документ, що
надійшов від підприємства в банк для оплати. Останній примірник доручення скріплюється відбитком штампа
банку і видається клієнту як розписка в прийнятті доручення. Установа банку передає відповідному підприємству зв'язку
зразки підписів службових осіб і відбитка гербової печатки
установи банку, якими оформлюється гарантоване доручення. Банк не несе відповідальності за підроблений напис на
гарантованому дорученні. 31. Підприємство зв'язку прийняті ним гарантовані доручення
здає в установу банку, що його обслуговує, при реєстрі платіжних
доручень (додаток N 5). Реєстр подається банку в двох примірниках, перший з яких з
підписом і зазначенням посади особи, яка підписала реєстр,
залишається в документах дня банку, а другий видається
представнику підприємства зв'язку як розписка. Якщо платник та підприємство зв'язку обслуговуються в різних
установах банку, то реєстр складається в трьох примірниках. У
цьому разі другий примірник реєстру з гарантованими платіжними
дорученнями надсилається до банку, в якому задепоновані кошти
платника на рахунку N 723, а третій видається представнику
підприємства зв'язку. 32. У разі приймання гарантованих доручень банк має стежити
за наявністю на звороті доручень штемпеля підприємства зв'язку,
яке прийняло доручення в оплату, із зазначенням дати їх приймання. 33. Гарантовані доручення, не прийняті до оплати внаслідок їх
неправильного оформлення, закінчення терміну дії доручення або з
інших причин, виключаються з реєстру із виправленням його підсумку
та повертаються підприємству, яке подало реєстр. 34. Установа банку, яка прийняла до оплати реєстр з
гарантованими дорученнями, проводить суму їх за кредитом рахунку
підприємства зв'язку, яке їх надало, і за дебетом рахунку N 723. Якщо платник та підприємство зв'язку обслуговуються в різних
установах банку, то банк, який обслуговує підприємство зв'язку,
надсилає банку платника дебетове повідомлення. Банк платника,
отримавши дебетове повідомлення і реєстр з гарантованими
дорученнями, списує кошти з рахунку N 723 і перераховує їх для
зарахування на рахунок підприємства зв'язку за переказними
операціями. 35. Сума невикористаного гарантованого доручення може бути
відновлена на рахунку платника. Для цього перший примірник
доручення має бути поданий установі банку, в якому задепоновані
кошти платника на рахунку N 723. Сума загубленого платником доручення може бути відновлена на
його рахунку тільки після закінчення 15 днів після депонування
коштів за заявою платника, в якій він надає банку право у разі
виникнення претензії списати суму гарантованого доручення своїм
розпорядженням з його рахунку. Заява має бути підписана особами,
які мають право розпорядження рахунком, і завірена відбитком
печатки платника. У разі загублення гарантованого доручення підприємством
зв'язку, яке отримало його в оплату, сума загубленого доручення
може бути зарахована на його рахунок за умови надання довідки
платника про те, що це доручення дійсно було виписане для
розрахунків з цим підприємством зв'язку. 36. При неподанні гарантованого доручення до оплати протягом
одного місяця з дня його виписки сума цього доручення
перераховується з рахунку N 723 на балансовий рахунок N 903
"Дебітори і кредитори банку за операціями з клієнтами", і далі,
після закінчення терміну позовної давності, банк вчинює з нею
згідно з чинним законодавством України.
Розділ IV. Розрахунки із застосуваннямплатіжних вимог-доручень
37. Платіжна вимога-доручення (далі - вимога-доручення) це
комбінований розрахунковий документ, який складається з двох
частин: - верхня - вимога постачальника (одержувача коштів)
безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої
йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг); - нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його
рахунку суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати літерами". 38. Вимога-доручення складається за формою додатка N 6 цієї
Інструкції. Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і
надсилається безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк
одержувача через банк платника. 39. З метою гарантованої прискореної доставки платникам
вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з
розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену
згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані
послуги тощо). 40. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює
нижню частину цього документа і здає його в банк, що його
обслуговує. Платіжні вимоги-доручення приймаються банками до виконання
протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення
вимоги-доручення не враховується. (Абзац 2 пункту 40 змінено згідно з постановою Правління НБУ
від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). 41. Вимога-доручення подається платником в установу банку у
двох примірниках. Перший примірник має бути оформлений у
встановленому порядку згідно з п.8 (підпункт "є") цієї Інструкції. Призначення кожного примірника вимоги-доручення таке, як і
доручення відповідно до п.25 цієї Інструкції. 42. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може
бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника. 43. У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він про
мотиви відмови повідомляє безпосередньо одержувачу коштів у
порядку і строки, зазначені в договорі.
Розділ V. Порядок здійснення розрахунків чеками
44. Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у
безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та
юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за
отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове
розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку
(банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю
зазначену в чеку суму коштів. Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж
за допомогою чека та підписує його. Чекодержатель - підприємство, яке є отримувачем коштів за
чеком. Банк-емітент - банк, що видає чекову книжку (розрахунковий
чек) підприємству або фізичній особі. 45. Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на
спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку
України за зразком, затвердженим Національним банком України
(додатки NN 7, 8). Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів. З дозволу Національного банку України чекові книжки
(розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками
самостійно з дотриманням усіх обов'язкових вимог і мати фірмову
позначку банку. Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої
звітності. Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при
здійсненні разових операцій, виготовляються окремими бланками
(додаток N 9). Їх облік ведеться окремо від чекових книжок. 46. Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на
ім'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових
чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку
чекодавця, або на суму, що внесена готівкою. 47. Строк дії чекової книжки - один рік. Розрахункового чека,
який видається для разового розрахунку фізичній особі, три місяці.
За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової
книжки може бути продовжений. 48. Чек включає: а) назву "розрахунковий чек"; б) назву (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові
чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює)
власника чекової книжки (далі-чекодавця) та номер його рахунку; в) назву банку-емітента і його номер МФО; г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним
державним реєстром підприємств та організацій України, у фізичних
осіб - ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння державною
податковою адміністрацією; (Підпункт "г" пункту 48 змінено згідно з постановою Правління
НБУ від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). д) назву чекодержателя; е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну
суму, що зазначена цифрами та літерами (крім додатка N 9); є) призначення платежу (крім додатка N 9); ж) число, місяць та рік складання чека (місяць має бути
написаний літерами, дата видачі чека має відповідати його реальній
видачі), місце складання чека; з) підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи). Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів,
вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання. 49. Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом)
або з використанням технічних засобів. Не допускається виправлення в чеках та використання факсиміле
замість підпису. 50. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк
чекодержателя протягом десяти календарних днів (день виписки чека
не враховується). Якщо закінчення строку для пред'явлення чека припадає на
неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний за
неробочим робочий день. 51. Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від
чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує
отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг. 52. Забороняється передавання чекової книжки (розрахункового
чека) її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а
також підписання незаповнених бланків чеків і проставляння на них
відбитка печатки юридичними особами. За бажанням фізичної особи розрахунковий чек може бути
виписаний на ім'я іншої особи, яка в цьому разі стає власником
чека. Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться. 53. Обмін чека на готівку і отримання здачі із суми чека
готівкою юридичними особами не дозволяється. У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі та
послуг розрахунковим чеком дозволяється отримання чекодавцем здачі
із суми чека готівкою, але не більше двадцяти відсотків від суми
чека. Якщо сума здачі більша, ніж двадцять відсотків від суми
чека, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для
переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник
може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на
свій рахунок або обміняти чек на готівку.
Порядок отримання чекової книжки(розрахункового чека)
54. Для отримання чекової книжки підприємство подає до
банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток N 10) за
підписами уповноважених осіб, яким надане право підпису документів
для здійснення розрахунково-грошових операцій, і з відбитком його
печатки. Для отримання фізичною особою чекової книжки чекодавець подає
банку-емітенту заяву в одному примірнику (додаток N 11). Заява визначеної форми заповнюється клієнтом від руки або з
використанням технічних засобів за всіма вказаними в ній
реквізитами. У заяві та талоні до неї чекодавець проставляє номер рахунку,
з якого сплачуватимуться чеки. 55. У разі потреби дозволяється одночасне надання
підприємству за однією заявою декількох чекових книжок із
зазначенням загальної суми ліміту за рахунок депонованих
чекодавцем коштів. На зворотній стороні заяви чекодавець
самостійно вказує суму ліміту за кожною книжкою. 56. Заповнена заява подається чекодавцем до банку-емітента. Операційний працівник банку встановлює особу клієнта за
паспортом або документом, що його замінює, перевіряє правильність
заповнення заяви, наявність коштів на його рахунку, відповідність
підпису і відбитка печатки чекодавця зразкам в картці підписів та
печатки, подає заяву на підпис керівнику і головному бухгалтеру
установи банку або особам, яким надане право підпису, та передає
її разом з талоном до каси. 57. Касир проставляє на заяві та талоні до неї номери чеків і
передає операційному працівнику чекову книжку разом із заявою під
розписку в талоні. Талон до заяви залишається в касі. 58. Операційний працівник банку перевіряє наявність усіх
чеків у чековій книжці та заповнює внутрішню сторону обкладинки
книжки: назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по
батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його
замінює), номер рахунку, з якого сплачуються чеки, строк дії
чекової книжки, ліміт чекової книжки. Потім він вписує у кожний чек такі реквізити: а) назву і номер МФО банку-емітента (банк може проставляти
свій штамп); б) назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по
батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його
замінює) та номер його рахунку, з якого здійснюється оплата чеків. При отриманні фізичною особою розрахункового чека операційний
працівник банку вписує у чек такі реквізити: а) назву та номер МФО банку-емітента (банк може проставляти
свій штамп); б) прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта
або документа, що його замінює, на чеку та на корінці чека,
ідентифікаційний номер у разі його присвоєння державною податковою
адміністрацією; (Підпункт "б" абзацу 3 пункту 58 змінено згідно з постановою
Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). в) номер рахунку, з якого здійснюється оплата чека; г) суму цифрами та літерами; д) строк дії чека; е) число, місяць та рік видачі чека: місяць має бути
написаний літерами, дата видачі чека має відповідати його реальній
видачі; є) на зворотній стороні корінця чека окремими сумами суму
чека, яка була внесена готівкою, і суму, що була перерахована у
безготівковій формі з рахунку фізичної особи. Чекодавець проставляє свій підпис на розрахунковому чеку та
корінці чека. 59. Оформлена чекова книжка (розрахунковий чек) передається
разом із заявою працівнику банку, який здійснює контроль з метою
перевірки правильності її оформлення і підписання контрольним
підписом. Чекова книжка (на зворотній стороні обкладинки) або
розрахунковий чек завіряється печаткою банку та повертається разом
із заявою до каси. 60. Касир перевіряє наявність чеків у чековій книжці,
підписує талон та повертає його операційному працівнику для
списання чекової книжки з рахунку N 9959 "Бланки суворої
звітності". У разі отримання фізичною особою одного розрахункового чека
касир відділяє корінець від чека і видає оформлений чек чекодавцю,
а корінець чека повертає операційному працівнику для списання чека
з рахунку N 9959. 61. Банк зобов'язаний під розписку на заяві ознайомити особу,
яка одержує чекову книжку, про порядок заповнення чеків, а також
попередити чекодавця щодо відповідальності за втрачені або
викрадені чеки. Якщо при оформленні чекової книжки (розрахункового чека)
допущено помилку, вона вважається зіпсованою і замість неї
виписується нова чекова книжка (розрахунковий чек). У цьому разі
впоперек чекової книжки (розрахункового чека) робиться напис
"Зіпсовано", вказується дата, і цей запис підписується контролером
(оператором). Зіпсована чекова книжка (розрахунковий чек)
передається у складі звітності до бухгалтерії банку та додається
до ордера позабалансового рахунку N 9959. 62. Банк веде позасистемний облік номерів чеків у спеціальній
реєстраційній картці (далі - картка) за формою додатка N 12, де
вказується номер рахунку, з якого сплачуватимуться чеки, дата
видачі книжки, номери чеків, строк дії книжки, для яких
розрахунків видається книжка. При видачі банком-емітентом розрахункового чека банк веде
позасистемний облік номерів чеків у спеціальних реєстраційних
картках за формою додатка N 13, де вказується номер рахунку, з
якого сплачуватиметься чек, дата видачі чека, номер чека, для яких
розрахунків видається чек. У разі, якщо підприємству за однією заявою видаються декілька
чекових книжок, у картці вони можуть бути зареєстровані одним
рядком із зазначенням першого і останнього номерів чеків із
книжок, які видаються (за безперервністю номерів). 63. Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням
коштів на окремому балансовому рахунку N 722 "Розрахункові чекові
книжки та розрахункові чеки" у банку-емітенті. Для цього разом із
заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне
доручення для перерахування коштів на рахунок N 722 (фізичною
особою подається в банк заява на перерахування коштів (додаток N
14), або заповнюється ордер за ф. N 52, що зберігаються на її
рахунку, або сума вноситься готівкою).
Розрахунки чеками
64. Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення
платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані
послуги. 65. Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з
корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить
новий залишок ліміту. 66. Чеки підписуються особою, яка має право підписувати
розрахункові документи, та повинні мати відбиток печатки чекодавця
(крім фізичних осіб). Якщо чек підписується службовою особою чекодавця за
дорученням керівника підприємства, право підпису чеків
обумовлюється в цьому дорученні. У цьому разі в чеку перед підписом робиться напис "За
дорученням від ___________ 199_ р".(дата) За дорученням чекодавця - фізичної особи, засвідченим у
нотаріальному порядку, розрахунки його чеками може здійснювати
інша фізична особа. У дорученні обов'язково вказується серія,
номер та сума чека. Це доручення подається разом із пред'явленням
розрахункового чека до оплати. У відомості (додаток N 15) та всіх
інших документах, що застосовуються далі при розрахунках чеками,
робиться запис: "За дорученням ________________________________".(прізвище, ім'я, по батькові) 67. Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані
послуги), чекодержатель перевіряє: - відповідність чека встановленому зразку; - правильність заповнення чека; - відсутність виправлень; - відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому
чеку; - строк дії чека; - наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки
банку та назви чекодавця (у фізичної особи - прізвища, ім'я, по
батькові, дані його паспорта або документа, що його замінює). Після цього чекодержатель переконується в особі пред'явника
чека за паспортом або документом, що його замінює. Зробивши вказану перевірку, чекодержатель, приймаючи чек із
чекової книжки до оплати, відділяє його від корінця, проставляє на
звороті розрахункового чека та корінці календарний штемпель і
підписує чек, а також робить відмітку у відомості (додаток N 15)
про дані паспорта чекодавця або іншого документа, що його замінює. Якщо виявиться, що у корінці чека, який був сплачений раніше,
є напис "Зіпсований", а сам зіпсований чек відсутній, оплата
товару не проводиться, і чекодавцю рекомендується звернутися до
установи банку-емітента для підтвердження залишку на рахунку за
чековою книжкою. У разі розрахунку фізичною особою розрахунковим чеком за
формою додатка N 9 працівник підприємства торгівлі або послуг на
зворотній стороні чека ставить свій штамп та календарний штемпель,
підписує його і робить відмітку у відомості про прийняті до оплати
розрахункові чеки (додаток N 15). Чек, оформлений з порушенням п.48 цієї Інструкції, до оплати
не приймається. У разі пред'явлення до установи банку дефектного чека, який
не був прийнятий до оплати підприємством торгівлі або послуг,
установа банку робить запит по каналах зв'язку установі банку, яка
виписала чек. Дефектний чек до отримання підтвердження залишається
на руках у власника чека. Отримавши відповідь, працівник установи
банку може дооформити чек (поставити печатку, підписи тощо) або
виписати новий. 68. Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома
примірниками реєстрів (додаток N 16) - якщо рахунки чекодавця і
чекодержателя ведуться в одній установі банку, і в чотирьох
примірниках - на кожну установу банку окремо - якщо рахунки
чекодавця і чекодержателя ведуться в різних установах банків. 69. Реєстр вміщує таку інформацію про чек: а) номер рахунку чекодавця, його ідентифікаційний код за
Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України
(ідентифікаційний номер, якщо він зазначений у чеку); б) назву банку-емітента та його номер МФО; в) назву чекодержателя, номер його рахунку та
ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та
організацій України; г) назву банку чекодержателя та його номер МФО; д) суму чека; є) номер чека; ж) загальну суму реєстру. Перший примірник реєстру чеків має завірятися підписами та
відбитком печатки чекодержателя згідно з карткою зразків підписів. 70. Банк чекодержателя зобов'язаний перевірити правильність
складання реєстру і реквізитів чеків та своєчасність пред'явлення
його до оплати. Суми дефектних чеків викреслюються з реєстру з виправленням
його підсумку, і такі чеки повертаються чекодержателю під розписку
на першому примірнику реєстру. 71. У разі, якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в
одній установі банку, після перевірки правильності складання
реквізитів чека і реєстру, кошти списуються з відповідного рахунку
чекодавця та зараховуються на рахунок чекодержателю на підставі
першого примірника реєстру. 72. Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних
банків банк чекодержателя зобов'язаний прийняти чек з реєстром та
разом з другим та третім примірниками реєстру інкасувати чек
спецзв'язком до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок
чекодержателя зараховуються тільки після отримання їх із
банку-емітента. Умови інкасування чеків мають бути зазначені в договорі на
розрахунково-касове обслуговування. 73. Для контролю за оплатою чеків перший примірник реєстру
оприбутковується банком чекодержателя на позабалансовому рахунку N
9930 "Реєстри чеків, що чекають на оплату". Останній примірник реєстру повертається чекодержателю з
відміткою про оплату - якщо клієнти обслуговуються в одній
установі банку, або з відміткою про інкасування - якщо клієнти
обслуговуються в різних банках. 74. Після отримання чека разом з двома примірниками реєстру
банк-емітент перевіряє: - відношення даного чека до цього банку; - відповідність номера рахунку чекодавця, який проставлений в
чеку, зазначеному в картці; - відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця з
карткою зразків підписів (у юридичних осіб) або наявність напису:
"За дорученням від ______________ 199_ р.";(дата) - чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової
книжки; - належність номера чека до виданої книжки та дотримання
строків дії книжки; - правильність оформлення чека згідно з п.48. Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок
чекодержателя. Оплачений чек разом з примірником реєстру
залишається у банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку
"Проведено". 75. Якщо чеки не сплачуються у зв'язку з відсутністю коштів
на рахунку N 722 та у випадках, передбачених у п. 85, такі чеки
викреслюються з реєстру з виправленням підсумку і повертаються
спецзв'язком банку-чекодержателя. Одночасно банку чекодержателя надсилається електронною поштою
повідомлення про причини неоплати чека і банк чекодержателя списує
суму реєстру з позабалансового рахунку N 9930 та повертає чек
чекодержателю із зазначенням причин його неоплати. 76. При надходженні до банку чекодержателя коштів за
оплаченим чеком одночасно із зарахуванням їх за призначенням, на
підставі видаткового позабалансового ордера списується сума
реєстру, врахованого на позабалансовому рахунку N 9930. 77. У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після
закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека здійснює
запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин несплати
чека. Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого
дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це
чекодержателя. 78. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя
повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних
днів від дати інкасування чека списує суму реєстру чека з
позабалансового рахунку N 9930 як нереальну для отримання суму
платежу. 79. Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової
книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до
банку-емітента, де вони мають бути погашені банком. За бажанням
клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт
може поповнити її ліміт у разі його вичерпання. 80. Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк доручення
(фізична особа - заяву за формою додатка N 14 або заповнює ордер
за ф. N 52) разом з відповідною чековою книжкою. У дорученні в рядку "Призначення платежу" вказується
"Поповнення ліміту за чековою книжкою". 81. У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками
та наявності невикористаного ліміту за чековою книжкою до
закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з
дорученням (фізична особа - із заявою за формою додатка N 17 або
ордером за ф. N 52) для зарахування невикористаного залишку ліміту
на той рахунок, з якого депонувалися кошти. 82. Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки
буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова
чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець
має подати в банк книжку з корінцями використаних чеків разом із
заявою на отримання нової чекової книжки. Після перевірки залишку невикористаного ліміту за корінцями
використаних чеків банк у картці в графі "Примітка" у рядку, де
був запис про видачу цієї книжки, здійснює відмітку: "Залишок
ліміту перевірений", після чого чекова книжка з корінцями
повертається чекодавцю. Строк дії нової чекової книжки вираховується з дня її видачі. 83. Чекодавець має періодично перевіряти правильність
використання уповноваженими ним особами чеків і відповідність
оплачених чеків товарно-транспортним документам постачальників, у
сплату яких видані ці чеки. Про таку перевірку має бути здійснена
відмітка за підписом головного бухгалтера чекодавця або його
заступника на звороті корінця останнього виданого чека. Чекодавець
має звіряти суми в корінцях чеків з отриманими від банку виписками
з особового рахунку чекової книжки. 84. У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека)
чекодавець має подати до банку-емітента заяву (додаток N 18) із
зазначенням номерів невикористаних чеків. Банк у реєстраційній
картці (додатки N 12, 13) робить у графі "Примітка" відмітку про
номери загублених чеків. Кошти в сумі невикористаного ліміту повертаються клієнту на
підставі його доручення (фізичній особі-заяви за формою додатка
N 17 або ордера за ф. N 52) не раніше ніж через 10 днів після
отримання заяви про втрату чекової книжки. У разі загублення
розрахункового чека, який видається для разового розрахунку
фізичній особі, кошти повертаються їй не раніше ніж через 10 днів
після закінчення строку дії чека. 85. Банк-емітент може відмовитись від оплати чека у випадках,
якщо: - чек заповнений з порушенням п. 48 цієї Інструкції або має
виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису; - реєстр чеків заповнений з порушенням п. 69 цієї Інструкції
або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису; - чек виписаний чекодавцем на суму більшу, ніж задепонована
на рахунку N 722. У разі відмови банку-емітента сплатити чек чекодержатель має
право пред'явити до чекодавця у встановленому порядку претензію, а
у разі її повного або часткового відхилення - позов. Відповідальність за неправильне використання чеків, за
збитки, що утворились у разі передачі чекової книжки або окремих
чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання
з боку осіб, уповноважених на підписання чеків, несе чекодавець,
якому видана чекова книжка (розрахунковий чек). У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк
може позбавити його права користування цією формою розрахунків,
якщо це передбачено умовами договору на розрахунково-касове
обслуговування.
Розділ VI. Розрахунки акредитивами
86. Акредитив - це форма розрахунків, при якій банкемітент за
дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний: - виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені
товари, виконані роботи та надані послуги; - надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити
цей платіж. 87. Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що
його обслуговує, для відкриття акредитива. Банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму
клієнту. Бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений
акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо). Виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за
дорученням банку-емітента виконує акредитив. Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена
банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим
або банком-платником. Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків
передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. 88. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів: а) покритий - акредитив, для здійснення платежів при якому
завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому
рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку; б) непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової
відсутності коштів на рахунку платника, гарантується
банком-емітентом за рахунок банківського кредиту. 89. Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному
акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним.
У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається
безвідзивним. 90. Відзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений
або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з
бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених
договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування
платежів за акредитивом). Усі розпорядження про змінення умов відзивного акредитива
заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який
повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження
безпосередньо від заявника акредитива. Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які
відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті
виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про змінення
або анулювання акредитива. 91. Безвідзивний акредитив - акредитив, який може бути
змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь
якого він був відкритий. 92. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання
акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми
пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має
звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди,
вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає
потрібне повідомлення виконуючому банку. 93. Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням
банку-емітента можуть виконуватися: а) депоновані - списанням коштів з рахунку N 720
"Акредитиви", відкритого у виконуючому банку; б) гарантовані - наданням виконуючому банку права списувати
кошти з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при
встановленні кореспондентських відносин між банками. 94. Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком
регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких
передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати,
пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також
відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів
згідно з умовами акредитива.
Відкриття та авізування акредитива
95. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з
одним бенефіціаром і не може бути переадресований. 96. Для відкриття акредитива підприємство подає
банку-емітенту заяву за формою додатка N 19, де має вказати: - назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за
Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; - назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив; - вид акредитива (відповідно до пп.88 і 89); - строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у
виконуючому банку); - суму акредитива; - дату і номер договору (угоди), яким передбачається
відкриття акредитива; - умови акредитива (види товарів, які сплачуються,
розрахункові документи, порядок оплати цих документів - з акцептом
уповноваженого платника або без акцепту та інше). Зазначені реквізити є обов'язковими і у разі відсутності
одного з них акредитив не відкривається. 97. Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з
одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх
проконтролювати, з другого - забезпечували б інтереси сторін, які
використовують акредитивну форму розрахунків. Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути
перевірені банками документально. 98. У разі відкриття акредитива, депонованого у виконуючому
банку, банк-емітент перераховує кошти платника на балансовий
рахунок N 720 у банку бенефіціара та повідомляє його про умови
акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива
враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9931
"Акредитиви до оплати". 99. Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому
банку, платник подає заяву у чотирьох примірниках. Перший
примірник заяви виконує роль меморіального документа і
підшивається в документи дня банку, другий - використовується як
додаток до позабалансового рахунку N 9931, третій - видається
заявнику як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними
відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції, четвертий -
може бути використаний для інформування виконуючого банку про
умови акредитива і надсилається йому спецзв'язком або у вигляді
повідомлення іншими лініями зв'язку. 100. У разі відкриття акредитива, депонованого у
банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого
рахунку на балансовий рахунок N 720 в банку-емітенті на підставі
поданої заяви про відкриття акредитива. Заява про відкриття акредитива подається у трьох примірниках.
Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного
доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий -
видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива,
третій - надсилається спецзв'зком до виконуючого банку для
зарахування на позабалансовий рахунок N 9931. 101. У разі відкриття непокритого акредитива платником
подається заява у кількості примірників відповідно до п. 11 цієї
Інструкції. У заяві в рядку "вид акредитива" має бути додатковий
запис "гарантований". Один з примірників заяви враховується
банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9925 "Гарантії,
поручительства, видані банком". 102. Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття
непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття
акредитива) враховується виконуючим банком на позабалансовому
рахунку N 9931. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про
відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому
позабалансовому рахунку. 103. Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитива та
зміни до нього можуть бути надіслані до виконуючого банку у
вигляді телетрансмісійного повідомлення: електронною поштою,
телексом, телетайпом, телеграфом або іншими лініями зв'язку, які
передбачені кореспондентськими договорами (угодами) між банками, а
також у вигляді заяви про відкриття акредитива, надісланої
спецзв'язком. 104. У повідомленні мають бути чітко зазначені повноваження
виконуючого банку щодо виду акредитивної операції відповідно до
п.86 цієї Інструкції. Якщо повідомлення банку-емітента матиме лише інформативний
характер і робочим акредитивним документом є заява про відкриття
акредитива, надіслана спецзв'язком, то повідомлення має містити
таке застереження: "Заява про відкриття акредитива надсилається
спецзв'язком". 105. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий)
банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив).
Приймання та перевірка документів заакредитивом, здійснення платежів
106. Після відвантаження продукції, виконання робіт або
послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами
акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Реєстр
документів за акредитивом складається за формою додатка N 20 і
подається в банк у кількості чотирьох примірників. Виконуючий банк
ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет
дотримання всіх умов акредитива і у разі порушення хоча б однієї з
них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує
бенефіціара, і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання
згоди на виконання акредитива. У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження
виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару
з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення
за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими
штампом банку. 107. До оплати за акредитивом не приймаються не оформлені
належним чином документи, що підтверджують фактичну відправку
товару, виконання робіт або надання послуг. 108. У разі, якщо умовами акредитива передбачений акцепт
заявника акредитива, то уповноважена особа заявника має подати
виконуючому банку: - паспорт або інший документ, що його замінює; - зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо
такого немає у виконуючому банку; - доручення, видані заявником, що відкрив акредитив, щодо
його повноважень. На реєстрах рахунків або на товарно-транспортних документах,
акцептованих для оплати за рахунок акредитива, уповноважена особа
робить такий напис: "Акцептований за рахунок акредитива від _________ N _______.(дата) Уповноваженим ____________________________________________
(назва заявника акредитива) Підпис _______________________ ______________ 199_ року".
(дата) У виконуючому банку перевіряється наявність акцептного напису
та відповідність його поданому зразку. 109. Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у
виконуючому банку, здійснюються з рахунку N 720. Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на
підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що
відповідають умовам акредитива. Перший примірник реєстру документів за акредитивом
залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник
видається бенефіціару з необхідними відмітками банку відповідно до
п.14 цієї Інструкції, третій та четвертий примірники разом з
документами, передбаченими умовами акредитива, відсилаються
спецзв'язком до банку-емітента, де третій примірник
використовується для списання коштів з позабалансового рахунку
N 9931, а четвертий примірник видається заявнику акредитива разом
з іншими документами за акредитивом. 110. При використанні акредитива, депонованого у
банкуемітенті, виконуючий банк за дорученням банку-емітента
перевіряє виконання всіх умов акредитива за представленим
бенефіціаром у трьох примірниках реєстром документів за
акредитивом та іншими передбаченими акредитивом документами. Третій примірник реєстру документів за акредитивом з
відміткою банку відповідно до п.14 цієї Інструкції виконуючий банк
видає бенефіціару, перший та другий примірники реєстру документів
за акредитивом разом з іншими документами за акредитивом надсилає
спецзв'зком до банку-емітента. Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитива
на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом
списує кошти з рахунку N 720 та перераховує їх на рахунок
бенефіціара. Перший примірник реєстру документів за акредитивом
підшивається в документи дня банку-емітента, а другий - разом з
іншими документами за акредитивом з відмітками банку відповідно до
п.14 цієї Інструкції банк-емітент видає заявнику акредитива. Банк бенефіціара після отримання коштів від банку-емітента
списує суму за акредитивом з позабалансового рахунку N 9931. 111. Зарахування коштів бенефіціару за непокритим
гарантованим акредитивом здійснюється виконуючим банком після
перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших
документів, що передбачені умовами акредитива, списанням коштів з
кореспондентського рахунку банку-емітента. Два примірники реєстру рахунків і доданих до нього документів
за сплаченим акредитивом виконуючий банк надсилає спецзв'язком до
банку-емітента, в якому перший з них використовується для
відшкодування коштів із заявника акредитива, другий з відмітками
банку відповідно до пункту 14 цієї Інструкції видається заявнику
акредитива разом з іншими документами за акредитивом. 112. Після перевірки виконання всіх умов акредитива
банкемітент відшкодовує виконуючому банку витрати, пов'язані з
виконанням акредитива на умовах, що передбачені міжбанківським
договором (угодою). Банк-емітент у разі неможливості отримання коштів з рахунку
заявника акредитива, якщо оплата за акредитивом здійснювалася за
рахунок кредиту, до вирішення питання згідно з договором відносить
заборгованість на рахунок N 728 "Суми, не стягнені банками за
гарантіями, наданими підприємствам та організаціям". Одночасно на
суму виплачених бенефіціару коштів за акредитивом здійснюється
списання коштів з позабалансового рахунку N 9925.
Закриття акредитива
113. Банки мають здійснювати контроль за строком дії
акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з
вини банку, розглядаються сторонами без участі банку. Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем
у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін
проходження документів спецзв'язком між банками. Керівник установи банку-емітента має право за поданням
заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії
акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та
відвантаження продукції. Банк-емітент в свою чергу повідомляє про
це виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати
виконуючим банком документів за акредитивом. 114. У день закінчення строку дії акредитива, депонованого в
банку бенефіціара, в кінці операційного дня виконуючий банк списує
кошти з рахунку N 720 та перераховує банку-емітенту. Після отримання коштів банк-емітент зараховує їх на рахунок
платника та списує відповідну суму з позабалансового рахунку
N 9931. 115. Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із
закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення
банку-емітенту електронною поштою або іншими лініями зв'язку, що
передбачені кореспондентськими договорами (угодами), та списує
суму акредитива з позабалансового рахунку N 9931. Після отримання повідомлення про закриття акредитива
банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунку
N 9925. 116. Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається
банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві,
з додаванням нормативного терміну проходження документів
спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента, з отриманням
підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива. В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з
балансового рахунку N 720 на рахунок заявника акредитива і
надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з
позабалансового рахунку N 9931. 117. Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або
банку-емітента при відзивному акредитиві чи в зв'язку з
розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром. У цьому разі акредитив, депонований у банку бенефіціара, і
непокритий акредитив закриваються у банку бенефіціара на підставі
повідомлення, отриманого від банку-емітента на загальних підставах
відповідно до пп.114 і 115 цієї Інструкції. Акредитив, депонований у банку-емітенті, - відповідно до
п.116.
Розділ VII. Порядок здійснення розрахунків векселями
118. Порядок використання векселів у господарському обороті
України регулюється Положенням "Про переказний і простий вексель",
прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і
Національного банку України від 10.09.92 р. N 528 ( 528-92-п ). Бланки простого та переказного векселів наведені в додатках
N 21 та N 22. 119. Здійснення операцій з векселями комерційними банками
регулюється "Порядком проведення банками операцій з векселями",
затвердженим Правлінням Національного банку України від
25.02.93 р.
Розділ VIII. Розрахунки при здійсненні залікувзаємної заборгованості
120. До розрахунків, основаних на заліку взаємозаборгованості
платників, належать розрахунки, за якими взаємозобов'язання
боржників і кредиторів один до одного погашаються в рівновеликих
сумах і лише за різницею здійснюється платіж на загальних
підставах. Такі розрахунки можуть здійснюватись шляхом зарахування
зобов'язань між двома платниками або групи платників усіх форм
власності однієї та різних галузей господарства. 121. Підприємства, що мають постійні господарські зв'язки за
поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами),
можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних
вимог. В угодах сторонами передбачається періодичність звірення
взаємної заборгованості із складанням відповідного акта, строки та
форма розрахунків. Після складання акта звірення взаємної заборгованості сторона
залежно від того, на користь кого склалося кредитове сальдо
взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне
доручення, платіжну вимогу-доручення) або оформляє вексель.
Порядок проведення розрахунків при здійсненніразового заліку за рішенням центральних органів влади
122. При здійсненні разового заліку взаємозаборгованості між
групою підприємств за рішенням центральних органів влади
оформлюються платіжні вимоги відповідно до п. 8 цієї Інструкції і
подаються до банку кредитора у двох примірниках, завірених
підписами уповноважених на це осіб та печаткою підприємства. У платіжній вимозі в рядку "Призначення платежу" робиться
такий запис: "Залік взаємної заборгованості за станом на _____________(дата) ________________________________________________________". (номер рахунку, товарно-транспортних документів і т.ін.) 123. Банком платника платіжні вимоги на безспірне стягнення
та безакцептне списання коштів з підприємства-платника (далі -
дебітора), які були отримані раніше і враховані банком на
позабалансовому рахунку N 9929, переміщуються і оприбутковуються
на позабалансовому рахунку N 9702 "Платіжні вимоги, що підлягають
акцепту". Підставою для цього є електронне повідомлення через
спеціальне програмне забезпечення (далі - АРМ "Заборгованість")
згідно з офіційним письмовим розпорядженням кредитора. Функціональні та технологічні принципи роботи банку з АРМ
"Заборгованість" викладені у додатка N 23. 124. Платіжні вимоги виставляються кредиторами на платників
за кожною позицією дебіторської заборгованості, що відображена в
бухгалтерському обліку кредитора. 125. Банк кредитора перевіряє правильність оформлення
отриманих платіжних вимог згідно з п.8 цієї Інструкції і реєструє
їх у журналі реєстрації платіжних вимог (додаток N 24), який
ведеться у розрізі балансових рахунків другого порядку за кожним
клієнтом. 126. Інформація, яку містять виставлені платіжні вимоги, за
допомогою АРМ "Заборгованість" на підставі першого примірника
платіжної вимоги надсилається до банку дебітора у вигляді файлів
електронних платіжних вимог у день надходження вимог до банку або
на другий день у разі, якщо вони надійшли після операційного часу. 127. Перший примірник платіжної вимоги враховується банком
кредитора на позабалансовому рахунку N 9701 "Розрахункові
документи за заборгованістю відіслані", другий - з відміткою про
дату отримання і штампом банку повертається кредитору. 128. Банк дебітора, отримавши від банку кредитора файли
електронних платіжних вимог про заборгованість, оприбутковує
зазначені в них суми на позабалансовому рахунку N 9702 та складає
у двох примірниках для кожного дебітора окремо "Реєстр електронних
платіжних вимог" (додаток N 25). Перший примірник реєстру залишається в банку дебітора, другий
- банк має протягом двох днів надати для акцепту безпосередньо
дебітору під розписку на першому примірнику. 129. Банк дебітора у разі закриття рахунку дебітора або
неявки його у банк складає в односторонньому порядку протокольне
рішення і через АРМ "Заборгованість" ставить до відома банк
кредитора. Отримавши електронне повідомлення, банк кредитора в
свою чергу повідомляє кредитора з наданням йому копії цього
електронного повідомлення. Сума заборгованості у цих випадках
списується банком дебітора з позабалансового рахунку N 9702,
банком кредитора - з позабалансового рахунку N 9701. 130. Дебітор має право повністю або частково відмовитися від
оплати платіжної вимоги. У цьому разі дебітор протягом трьох робочих днів з дня
отримання реєстру електронних платіжних повідомлень надає банку у
двох примірниках заяву про повну або часткову відмову від акцепту
платежу (додаток N 26) з обов'язковим зазначенням мотиву відмови
від оплати. Банк дебітора на обох примірниках заяви проставляє дату її
надходження у банк та другий примірник повертає дебітору. 131. У разі повної відмови від акцепту платежу банк на
підставі першого примірника заяви списує суму заборгованості з
позабалансового рахунку N 9702. У разі часткової відмови від акцепту платежу банк дебітора в
реєстрі електронних платіжних повідомлень окреслює суму
заборгованості і поряд проставляє суму, акцептовану дебітором. Сума часткової відмови на підставі першого примірника заяви,
наданої дебітором, списується з позабалансового рахунку N 9702. 132. Банки не розглядають мотиви відмов платників від акцепту
платежів. Відповідальність за обгрунтованість відмови від акцепту
покладається на дебітора. Спори, які виникатимуть при цьому, мають
вирішуватися в претензійно-позовному порядку. 133. Банк дебітора має інформувати через АРМ "Заборгованість"
банк кредитора про відмову від акцепту (повну або часткову). 134. Банк кредитора, отримавши інформацію щодо відмов від
акцепту платежів, списує відповідні суми з позабалансового рахунку
N 9701 та складає у двох примірниках реєстр електронних платіжних
повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної
вимоги (додаток N 27). Другий примірник реєстру передається кредитору під розписку
на першому примірнику, який залишається в установі банку. 135. У разі неотримання від дебітора у встановлений термін
заяви про відмову від акцепту платежу заборгованість вважається
акцептованою та підлягає заліку. Сума акцептованої заборгованості
списується з позабалансового рахунку N 9702 і зараховується на
позабалансовий рахунок N 9703 "Акцептовані платіжні вимоги, що
підлягають оплаті або оформлені векселями". 136. На час проведення заліку взаємної заборгованості
підприємств кожному учаснику відкривається тимчасовий особовий
рахунок на балансовому рахунку N 725 "Розрахунки за разовими
заліками", за дебетом якого проводяться суми документів, які
оплачуються у порядку заліку, а за кредитом - суми, які надійшли
підприємству від інших учасників заліку. Оплата за рахунком N 725
здійснюється в межах кредитового залишку. Поточні надходження коштів на розрахункові рахунки клієнтів
протягом заліку в першу чергу використовуються у черговості,
встановленій чинним законодавством, а вільний залишок цих коштів
щоденно, на підставі платіжного доручення дебітора,
перераховується на балансовий рахунок N 725. За умови наявності коштів на балансовому рахунку N 725
дебітор на підставі примірника електронної платіжної вимоги
здійснює перерахування коштів одержувачу також на балансовий
рахунок N 725. Суми заборгованості, які погашені шляхом заліку,
списуються з позабалансового рахунку N 9703. 137. У разі утворення після проведення заліку на тимчасовому
особовому рахунку кредитового залишку банк на підставі платіжного
доручення клієнта зараховує його на розрахунковий рахунок учасника
заліку. 138. Якщо протягом 5 робочих днів клієнт не подав до банку
платіжне доручення, банк самостійно закриває тимчасовий особовий
рахунок і залишок коштів зараховує на розрахунковий рахунок
клієнта. 139. Суми за заліком, які надійшли від інших установ банку
після закриття тимчасових особових рахунків, направляються на
розрахунковий рахунок підприємства - учасника заліку. Несплачені платіжні вимоги на безакцептне списання коштів, що
були на початку заліку переміщені банком дебітора в картотеку на
позабалансовий рахунок N 9702 з позабалансового рахунку N 9929,
банк дебітора після закінчення заліку повертає на рахунок N 9929,
з врахуванням попередньої дати їх прийняття. 140. Заборгованість, що не погасилась під час заліку,
оформляється згідно з умовами проведення заліку.
Розділ IX. Розрахунки платіжними вимогами без акцептуплатників та безспірне стягнення коштів
(Нова редакція пунту 141 Розділу IX)
141. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів
здійснюється у випадках, передбачених законами України: - статтею 53 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ), статтею 116 Арбітражного процесуального
кодексу ( 1798-12 ) та статтями 348, 349 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1503-06 ) на підставі виконавчих документів. До розрахункового документа додається оригінал виконавчого
документа або належним чином оформлений дублікат; - статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за
результатами розгляду претензій з доарбітражного врегулювання
господарських спорів - у разі, якщо боржник визнав претензію. При цьому до розрахункового документа має додаватися
відповідь підприємства-боржника (оригінал), а у разі, якщо в ній
не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія
претензії; - статтею 183 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) щодо штрафу за контрсталійний час суден, який
стягується після подання відправнику або одержувачу вантажу
розрахунку сталійного часу і суми штрафу. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Штраф за контрсталійний час суден", номер і дата
договору на морське перевезення вантажу та посилання на вказану
статтю Кодексу торговельного мореплавства України; - статтею 55 вищезазначеного Кодексу, якою передбачено, що у
разі, якщо судновласник не може організувати репатріацію членів
екіпажу та оплатити витрати, пов'язані з нею, ці обов'язки
виконують органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України, з
подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Затрати, понесені при репатріації членів екіпажу",
назва судна і кількість членів екіпажу, а також посилання на
вказану статтю цього Кодексу; - статтею 25 Закону України "Про обмеження монополізму та
недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій
діяльності" ( 2132-12 ), відповідно до якої підприємці, на яких
Антимонопольним комітетом України або його територіальним
відділенням накладено штраф, сплачують його у 30-денний термін з
дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі відмови
підприємства від сплати штрафу, Антимонопольний комітет України
стягує його суму у безспірному порядку. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Штраф за порушення антимонопольного законодавства",
номер і дата документа, на підставі якого здійснюється стягнення,
а також посилання на статтю 25 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у
розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу. У розрахунковому документі
суми основного боргу і пені вказуються окремо; - статтею 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф"
( 2097-12 ), згідно з якою мито, не сплачене у строки, на які
було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не
сплачене у результаті інших дій, що спричинили його недобір,
стягується за розпорядженням митних органів України. Своєчасне несплачене мито стягується за весь час
заборгованості бюджету з нарахуванням пені у розмірі 0,2 відсотка
від суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день
сплати. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Своєчасно не сплачене мито", номер і дата митної
декларації, а також посилання на відповідну статтю цього Закону.
Суми основного боргу і пені в розрахунковому документі вказуються
окремо; - статтею 48 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ), якою передбачено, що за розпорядженням
установ Національного банку України з комерційних банків
стягується штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та
вилучаються з обігу фіктивні кошти шляхом стягнення їх з
кореспондентських рахунків банків. Порядок нарахування штрафів регулюється Положенням про
застосування Національним банком України санкцій за порушення
банківського законодавства ( v0249500-95 ), затвердженим
постановою Правління Національного банку України; - статтею 3 Закону України "Про відповідальність підприємств,
їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері
містобудування" ( 208/94-ВР ), згідно з якою у разі несплати
штрафу у 15-денний термін з дня його накладення він стягується
відповідною державною податковою адміністрацією. Підставою для накладення на підприємство штрафу є рішення
інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яке
оформлюється постановою. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Штраф за правопорушення у сфері містобудування", а
також посилання на статтю 3 цього Закону та номер і дату прийняття
постанови інспекцією державного архітектурно-будівельного
контролю; - статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні
напої та тютюнові вироби" ( 329/95-ВР ), якою встановлено, що
продавець марок протягом двох робочих днів після настання строку
платежу за векселем, виданим імпортером в оплату акцизного збору з
імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, стягує з
векселедавця непогашені вексельні суми з нарахуванням пені за
кожний день прострочення, включаючи день сплати. Для стягнення непогашених вексельних сум до банку
векселедавця подається вексель та інкасове доручення
(розпорядження) про стягнення непогашених сум. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Погашення заборгованості за акцизний збір,
оформлений простим векселем (номер і дата векселя)", а також
посилання на статтю 7 вищевказаного Закону України. Після списання банком цих сум вексель повертається для
погашення до продавця марок. Погашення векселів здійснюється у
разі повної сплати векселедавцем суми акцизного збору; - статтею 7 Закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ),
відповідно до якої розрахунки із споживачами послуг транспорту
загального користування проводяться на основі чинних тарифів,
визначених кодексами (статутами) окремих видів транспорту та
іншими актами законодавства України. Порядок встановлення тарифів на транспортні послуги згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.94 р. N 733
( 733-94-п ) "Про ціноутворення в умовах реформування економіки"
входить до компетенції Міністерства транспорту та Міністерства
економіки України, Уряду Автономної Республіки Крим,
облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому і Київської
міської державної адміністрації та територіально-виробничих
об'єднань автомобільного транспорту. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
транспортне підприємство має робити посилання на статтю 7 Закону
України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), кодекси (статути)
окремих видів транспорту та чинні тарифи (номер, дата і ким вони
затверджені); - статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення"
( 507-12 ), згідно з якою уся сума необгрунтовано отриманої
підприємством виручки в результаті порушення державної дисципліни
цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від
підпорядкованості підприємства. Крім того, в позабюджетні фонди
місцевих Рад народних депутатів стягується штраф у двократному
розмірі необгрунтовано отриманої суми виручки. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
зазначається: "Стягнення суми необгрунтовано отриманої виручки"
або "Штраф за порушення державної дисципліни цін", а також має
бути посилання на статтю вищевказаного Закону України та дату й
номер документа, яким встановлене порушення підприємством
державної дисципліни цін; - пунктом 6 статті 11 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ), згідно з яким суми податків та інших
обов'язкових платежів, не внесені у встановлений термін, а також
суми штрафів та інших фінансових санкцій стягуються з підприємств,
установ і організацій незалежно від форм власності та наслідків
фінансово-господарської діяльності - за весь час ухилення від
сплати податків та інших обов'язкових платежів. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується вид платежу, що стягується, а також має бути посилання
на документ (дату і номер), який складений за результатами
перевірки, та пункт 6 статті 11 вищевказаного Закону України; - статтею 30 Закону України "Про прибутковий податок з
громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства"
( 1306-12 ), відповідно до якої своєчасно не утримані, утримані не
повністю або не перераховані до бюджету суми податку, які
підлягають стягненню у джерела виплати, стягуються податковим
органом з підприємств, установ та організацій, що виплачують
доходи громадянам. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Сума прибуткового податку з громадян, своєчасно не
утримана (утримана не повністю або не перерахована до бюджету), а
також має бути посилання на документ (дату і номер), який
складений за результатами перевірки, та статтю 30 вищевказаного
Закону України; - статтею 6 Закону України "Про податок з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів"
( 1963-12 ), якою передбачене стягнення з підприємств недоїмки по
податку, а також суми штрафів. Стягнення цих коштів здійснюється фінансовими органами та
державною податковою адміністрацією на підставі документів,
складених за результатами перевірок. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Сума прихованого (заниженого) податку" або "Штраф за
приховування (заниження) податку", а також має бути посилання на
документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки,
та статтю 6 вищевказаного Закону України; - пунктом 1 статті 26 Закону України "Про оподаткування
доходів підприємств і організацій" ( 2146-12 ), яким передбачено,
що суми податків, не внесені у встановлені строки, а також суми
прихованих (занижених) доходів або сума податку за інший
прихований об'єкт оподаткування і штраф за приховування
(заниження) доходу, приховування об'єкта оподаткування стягуються
за розпорядженням податкових органів за весь час ухилення від
сплати податків. Згідно з пунктом 2 цієї статті суми податків з доходів
іноземних юридичних осіб, зазначені у пунктах 8 і 10 статті 4
цього Закону, не перераховані до бюджету підприємствами,
установами та організаціями, які виплачують доходи, стягуються з
коштів, що залишились у розпорядженні цих підприємств, установ та
організацій після розрахунків з бюджетом, незалежно від того, за
який період виплачено доход іноземному одержувачу. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Сума не внесених у встановлені строки податків" або
"Сума прихованих (занижених) доходів (об'єктів оподаткування)" або
"Штраф за приховування (заниження) доходу (об'єкта
оподаткування)", а також має бути посилання на документ (дату і
номер), який складений за результатами перевірки, та пункт 1
статті 26 вищевказаного Закону України; - статтею 23 Закону України "Про бюджетну систему України"
( 512-12 ), відповідно до якої платежі, утримані з суб'єктів
підприємницької діяльності, перераховуються до бюджету в
першочерговому і безспірному порядку; - статтею 26 Закону України "Про об'єднання громадян"
( 2460-12 ), відповідно до якої у разі порушень фінансової
дисципліни незаконні надходження вилучаються і зараховуються у
державний бюджет. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Вилучення суми незаконних надходжень", а також має
бути посилання на дату і номер документа, який складений за
результатами перевірки, та статтю 26 вищевказаного Закону України; - пунктом 6 статті 10 Закону України "Про приватизацію
державного житлового фонду" ( 2482-12 ), яким передбачено, що
заборгованість власників квартир стягується у безспірному порядку; - статтею 47 Закону України "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), яким
передбачено, що у разі невиконання постанови про застосування
фінансової санкції, передбаченої частиною другою статті 46 цього
Закону, протягом 15 днів з дня її видання, сума санкції стягується
державною податковою адміністрацією. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Фінансова санкція за порушення санітарного
законодавства", а також має бути посилання на постанову про
застосування фінансової санкції (дату, номер і ким видана), та
статтю 47 вищевказаного Закону України; - пунктом 19.6. статті 19 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), яким передбачено, що у разі
незгоди платника податку з висновками податкового органу щодо
сплати податків, не внесених у встановлені строки, прихованого
(заниженого) прибутку, податковий орган має право на списання
зазначених сум. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Сума податку на прибуток, не внесена у встановлені
строки" або "Сума податку, обчислена з прихованого (заниженого)
прибутку", а також має бути посилання на документ (дату і номер),
який складений за результатами перевірки, та пункт 19.6 статті 19
вищевказаного Закону України; - статтею 6 Закону України "Про застосування електронних
контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках
із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг" ( 265/95-ВР ), згідно з якою у разі здійснення суб'єктами
підприємницької діяльності торгівлі товарами або іншими
товарно-матеріальними цінностями, які не оприбутковані за обліком,
вартість цих товарів та фінансові санкції, передбачені цією
статтею, з підприємств, установ та організацій незалежно від форм
власності стягуються за рішенням органів державних податкових
адміністрацій до місцевого бюджету відповідного рівня у
безспірному порядку. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Стягнення вартості товарів, не оприбуткованих за
обліком" або "Фінансові санкції за порушення порядку розрахунків
із споживачами", а також має бути посилання на документ (дату і
номер), який складений за результатами перевірки, та статтю 6
вищевказаного Закону України; - пунктом 4 статті 3 Закону України "Про промислово-фінансові
групи в Україні" ( 437/95-ВР ), яким передбачено, що у разі
неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені терміни
рішення стосовно проекту про створення (реєстрацію) ПФГ, сплачене
державне мито підлягає поверненню згідно з виконавчим написом,
вчиненим у державній нотаріальній конторі; - статтею 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами" ( 481/95-ВР ), згідно
з якою у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності
протягом 15 днів рішення про стягнення штрафу, сума цього штрафу
стягується державною податковою адміністрацією за його
місцезнаходженням. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою
цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право
виробництва і торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами, Державним комітетом
України у справах захисту прав споживачів, Державним комітетом
України по стандартизації, метрології та сертифікації, Головною
державною податковою адміністрацією України, Державною інспекцією
по контролю за цінами, їх органами в Автономній Республіці Крим,
областях, районах, містах та районах у містах Києві і Севастополі
у межах їх компетенції. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Штраф за порушення норм щодо виробництва і торгівлі
спиртом етиловим (коньячним і плодовим, алкогольними напоями або
тютюновими виробами), а також має бути посилання на рішення про
стягнення штрафу (дату, номер і ким прийняте) та статтю 17
вищевказаного Закону України; - статтею 10 Закону Україну "Про Державний бюджет України на
1996 рік" ( 96/96-ВР ), згідно з якою органам системи Міністерства
фінансів України надане право за наслідками документальних
перевірок стягувати у безспірному порядку з підприємств і
організацій прострочену заборгованість за наданими їм в 1994-1996
роках позичках під державний контракт сільськогосподарської
продукції та інших позичках, а також у разі нецільового їх
використання з нарахуванням пені, до повного повернення цих
позичок. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Погашення простроченої заборгованості за позичками
під державний контракт сільськогосподарської продукції (іншими
позичками)" або "Повернення позички під державний контракт
сільськогосподарської продукції (іншими позичками) через нецільове
її використання" або "Пеня за нецільове використання позичок під
державний контракт сільськогосподарської продукції (інших
позичок)", а також має бути посилання на рішення про стягнення
коштів (дату, номер і ким прийняте) та статтю 10 вищевказаного
Закону України; - статтею 20 Закону Україну "Про Державний бюджет України на
1996 рік" ( 96/96-ВР ), згідно з якою у разі невідшкодування у
місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під
гарантії Уряду України, витрат Державного бюджету України, що
виникли у зв'язку з покриттям гарантом заборгованості за цей
кредит, стягується з позичальника повна сума не здійснених у строк
платежів з урахуванням пені. Стягнення здійснюється Головною державною податковою
адміністрацією України, державними податковими адміністраціями по
Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у
містах за поданням фінансових органів. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Погашення простроченої заборгованості за іноземними
кредитами, одержаними під гарантії Уряду України", а також має
бути посилання на рішення про стягнення коштів (дату, номер і ким
прийняте) та статтю 20 вищевказаного Закону України. Суми
основного боргу і пені в розрахунковому документі вказуються
окремо; - статтею 30 Закону Україну "Про Державний бюджет України на
1996 рік" ( 96/96-ВР ), згідно з якою стягуються у безспірному
порядку з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких
знаходяться матеріальні цінності державного резерву, за самовільне
відчуження (використання, реалізацію) матеріальних ресурсів, штраф
та пеня до повного повернення цих ресурсів. Право стягнення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості
матеріальних ресурсів у цінах на час виявлення факту відчуження, а
також пені у розмірі 0,5 відсотка вартості відсутнього обсягу за
кожний день до повного їх повернення надане Державному комітету
України по матеріальних резервах. Зазначені кошти зараховуються до
Державного бюджету України. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Штраф за самовільне відчуження (використання,
реалізацію) матеріальних цінностей державного резерву" або "Пеня
за несвоєчасне повернення матеріальних цінностей державного
резерву", а також має бути посилання на рішення про стягнення
коштів (дату, номер і ким прийняте) та статтю 30 вищевказаного
Закону України; - статтею 26 Закону України "Про лікарські засоби"
( 123/96-ВР ), відповідно до якої прибуток, отриманий від
реклами лікарських засобів на порушення вимог цієї статті,
стягується до Державного бюджету України. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Стягнення прибутку, отриманого від реклами лікарських
засобів з порушенням вимог статті 26 Закону України "Про лікарські
засоби", а також має бути посилання на статтю 26 вищевказаного
Закону України; - статтею 31 Закону України "Про захист від недобросовісної
конкуренції" ( 236/96-ВР ), відповідно до якої Антимонопольний
комітет України, його територіальні відділення стягують штраф за
вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна
конкуренція, у разі відмови від його сплати. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Штраф за вчинення дій, визначених Законом України
"Про захист від недобросовісної конкуренції" як недобросовісна
конкуренція", номер і дата документа, на підставі якого
здійснюється стягнення, а також посилання на статтю 31 цього
Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у
розмірі 1 відсотка від суми штрафу. У розрахунковому документі
суми основного боргу і пені вказуються окремо; - пунктом 4 статті 27 Закону України "Про рекламу"
( 270/96-ВР ), якою передбачено стягнення штрафів за порушення
законодавства України про рекламу. Право стягнення цих штрафів надане Державному комітету у
справах захисту прав споживачів та його органам в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням
державних органів і громадських організацій або самостійно у
випадках, передбачених статтею 27 цього закону, крім тих, які
віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету
України та які регулюються законодавством з питань авторського
права та суміжних прав. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується: "Штраф за порушення законодавства України про
рекламу", а також має бути посилання на документ (дату, номер і
ким прийнятий), яким зафіксоване це порушення, та пункт 4 статті
27 вищевказаного Закону України; - пунктом 8 статті 11 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ), відповідно до якого державним
податковим адміністраціям надається право стягувати до бюджетів та
державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок
суми податків, інших платежів і внесків, суми недоїмки з податків,
а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством
України, з підприємств, установ, організацій, незалежно від форм
власності та наслідків фінансово-господарської діяльності. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу"
вказується вид платежу, що стягується, а також має бути посилання
на документ (дату і номер), який складений за результатами
перевірки, та пункт 8 статті 11 вищевказаного Закону України; - статтею 11 Закону України "Про державне регулювання ринку
цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ), якою передбачене
стягнення штрафів за правопорушення на ринку цінних паперів, якщо
протягом 10 днів рішення про накладення штрафу не оскаржено в
судовому порядку. Штрафи накладаються Головою Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку, членом Комісії чи головою відповідного
територіального органу після розгляду матеріалів, які засвідчують
факт правопорушення. У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Штраф за правопорушення на ринку цінних паперів", а
також має бути посилання на рішення про накладення штрафу (дата,
номер і ким прийняте) та статтю 11 вищевказаного Закону України; - Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93
"Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових
платежів", відповідно до якого здійснюється стягнення не внесених
у встановлені строки: а) податків, податкового кредиту та інших платежів до
Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим,
бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і
позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не
передбачені спеціальні правила стягнення. Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків
давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та
іншими законодавчими актами. У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових
фондів, створених на підставі чинного законодавства; б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків
на державне соціальне страхування, відрахувань колективних
сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та
міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого
фонду соціального страхування колгоспників України; в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств,
установ і організацій органами, яким це право надане
законодавством. Після закінчення встановлених строків сплати відповідних
платежів не внесена сума вважається недоїмкою і стягується з
нарахуванням пені. Органи стягнення самостійно нараховують пеню із суми недоїмки
і несуть відповідальність за достовірність даних її розрахунку. На прохання органів стягнення для визначення сум пені
установи Національного банку України подають довідку про облікову
ставку Національного банку України за період, за який стягується
пеня. В інкасовому дорученні (розпорядженні) на стягнення сум
недоїмки та нарахованої на неї пені (або тільки пені) у рядку
"Призначення платежу" вказується: "Недоїмка та пеня за
прострочення ... (вид платежу) відповідно до Декрету Кабінету
Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93" або "Сума пені за
прострочення ... (вид платежу) відповідно до Декрету Кабінету
Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93", а також наводиться
розрахунок суми пені. Спори між платником і органом стягнення, що виникатимуть у
зв'язку з неправильним нарахуванням органом стягнення пені, мають
вирішуватись у претензійно-позовному порядку. (Пункт 141 доповнено абзацами згідно з постановою Правління
НБУ від 05.03.97 р. N 49 ( v0049500-97 ). Списання сум у доход Державного бюджету України, бюджету
Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування,
інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ
Української державної страхової комерційної організації,
Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та у
централізований Фонд соціального страхування колгоспників України
може бути звернене на суми, які є на розрахунковому (поточному)
рахунку недоїмника в установі банку і на окремих рахунках та
акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника. У разі звернення стягнення на окремі рахунки та акредитиви,
розрахункові документи подаються до установи банку, в якій
відкритий розрахунковий рахунок платника. Банк платника обліковує
ці документи за позабалансовим рахунком N 9929 і одночасно
надсилає платнику повідомлення про відкликання окремого рахунку
або акредитива. Після отримання коштів у розмірі відкликаної суми
або повідомлення про невикористану за відкликаним акредитивом суму
банк зараховує цю суму на розрахунковий рахунок платника для
виплати стягувачу. Якщо акредитив відкритий у банку-емітенті, останній
повідомляє виконуючий банк про дострокове закриття акредитива. Стягнення коштів може бути звернене на безвідкличний
акредитив тільки за згодою бенефіціара, на користь якого був
відкритий акредитив. Крім того, законами України можуть бути встановлені інші
випадки безспірного стягнення та безакцептного списання коштів. У разі, якщо законодавством України передбачені фінансові
санкції, застосовувати які мають право податкові органи, то вони
можуть стягуватися за інкасовими дорученнями (розпорядженнями)
державних податкових адміністрацій у безспірному порядку. Розрахункові документи за безспірним стягненням та
безакцептним списанням коштів для забезпечення їх безумовного
виконання у разі відсутності коштів на рахунку платника
приймаються до картотеки за позабалансовим рахунком N 9929. (Пункт 141 розділу IX змінено згідно з постановою Правління
НБУ від 06.12.96 р. N 316 ( v0316500-96 ) та згідно із постановою
Правління НБУ від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). (Пункт 141 доповнено абзацами згідно з постановою Правління
НБУ від 05.03.97 р. N 49 ( v0049500-97 ).
(Стара редакція пунту 141 Розділу IX)
141. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів
здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством
України: - статтею 53 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ), статтею 116 Арбітражного процесуального
кодексу ( 1798-12 ) та статтями 348, 349 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1503-06 ) на підставі виконавчих документів. До розрахункового документа додається оригінал виконавчого
документа або належним чином оформлений дублікат; - статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за
результатами розгляду претензій з доарбітражного врегулювання
господарських спорів - у разі, якщо боржник визнав претензію. При цьому до розрахункового документа має додаватися
відповідь підприємства-боржника (оригінал), а у разі, якщо в ній
не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія
претензії; - статтею 183 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) щодо штрафу за контрсталійний час суден, який
стягується в безспірному (безакцептному) порядку після подання
відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і
суми штрафу. В розрахунковому документі у рядку "Призначення
платежу" має бути вказано: "Штраф за контрсталійний час суден",
номер і дату договору на морське перевезення вантажу та посилання
на вказану статтю Кодексу торговельного мореплавства України; - статтею 55 вищезазначеного Кодексу, якою передбачено, що у
разі, якщо судновласник не може організувати репатріацію членів
екіпажу та оплатити витрати, пов'язані з нею, ці обов'язки
виконують органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України, з
подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат в
безакцептному порядку. В розрахунковому документі у рядку
"Призначення платежу" має бути вказано: "Затрати, понесені при
репатріації членів екіпажу", назву судна і кількість членів
екіпажу, а також посилання на вказану статтю цього Кодексу; - статтею 25 Закону України "Про обмеження монополізму та
недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій
діяльності" ( 2132-12 ), відповідно до якої підприємці, на яких
Антимонопольним комітетом України або його територіальним
відділенням накладено штраф, сплачують його у 30-денний термін з
дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі відмови
підприємства від сплати штрафу Антимонопольний комітет України
стягує його суму у безспірному порядку. У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Штраф за порушення антимонопольного законодавства",
номер і дату документа, на підставі якого здійснюється стягнення,
а також посилання на статтю 25 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у
розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу. В розрахунковому документі
окремо вказується сума основного боргу і окремо сума пені; - статтею 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф"
( 2097-12 ), згідно з якою мито, не сплачене у строки, на які
було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не
сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір,
стягується за розпорядженням митних органів України. Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час
заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка
від суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день
сплати. У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Своєчасно не сплачене мито", номер і дату митної
декларації, а також посилання на відповідну статтю цього Закону. В
розрахунковому документі окремо вказується сума основного боргу і
окремо сума пені; - статтею 48 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ), якою передбачено, що за розпорядженнями
установ Національного банку України з комерційних банків
стягується штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та
вилучаються з обігу фіктивні кошти з кореспондентських рахунків
банків. Порядок нарахування штрафів регулюється Положенням про
застосування Національним банком України санкцій за порушення
банківського законодавства ( v0249500-95 ), затвердженим
постановою Правління Національного банку України; - статтею 3 Закону України "Про відповідальність підприємств,
їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері
містобудування" ( 208/94-ВР ), згідно з якою у разі несплати
штрафу у 15-денний термін з дня його накладення він стягується
відповідною державною податковою інспекцією. Підставою для накладення штрафу на підприємство є рішення
інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яке
оформлюється постановою. У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Штраф за правопорушення у сфері містобудування", а
також посилання на статтю 3 вищевказаного Закону України та дату і
номер прийняття постанови інспекцією державного
архітектурно-будівельного контролю; - статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні
напої та тютюнові вироби" ( 329/95-ВР ), якою встановлено, що
продавець марок протягом двох робочих днів після настання строку
платежу за векселем, виданим імпортером в оплату акцизного збору з
імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, стягує з
векселедавця непогашені вексельні суми з нарахуванням пені за
кожний день прострочення, включаючи день сплати. Для стягнення непогашених вексельних сум до банку
векселедавця подається вексель та розпорядження про безспірне
стягнення непогашених сум. У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Погашення заборгованості за акцизний збір,
оформлений простим векселем (номер і дата векселя)", а також
посилання на статтю вищевказаного Закону України. Після списання
банком цих сум вексель повертається до продавця марок для його
погашення. Погашення векселів здійснюється у разі повної сплати
векселедавцем суми акцизного збору; - статтею 7 Закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ),
відповідно до якої розрахунки із споживачами послуг транспорту
загального користування проводяться на основі чинних тарифів у
безакцептному порядку, визначеному кодексами (статутами) окремих
видів транспорту та іншими актами законодавства України. Порядок встановлення тарифів на транспортні послуги згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.94 р. N 733
( 733-94-п ) "Про ціноутворення в умовах реформування економіки"
входить до компетенції Міністерства транспорту та Міністерства
економіки України, уряду Автономної Республіки Крим,
облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому і Київської
міської державної адміністрації та територіально-виробничих
об'єднань автомобільного транспорту. У розрахунковому документі на безакцептне списання коштів із
споживачів транспортних послуг у рядку "Призначення платежу"
транспортне підприємство має робити посилання на статтю 7 Закону
України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), кодекси (статути) окремих
видів транспорту та чинні тарифи (дата, номер і ким вони
затверджені); - Постановою Верховної Ради України від 25.06.93 р. "Про
норматив обігу платіжних документів в Україні" щодо сплати пені за
перевищення нормативного терміну платежів з обслуговуючого банку
відправника коштів за кожний день затримки, що здійснюється у
безакцептному порядку податковою інспекцією у розмірі 5 відсотків
від суми платежу із зарахуванням у державний бюджет та
відправником коштів - у розмірі 2 відсотків від суми платежу. Перевищенням нормативного терміну проходження розрахункових
документів, які інкасуються між установами банків за участю
установ зв'язку, згідно з "Правилами прийому, обробки та доставки
кореспонденції банківських установ спецзв'язком Міністерства
зв'язку України" вважається їх проходження в межах України понад 7
робочих днів, в межах області - понад 3 робочі дні. У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Пеня за ... днів перевищення нормативного терміну
платежу", назву, номер, дату і суму розрахункового документа, за
яким перевищений термін проходження платежу, а також посилання на
вищенаведену постанову. До розрахункового документа мають додаватися документи, які
підтверджують перевищення терміну проходження платежу: - копія документа з відміткою банку-платника про дату його
прийняття до виконання; - копія виписки з розрахункового рахунку; - документи банку-одержувача коштів або самого одержувача про
термін надходження чи ненадходження суми платежу (виписка банку,
реєстр електронних повідомлень, лист одержувача коштів про
ненадходження платежу); - копія акта перевірки податкової інспекції за конкретним
фактом порушення (у разі стягнення пені до державного бюджету). Порядок подання документів на безакцептне списання коштів з
установи банку, в якому обслуговується стягувач, викладений у
п.146. Банк має право безакцептного списання суми сплаченої пені з
установ, винних у перевищенні нормативного терміну платежу
(Міністерства зв'язку України, банку одержувача); - Постановою Верховної Ради України від 20.02.96 р. "Про
механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на
зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного
резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)"
за виявленими фактами самовільного відчуження (використання,
реалізації) матеріальних ресурсів Держкомрезерв України видає
накази про застосування фінансових санкцій до відповідальних
зберігачів. Витяги з наказів та інкасові доручення (розпорядження) про
списання з рахунків відповідальних зберігачів сум фінансових
санкцій надсилаються установам банків, що їх обслуговують. На підставі поданих документів установи банків у
першочерговому порядку перераховують кошти з рахунків
відповідальних зберігачів до державного бюджету України; - Указом Президента України від 25.06.93 р. N 235/93 "Про
заходи щодо поліпшення розрахунків за продукцію і послуги
комунальних енергетичних і водопровідно-каналізаційних
підприємств" передбачено, що безакцептне списання коштів
здійснюється за електричну і теплову енергію, послуги
водопостачання і водовідведення, надані комунальними енергетичними
і водопровідно-каналізаційними підприємствами споживачам, крім
житлово-комунальних, бюджетних організацій і населення. У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу"
мають зазначатися дані про розрахунковий період, кількість
поставленої електричної та теплової енергії, послуг водопостачання
і водовідведення на підставі показників вимірювальних приладів
згідно з чинними тарифами та посилання на цей Указ; - статтею 4 Указу Президента України від 16.03.95 р. N 227/95
"Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному
господарстві України" встановлено, що у безспірному порядку
стягується штраф з підприємств оптової та роздрібної торгівлі
незалежно від форм власності у розмірі 50 відсотків від сум
виручки від реалізації сільськогосподарської продукції
(продовольства), не перерахованих в установлені строки
товаровиробникам агропромислового комплексу України. У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Штраф за нецільове використання виручки від
реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства" і
посилання на цей Указ. Установи банків повинні приймати на виконання від податкової
інспекції розрахункові документи на безспірне стягнення до
місцевого бюджету пені у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу за
кожний банківський день прострочення платежу. Згідно із статтею 1 вищезазначеного Указу підлягають
безакцептному списанню суми кредиторської заборгованості за
енергоносії та погашення кредитів, одержаних на їх оплату. Право
безакцептного списання таких сум поширюється на наявні у
підприємства поточні та строкові депозити у валюті України та
іноземній валюті. Відповідно до прийнятих у міжнародній практиці стандартів за
методологією Європейської економічної комісії ООН енергоносіями
вважаються: кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного
твердого палива, кам'яновугільні брикети, кокс, інші види
вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, сира
нафта, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні
енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія,
інші природні енергоресурси), електроенергія, теплоенергія (пара і
гаряча вода). У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Кредиторська заборгованість за енергоносії (їх вид)
згідно з договором (дата і номер) та актом звірки (дата)" або
"Кредиторська заборгованість за кредити, що надані для розрахунків
за енергоносії в сумі _________" і посилання на цей Указ; - Указом Президента України від 17.03.95 р. N 237/95 "Про
заходи щодо поліпшення розрахунків за послуги, що надаються
Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ
України", відповідно до якого у безакцептному порядку здійснюється
оплата послуг охорони за договорами (угодами), укладеними з
підприємствами підрозділами Державної служби охорони при
Міністерстві внутрішніх справ України. У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу"
вказується період, протягом якого надавалися послуги охорони,
номер і дата договору, а також посилання на цей Указ. Встановлений
порядок не поширюється на розрахунки з бюджетними організаціями; - Указом Президента України від 12.06.95 р. N 436/95 "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" щодо стягнення у безспірному порядку штрафів за
порушення норм з регулювання обігу готівки, що встановлюються
Національним банком України. Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до
підприємств державними податковими інспекціями на підставі
матеріалів проведених ними перевірок і подань комерційних банків,
державної контрольно-ревізійної служби, органів Міністерства
внутрішніх справ України, Національного банку України. У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має
бути вказано: "Штраф за порушення норм з регулювання обігу
готівки" і посилання на цей Указ; - Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93
"Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових
платежів", відповідно до якого у безспірному порядку здійснюється
стягнення не внесених у встановлені строки: а) податків, податкового кредиту та інших платежів до
державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим,
бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і
позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не
передбачені спеціальні правила стягнення. Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків
давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та
іншими законодавчими актами. У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових
фондів, створених на підставі чинного законодавства; б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків
на державне соціальне страхування, відрахувань колективних
сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та
міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого
Фонду соціального страхування колгоспників України; в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств,
установ і організацій органами, яким це право надане
законодавством. Списання у доход державного бюджету України, бюджету
Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування,
інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ
Української державної страхової комерційної організації,
Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та у
централізований Фонд соціального страхування колгоспників України
сум може бути звернене на суми, які є на розрахунковому
(поточному) рахунку недоїмника в установі банку і на окремих
рахунках та акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника. При зверненні стягнення на окремі рахунки та акредитиви
розрахункові документи подаються до установи банку, в якій
відкритий розрахунковий рахунок платника. Банком платника ці
документи враховуються на позабалансовому рахунку N 9929 і
одночасно платнику надсилається повідомлення про відкликання
окремого рахунку або акредитива. Після отримання коштів у розмірі
відкликаної суми або повідомлення про невикористану суму за
відкликаним акредитивом установа банку зараховує цю суму на
розрахунковий рахунок платника для виплати стягувачу з дотриманням
діючої черговості. Якщо акредитив відкритий у банку-емітенті, то він повідомляє
виконуючий банк про дострокове закриття акредитива. На безвідзивний акредитив стягнення коштів може бути звернене
тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Крім того, чинним законодавством можуть бути передбачені
також інші випадки безспірного стягнення та безакцептного списання
коштів. 142. Згідно із Законом України "Про споживчу кооперацію"
( 2265-12 ) списання коштів з рахунків споживчих товариств,
спілок та їх підприємств може здійснюватися тільки за їх згодою
або за рішенням судових органів. 143. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів
здійснюється на бланку платіжної вимоги, який подається стягувачем
у банк, в якому він обслуговується, за формою додатка N 28 у трьох
примірниках із супровідним реєстром у двох примірниках. Платіжні вимоги приймаються банками до виконання протягом
десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної
вимоги не враховується. (Пункт 143 доповнено абзацом 2 згідно з постановою Правління
НБУ від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). у зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно третім
і четвертим). У платіжній вимозі зазначається призначення платежу та
відповідна стаття законодавчого акта, якою передбачене право
безспірного стягнення та безакцептного списання коштів. У разі, якщо у платіжній вимозі не заповнений рядок
"Призначення платежу" згідно з п.8 цієї Інструкції або не
зроблено посилання на акт чинного законодавства, банк повинен
повернути її без виконання. Якщо безспірне стягнення коштів здійснюється на підставі
виконавчого документа, оригінал (дублікат) якого додається,
посилання у розрахунковому документі на законодавчий акт не
потрібне. (Пункт 143 доповнено абзацом 5 згідно з постановою Правління
НБУ від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). 144. Якщо платник та одержувач коштів обслуговуються у різних
установах банку, то перший і другий примірники платіжної вимоги
спецзв'язком надсилаються банком одержувача у банк платника,
третій - видається на руки одержувачу коштів з необхідними
відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції. У банку платника перший примірник виконує функцію
меморіального документа для списання коштів з рахунку платника,
другий - видається платнику з випискою із особового рахунку. У разі, якщо платник та одержувач коштів обслуговуються в
одній установі банку, то перший примірник вимоги залишається в
документах дня банку, другий - видається платнику, третій
одержувачу коштів. Реєстр подається банку в двох примірниках (додаток N 29),
перший з яких залишається в документах дня банку, а другий як
розписка видається підприємству-одержувачу коштів. Відповідальність за обгрунтованість і правильність внесення
даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення та
безакцептного списання коштів несе стягувач. 145. Суми фінансових санкцій згідно з наказами, виданими
Держкомрезервом України, та суми недоїмки до бюджету за податками,
податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими
адміністраціями України, стягуються у безспірному порядку
інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за формою додатка N 30. (Абзац 1 пункту 145 змінено згідно з постановою Правління НБУ
від 30.12.96 р. N 348 ( v0348500-96 ). Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банками до
виконання протягом десяти календарних днів з дня виписки. День
заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується. (Пункт 145 доповнено абзацом 2 згідно з постановою Правління
НБУ від 30.12.96 р. N 348.) у зв'язку з цим абзаци другий, третій, четвертий і п'ятий вважати
відповідно третім, четвертим, п'ятим і шостим). Інкасове доручення (розпорядження) заповнюється відповідно до
положень п.8 цієї Інструкції та подається в банк у кількості
примірників відповідно до п.11. У рядку "Призначення платежу" інкасового доручення
(розпорядження) вказується назва законодавчого акта, яким
передбачене право безспірного стягнення коштів (його дата, номер і
відповідний пункт) і документ, на підставі якого здійснюється
стягнення. У разі, якщо в інкасовому дорученні не заповнений рядок
"Призначення платежу" згідно з п.8 цієї Інструкції або не зроблено
посилання на акт чинного законодавства, банк повинен повернути
його без виконання. Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення
(розпорядження) на безспірне стягнення коштів покладається на
стягувача, який оформив розрахунковий документ та надав його до
банку, що його обслуговує. 146. У разі безспірного стягнення та безакцептного списання
коштів з установи комерційного банку стягувач подає розрахункові
та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи,
видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) до
установи банку, в якому він обслуговується. Отримані документи банк одержувача коштів надсилає
спецзв'язком до регіонального управління Національного банку, в
якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника
(юридичної особи). У розрахункових документах в рядку "Платник" мають бути
вказані реквізити комерційного банку - юридичної особи. У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів
з установи комерційного банку, в якому обслуговується стягувач,
підприємство має право надіслати цінним листом розрахункові та
виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи,
видані судами, та інші, визначені чинним законодавством)
безпосередньо до регіонального управління Національного банку, в
якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника
(юридичної особи). 147. Документи на безспірне стягнення та безакцептне списання
коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на
рахунках підприємств. У разі відсутності коштів на рахунках вони
враховуються на позабалансовому рахунку N 9929. У разі недостатності коштів на рахунках здійснюється часткова
оплата розрахункових документів на безспірне стягнення та
безакцептне списання коштів, яка оформлюється меморіальним ордером
за підписом відповідального виконавця, завіреним відбитком штампа
банку. Перший примірник меморіального ордера вміщується в
документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження
про часткову оплату, а на розрахунковому документі, який
вміщується в картотеку на позабалансовий рахунок N 9929, робиться
відмітка про часткову оплату. 148. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з
рахунків в іноземній валюті регулюється окремим документом
Національного банку України.
Розділ X. Виконання банками та їх установами ухвал судів,суддів, постанов прокурорів, слідчих прокуратури,
внутрішніх справ та служби безпеки України щодо
арешту коштів юридичних та фізичних осіб
149. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1502-06 ), 66, 67 Арбітражного процесуального
кодексу України ( 1798-12 ), 29 ( 1001-05 ), 126
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1002-05 ) для
забезпечення цивільного позову арбітражні і загальні суди, судді
(далі - суд) а також прокурори, слідчі органів прокуратури,
внутрішніх справ і служби безпеки України за порушеними
кримінальними справами можуть за заявою сторони, що подала позов,
або за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову.
Одним із таких заходів є накладення арешту на кошти, що належать
юридичній або фізичній особі. Крім того, відповідно до вищезазначених статей
Кримінально-процесуального кодексу України арешт може бути
накладений на кошти фізичних осіб для забезпечення можливої
конфіскації майна. Зазначені в цьому розділі заходи застосовуються також і в
інших випадках накладення арешту на кошти, якщо вони передбачені
чинним законодавством. 150. Залежно від ухвали суду, постанови прокурора, слідчого
арешт може бути накладений на всі кошти, що знаходяться на
рахунках юридичної (фізичної особи) або на який-небудь конкретний
рахунок (розрахунковий, субрахунок, поточний тощо), на кошти на
рахунку в цілому і на конкретно визначену суму. 151. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками
при наявності ухвали суду або постанови прокурора, слідчого про
накладення арешту за станом на початок операційного дня. Якщо на кошти юридичних осіб арешт накладає арбітражний суд,
то, крім винесеної ухвали, ним повинен бути виданий також наказ. Ухвала суду або постанова прокурора, слідчого надсилається
безпосередньо до банку, в якому відкритий рахунок юридичної або
фізичної особи, на кошти якої накладений арешт. 152. У разі накладення арешту на кошти на рахунку юридичної
або фізичної особи банком припиняється списання коштів за
розпорядженням власника рахунку (в тому числі використання коштів
на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних
до неї платежів), за винятком платежів до бюджету та внесків до
державних цільових фондів. При цьому для виконання ухвали суду (постанови прокурора,
слідчого), на час накладення арешту, банк відкриває юридичній або
фізичній особі на тому ж балансовому рахунку, що і рахунок, на
який накладений арешт, спеціальний рахунок за окремою ознакою
(далі - спеціальний рахунок за ознакою, наприклад: розрахунковий рахунок N 000367К56, ознака - 999, спеціальний рахунок за ознакою - N 999367К56). Накопичення коштів на спеціальному рахунку за ознакою, на
виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого),
здійснюється в тій же групі черговості, що і оплата розрахункових
документів за виконавчими документами судів, згідно з встановленим
порядком черговості виконання платежів. Кошти, які накопичуються на спеціальному рахунку за ознакою,
забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх
стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) про
зняття арешту. Накопичені кошти використовуються виключно для
забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші претензії до
спеціального рахунку за ознакою пред'являтися не можуть. 153. Якщо арешт накладений на рахунок із зазначенням в ухвалі
(постанові) конкретної суми, яка є на рахунку, банк цю суму
резервує на спеціальному рахунку за ознакою і продовжує проведення
операцій за встановленим порядком. 154. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку
банк перераховує наявну суму коштів на спеціальний рахунок за
ознакою, вміщує ухвалу (постанову) до картотеки на позабалансовому
рахунку N 9929 та повідомляє суд (прокурора, слідчого) про
відсутність або недостатність коштів для прийняття ним
відповідного рішення. При цьому у разі надходження коштів на
рахунок відповідача здійснюється їх накопичення на спеціальному
рахунку за ознакою (відповідно до абзацу 3 п.152) до остаточного
вирішення цього питання судом або накопичення зазначеної в ухвалі
(постанові) суми. Після накопичення на спеціальному рахунку за ознакою
необхідної суми і відсутності інших ухвал (постанов) про
накладення арешту банк резервує її на цьому рахунку і відновлює
проведення операцій за встановленим порядком. 155. Якщо арешт накладений на рахунок у цілому, без
зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, банком
здійснюються заходи по забезпеченню арешту згідно з п.152, але
кошти накопичуються на спеціальному рахунку за ознакою без
обмеження сумою до прийняття судом рішення за позовом або ухвали
про скасування арешту. 156. Після прийняття рішення суду за цивільним позовом
(вироку в частині цивільного позову) та при наявності на
спеціальному рахунку за ознакою відповідної суми арештованих
коштів банк на підставі виконавчого документа суду та
розрахункового документа стягувача перераховує призначену до
стягнення суму на рахунок стягувача. У такому ж порядку виконується вирок суду про конфіскацію
майна. 157. Якщо на спеціальному рахунку за ознакою була накопичена
сума менша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення
сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопичена
сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а
розрахунковий документ з відміткою про його часткову оплату
вміщується в картотеку несплачених документів на позабалансовий
рахунок N 9929 в ту ж саму дату, в яку була вміщена ухвала
(постанова) про накладення арешту. Якщо в рішенні про стягнення зазначена більша сума ніж в
ухвалі (постанові), то в межах суми ухвали (постанови)
розрахунковий документ виконується відповідно до абзацу першого
цього пункту, а на різницю суми він вміщується в картотеку
несплачених документів на позабалансовий рахунок N 9929 з
врахуванням календарної черговості його надходження. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми меншої, ніж
накопичена на спеціальному рахунку за ознакою, невикористана сума
повертається банком на той рахунок, з якого вона була залучена. 158. Після накладення арешту на кошти на рахунку, повернення
помилково зарахованих коштів здійснюється власником рахунку
позачергово у п'ятиденний термін після зняття арешту, накопичення
на спеціальному рахунку за ознакою зазначеної в ухвалі суми або за
письмовим дозволом органу, який наклав арешт. 159. У разі прийняття судом рішення або ухвали про скасування
арешту у зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав банк
відновлює проведення операцій в установленому порядку. Кошти, які
були накопичені за час накладення арешту на спеціальному рахунку
за ознакою, повертаються банком не пізніше наступного робочого дня
після скасування арешту на той рахунок, з якого вони були
залучені. 160. Якщо до банку надійшли декілька ухвал (постанов) про
накладення на кошти на рахунку арешту, то вони виконуються банком
у календарній черговості їх надходження.
Розділ XI. Відповідальність за порушеннявиконання грошових зобов'язань
161. Установи банків згідно з цією Інструкцією здійснюють
контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом
розрахунків у підприємств. Контроль здійснюється у процесі проведення операцій з
безготівкових розрахунків, а також шляхом періодичної перевірки
розрахункових документів, що надійшли на позабалансовий рахунок
N 9929 у банку, аналізу балансів та інших звітних матеріалів
підприємств і перевірок у них на місцях. 162. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого
боку також мають контролювати своєчасне проведення розрахунків. 163. Платники грошових коштів, які не дотримуються
встановлених строків платежів, за прострочення платежу згідно із
Законом України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність
за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сплачують на
користь одержувачів пеню у розмірі, що встановлюється за угодою
сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку
України, що діяла у період, за який стягується пеня. Платники самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені
ними суми, за правильність нарахування якої несуть
відповідальність, і подають банку платіжні доручення на
перерахування сум пені, як правило, одночасно із сплатою основного
боргу. У платіжному дорученні сума пені, у разі сплати її разом із
сумою основного боргу, вказується окремо. В рядку "Призначення
платежу" поряд із зазначенням виду та суми платежу за основним
боргом наводиться розрахунок суми пені та обов'язково робиться
посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1
і 3 Закону України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР. У разі, якщо сплата пені здійснюється за окремим платіжним
дорученням, у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня
за прострочення ... (вид платежу)", номер, дата і сума документа,
за прострочення якого нараховано пеню, наводиться її розрахунок, а
також робиться посилання на угоду, якою встановлений розмір пені,
та на статті 1 і 3 вищезазначеного Закону. Спори між платником і одержувачем коштів, що виникатимуть у
зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені,
мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку. У разі затримки банком одержувача зарахування грошових
надходжень на рахунок клієнта понад визначений термін, банк згідно
із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) та умовами договору на
здійснення розрахунково-касового обслуговування сплачує на користь
одержувача коштів пеню у розмірі, що встановлюється за угодою
сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку
України, що діяла у період, за який стягується пеня. Відповідальність за правильність нарахування пені
покладається на банк одержувача грошових коштів. Банк перераховує за меморіальним ордером пеню на рахунок
клієнта на підставі розрахунку сум пені, підписаного керівником і
головним бухгалтером банку, копія якого надається клієнту. Спори між клієнтом і банком, що виникатимуть у зв'язку з
несплатою або неправильним нарахуванням банком пені, мають
вирішуватись у претензійно-позовному порядку. (Пункт 163 змінено згідно з постановою Правління НБУ від
05.03.97 р. N 49 ( v0049500-97 ). 164. У разі перевищення обслуговуючим банком відправника
коштів нормативного терміну проходження платежів, з банку
відправником коштів стягується у претензійно-позовному порядку
пеня за кожний день затримки відповідно до Постанови Верховної
Ради України від 25.06.93 р. N 3712-12 "Про норматив обігу
платіжних документів в Україні" (із змінами, внесеними Постановою
Верховної Ради України від 23.01.97 р. N 26/97-ВР)". (Пункт 164 змінено згідно з постановою Правління НБУ від
05.03.97 р. N 49 ( v0049500-97 ). 165. Відповідальність за необгрунтованість безспірного
стягнення або безакцептного списання коштів, за недостовірність
даних, вказаних у розрахункових документах, згідно з нормами
цивільного законодавства (статті 203, 440 тощо Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) має застосовуватись у вигляді відшкодування
заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцептним
списанням збитків. Крім того, в договорах, які укладаються між суб'єктами
підприємницької діяльності, може бути передбачена також
відповідальність у вигляді штрафів за випадки необгрунтованого
безспірного стягнення коштів на користь суб'єкта підприємницької
діяльності. Згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) за необгрунтоване списання у безспірному
порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні
штраф у розмірі 10 відсотків від списаної суми. 166. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту
розрахункового документа, і всі суперечки, які можуть виникнути з
цих питань між підприємствами, мають вирішуватися в
претензійно-позовному порядку. Крім того, чинним законодавством і договорами можуть бути
передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання
грошових зобов'язань.
Розділ XII. Технічні норми обов'язкових елементіврозрахункових документів
(Інструкцію доповнено Розділом XII)(згідно з постановою Правління НБУ від 06.12.96 р. N 316
( v0316500-96 )
167. Технічні норми обов'язкових елементів документа
"Платіжна вимога - доручення".
Документ "Платіжна вимога - доручення" у паперовій формі
повинен мати такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 148 мм. Елементи документа: 1. Назва "Платіжна вимога - доручення" друкується
напівжирними великими літерами висотою 2.2 мм, починається на
відстані 24 мм від лівого краю і 12 мм від верхнього краю. 2. Напис "N" друкується одразу після назви "Платіжна вимога -
доручення" таким самим шрифтом. 3. Суцільна напівжирна лінія довжиною 16 мм починається після
напису "N" - на відстані 100 мм від лівого краю і 12 мм від
верхнього. Простір над лінією призначено для заповнення номера
документа. 4. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 172 мм від лівого краю і 8 мм
від верхнього. Усередині прямокутника, на відстані 177 мм від
лівого краю і 11 мм від верхнього, друкується код документа
"Платіжна вимога - доручення" за класифікатором управлінської
документації (ДКУД) - 0410002 (висота цифр 2 мм). 5. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 24 мм від лівого краю і 18 мм від
верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія
довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри
"199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5
мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року виписки
документа, місяць заповнюється словами. 6. Напис "Одержано банком" друкується літерами висотою 1.5
мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 152 мм
від лівого краю і 18 мм від верхнього. Під ним, на відстані 144 мм
від лівого краю і 26 мм від верхнього відкриваються лапки,
горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія
довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм,
напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами
дати і року одержання документа банком, місяць заповнюється
словами. 7. Напис "Платник" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 24 мм від верхнього. 8. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 30 мм від верхнього. 9. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 34 мм від
верхнього. 10. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 32
мм від лівого краю і 26 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
платника з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій
України (ЄДРПОУ), який має вміщувати вісім цифр. 11. Напис "Банк платника" друкується літерами висотою 1.5 мм,
з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 38 мм від верхнього. 12. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 42 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується платник. 13. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 40 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населеного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує платника. 14. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 32 мм від
верхнього. 15. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 96
мм від лівого краю і 34 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 16. Напис "Одержувач" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 46 мм від верхнього. 17. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), на відстані 16 мм від лівого краю і 52 мм
від верхнього. 18. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 56 мм від
верхнього. 19. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 32
мм від лівого краю і 48 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
одержувача з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 20. Напис "Банк одержувача" друкується літерами висотою 1.5
мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 60 мм від верхнього. 21. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 64 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується одержувач. 22. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 62 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує одержувача. 23. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 54 мм від
верхнього. 24. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 96
мм від лівого краю і 56 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 25. Напис "Призначення платежу" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 68 мм від верхнього. 26. Горизонтальна лінія довжиною 120 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 76 мм від верхнього. Простір над
лінією призначено для зазначення документів, які є підставами
вимагати платіж. 27. Прямокутник довжиною 16 мм і шириною 12 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 78 мм
від верхнього. Всередині прямокутника, на відстані 20 мм від
лівого краю і 85 мм від верхнього, починається напис "М.П.", який
друкується великими літерами висотою 2 мм. Прямокутник призначено
для проставлення на ньому печатки одержувача. 28. Напис "Підписи одержувача" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 36 мм
від лівого краю і 86 мм від верхнього. Простір праворуч від напису
призначено для підписів керівника і головного бухгалтера. Для зазначення рахунків платника і одержувача та суми платежу
відводиться спеціальне місце в правій верхній частині документа. 29. Напис "ДЕБЕТ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 32 мм від
верхнього. 30. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 140
мм від лівого краю і 34 мм від верхнього. 31. Напис "СУМА" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 176 мм від лівого краю і 32 мм від
верхнього. 32. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 30 мм і
шириною 30 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 164
мм від лівого краю і 34 мм від верхнього. 33. Напис "КРЕДИТ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 46 мм від
верхнього. 34. Два прямокутники з напівжирним контуром (один на одному)
довжиною 24 мм і шириною 8 мм кожний. Верхній лівий кут першого
розташовано на відстані 140 мм від лівого краю і 48 мм від
верхнього, верхній лівий кут другого розташовано на відстані 140
мм від лівого краю і 56 мм від верхнього. 35. Написи "рах. N" друкуються маленькими літерами висотою
1.5 мм, починаються на відстані 128 мм від лівого краю, з них
перший на відстані - 42 мм, другий - 56 мм, третій - 64 мм від
верхнього краю. 36. Горизонтальна лінія довжиною 120 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 92 мм від верхнього. 37. Напис "Сума до оплати (словами)" друкується літерами
висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 96 мм від верхнього. Простір
праворуч і під написом призначено для заповнення платником суми до
перерахування. Для зазначення рахунків платника і одержувача та суми платежу
відводиться спеціальне місце в правій нижній частині документа. 38. Напис "Дебет" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 90 мм від
верхнього. 39. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 140
мм від лівого краю і 92 мм від верхнього. 40. Напис "Сума" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 176 мм від лівого краю і 86 мм від
верхнього. 41. Напис "До оплати", розташовано під попереднім друкується
великими літерами висотою 2 мм, починається на відстані 170 мм від
лівого краю і 90 мм від верхнього. 42. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 30 мм і
шириною 30 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 164
мм від лівого краю і 92 мм від верхнього. 43. Напис "Кредит" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 104 мм від
верхнього. 44. Два прямокутники з напівжирним контуром (один на одному)
довжиною 24 мм і шириною 8 мм кожний. Верхній лівий кут першого
розташовано на відстані 140 мм від лівого краю і 106 мм від
верхнього, верхній лівий кут другого розташовано на відстані 140
мм від лівого краю і 114 мм від верхнього. 45. Написи "рах. N" друкуються маленькими літерами висотою
1.5 мм, починаються на відстані 128 мм від лівого краю, з них
перший на відстані 100 мм, другий - 114 мм, третій - 122 мм від
верхнього краю. 46. Прямокутник довжиною 16 мм і шириною 12 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 128 мм
від верхнього. Всередині прямокутника на відстані 20 мм від лівого
краю і 135 мм від верхнього починається напис "М.П.", який
друкується великими літерами висотою 2 мм. Прямокутник призначено
для проставлення на ньому печатки платника. 47. Напис "Підписи платника" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 36 мм
від лівого краю і 136 мм від верхнього. Простір праворуч від
напису призначено для підписів керівника і головного бухгалтера. 48. Напис "Проведено банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 128 мм від верхнього. Під ним, на
відстані 144 мм від лівого краю і 136 мм від верхнього:
відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки
закриваються, лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм),
лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для
заповнення цифрами дати і року проведення банком документа,
місяць заповнюється словами. 49. Напис "підпис банку" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 156 мм від лівого краю і
140 мм від верхнього.
168. Технічні норми обов'язкових елементів документа
"Платіжне доручення".
Документ "Платіжне доручення" у паперовій формі повинен мати
такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 148 мм. Елементи документа: 1. Назва "Платіжне доручення" друкується напівжирними
великими літерами висотою 2.2 мм, починається на відстані 40 мм
від лівого краю і 16 мм від верхнього краю. 2. Напис "N" друкується одразу після назви "Платіжне
доручення" таким саме шрифтом. 3. Суцільна напівжирна лінія довжиною 16 мм починається після
напису "N" - на відстані 96 мм від лівого краю і 16 мм від
верхнього. Простір над лінією призначено для заповнення номера
документа. 4. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 172 мм від лівого краю і 12 мм
від верхнього краю. Усередині прямокутника, на відстані 177 мм від
лівого краю і 15 мм від верхнього, друкується код документа
"Платіжне доручення" за ДКУД - 0410001 (висота цифр 2 мм). 5. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 40 мм від лівого краю і 24 мм від
верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія
довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри
"199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота
1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року виписки
документа, місяць заповнюється словами. 6. Напис "Одержано банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 24 мм від верхнього. Під ним, на відстані
144 мм від лівого краю і 32 мм від верхнього відкриваються
лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються,
лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною
4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення
цифрами дати і року одержання документа банком, місяць
заповнюється словами. 7. Напис "Платник" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 38 мм від верхнього. 8. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 44 мм від верхнього. 9. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 48 мм від
верхнього. 10. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
32 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
платника з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 11. Напис "Банк платника" друкується літерами висотою 1.5 мм,
з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 52 мм від верхнього. 12. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 60 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується платник. 13. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 58 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує платника. 14. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 50 мм від
верхнього. 15. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
96 мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 16. Напис "Одержувач" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 66 мм від верхнього. 17. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), на відстані 16 мм від лівого краю і 72 мм
від верхнього. 18. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 76 мм від
верхнього. 19. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 32
мм від лівого краю і 68 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
одержувача з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 20. Напис "Банк одержувача" друкується літерами висотою 1.5
мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 80 мм від верхнього. 21. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 88 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується одержувач. 22. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 86 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує одержувача. 23. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 78 мм від
верхнього. 24. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
96 мм від лівого краю і 80 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 25. Напис "Сума (словами)" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 92 мм від верхнього. Простір праворуч і під
написом призначено для проставлення суми до перерахування. 26. Горизонтальна лінія довжиною 120 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 100 мм від верхнього. 27. Напис "Призначення платежу" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 104 мм від верхнього. Простір праворуч і під
написом призначено для зазначення документів, на підставі яких
здійснюється платіж. Для зазначення рахунків платника і одержувача та суми платежу
відводиться спеціальне місце в правій частині документа. 28. Напис "Дебет" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 50 мм від
верхнього. 29. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
140 мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. 30. Напис "Сума" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 176 мм від лівого краю і 50 мм від
верхнього. 31. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 30 мм і
шириною 36 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 164
мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. 32. Напис "Кредит" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 70 мм від
верхнього. 33. Два прямокутники з напівжирним контуром (один на одному)
довжиною 24 мм і шириною 8 мм кожний. Верхній лівий кут першого
розташовано на відстані 140 мм від лівого краю і 72 мм від
верхнього, верхній лівий кут другого розташовано на відстані
140 мм від лівого краю і 80 мм від верхнього. 34. Написи "рах. N" друкуються маленькими літерами висотою
1.5 мм, починаються на відстані 128 мм від лівого краю, з них
перший на відстані 60 мм, другий - 80 мм, третій - 88 мм від
верхнього краю. 35. Прямокутник довжиною 16 мм і шириною 12 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 124 мм
від верхнього. Всередині прямокутника, на відстані 20 мм від
лівого краю і 131 мм від верхнього, починається напис "М.П.", який
друкується великими літерами висотою 2 мм. Прямокутник призначено
для проставлення на ньому печатки платника. 36. Напис "Підписи платника" друкується літерами висотою 1.5
мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 36 мм від
лівого краю і 132 мм від верхнього. Простір праворуч від напису
призначено для підписів керівника і головного бухгалтера. 37. Напис "Проведено банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 120 мм від верхнього. Під ним, на
відстані 144 мм від лівого краю і 128 мм від верхнього
відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки
закриваються, лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм),
лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для
заповнення цифрами дати і року проведення банком документа,
місяць заповнюється словами. 38. Напис "підпис банку" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 156 мм від лівого краю і
136 мм від верхнього.
169. Технічні норми обов'язкових елементів документа
"Платіжна вимога".
Документ "Платіжна вимога" у паперовій формі повинен мати
такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 148 мм. Елементи документа: 1. Назва "Платіжна вимога" друкується напівжирними великими
літерами висотою 2.2 мм, починається на відстані 40 мм від лівого
краю і 16 мм від верхнього краю. 2. Напис "N" друкується одразу після назви "Платіжна вимога"
таким саме шрифтом. 3. Суцільна напівжирна лінія довжиною 16 мм починається після
напису "N" - на відстані 96 мм від лівого краю і 16 мм від
верхнього. Простір над лінією призначено для заповнення номера
документа. 4. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 172 мм від лівого краю і 12 мм
від верхнього краю. Усередині прямокутника, на відстані 177 мм від
лівого краю і 15 мм від верхнього, друкується код документа
"Платіжна вимога" за ДКУД - 0410007 (висота цифр 2 мм). 5. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 40 мм від лівого краю і 24 мм від
верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія
довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри
"199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5
мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року виписки
документа, місяць заповнюється словами. 6. Напис "Одержано банком" друкується літерами висотою 1.5
мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 152 мм
від лівого краю і 24 мм від верхнього. Під ним, на відстані 144 мм
від лівого краю і 32 мм від верхнього відкриваються лапки,
горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія
довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм,
напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами
дати і року одержання документа банком, місяць заповнюється
словами. 7. Напис "Платник" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 38 мм від верхнього. 8. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 44 мм від верхнього. 9. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 48 мм від
верхнього. 10. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 32
мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
платника з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 11. Напис "Банк платника" друкується літерами висотою 1.5 мм,
з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 52 мм від верхнього. 12. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 60 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується платник. 13. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 58 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує платника. 14. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 50 мм від
верхнього. 15. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 96
мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 16. Напис "Одержувач" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 66 мм від верхнього. 17. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), на відстані 16 мм від лівого краю і 72 мм
від верхнього. 18. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 76 мм від
верхнього. 19. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 32
мм від лівого краю і 68 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
одержувача з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 20. Напис "Банк одержувача" друкується літерами висотою 1.5
мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 80 мм від верхнього. 21. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 88 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується одержувач. 22. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 86 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує одержувача. 23. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 78 мм від
верхнього. 24. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 96
мм від лівого краю і 80 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 25. Напис "Сума (словами)" друкується літерами висотою 1.5
мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 92 мм від верхнього. Простір праворуч і під написом
призначено для проставлення суми до перерахування. 26. Горизонтальна лінія довжиною 120 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 100 мм від верхнього. 27. Напис "Призначення платежу" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 104 мм від верхнього. Простір праворуч і під
написом призначено для зазначення документів, які є підставами
вимагати платіж. Для зазначення рахунків платника і одержувача відводиться
спеціальне місце в правій частині документа. 28. Напис "Дебет" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 50 мм від
верхнього. 29. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 140
мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. 30. Напис "Сума" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 176 мм від лівого краю і 50 мм від
верхнього. 31. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 30 мм і
шириною 36 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 164
мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. 32. Напис "Кредит" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 70 мм від
верхнього. 33. Два прямокутники з напівжирним контуром (один на одному)
довжиною 24 мм і шириною 8 мм кожний. Верхній лівий кут першого
розташовано на відстані 140 мм від лівого краю і 72 мм від
верхнього, верхній лівий кут другого розташовано на відстані 140
мм від лівого краю і 80 мм від верхнього. 34. Написи "рах. N" друкуються маленькими літерами висотою
1.5 мм, починаються на відстані 128 мм від лівого краю, з них
перший на відстані 60 мм, другий - 80 мм, третій - 88 мм від
верхнього краю. 35. Прямокутник довжиною 16 мм і шириною 12 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 124 мм
від верхнього. Всередині прямокутника, на відстані 20 мм від
лівого краю і 131 мм від верхнього, починається напис "М.П.", який
друкується великими літерами висотою 2 мм. Прямокутник призначено
для проставлення на ньому печатки платника. 36. Напис "Підписи одержувача" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 36 мм
від лівого краю і 132 мм від верхнього. Простір праворуч від
напису призначено для підписів керівника і головного бухгалтера. 37. Напис "Проведено банком" друкується літерами висотою 1.5
мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 152 мм
від лівого краю і 120 мм від верхнього. Під ним, на відстані 144
мм від лівого краю і 128 мм від верхнього відкриваються лапки,
горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія
довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм,
напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами
дати і року проведення банком документа, місяць заповнюється
словами. 38. Напис "підпис банку" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 156 мм від лівого краю і
136 мм від верхнього.
170. Технічні норми обов'язкових елементів документа
"Інкасове доручення (розпорядження)".
Документ "Інкасове доручення (розпорядження)" у паперовій
формі повинен мати такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 148
мм. Елементи документа: 1. Назва "Інкасове доручення (розпорядження)" надрукована
напівжирними великими літерами висотою 2.2 мм. Напис "Інкасове
доручення" починається на відстані 40 мм від лівого краю і 12 мм
від верхнього краю. Напис "(Розпорядження)" починається на
відстані 44 мм від лівого краю і 16 мм від верхнього краю. 2. Напис "N" друкується одразу після назви "Інкасове
доручення" таким саме шрифтом. 3. Суцільна напівжирна лінія довжиною 16 мм починається після
напису "N" - на відстані 96 мм від лівого краю і 12 мм від
верхнього. Простір над лінією призначено для заповнення номера
документа. 4. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 172 мм від лівого краю і 8 мм
від верхнього краю. Усередині прямокутника, на відстані 177 мм від
лівого краю і 11 мм від верхнього, друкується код документа
"Інкасове доручення (розпорядження)" за ДКУД - 0410008 (висота
цифр 2 мм). 5. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 40 мм від лівого краю і 24 мм від
верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія
довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри
"199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота
1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року
виписки документа, місяць заповнюється словами. 6. Напис "Одержано банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 24 мм від верхнього. Під ним, на відстані
144 мм від лівого краю і 32 мм від верхнього: відкриваються
лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються,
лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною
4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення
цифрами дати і року одержання документа банком одержувача, місяць
заповнюється словами. 7. Напис "Платник" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 30 мм від верхнього. 8. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 36 мм від верхнього. 9. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 40 мм від
верхнього. 10. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
32 мм від лівого краю і 32 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
платника з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 11. Напис "Банк платника" друкується літерами висотою 1.5 мм,
з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 44 мм від верхнього. 12. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 48 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується платник. 13. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 46 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує платника. 14. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 38 мм від
верхнього. 15. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
96 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 16. Напис "Одержувач" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 54 мм від верхнього. 17. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), на відстані 16 мм від лівого краю і 60 мм
від верхнього. 18. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 64 мм від
верхнього. 19. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
32 мм від лівого краю і 56 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
одержувача з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 20. Напис "Банк одержувача" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 68 мм від верхнього. 21. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 72 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується одержувач. 22. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 70 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує одержувача. 23. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 62 мм від
верхнього. 24. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 96
мм від лівого краю і 64 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 25. Напис "Сума (словами)" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 76 мм від верхнього. Простір праворуч і під
написом призначено для проставлення суми до перерахування. Для зазначення рахунків платника і одержувача відводиться
спеціальне місце в правій частині документа. 26. Напис "Дебет" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 38 мм від
верхнього. 27. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
140 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. 28. Напис "Сума" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 176 мм від лівого краю і 38 мм від
верхнього. 29. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 30 мм і
шириною 32 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
164 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. 30. Напис "Кредит" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 62 мм від
верхнього. 31. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм кожний, верхній лівий кут якого розташовано на
відстані 140 мм від лівого краю і 64 мм від верхнього. 32. Написи "рах. N" друкуються маленькими літерами висотою
1.5 мм, починаються на відстані 128 мм від лівого краю, з них
перший на відстані - 48 мм, другий - 72 мм від верхнього краю. 33. Напис "Призначення платежу" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 66 мм
від лівого краю і 88 мм від верхнього. Напис друкується всередині
прямокутника довжиною 112 мм і шириною 8 мм, верхній лівий кут
якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 84 мм від
верхнього. 34. Напис "Сума" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 138 мм від лівого
краю і 88 мм від верхнього. Напис друкується всередині
прямокутника довжиною 28 мм і шириною 8 мм, верхній лівий кут
якого розташовано на відстані 128 мм від лівого краю і 84 мм від
верхнього. 35. Прямокутник довжиною 38 мм і шириною 8 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 156 мм від лівого краю і 84 мм
від верхнього. 36. Прямокутник довжиною 112 мм і шириною 24 мм, верхній
лівий кут якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 92
мм від верхнього. Простір всередині прямокутника призначено для
зазначення документів, які є підставами вимагати платіж. 37. Прямокутник довжиною 28 мм і шириною 24 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 128 мм від лівого краю і 92 мм
від верхнього. Простір всередині прямокутника призначено для
заповнення сум, які вимагаються від платника. 38. Написи "Вид оп." і "Призн.пл." друкуються літерами
висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починаються на
відстані 157 мм від лівого краю, 95 і 99 мм від верхнього,
відповідно. Написи друкуються всередині прямокутника довжиною 18
мм і шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
156 мм від лівого краю і 92 мм від верхнього. 39. Прямокутник довжиною 20 мм і шириною 8 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 174 мм від лівого краю і 92 мм
від верхнього. 40. Написи "Строк пл." і "Черг.пл." друкуються літерами
висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починаються на
відстані 157 мм від лівого краю, 103 і 107 мм від верхнього,
відповідно. Написи друкуються всередині прямокутника довжиною 18
мм і шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
156 мм від лівого краю і 100 мм від верхнього. 41. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 8 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 174 мм від лівого краю і 100 мм
від верхнього. Простір всередині прямокутника призначено для
заповнення. 42. Напис "N банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 157 мм від лівого краю і 111 мм
від верхнього. Напис друкується всередині прямокутника довжиною 18
мм і шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
156 мм від лівого краю і 108 мм від верхнього. 43. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 8 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 174 мм від лівого краю і 108 мм
від верхнього. 44. Прямокутник довжиною 16 мм і шириною 12 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 128 мм
від верхнього. Всередині прямокутника на відстані 20 мм від лівого
краю і 135 мм від верхнього починається напис "М.П.", який
друкується великими літерами висотою 2 мм. Прямокутник призначено
для проставлення на ньому печатки одержувача. 45. Напис "Підписи одержувача" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 36 мм
від лівого краю і 136 мм від верхнього. Простір праворуч від
напису призначено для підписів керівника і головного бухгалтера. 46. Напис "Проведено банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 124 мм від верхнього. Під ним, на
відстані 144 мм від лівого краю і 136 мм від верхнього
відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки
закриваються, лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм),
лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для
заповнення цифрами дати і року проведення банком документа,
місяць заповнюється словами. 47. Напис "підпис банку" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 156 мм від лівого краю і
140 мм від верхнього.
171. Технічні норми обов'язкових елементів документа "Реєстр
платіжних доручень".
Документ "Реєстр платіжних доручень" у паперовій формі
повинен мати такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 148 мм. Документ заповнюється з обох боків (лицьового і зворотнього). Елементи документа (лицьовий бік): 1. Напис "Одержувач" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 16 мм від верхнього. 2. Горизонтальна лінія довжиною 76 мм починається на відстані
36 мм від лівого краю і 16 мм від верхнього. 3. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 24 мм від верхнього. За ним друкується напис "ЄДРПОУ"
великими літерами висотою 2 мм. 4. Горизонтальна лінія довжиною 26 мм починається на відстані
42 мм від лівого краю і 24 мм від верхнього. 5. Напис "Рахунок N" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 70 мм від
лівого краю і 24 мм від верхнього. 6. Горизонтальна лінія довжиною 24 мм починається на відстані
88 мм від лівого краю і 24 мм від верхнього. 7. Напис "Банк одержувача" друкується літерами висотою 1.5
мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 32 мм від верхнього. 8. Горизонтальна лінія довжиною 68 мм починається на відстані
44 мм від лівого краю і 32 мм від верхнього. 9. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 40 мм від
верхнього. 10. Горизонтальна лінія довжиною 44 мм починається на
відстані 24 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. Простір над
лінією призначено для заповнення назви населенного пункту, в якому
розташована установа банку, що обслуговує одержувача. 11. Напис "Код банку" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 70 мм від
лівого краю і 40 мм від верхнього. 12. Горизонтальна лінія довжиною 24 мм починається на
відстані 88 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. Простір над
лінією призначено для заповнення номера МФО банку одержувача. 13. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 172 мм від лівого краю і 12 мм
від верхнього краю. Усередині прямокутника, на відстані 177 мм від
лівого краю і 15 мм від верхнього, друкується код документа
"Реєстр платіжних доручень" за ДКУД - 0410012 (висота цифр 2 мм). 14. Напис "Одержано банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. Під ним, на відстані
144 мм від лівого краю і 48 мм від верхнього відкриваються
лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються,
лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною
4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення
цифрами дати і року одержання документа банком платника,
місяць заповнюється словами. 15. Назва "Реєстр платіжних доручень" друкується напівжирними
великими літерами висотою 2.2 мм. Напис "Реєстр" починається на
відстані 96 мм від лівого краю і 56 мм від верхнього краю. Напис
"Платіжних доручень" починається на відстані 80 мм від лівого краю
і 60 мм від верхнього краю. 16. Напис "N" друкується одразу після напису "Платіжних
доручень" таким саме шрифтом. 17. Суцільна напівжирна лінія довжиною 16 мм друкується після
напису "N" - на відстані 136 мм від лівого краю і 60 мм від
верхнього. Простір над лінією призначено для зазначення номера
документа. 18. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 80 мм від лівого краю і 68 мм від
верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія
довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри
"199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота
1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року виписки
документа, місяць заповнюється словами. 19. Таблиця, що складається з чотирьох стовпчиків і семи
рядків, без бокових вертикальних контурів, утворена за допомогою: а) восьми горизонтальних ліній довжиною 178 мм кожна, які
починаються на відстані 16 мм від лівого краю і 76, 84, 92, 100,
108, 116, 124 та 132 мм від верхнього краю, відповідно; б) трьох вертикальних ліній довжиною 56 мм кожна, які
починаються на відстані 76, 108 та 164 мм від лівого краю,
відповідно, і 76 мм від верхнього краю. 20. Написи "N платіжного доручення" друкуються маленькими
літерами висотою 1.5 мм, починаються на відстані 28 та 120 мм від
лівого краю, відповідно, і 80 мм від верхнього краю. 21. Написи "Сума" друкуються літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починаються на відстані 88 та 176 мм від
лівого краю і 80 мм від верхнього. Елементи документа (зворотній бік): 22. Таблиця, що складається з чотирьох стовпчиків і семи
рядків, без бокових вертикальних контурів, утворена за допомогою: а) восьми горизонтальних ліній довжиною 178 мм кожна, які
починаються на відстані 16 мм від лівого краю і 12, 20, 28, 36,
44, 52, 60 та 68 мм від верхнього краю, відповідно; б) трьох вертикальних ліній довжиною 56 мм кожна, які
починаються на відстані 76, 108 та 164 мм від лівого краю,
відповідно, і 12 мм від верхнього краю. 23. Написи "N платіжного доручення" друкуються маленькими
літерами висотою 1.5 мм, починаються на відстані 28 та 120 мм від
лівого краю, відповідно, і 16 мм від верхнього краю. 24. Написи "Сума" друкуються літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починаються на відстані 88 та 176 мм від
лівого краю і 16 мм від верхнього. 25. Прямокутник довжиною 16 мм і шириною 12 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 104 мм
від верхнього. Всередині прямокутника, на відстані 20 мм від
лівого краю і 111 мм від верхнього, починається напис "М.П.", який
друкується великими літерами висотою 2 мм. Прямокутник призначено
для проставлення на ньому печатки одержувача. 26. Напис "Підписи одержувача" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 36 мм
від лівого краю і 112 мм від верхнього. Простір праворуч від
напису призначено для здійснення підписів керівника і головного
бухгалтера. 27. Напис "Проведено банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 96 мм від верхнього. Під ним, на відстані
144 мм від лівого краю і 108 мм від верхнього відкриваються
лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються,
лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною
4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення
цифрами дати і року проведення банком документа, місяць
заповнюється словами. 28. Напис "підпис банку" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 156 мм від лівого краю і
116 мм від верхнього.
172. Технічні норми обов'язкових елементів документа
"Меморіальний ордер".
Документ "Меморіальний ордер" у паперовій формі повинен мати
такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 148 мм. Елементи документа: 1. Назва "Меморіальний ордер" друкується напівжирними
великими літерами висотою 2.2 мм, починається на відстані 40 мм
від лівого краю і 20 мм від верхнього краю. 2. Напис "N" друкується одразу після назви "Меморіальний
ордер" таким саме шрифтом. 3. Суцільна напівжирна лінія довжиною 16 мм починається після
напису "N" - на відстані 96 мм від лівого краю і 20 мм від
верхнього. Простір над лінією призначено для заповнення номера
документа. 4. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 172 мм від лівого краю і 16 мм
від верхнього краю. Усередині прямокутника, на відстані 177 мм від
лівого краю і 19 мм від верхнього, друкується код документа
"Меморіальний ордер" за ДКУД - 0410009 (висота цифр 2 мм). 5. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 40 мм від лівого краю і 32 мм від
верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія
довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри
"199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота
1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року виписки
документа, місяць заповнюється словами. 6. Напис "Платник" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 44 мм від верхнього. 7. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 52 мм від верхнього. 8. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 56 мм від
верхнього. 9. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
32 мм від лівого краю і 48 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
платника з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 10. Напис "Банк платника" друкується літерами висотою 1.5 мм,
з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 60 мм від верхнього. 11. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 68 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується платник. 12. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 66 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує платника. 13. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 58 мм від
верхнього. 14. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
96 мм від лівого краю і 60 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 15. Напис "Одержувач" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 76 мм від верхнього. 16. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), на відстані 16 мм від лівого краю і 84 мм
від верхнього. 17. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 88 мм від
верхнього. 18. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
32 мм від лівого краю і 80 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
одержувача з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 19. Напис "Банк одержувача" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 92 мм від верхнього. 20. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 100 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується одержувач. 21. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 98 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує одержувача. 22. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 90 мм від
верхнього. 23. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
96 мм від лівого краю і 92 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 24. Напис "Сума (словами)" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 104 мм від верхнього. Простір праворуч і під
написом призначено для проставлення платником суми до
перерахування. 25. Горизонтальна лінія довжиною 120 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 116 мм від верхнього. 26. Напис "Призначення платежу" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 120 мм від верхнього. Простір праворуч і під
написом призначено для зазначення документів, на підставі яких
здійснюється платіж. Для зазначення рахунків платника і одержувача та суми платежу
відводиться спеціальне місце в правій частині документа. 27. Напис "Дебет" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 58 мм від
верхнього. 28. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
140 мм від лівого краю і 60 мм від верхнього. 29. Напис "Сума" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 176 мм від лівого краю і 58 мм від
верхнього. 30. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 30 мм і
шириною 40 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
164 мм від лівого краю і 60 мм від верхнього. 31. Напис "Кредит" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 82 мм від
верхнього. 32. Два прямокутники з напівжирним контуром (один на одному)
довжиною 24 мм і шириною 8 мм кожний. Верхній лівий кут першого
розташовано на відстані 140 мм від лівого краю і 84 мм від
верхнього, верхній лівий кут другого розташовано на відстані
140 мм від лівого краю і 92 мм від верхнього. 33. Написи "рах. N" друкуються маленькими літерами висотою
1.5 мм, починаються на відстані 128 мм від лівого краю, з них
перший на відстані - 68 мм, другий - 92 мм, третій - 100 мм від
верхнього краю. 34. Напис "Проведено банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 116 мм від верхнього. Під ним, на
відстані 144 мм від лівого краю і 124 мм від верхнього
відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки
закриваються, лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм),
лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для
заповнення цифрами дати і року проведення банком документа,
місяць заповнюється словами. 35. Напис "підпис банку" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 156 мм від лівого краю і
132 мм від верхнього.
173. Технічні норми обов'язкових елементів документа "Заява
про відмову від акцепту".
Документ "Заява про відмову від акцепту" у паперовій формі
повинен мати такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 200 мм. Елементи документа: 1. Назва "Заява про відмову від акцепту" друкується
напівжирними великими літерами висотою 2.2 мм, починається на
відстані 24 мм від лівого краю і 12 мм від верхнього краю. 2. Напис "N" друкується одразу після назви "Заява про відмову
від акцепту" таким саме шрифтом. 3. Суцільна напівжирна лінія довжиною 16 мм починається після
напису "N" - на відстані 104 мм від лівого краю і 12 мм від
верхнього. Простір над лінією призначено для заповнення номера
документа. 4. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 172 мм від лівого краю і 8 мм
від верхнього краю. Усередині прямокутника, на відстані 177 мм від
лівого краю і 11 мм від верхнього, друкується код документа "Заява
про відмову від акцепту" за ДКУД - 0410010 (висота цифр 2 мм). 5. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 24 мм від лівого краю і 20 мм від
верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія
довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри
"199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота
1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року виписки
документа, місяць заповнюється словами. 6. Напис "Одержано банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 20 мм від верхнього. Під ним, на відстані
144 мм від лівого краю і 28 мм від верхнього відкриваються
лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються,
лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною
4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення
цифрами дати і року одержання документа банком одержувача,
місяць заповнюється словами. 7. Напис "Платник" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 34 мм від верхнього. 8. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 40 мм від верхнього. 9. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 44 мм від
верхнього. 10. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
32 мм від лівого краю і 36 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
платника з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 11. Напис "Банк платника" друкується літерами висотою 1.5 мм,
з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 48 мм від верхнього. 12. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 56 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується платник. 13. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 54 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує платника. 14. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 46 мм від
верхнього. 15. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
96 мм від лівого краю і 48 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 16. Напис "Одержувач" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 62 мм від верхнього. 17. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), на відстані 16 мм від лівого краю і 68 мм
від верхнього. 18. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 72 мм від
верхнього. 19. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
32 мм від лівого краю і 64 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
одержувача з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 20. Напис "Банк одержувача" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 76 мм від верхнього. 21. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 84 мм від верхнього. Простір над
нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій
обслуговується одержувач. 22. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 82 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
назви населенного пункту, в якому розташована установа банку, що
обслуговує одержувача. 23. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 74 мм від
верхнього. 24. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
96 мм від лівого краю і 76 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести
цифр. 25. Напис "Сума (словами)" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 88 мм від верхнього. Простір праворуч і під
написом призначено для заповнення суми. Для зазначення рахунків платника і одержувача та суми платежу
відводиться спеціальне місце в правій частині документа. 26. Напис "Дебет" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 46 мм від
верхнього. 27. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
140 мм від лівого краю і 48 мм від верхнього. 28. Напис "Сума" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 176 мм від лівого краю і 46 мм від
верхнього. 29. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 30 мм і
шириною 36 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
164 мм від лівого краю і 48 мм від верхнього. 30. Напис "Кредит" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 66 мм від
верхнього. 31. Два прямокутники з напівжирним контуром (один на одному)
довжиною 24 мм і шириною 8 мм кожний, верхній лівий кут першого
розташовано на відстані 140 мм від лівого краю і 68 мм від
верхнього, верхній лівий кут другого розташовано на відстані
140 мм від лівого краю і 76 мм від верхнього. 32. Написи "рах. N" друкуються маленькими літерами висотою
1.5 мм, починаються на відстані 128 мм від лівого краю, з них
перший на відстані 56 мм, другий - 76 мм, третій - 84 мм від
верхнього краю. 33. Напис "Договір N" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 18 мм від
лівого краю і 108 мм від верхнього. Напис друкується всередині
прямокутника довжиною 56 мм і шириною 16 мм, верхній лівий кут
якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 100 мм від
верхнього. 34. Напис "Замовлення N" друкується літерами висотою 1.5 мм,
з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 18 мм від
лівого краю і 120 мм від верхнього. Під ним розташовано напис
"від", який друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм на
відстані 18 мм від лівого краю і 128 мм від верхнього. За ним
відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки
закриваються, лінія довжиною 16 мм, цифри "199" (висота 2 мм),
лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для
заповнення цифрами дати і року, місяць заповнюється літерами. Ці написи друкуються всередині прямокутника довжиною 56 мм і
шириною 32 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
16 мм від лівого краю і 116 мм від верхнього. 35. Простір всередині прямокутників, зазначених в пунктах 29
і 30, призначено для заповнення реквізитів документів, на підставі
яких у платника виникла заборгованість перед одержувачем. 36. Напис "Платіжна вимога N" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 74 мм
від лівого краю і 108 мм від верхнього. Праворуч друкується напис
"від" маленькими літерами висотою 1.5 мм, який починається на
відстані 132 мм від лівого краю і 108 мм від верхнього. За ним
відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки
закриваються, лінія довжиною 16 мм, цифри "199" (висота 2 мм),
лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для
заповнення цифрами дати і року виписки платіжної вимоги, місяць
заповнюється словами. Ці написи друкуються всередині прямокутника довжиною 122 мм і
шириною 16 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
72 мм від лівого краю і 100 мм від верхнього. 37. Напис "на суму" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 74 мм від лівого краю і 120 мм від
верхнього. Напис друкується всередині прямокутника довжиною 122 мм
і шириною 16 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
72 мм від лівого краю і 116 мм від верхнього. Простір всередині
прямокутника призначено для заповнення суми виставленої платіжної
вимоги. 38. Напис "частково акцептовано" друкується маленькими
літерами висотою 1.5 мм, починається на відстані 74 мм від лівого
краю і 136 мм від верхнього. Напис друкується всередині
прямокутника довжиною 122 мм і шириною 16 мм, верхній лівий кут
якого розташовано на відстані 72 мм від лівого краю і 132 мм від
верхнього. Простір всередині прямокутника призначено для
заповнення суми часткового акцепту виставленої платіжної вимоги. 39. Напис "Мотиви відмови від акцепту" друкується літерами
висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на
відстані 16 мм від лівого краю і 156 мм від верхнього. Простір
праворуч і під написом призначено для заповнення причин, через які
платник відмовляється від акцепту. 40. Прямокутник довжиною 16 мм і шириною 12 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 176 мм
від верхнього. Всередині прямокутника на відстані 20 мм від лівого
краю і 183 мм від верхнього починається напис "М.П.", який
друкується великими літерами висотою 2 мм. Прямокутник призначено
для проставлення на ньому печатки. 41. Напис "Підписи клієнта" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 36 мм
від лівого краю і 184 мм від верхнього. Простір праворуч від
напису призначено для здійснення підписів керівника і головного
бухгалтера. 42. Напис "Проведено банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 172 мм від верхнього. Під ним, на
відстані 144 мм від лівого краю і 180 мм від верхнього
відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки
закриваються, лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм),
лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені
для заповнення цифрами дати і року проведення банком документа,
місяць заповнюється словами. 43. Напис "підпис банку" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 156 мм від лівого краю і
188 мм від верхнього.
174. Технічні норми обов'язкових елементів документа "Заява
на акредитив".
Документ "Заява на акредитив" у паперовій формі повинен мати
такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 297 мм. Елементи документа: 1. Назва "Заява на акредитив" надрукована напівжирними
великими літерами висотою 2.2 мм, починається на відстані 80 мм
від лівого краю і 12 мм від верхнього краю. 2. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 176 мм від лівого краю і 8 мм
від верхнього краю. Усередині прямокутника, на відстані 181 мм від
лівого краю і 11 мм від верхнього, друкується код документа "Заява
на акркдитив" за ДКУД - 0410003 (висота цифр 2 мм). 3. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 76 мм від лівого краю і 20 мм від
верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія
довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри
"199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота
1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року
заповнення документа, місяць заповнюється словами. 4. Вертикальна лінія довжиною 240 мм, починається на відстані
104 мм від лівого краю і 28 мм від верхнього і поділяє документ на
ліву і праву частини. 5. Горизонтальна лінія довжиною 186 мм, починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 28 мм від верхнього. 6. Напис "Заявник акредитива" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 12 мм
від лівого краю і 32 мм від верхнього. 7. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 12 мм від лівого
краю і 48 мм від верхнього. За ним друкується напис "ЄДРПОУ"
великими літерами висотою 2 мм. Простір праворуч від напису
призначено для заповнення ідентифікаційного коду заявника з
ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 8. Напис "Бенефіціар" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 108 мм від
лівого краю і 32 мм від верхнього. 9. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 108 мм від лівого
краю і 48 мм від верхнього. За ним друкується напис "ЄДРПОУ"
великими літерами висотою 2 мм. Простір праворуч від напису
призначено для заповнення ідентифікаційного коду бенефіціара з
ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 10. Горизонтальна лінія довжиною 186 мм, починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. 11. Напис "Банк-емітент" друкується літерами висотою 1.5 мм,
з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 12 мм від
лівого краю і 56 мм від верхнього. 12. Напис "в м." друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 12 мм від лівого краю і 72 мм від
верхнього. Простір праворуч і під написом призначено для
заповнення назви населенного пункту, в якому розташована установа
банку, що обслуговує заявника. 13. Напис "МФО N" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 60 мм від лівого краю і 72 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
номера МФО банку-емітента. 14. Напис "Банк бенефіціара" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
108 мм від лівого краю і 56 мм від верхнього. 15. Напис "в м." друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 108 мм від лівого краю і 72 мм
від верхнього. Простір праворуч і під написом призначено для
заповнення назви населенного пункту, в якому розташована установа
банку, що обслуговує бенефіціара. 16. Напис "МФО N" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 152 мм від лівого краю і 72 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення
номера МФО банку бенефіціара. 17. Горизонтальна лінія довжиною 186 мм, починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 84 мм від верхнього. 18. Напис "відкрийте нам акредитив" друкується літерами
висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 88 мм від верхнього. 19. Напис "(вид акредитива)" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 12 мм від лівого краю і
100 мм від верхнього. 20. Напис "Строк дії акредитива" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
108 мм від лівого краю і 88 мм від верхнього. Під ним, на відстані
108 мм від лівого краю і 96 мм від верхнього відкриваються лапки,
горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія
довжиною 16 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм,
напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами
дати і року, місяць заповнюється словами. 21. Горизонтальна лінія довжиною 186 мм, починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 104 мм від верхнього. 22. Напис "Сума" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 12 мм від лівого
краю і 108 мм від верхнього. 23. Напис "(цифрами і словами)" друкується маленькими
літерами висотою 1.5 мм, починається на відстані 12 мм від лівого
краю і 128 мм від верхнього. 24. Напис "Акредитив в іншому (виконуючому) банку виконати:"
друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм),
починається на відстані 108 мм від лівого краю і 108 мм від
верхнього. 25. Напис "а) за рахунок коштів платника, депонованих"
друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм, починається на
відстані 106 мм від лівого краю і 116 мм від верхнього. Напис "у виконуючому банку;" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 110 мм від лівого краю і
120 мм від верхнього. 26. Напис "б) інкасацією документів до банку-емітента;"
друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм, починається на
відстані 106 мм від лівого краю і 124 мм від верхнього. 27. Напис "в) через кореспондентський рахунок банку-емітента"
друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм, починається на
відстані 106 мм від лівого краю і 132 мм від верхнього. 28. Напис "(Зайве закреслити)" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 108
мм від лівого краю і 140 мм від верхнього. 29. Горизонтальна лінія довжиною 92 мм, починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 132 мм від верхнього. 30. Напис "Умови акредитива до виконуючого банку направити:"
друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм),
починається на відстані 12 мм від лівого краю і 136 мм від
верхнього. 31. Напис "а) спецзв'язком;" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 12 мм від лівого краю і
144 мм від верхнього. 32. Напис "б) коротким повідомленням:" друкується маленькими
літерами висотою 1.5 мм, починається на відстані 12 мм від лівого
краю і 152 мм від верхнього. 33. Напис "- електронною поштою" друкується маленькими
літерами висотою 1.5 мм, починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 156 мм від верхнього. 34. Напис "- телетайпом" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 16 мм від лівого краю і
160 мм від верхнього. 35. Напис "(Інші лінії зв'язку, вказати які. Зайве
закреслити.)" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша -
велика (2 мм), починається на відстані 12 мм від лівого краю і
168 мм від верхнього. 36. Горизонтальна лінія довжиною 94 мм, починається на
відстані 104 мм від лівого краю і 164 мм від верхнього. 37. Напис "З акцептом (чиїм), без акцепту" друкується
літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається
на відстані 108 мм від лівого краю і 168 мм від верхнього. 38. Горизонтальна лінія довжиною 186 мм, починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 180 мм від верхнього. 39. Напис "Договір N" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 12 мм від
лівого краю і 188 мм від верхнього. За ним горизонтальна лінія
довжиною 10 мм, яка починається на відстані 30 мм від лівого краю
і 188 мм від верхнього. 40. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 42 мм від лівого краю і 188 мм
від верхнього. За ним, на відстані 48 мм від лівого краю і 188 мм
від верхнього відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною
8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 16 мм, цифри "199"
(висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) -
передбачені для заповнення цифрами дати і року, місяць
заповнюється словами. 41. Напис "Назва товарів, виконаних робіт, наданих послуг"
друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм),
починається на відстані 12 мм від лівого краю і 196 мм від
верхнього. 42. Напис "(Кількість, ціна, сума)" друкується літерами
висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 212 мм від верхнього. 43. Напис "Платіж (чи акцепт) здійснити проти:" друкується
літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається
на відстані 108 мм від лівого краю і 184 мм від верхнього. 44. П'ять горизонтальних ліній довжиною 90 мм кожна, які
починаються на відстані 108 мм від лівого краю і 192, 200, 208,
216 та 224 мм, відповідно, від верхнього краю. 45. Напис "(перелік документів, які додаються до реєстру
документів" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 108 мм від лівого краю і 232 мм від
верхнього. Напис "за акредитивом)", який є продовженням
попереднього друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 108 мм від лівого краю і 236 мм від
верхнього. 46. Горизонтальна лінія довжиною 92 мм, починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 224 мм від верхнього. 47. Напис "Додаткові умови:" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 12 мм
від лівого краю і 228 мм від верхнього. 48. Горизонтальна лінія довжиною 186 мм, починається на
відстані 12 мм від лівого краю і 268 мм від верхнього. 49. Прямокутник довжиною 16 мм і шириною 12 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 12 мм від лівого краю і 276 мм
від верхнього. Всередині прямокутника на відстані 16 мм від лівого
краю і 283 мм від верхнього починається напис "М.П.", який
друкується великими літерами висотою 2 мм. Прямокутник призначено
для проставлення на ньому печатки одержувача. 50. Напис "Підписи заявника акредитива" друкується літерами
висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на
відстані 32 мм від лівого краю і 284 мм від верхнього. Простір
праворуч від напису призначено для здійснення підписів керівника і
головного бухгалтера заявника.
175. Технічні норми обов'язкових елементів документа "Реєстр
документів за акредитивом".
Документ "Реєстр документів за акредитивом" у паперовій формі
повинен мати такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 200 мм. Елементи документа: 1. Назва "Реєстр документів за акредитивом" надрукована
напівжирними великими літерами висотою 2.2 мм. Напис "Реєстр
документів" починається на відстані 40 мм від лівого краю і 12 мм
від верхнього краю. Напис "За акредитивом" починається на відстані
40 мм від лівого краю і 16 мм від верхнього. 2. Напис "N" друкується одразу після назви "Реєстр документів
за акредитивом" таким саме шрифтом, починається на відстані 88 мм
від лівого краю і 16 мм від верхнього. 3. Суцільна горизонтальна напівжирна лінія довжиною 16 мм
друкується після напису "N" - на відстані 96 мм від лівого краю і
16 мм від верхнього. Простір над лінією призначено для зазначення
номера документа. 4. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 172 мм від лівого краю і 8 мм
від верхнього краю. Усередині прямокутника, на відстані 177 мм від
лівого краю і 11 мм від верхнього, друкується код документа
"Реєстр документів за акредитивом" за ДКУД - 0410011 (висота цифр
2 мм). 5. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 40 мм від лівого краю і 24 мм від
верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія
довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри
"199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота
1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року
виписки документа, місяць заповнюється словами. 6. Напис "Одержано банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 36 мм від верхнього. Під ним, на
відстані 144 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього
відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки
закриваються, лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм),
лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені
для заповнення цифрами дати і року одержання документа банком,
місяць заповнюється словами. 7. Напис "Заявник акредитива" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 38 мм від верхнього. 8. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 44 мм від верхнього. 9. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 48 мм від
верхнього. 10. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
32 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
заявника з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 11. Напис "Банк-емітент" друкується літерами висотою 1.5 мм,
з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 52 мм від верхнього. 12. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм друкується на відстані
16 мм від лівого краю і 60 мм від верхнього. Простір над нею
призначено для зазначення назви установи банку-емітента. 13. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 58 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для зазначення
назви населенного пункту, в якому розташована установа
банку-емітента. 14. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 50 мм від
верхнього. 15. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
96 мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для зазначення номера МФО банку - з шести
цифр. 16. Напис "Бенефіціар" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 66 мм від верхнього. 17. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них
перша - велика (2 мм), на відстані 16 мм від лівого краю і 72 мм
від верхнього. 18. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 76 мм від
верхнього. 19. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
32 мм від лівого краю і 68 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду
бенефіціара з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр. 20. Напис "Виконуючий банк" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 80 мм від верхнього. 21. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм друкується на відстані
16 мм від лівого краю і 88 мм від верхнього. Простір над нею
призначено для зазначення назви установи виконуючого банку. 22. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм,
починається на відстані 64 мм від лівого краю і 86 мм від
верхнього. Простір праворуч від напису призначено для зазначення
назви населенного пункту, в якому розташована установа виконуючого
банку. 23. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 78 мм від
верхнього. 24. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
96 мм від лівого краю і 80 мм від верхнього. Простір усередині
прямокутника призначено для зазначення номера МФО банку - з шести
цифр. Для зазначення рахунків заявника акредитива і бенефіціара та
суми платежу відводиться спеціальне місце в правій частині
документа. 25. Напис "Дебет" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 50 мм від
верхнього. 26. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і
шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
140 мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. 27. Напис "СУМА" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 176 мм від лівого краю і 50 мм від
верхнього. 28. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 30 мм і
шириною 36 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані
164 мм від лівого краю і 52 мм від верхнього. 29. Напис "Кредит" друкується великими літерами висотою 2 мм,
починається на відстані 146 мм від лівого краю і 70 мм від
верхнього. 30. Два прямокутники з напівжирним контуром (один на одному)
довжиною 24 мм і шириною 8 мм кожний, верхній лівий кут першого
розташовано на відстані 140 мм від лівого краю і 72 мм від
верхнього, верхній лівий кут другого розташовано на відстані
140 мм від лівого краю і 80 мм від верхнього. 31. Написи "рах. N" друкуються маленькими літерами висотою
1.5 мм, починаються на відстані 128 мм від лівого краю, з них
перший на відстані 60 мм, другий - 80 мм, третій - 88 мм від
верхнього краю. 32. Напис "Сума (словами)" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм
від лівого краю і 96 мм від верхнього. 33. Горизонтальна лінія довжиною 98 мм починається на
відстані 42 мм від лівого краю і 96 мм від верхнього. 34. Дві горизонтальні лінії довжиною 124 мм кожна починаються
на відстані 16 мм від лівого краю і 104 та 112 мм, відповідно, від
верхнього. 35. Напис "Назва товару, виконаних робіт, наданих послуг"
друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм),
починається на відстані 16 мм від лівого краю і 120 мм від
верхнього. 36. Дві горизонтальні лінії: перша - довжиною 50 мм
починається на відстані 90 мм від лівого краю і 120 від верхнього,
друга - довжиною 124 мм починається на відстані 16 мм від лівого
краю і 128 мм від верхнього. 37. Напис "Договір N" друкується літерами висотою 1.5 мм, з
них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від
лівого краю і 136 мм від верхнього. За ним горизонтальна лінія
довжиною 10 мм, яка починається на відстані 34 мм від лівого краю
і 136 мм від верхнього. 38. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою
1.5 мм, починається на відстані 46 мм від лівого краю і 136 мм
від верхнього. За ним, на відстані 52 мм від лівого краю і 136 мм
від верхнього відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною
8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 16 мм, цифри "199"
(висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) -
передбачені для заповнення цифрами дати і року, місяць
заповнюється словами. 39. Напис "Перелік документів, що додаються:" друкується
літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається
на відстані 16 мм від лівого краю і 144 мм від верхнього. 40. Горизонтальна лінія довжиною 68 мм починається на
відстані 72 мм від лівого краю і 144 мм від верхнього. 41. Три горизонтальні лінії довжиною 124 мм, кожна
починаються на відстані 16 мм від лівого краю і 152, 160 та
168 мм, відповідно, від верхнього. 42. Прямокутник довжиною 16 мм і шириною 12 мм, верхній лівий
кут якого розташовано на відстані 16 мм від лівого краю і 180 мм
від верхнього. Всередині прямокутника, на відстані 20 мм від
лівого краю і 187 мм від верхнього, починається напис "М.П.", який
друкується великими літерами висотою 2 мм. Прямокутник призначено
для проставлення на ньому печатки. 43. Напис "Підписи бенефіціара" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 36 мм
від лівого краю і 188 мм від верхнього. Простір праворуч від
напису призначено для здійснення підписів керівника і головного
бухгалтера. 44. Напис "Проведено банком" друкується літерами висотою
1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані
152 мм від лівого краю і 176 мм від верхнього. Під ним, на
відстані 144 мм від лівого краю і 184 мм від верхнього
відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки
закриваються, лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм),
лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені
для заповнення цифрами дати і року проведення банком документа,
місяць заповнюється словами. 45. Напис "підпис банку" друкується маленькими літерами
висотою 1.5 мм, починається на відстані 156 мм від лівого краю і
192 мм від верхнього.
(Інструкцію доповнено Розділом XII)
Додаток N 1
Зразок
Договірна здійснення розрахунково-касового обслуговування
__________________ __________________
(місце складання) (дата)
__________________________________ в особі __________________(назва установи банку (посада керівника, _______________________________ (далі - Банк), що діє на підставі
прізвище, ім'я, по батькові) _______________________________________________ з однієї сторони,(назва установчого документа) а _______________________________________________________________
(повна назва юридичної або прізвище, ім'я, по батькові фізичної ____________________, (далі - Клієнт) в особі __________________особи) (посада керівника, ____________________________________, що діє на підставі _______
прізвище, ім'я, по батькові) (назва ______________________________________________________________, з
установчого документа або документа, що засвідчує особу) ругої сторони, уклали цей договір.
I. Предмет договору
1. Банк відкриває Клієнту ____________________ рахунок
відповідно до Інструкції N 3 "Про відкриття банками рахунків у
національній та іноземній валюті" та здійснює його
розрахунково-касове обслуговування.
II. Права та зобов'язання сторін
2. Банк має право: 2.1. Використовувати кошти Клієнта, які зберігаються на
рахунку, гарантуючи їх наявність і проведення операцій відповідно
до нормативних актів Національного банку України. 2.2. У разі оформлення Клієнтом розрахункових документів з
порушенням чинного законодавства та нормативних актів
Національного банку України мотивовано, з посиланням на підстави,
передбачені чинним законодавством України, повернути їх Клієнту. 2.3. Відмовляти Клієнту у видачі готівки на різні потреби у
разі неподання ним попередньо заявки на отримання готівки. 2.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання
коштів з рахунку Клієнта у випадках, передбачених чинним
законодавством України. 2.5. Отримувати від Клієнта плату за надані послуги.
3. Клієнт має право: 3.1. Самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з
дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком безспірного
стягнення та безакцептного списання коштів. 3.2. Отримувати готівкові кошти у межах касової заявки на
отримання готівки і за умови наявності коштів на розрахунковому
рахунку у випадках, передбачених законодавством. 3.3. Вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та
інших обумовлених цим договором послуг.
4. Банк бере на себе зобов'язання: 4.1. Належним чином виконувати умови цього договору. 4.2. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно
до Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті
України. 4.3. Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок
Клієнта. 4.4. Здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до
чинного законодавства та нормативних актів Національного банку
України. 4.5. Видавати за вимогою Клієнта виписку з рахунку з доданням
необхідних документів. 4.6. Гарантувати таємницю операцій за рахунком Клієнта. Без
згоди Клієнта довідки третім особам з питань проведення операцій
на рахунку можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним
законодавством України. 4.7. Надавати консультації Клієнту з питань застосування
банківського законодавства та порядку здійснення розрахунків. 4.8. Проводити нарахування відсотків у розмірі ____% річних
за залишками вільних коштів на рахунку Клієнта і зараховувати їх
на рахунок Клієнта ______________________________.(термін зарахування відсотків)
5. Клієнт бере на себе зобов'язання: 5.1. Виконувати вимоги діючих Інструкцій, правил, інших
нормативних актів Національного банку України з питань здійснення
розрахунково-касових операцій та надання звітності. 5.2. Дотримуватися принципів організації безготівкових
розрахунків, їх форм, стандартів документів і документообороту, що
впроваджені в господарський оборот України, та встановлених правил
Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України. 5.3. Щорічно надавати Банку заявку-розрахунок для
встановлення лімітів залишку готівки в касі. 5.4. Узгоджувати строки видачі заробітної плати з Банком і
дотримуватися їх. 5.5. Щоквартально надавати Банку за встановленою формою
касову заявку та інші звітні і прогнозні дані, необхідні для
складання прогнозів касових оборотів банку та визначення потреби
Клієнта у готівці, не пізніше ніж за ___ днів до початку кварталу,
що планується. 5.6. Не пізніше наступного дня повідомляти Банк про всі
помічені неточності або помилки у виписках з рахунку та інших
документах або про невизнання (непідтвердження) підсумкового
сальдо за рахунком. 5.7. Повідомляти Банк про зарахування на рахунок Клієнта
коштів, що йому не належать, і у 5-денний термін з дня надходження
коштів на рахунок подати Банку платіжне доручення на перерахування
коштів власнику. 5.8. Своєчасно здійснювати оплату за виконані Банком операції
і надані послуги.
III. Відповідальність сторін
6. За несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання
відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми
з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне
зарахування суми, яка належить власнику рахунку, Банк сплачує
Клієнту штраф у розмірі ____% несвоєчасно або неправильно
зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення. 7. Клієнт за неповідомлення Банку протягом 5 днів після
отримання виписки з рахунку про помилково зараховані на його
рахунок суми сплачує Банку за кожний день прострочення штраф у
розмірі ______ неправильно зарахованої на рахунок суми, що йому не
належить. 8. За неодержання Клієнтом замовленої готівки з вини Банку
або Клієнта винна сторона сплачує _____% від замовленої суми. 9. За несвоєчасну сплату послуг Банку Клієнт сплачує йому
пеню у розмірі _____% за кожний день прострочення.
IV. Форми та порядок розрахунків
10. Клієнт застосовує такі форми розрахунків: а) ___________________________________________ б) ___________________________________________ в) ___________________________________________
11. Клієнт за розрахункові послуги Банку розраховується _____________________________ в ___________________.
(форма та порядок розрахунків) (термін)
12. Оплата за касове обслуговування здійснюється відповідно
до Порядку організації розрахунково-касового обслуговування
комерційними банками клієнтів у день отримання з каси банку
готівки.
V. "Форс-мажор"
13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або
повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це
невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою
контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне
лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки,
військові дії, громадянське безладдя і таке інше (далі -
"форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від
відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою
стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо
невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона і справді могла
вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично
продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та
ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин
сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини
триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право
відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим договором,
і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування
другою стороною можливих збитків.
VI. Порядок змін та розірвання договору
14. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати
договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. 15. Сторона, що одержала зміни та доповнення чи пропозицію
про розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20
днів після отримання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди
щодо розірвання договору, а також у разі неотримання відповіді у
встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу,
заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду,
арбітражного суду (у разі, якщо стороною договору є фізична особа,
порядок внесення змін та доповнень до договору чи його розірвання
встановлюється сторонами при укладенні договору).
VII. Порядок розгляду спорів
16. Спори, що виникають протягом дії договору, вирішуються
шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в судовому
порядку.
VIII. Особливі умови
а) __________________________________________________________ б) __________________________________________________________ в) __________________________________________________________
IX. Строк дії договору
17. Договір, укладений на невизначений строк, набуває
чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється за
згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством
України.
X. Порядок закриття рахунків
18. Якщо протягом __ місяців з дня відкриття рахунку або
протягом __ місяців з дати останньої операції не здійснюються
операції, Банк має право порушити питання про закриття рахунку і
розірвання договору. 19. Клієнт має право порушити питання про закриття рахунку і
розірвання договору в разі відсутності коштів на
кореспондентському рахунку Банку. 20. Після закриття рахунку залишок на ньому має бути
перерахований ____________________________________________________(на новий рахунок в іншому банку, в бюджет, в доход ________________________________________________________________.
банку тощо)
XI. Юридичні адреси сторін
21. Юридична адреса та банківські реквізити Банку: _____________________________________________________________ 22. Юридична адреса та банківські реквізити Клієнта: _____________________________________________________________ 23. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені
та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.
Банк Клієнт
М.П. М.П.
________________________________ Крім передбачених цим договором умов, сторони у разі
укладення договору можуть встановлювати й інші умови, які не
повинні суперечити чинному законодавству України.
Додаток N 2
——————————— Платіжне доручення N ____ | 0401002 | ——————————— від "__"__________ 199_ р. Одержано банком
Платник "__"_________ 199_ р. —————————————— од | | ДЕБЕТ СУМА —————————————— код банку ——————————————————— анк платника ———————————— | | | в м. | | рах.N | | | —————————————————————————————————————— ——————————| | держувач | | —————————————— КРЕДИТ | | од | | ——————————| | —————————————— код банку рах.N | | | анк одержувача ———————————— |—————————| | в м. | | рах.N | | | —————————————————————————————————————— ——————————————————— ума літерами
—————————————————————————————————————————————————————————— ризначення платежу
Проведено банком ——————————— "__"_________199_ р. М.П. | Підписи платника Підпис банку ———————————
Додаток N 3
——————————— Меморіальний ордер N _______ | 0481008 | ——————————— від "__"_______ 199_ р.
Платник —————————————— од | | ДЕБЕТ СУМА —————————————— код банку ————————————————— анк платника ———————————— | | | в м. | | рах.N | | | ————————————————————————————————————— —————————| | держувач | | —————————————— КРЕДИТ | | од | | —————————| | —————————————— код банку рах.N | | | анк одержувача ———————————— |————————| | в м. | | рах.N | | | ————————————————————————————————————— ————————————————— ума літерами
Проведено банком ————————————————————————————————————— "__"_________199_ р. Призначення платежу Підпис банку
Додаток N 4
Перелікуказів Президента України та рішень уряду,
згідно з якими розрахунки за товарно-матеріальні
цінності і послуги можуть здійснюватися у
порядку попередньої оплати
- за хлібопродукти, воду, електро- та теплову енергію, за
користування телефоном і за поштово-телеграфні послуги, за
перевезення товарів для розрахунків із залізницями,
пароплавствами, автотранспортними підприємствами (спільна
телеграма Кабінету Міністрів і Національного банку України від
12.01.93 р. NN 18-60/98 і 22001); - за відпущений природний газ (Постанова Кабінету Міністрів
України від 04.02.93 р. N 91); - за нафтопродукти (лист Міністерства економіки України від
21.01.93 р. N 35-20/145-10, який погоджений з Кабінетом Міністрів
України); - за поставки продовольства і сільськогосподарської продукції
(Указ Президента України "Про розрахунок за поставки продовольства
сільськогосподарської продукції" від 15.10.93 р. N 458/93).
Додаток N 5
Одержувач _________________________________
Код ____________ Рахунок N ______________
Банк одержувача ___________________________
в м.________________ Код банку ____________ Одержано банком
Реєстр "__"______ 199_ р.
платіжних доручень N _______
від "__"_________ 199_ р.
—————————————————————————————————————————————————————————————————— плат.доручення | Сума |N плат.доручення | Сума ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— —————————————————————————————————————————————————————————————————
Зворотна сторона реєстру (додаток N 5)
—————————————————————————————————————————————————————————————————— плат.доручення | Сума |N плат.доручення | Сума ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— ————————————————+—————————————+—————————————————+———————————————— —————————————————————————————————————————————————————————————————
———————————— Проведено банком | "___"_________ 199_ р. М.П. | Підписи одержувача Підпис банку ———————————
Додаток N 6
——————————— Платіжна вимога-доручення N _______ | 0401040 | ——————————— від "__"_______ 199_ р. Одержано банком
Платник "__"________ 199_ р.
—————————————— од | | ДЕБЕТ СУМА —————————————— код банку —————————————————— анк платника ———————————— | | | в м. | | рах.N | | | ——————————————————————————————————————— ——————————| | держувач | | —————————————— КРЕДИТ | | од | | ——————————| | —————————————— код банку рах.N | | | анк одержувача ———————————— |—————————| | в м. | | рах.N | | | ——————————————————————————————————————— —————————————————— ризначення платежу
—————————————————————————————————————— ——————————— М.П. | Підписи одержувача ——————————— СУМА _________________________________________ ДЕБЕТ ДО ОПЛАТИ
Сума до оплати літерами ——————————————————————— рах.N | | | ———————————| | КРЕДИТ | | ———————————| | рах.N | | | |——————————| | рах.N | | | ——————————————————————— Проведено банком ——————————— "__"________ 199_ р. М.П. | Підписи платника Підпис банку ———————————
Додаток N 7
Розрахункова чекова книжкана ________ чеків
(Місце для штампа банку)
Зберігати під ключем у надійному місці
Зворотна сторона розрахункової чекової книжки (додаток N 7)
Ця книжка дійсна по __________________________ "_____________"(число літерами) (цифрами) ___________________ 199_ р.
(місяць літерами)
Вміщує чеки з N _______________ по N _______________
видана ___________________________________________________________(чекодавець) ________________________________ за особовим рахунком N _________
для розрахунків з ________________________________________________
на загальну суму ліміту _________ ________________________________(цифрами) (сума літерами) _________________________________________________________________
——————————————— | | | | |Печатка банку| банк _____" ___________ 199_ р. | | ____________ ________ Дата (місяць | | установа идачі літерами) | | місто _______________ ——————————————— _____________________ (підпис банку)
Порядок заповнення чеків із розрахункових чековихкнижок і їх використання
1. Чеки заповнюються і підписуються від руки чорнилом,
кульковою ручкою або з використанням технічних засобів. 2. Назва отримувача вписується після слів "Кому". При розрахунках за товари та послуги в рядку "Сплатіть за цим
чеком" вказується загальна назва товарів та послуг, а також номер
та дата рахунку, за оплату якого виписаний чек. 3. Чеки підписуються власником книжки або за його дорученням
уповноваженими особами, які мають право підпису. Чеки скріплюються
відбитком печатки чекодавця. 4. Будь-які виправлення і помарки в чеку не допускаються. 5. Забороняється передавання чекової книжки її власником
будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання
незаповнених бланків чеків та завірення їх відбитком печатки. 6. Розрахункові чеки використовуються тільки для
безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок
отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою. 7. Одночасно з виписуванням чека на його корінці заповнюється
назва отримувача коштів, номери документів, що оплачуються, сума і
залишок ліміту (крім тих випадків, коли за діючими правилами
розрахунків чеками ці реквізити заповнюються касиром транспортної
організації або підприємством зв'язку). 8. Головні бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки
чеками, зобов'язані періодично перевіряти: а) правильність використання чеків особою, яку уповноважено
на їх підписання; б) правильність виведення залишків ліміту на корінцях чеків,
а на звороті останнього перевіреного корінця чека має бути
здійснена відмітка за підписом головного бухгалтера (заступника
головного бухгалтера) чекодавця; в) звіряти суми на корінцях чеків із записами у виписках з
особового рахунку в банку.
Додаток N 8
Корінець розрахункового| чека | | | ерія________ N _______| | | ___"___________199_ р.| (дата видачі) | ____________________ | (кому) | ____________________ | (платити за що) | | ____________________ | NN і дати документів) | алишок ліміту | _____________________ | писано за цим чеком | _____________________ | алишок ліміту | о наступного чека | ______________________| ______________________| ума літерами | ______________________| ______________________| ______________________| ______________________| | Продовження чека. ——————————— | 0401006 | ____________________ ——————————— (чекодавець) _____________________________ Ідентифікаційний код (назва банку-емітента, МФО N) Розрахунковий чек ————————————— | | Серія _____ N _________ Д-т рах. N _________ ————————————— К-т рах. N _________ на __________________ "__"________ 199_ р. (сума цифрами) Підпис банку Кому ____________________________________________________________ (назва чекодержателя) Сплатіть за цим чеком ___________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ (за що, номери та дати документів) Сума літерами ___________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ Місце складання чека ____________________________________________ Дата "___"__________ 199_ р. Підпис чекодавця _______________ ——————— | М.П.| ——————— ————————————————————————————————————————————————————————————————— |Серійний N | |Х|Рахунок N| |Х|Сума | |Х|N МФО банку| |Х|Текст| | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Зворотна сторона чека (додаток N 8)
Місце календарного
штемпеля | |Місце для | |штемпеля —————————————————— | |—————————————— | ___________________________| || | | (підпис уповноваженої особи| п || | | ___________________________| о || | | чекодержателя, що приймає | л || | | ___________________________| е || | —————————————————— розрахунковий чек в оплату)| |—————————————— постачальника | п | постачальника | і | | д | ——————————————————————————————————————————— | ш | |Відмітки банку | | и |Відмітка |—————————————————————————————————————————| | в |власника |про причини несплати чека | | а |книжки про |—————————————————————————————————————————| | н |перевірку | | | н |правильності | | | я |використання | | | | | | | |______________ | | | |______________ | | | |______________ | | | | ——————————————————————————————————————————— | |Головний Підпис банку | |бухгалтер | |чекодавця ____
Додаток N 9
Корінець розрахункового | чека | ерія________ N _________| а_______________________| (сума цифрами) | "____"___________199_ р.| (дата видачі) | | ________________________| ідентифікаційний номер) | ________________________| (прізвище, | ________________________| ім'я, по батькові) | аспорт серії____________| ____________, виданий | ___"___________ 199_ р. | | ________________________| (сума літерами) | ________________________| ________________________| иданий установою (відді-| енням) N________________| анку____________________| Чек дійсний до | | ___"___________ 199_ р. | | ідпис банку_____________| ————————————— | | | | | М.П. | | ————————————— | ек отримав______________| (підпис чекодавця)|
Продовження чеку.
| ______________________________ Розрахунковий чек (назва банку-емітента, МФО N) Серія ________ N __________ Д-т рах. N __________ К-т рах. N __________ Ідентифікаційний номер на ______________ "___"_______ 199_ р. ————————————————— (сума цифрами) | | Підпис банку ————————————————— _________________________________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові) Паспорт серії ___ N ____, _____________________ "___"____ 199_ р. (ким та коли виданий) Чек на __________________________________________________________ (сума літерами) _________________________________________________________________ Виданий установою (відділенням) N ___ банку _____________________ (назва банку, його _________________________________________________________________ місцезнаходження) Чек дійсний до "___"______________ 199_ р. Підпис банку ___________________ Підпис чекодавця _______________ ————————————— | М.П. | ————————————— Дата складання "___"_____________ 199_ р. ————————————————————————————————————————————————————————————————— |Серійний N | |Х|Рахунок N | |Х|Сума| |Х|N МФО банку| |Х|Текст| | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Зворотна сторона чека (додаток N 9)
———————————————————————————————————————————————————————————————| Відмітка установи | Розрахунковий чек || банку, підприємства|діє на всій території України незалежно|| торгівлі або послуг|від місця його видачі для розрахунків за|| про прийняття чека |товари або послуги; || до оплати. |обмін чека на готівку підприємством|| |торгівлі або послуг не здійснюється; || |невикористаний чек його власник може|| |повернути до банку, який його видав, для|| |зарахування суми на свій рахунок або|| |обміняти чек на готівку. || п | || о | || л | || е | ЧЕК ДІЙСНИЙ ТРИ МІСЯЦІ. || ——————————————————————————————————————————————————————————————| п | і Зберігайте чек окремо від паспорта! | д | ш | и Заповнюється при виплаті готівки | в | а ума чека ___________________________________________________ | н (літерами) | н | я тримав ___________________________ "____"____________ 199_ р. | (підпис) (дата) | | ред'явлений паспорт серії ___________________ N _____________ | | им та коли виданий __________________________________________ | | онтролер (оператор) ____________________ Касир ______________ |
Продовження чека.
п | | | | | | Сума чека: | | а) перерахована у безготівковій | формі з рахунку фізичної особи | N ____________________________ | ______________________________ | (сума літерами) | ______________________________ | ______________________________ | ______________________________ | ______________________________ | б) внесена готівкою | ______________________________ | (сума літерами) | ______________________________ | ______________________________ | ______________________________ | ______________________________ | | | | | | | | | |
Додаток N 10
_______________________________
(назва установи банку-емітента)
Заява N _____від "__"_________ 199_ р.
Назва підприємства чекодавця _____________________________________ _________________________________________________________________
Просимо видати з нашого рахунку N ________________________________
1. Грошових чекових книжок _____________ шт. по ________ сторінок.(кількість літерами) (кількість) . Розрахункових чекових книжок _________ шт. по ________ сторінок
з депонуванням ліміту з __________ рахунку (вказати номер рахунку)
для розрахунків __________________________________________________(для яких розрахунків або назва постачальника)
Ліміт встановлений у сумі ________________________________________(цифрами) еки зобов'язуємось зберігати під ключем, у безпечному від пожежі
і крадіжки приміщенні.
Чекові книжки довіряємо отримати нашому працівнику ______________,
підпис якого _______________ засвідчуємо.
Печатка та підписи клієнта.
Касі: вказану в заяві кількість чекових книжок видати.
Керівник установи банку _______________
Головний бухгалтер ____________________
Грошові чекові книжки з бланками за NN ___________________________(від - до) озрахункові чекові книжки з бланками за NN ______________________
(від - до) идав касир _____________ Отримав _______________
З порядком заповнення та використання чекової книжки ознайомлений.
Підпис клієнта ____________
Продовження заяви.
| Форма N 896 Талон у касу "___"__________ 199_ р. Рахунок N ______________ Для оформлення отримано чекових книжок: 1. Грошових ________ шт. з N _________________ до N _________________ 2. Розрахун.________ шт. з N _________________ до N _________________ Бухгалтер (операційний працівник) ____________ Чекові книжки з перера- хуванням кількості чеків від бухгалтера прийняв Касир _________________
Додаток N 11
_______________________________
(назва установи банку-емітента)
Заявана отримання чекової книжки
N ______ від "___"_________ 199_ р.
Я, ______________________________________________________________,(прізвище, ім'я, по батькові) аспорт серії ______ N ________, виданий "___"____________ 199_ р.
(літерами) _________________________________________________________________
(ким) дентифікаційний номер____________________________________________
прошу видати за рахунок коштів на моєму рахунку N ________________
розрахункову чекову книжку (розрахунковий чек) з ______ сторінками(кількість) а суму __________________________________________________________
(літерами) _________________________________________________________________
Підпис клієнта _______________________
Керівник установи банку ____________
Головний бухгалтер _________________
Чекова книжка (розрахунковий чек) з бланками за NN _______________(від - до)
Видав касир ____________________ Отримав _______________________
З порядком заповнення та використання чекової книжки ознайомлений
Підпис клієнта ___________Продовження заяви.
| | Талон у касу | |_______________________________ |(прізвище, ім'я, по батькові) |паспорт серії _______ N ______, |виданий "___"___________ 199_ р. | (літерами) |________________________________ | (ким) |________________________________ | (ідентифікаційний номер) | |Рахунок N ______________________ | | | | | Для оформлення отримано | чекову книжку | з N __________________ | до N __________________ | |"____"______________ 19___ р. | (літерами) | | Бухгалтер (операційний | працівник) ____________ | | Чекову книжку з перерахуванням | кількості чеків від бухгалтера | прийняв | | Касир ________________
Додаток N 12
Реєстраційна картка виданихрозрахункових чекових книжок
Особовий рахунок N ___ ————————————————————————————————————————————————————————————————— Дата | NN чеків |Для яких розрахунків вида-| Строк|При- идачі|———————————————————|на книжка або назва поста-| дії |мітка нижки|початковий|останній|чальника |книжки| —————+——————————+————————+——————————————————————————+——————+————— —————+——————————+————————+——————————————————————————+——————+————— —————+——————————+————————+——————————————————————————+——————+————— —————+——————————+————————+——————————————————————————+——————+————— —————+——————————+————————+——————————————————————————+——————+————— —————+——————————+————————+——————————————————————————+——————+————— —————+——————————+————————+——————————————————————————+——————+————— —————+——————————+————————+——————————————————————————+——————+————— —————————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 13
Реєстраційна картка виданихрозрахункових чеків
———————————————————————————————————————————————————————————————— Номер | Дата |Номер|Для яких розрахунків виданий|Строк| ахунку|видачі|чека |чек або назва постачальника | дії |Примітка | чека | | | | ——————+——————+—————+————————————————————————————+—————+———————— ——————+——————+—————+————————————————————————————+—————+———————— ——————+——————+—————+————————————————————————————+—————+———————— ——————+——————+—————+————————————————————————————+—————+———————— ——————+——————+—————+————————————————————————————+—————+———————— ——————+——————+—————+————————————————————————————+—————+———————— ——————+——————+—————+————————————————————————————+—————+———————— ——————+——————+—————+————————————————————————————+—————+———————— ———————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 14
_______________________________
(назва установи банку-емітента)
Заявана перерахування коштів N _____
від "__"__________ 199_ р.
Я,__________________________________________________________,(прізвище, ім'я, по батькові)
паспорт серії ______ N ________, виданий "___"____________ 199_ р.(літерами) _________________________________________________________________
(ким)
прошу перерахувати з мого рахунку N ______________________________
__________________________________________________________________(сума цифрами та літерами)
для депонування на рахунку за чековою книжкою N __________
- для отримання чекової книжки(розрахункового чека) - для поповнення коштів на рахунку за чековою книжкою(потрібне підкреслити)
Підпис клієнта ___________
Заяву прийняв __________________________
Додаток N 15
Підприємство (організація) ______________________________ _________________________________________________________
Відомістьпро прийняті до оплати розрахункові чеки
за "__"___________ 199_ р.
———————————————————————————————————————————————————————————————— N | Прізвище, |Серія та|Назва документа, що| Ким видано | п/п| ім'я, | номер | засвідчує особу | документ і | | по батькові | чека |власника чека, його| дата його | |власника чека | | серія та номер | видачі | ———+——————————————+————————+———————————————————+——————————————| ———+——————————————+————————+———————————————————+——————————————| ———+——————————————+————————+———————————————————+——————————————| ———————————————————————————————————————————————————————————————
Усього прийнято за день ___________________ розрахункових чеків
Склав ________________(підпис)
Додаток N 16
——————————— Реєстр чеків N ____ | 0401007 | ——————————— від "__"__________ 199_ р. Одержано банком
"__"_______ 199_ р.
Суму чеків спишіть з рахунків ДЕБЕТ Сума реєстру
чекодавців ———————————————————— | | | код банку | | | анк-емітент ————————————різні | | | в м. | |рах.N | | | ————————————————————————————————————————————————————| | держувач | | —————————————— | | од | | код банку КРЕДИТ| | —————————————— ———————————— ———————| | анк одержувача в м. | |рах.N | | | ———————————————————————————+——————————+—————————————+———————————— N чеків |Дебет NN рахунків| Код | Сума | | чекодавців |чекодавців| | —————————+—————————————————+——————————+—————————————| | | | | | | | | | | | | | | | |
________________________________________________ —————————— Проведено банком | "__"________ 199_ р. М. П. |Підписи чекодержателя Підпис банку ——————————
Зворотна сторона додатку N 16
—————————————————————————————————————————————————————————————————— NN чеків | Дебет NN рахунків | Код | Сума | | чекодавців |чекодавців| | —————————————+——————————————————————+——————————+————————————————— | | | | | | | | | | | | ________________________________________________________________ —————————— М. П. |Підписи чекодержателя ——————————
Додаток N 17
_______________________________
(назва установи банку-емітента)
Заявана перерахування коштів N ________
від "___"___________ 199_ р.
Я ,_________________________________________________________,(прізвище, ім'я, по батькові)
паспорт серії _____ N _________, виданий "___"____________ 199_ р.(літерами) _________________________________________________________________
(ким)
прошу перерахувати з рахунку за чековою книжкою N ________________
невикористаний залишок коштів у сумі _____________________________(цифрами) _________________________________________________________________
(літерами)
____________________________________ на мій рахунок N ____________
Підпис клієнта ___________
Заяву прийняв __________________________
Додаток N 18
Назва банку___________________ МФО N ______ ___________________________________________(район, місто)
від _______________________________________
(назва підприємства або прізвище,
ім'я, по батькові фізичної особи)
Адреса ____________________________________
(юридична адреса, постійне місце ___________________________________________
про втрату чекової книжки
(розрахункового чека)
Повідомляємо(ю), що нами (мною) "___"______________ 199__ р.(дата втрати) трачено чекову книжку(розрахунковий чек) ________________________
(серія і номери чеків) _________________________________________, видані установою банку
_______________________, МФО N _________ "___"___________ 199__ р.(дата видачі) а суму __________________________________________________________
(цифрами та літерами)
Одночасно з чековою книжкою (розрахунковим чеком) загублено
такі документи, що засвідчують мою особу _________________________ _________________________________________________________________
(перелічити документи, якщо документи не загублено, вказати:"документи не загублено")
Про рішення, яке буде прийнято за цією заявою, просимо(шу)
нас (мене) повідомити за адресою: ________________________________ _________________________________________________________________
"___"____________ 199_ р.
М.П. _____________________________________________________(підпис власника чекової книжки/розрахункового чека)
Невикористану суму чекової книжки (розрахункового чека)
зарахувати на рахунок N _______________________ у відділенні банку ___________________________________________, МФО N ___________.
Керівник банку (Підпис)
Головний бухгалтер (Підпис)
Додаток N 19
Заява на акредитив ——————————— | 0401005 | від "__"_________ 199_ р. ——————————— Одержано банком"__"______199_ р.
——————————————————————————————————————————————————————————— Заявник акредитива | Бенефіціар | Код | Код —————————————————————————————+————————————————————————————— Банк-емітент | Банк бенефіціара | в м. МФО N | в м. МФО N —————————————————————————————+————————————————————————————— Відкрийте нам акредитив | Строк дії акредитива | (вид акредитива) | "___"___________199_ р. —————————————————————————————+————————————————————————————— Сума | Акредитив у іншому (викону- | ючому) банку виконати: | а) за рахунок коштів плат- (цифрами і літерами) | ника, депонованих у вико- —————————————————————————————| нуючому банку; Умови акредитива до виконую- | б) інкасацією документів до чого банку направити: | банку-емітента; а) спецзв'язком; | в) через кореспондентський б) коротким повідомленням: | рахунок банку-емітента. - електронною поштою; | - телетайпом; | (Зайве закреслити). __________________________ |————————————————————————————— (Інші лінії зв'язку, вка-| з акцептом (чиїм), без ак- зати які. Зайве закреслити)| цепту —————————————————————————————+————————————————————————————— Договір N__ від"__"___199_ р.| Платіж (чи акцепт) здійснити Назва товарів, виконаних ро- | проти: біт, наданих послуг. | ____________________________ | (перелік документів, які | ____________________________ (кількість, ціна, сума) | додаються до реєстру доку- —————————————————————————————| ____________________________ Додаткові умови: | ментів за акредитивом) | ____________________________ | ——————————————————————————————————————————————————————————— ————————— | М.П. | Підписи заявника ————————— акредитива
Додаток N 20
Реєстр документівза акредитивом N ___ Одержано банком
від "__"_________ 199_ р. "__"_______ 199_ р.
Заявник акредитива —————————————— од | | ДЕБЕТ СУМА —————————————— код банку ———————————————— анк-емітент ———————————— | | | в м. | | рах.N | | | ————————————————————————————————————————— ————————| | енефіціар КРЕДИТ | | —————————————— ————————| | од | | код банку рах.N | | | —————————————— ———————————— |———————| | иконуючий банк в м. | | рах.N | | | ————————————————————————————————————————— ———————————————— ума літерами ______________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________
Назва товару, виконаних робіт, наданих послуг ___________________________________________________
Договір N ______ "__"__________ 199_ р.
Перелік документів, що додаються ___________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________
———————————— Проведено банком | "___"_________ 199_ р. М.П. | Підписи бенефіціара Підпис банку ———————————
Додаток N 21
Простий вексель N ——————————————————————— Я __________________________ к
валюта платежу сума цифрами __________________________ __________________ амісце складання Дата складання в
а
л
"___"______ 19__ р. ми заплатимо проти цього векселя ___________ і
строк платежу назва того, ст _______________________________________________________________
чи його наказу кому або за наказом кого платіж повинен бути з _______________________________________________________________ аздійснений _______________________________________________________________
валюта сума прописом
————————————————————————————————— Підлягає сплаті в _____________| ———————————————————————————————| місце платежу | ———————————————————————————————| назва банківської | ———————————————————————————————| Назва, підпис і точна адреса установи | векселедавця ————————————————————————————————
Додаток N 22
Переказний вексель N ——————————————————————— _______________________________
К валюта платежу сума цифрами
Ц ______________________________ _____________________ Я
Е Місце складання Дата складання к
П
Т "____"__________19__ р. заплатіть проти цього векселя _______ а
О строк платежу назва того, в
В чи його наказу а
А _____________________________________________________________ л
Н кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений і
О с _____________________________________________________________ т
валюта сума прописомз
Платник _________________________ а(трасат) назва
і _________________________________
д точна адреса
п ————————————————————————————————— |Підлягає сплаті в______________| | | |———————————————————————————————| | місце платежу | | | |———————————————————————————————| | назва банківської | | | |———————————————————————————————| Назва, підпис і точна адреса | установи | векселедавця —————————————————————————————————
Додаток N 23
Функціональні та технологічні принципи роботи банкуз АРМ "Заборгованість"
АРМ "Заборгованість" - це спеціальне програмне забезпечення,
розроблене в управлінні комп'ютерних технологій департаменту
інформатизації НБУ, яке призначено для автоматизації процесу
обміну інформацією між банківськими установами у ході проведення
взаємозаліку заборгованості. АРМ "Заборгованість" поставляється в усі банківські установи
України, які мають МФО і електронну адресу в мережі електронної
пошти НБУ. Слід звернути увагу, що, на відміну від системи електронних
платежів (СЕП), АРМ поставляється в банки, що є філіями 2 і 3
моделі консолідованого коррахунку в СЕП. АРМ "Заборгованість" виконує такі функції: 1) Підготовка електронних платіжних вимог клієнтів про
заборгованість, контроль їх та відправка до банків дебіторів. 2) Приймання в банках дебіторів електронних платіжних вимог
про заборгованість. 3) Підготовка в банках дебітора електронних платіжних
повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної
вимоги та відправка їх до банку кредитора. 4) Приймання банком кредитора електронних платіжних
повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної
вимоги. 5) Друкування реєстрів: - електронних платіжних вимог; - електронних платіжних повідомлень про часткову або повну
відмову від акцепту платіжної вимоги. 6) Квитовка (контроль за нормальною відправкою та прийманням)
файлів повідомлень та інші сервісні функції. Підготовка електронних платіжних повідомлень клієнтів про
заборгованість може виконуватись: - за допомогою діалогових засобів вводу АРМ "Заборгованість"; - засобами ОДБ комерційного банку з формуванням файлу
платіжних повідомлень типу ^ і наступним проведенням його через
АРМ "Заборгованість". Слід звернути особливу увагу на те, що АРМ "Заборгованість"
працює незалежно від системи електронних платежів. Файли, що
підготовані ОДБ для АРМ "Заборгованість", мають бути оформлені за
стандартами дебетових інформаційних документів СЕП, але не повинні
проводитись через АРМ-3 СЕП.
Додаток N 24
Журналреєстрації платіжних вимог _______________________________________________
(назва установи банку)
———————————————————————————————————————————————————————————— |N балансового | Назва | Дата,N | Сума /п | рахунку | кредитора |платіжної | платіжної | кредитора | | вимоги | вимоги |(рахунок дру- | | | |гого порядку) | | | ———+——————————————+——————————————+——————————+—————————————— 1 | 2 | 3 | 4 | 5 ———————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 25
—————————————————————————————————————————————————————————————————— РЕЄСТР ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ВИМОГ Дата XX/XX | відправлених клієнтом: 999999999 ......КЛІЄНТ БАНКУ КРЕДИТОРА| банку 999999 ......... НАЗВА БАНКУ КРЕДИТОРА ...................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Банк дебітора: МФО 99999999 ......НАЗВА БАНКУ ДЕБІТОРА.... | ————————————————————————————————————————————————————————————————| 001 : N документа Вид: ... Сума: ...................| Кредитор : клієнт 999999999 ........клієнт банку кредитора...| Дебітор : клієнт 999999999 ........клієнт банку дебітора....| Дати : Документа XX/XX Надходження в банк кредитора: XX/XX| Призначення: ............. призначення платежу .................| платежу : ...................................................| : ...................................................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Усього : документів: 999999 Сума: ...................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Усього : відправлено документів : 999999| : загальною сумою : 9999999999999999| ————————————————————————————————————————————————————————————————| М.П. Підпис | —————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— РЕЄСТР ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ВИМОГ Дата XX/XX | отриманих клієнтом: 999999999 ......КЛІЄНТ БАНКУ ДЕБІТОРА.......| банку 999999 ......... НАЗВА БАНКУ ДЕБІТОРА....................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Банк кредитора: МФО 99999999 ......НАЗВА БАНКУ КРЕДИТОРА...| ————————————————————————————————————————————————————————————————| 001 : N документа Вид: ... Сума: ...................| Кредитор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку кредитора....| Дебітор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку дебітора ....| Дати : Документа XX/XX Надходження в банк кредитора: XX/XX| Призначення: ............. призначення платежу .................| платежу : ...................................................| : ...................................................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Усього : документів: 999999 Сума: ...................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Усього : прийнято документів : 999999| : загальною сумою : 9999999999999999| ————————————————————————————————————————————————————————————————| М.П. Підпис | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 26
——————————— Заява про відмову від акцепту N ___ | 0401004 | ——————————— від "__"______________ 199_ р.Одержано банком
"__"________199_ р.
Платник —————————————— од | | ДЕБЕТ СУМА —————————————— код банку —————————————————— анк платника ———————————— | | | в м. | | рах.N | | | ——————————————————————————————————————— ————————| | держувач | | —————————————— КРЕДИТ | | од | | ————————| | —————————————— код банку рах.N | | | анк одержувача ———————————— |———————| | в м. | | рах.N | | | ——————————————————————————————————————— —————————————————— ума літерами
————————————————————————————————————————————————————————————— Договір N |Платіжна вимога N від"__"____199_ р.| —————————————————————+—————————————————————————————————————| Замовлення N |на суму | від"__"_______199_ р.|—————————————————————————————————————| |частково акцептовано | ———————————————————————————————————————————————————————————— отиви відмови від акцепту
Проведено банком ———————— "___"________199_ р. М.П. | Підписи клієнта Підпис банку ————————
Додаток N 27
—————————————————————————————————————————————————————————————————— РЕЄСТР ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ Дата XX/XX| ПРО ЧАСТКОВУ АБО ПОВНУ ВІДМОВУ ВІД АКЦЕПТУ ПЛАТІЖНОЇ ВИМОГИ | відправлених клієнтом: 999999999 ......КЛІЄНТ БАНКУ ДЕБІТОРА.| банку 999999 ......... НАЗВА БАНКУ ДЕБІТОРА...................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Банк кредитора: МФО 99999999 ......НАЗВА БАНКУ КРЕДИТОРА.....| ————————————————————————————————————————————————————————————————| 001 : N документа Вид: ... Сума згоди:...............| Кредитор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку кредитора.....| Дебітор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку дебітора .....| Дати : Документа XX/XX Надходження в банк кредитора: XX/XX| Причина : ............. причина відмови ......................| відмови : ....................................................| : ....................................................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Усього : документів: 999999 Сума згоди:...............| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Усього : відправлено документів : 999999| : загальною сумою згоди : 9999999999999999| ————————————————————————————————————————————————————————————————| М.П. Підпис | —————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— РЕЄСТР ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ Дата XX/XX| ПРО ЧАСТКОВУ АБО ПОВНУ ВІДМОВУ ВІД АКЦЕПТУ ПЛАТІЖНОЇ ВИМОГИ | отриманих клієнтом: 999999999 ......КЛІЄНТ БАНКУ КРЕДИТОРА......| банка 999999 ......... НАЗВА БАНКУ КРЕДИТОРА.................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Банк дебітора: МФО 99999999 ......НАЗВА БАНКУ ДЕБІТОРА..........| ————————————————————————————————————————————————————————————————| 001 : N документа Вид: ... Сума згоди:...............| Кредитор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку кредитора.....| Дебітор : клієнт 999999999 ....... клієнт банку дебітора .....| Дати : Документа XX/XX Надходження в банк кредитора: XX/XX| Причина : ............. причина відмови ......................| відмови : ....................................................| : ....................................................| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Усього : документів: 999999 Сума згоди:...............| ————————————————————————————————————————————————————————————————| Усього : прийнято документів : 999999| : загальною сумою згоди : 9999999999999999| ————————————————————————————————————————————————————————————————| М.П. Підпис | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 28
Платіжна вимога N ___ ——————————— | 0401001 | від "__" _________ 199_ р. ——————————— Одержано банком
Платник "__"________199_ р. —————————————— од | | ДЕБЕТ СУМА —————————————— код банку ———————————————— анк платника ———————————— | | | в м. | | рах.N | | | ————————————————————————————————————————— ———————| | держувач | | —————————————— КРЕДИТ| | од | | ———————| | —————————————— код банку рах.N | | | анк одержувача ———————————— |——————| | в м. | | рах.N | | | ————————————————————————————————————————— ———————————————— ума літерами
___________________________________________
Призначення платежу
Проведено банком ——————————— "__"__________199_ р. | Підписи одержувача Підпис банку М.П. | ———————————
Додаток N 29
Одержувач _________________________________
Код ____________ Рахунок N ________________
Банк одержувача ___________________________
в м.__________________ Код банку __________ Одержано банком
"__"_______ 199_ р.Реєстр
платіжних вимог N _____
від "__"_________ 199_ р.
————————————————————————————————————————————————————————————— плат. вимоги | Сума |N плат. вимоги | Сума ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ————————————————————————————————————————————————————————————
Зворотна сторона реєстру (додаток N 29)
————————————————————————————————————————————————————————————— плат. вимоги | Сума |N плат. вимоги | Сума ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ——————————————+—————————————+———————————————+——————————————— ————————————————————————————————————————————————————————————
———————————— Проведено банком | "___"________199_ р. М.П. | Підписи одержувача Підпис банку ———————————
Додаток N 30
——————————— Інкасове доручення N ___ | 0401010 | (розпорядження) ——————————— Одержано банкомвід "__"_________199_ р. "___"__________199_ р.
ДЕБЕТ СУМА латник ——————————————————————— —————————————— | | | од | | | | | —————————————— код банку | | | анк платника ——————————— | | | в м. | |рах.N | | | ———————————————————————————————————————————————————| | держувач КРЕДИТ| | —————————————— —————————+————————————| од | | | | | —————————————— код банку | | | анк одержувача ——————————— | | | в м. | |рах.N | | | ———————————————————————————————————————————————————+————————————| ума літерами | | ———————————————————————————————————————————————————+————————————| Призначення платежу | Сума | | ———————————————————————————————————————+———————————+————————————| | |Вид оп. | | | |Приз.пл.| | | |————————+———| | |Строк пл| | | |Черг.пл.| | ———————————————————————————————————————+———————————+————————+———| | |N банку | | ————————————————————————————————————————————————————————————————— ————————— Проведено банком | "___"________ 199_ р. М.П. | Підписи одержувача Підпис банку —————————
