З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про оподаткування доходів підприємств і організацій
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 23, ст. 333 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2147-XII ( 2147-12 ) від 21.02.92, ВВР, 1992, N 23, ст.334 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2554-XII ( 2554-12 ) від 07.07.92, ВВР, 1992, N 39, ст.574 )
( Закон діяв з 01.01.92 до 31.12.92 згідно з Постановою ВР
N 2147-XII ( 2147-12 ) від 21.02.92, ВВР, 1992, N 23, ст.334 )
( Дію Закону відновлено з 01.04.93 згідно із Законом
N 3091-XII ( 3091-12 ) від 09.04.93, ВВР, 1993, N 20, ст.212 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3355-XII ( 3355-12 ) від 01.07.93, ВВР, 1993, N 34, ст.356
N 3898-XII ( 3898-12 ) від 01.02.94, ВВР, 1994, N 20, ст.120 -Закон діє в 1994 році )
Р о з д і л I
ПОДАТОК НА ДОХОДИ
ПОДАТОК НА ДОХОДИ
Стаття 1. Платники податку
1. Платниками податку на доходи є: а) господарюючі суб'єкти, які є юридичними особами (крім
Національного банку України, за винятком його госпрозрахункових
підрозділів), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, їх
філіали, відділення та інші відособлені підрозділи, що мають
окремий баланс і рахунок у банку, міжнародні неурядові організації
і міжнародні об'єднання, що здійснюють господарську,
підприємницьку та іншу комерційну діяльність на території України; б) розташовані на території України філіали, відділення та
інші відособлені підрозділи підприємств, що знаходяться за межами
України, які для цілей оподаткування ведуть окремий баланс і
відкривають рахунок у банку; в) організації, що не перебувають на господарському
розрахунку, але одержують доходи від господарської (комерційної)
діяльності та від надання платних послуг. Платники податку на доходи, вказані в цьому пункті, надалі
іменуються "підприємства". ( Пункт 2 статті 1 виключено на підставі Закону N 3355-12 від
01.07.93 ) 3. По підприємствах, що належать до основної діяльності
залізниць, цивільної авіації та зв'язку, розрахунки з бюджетом
провадяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 2. Об'єкти оподаткування
1. Об'єктом оподаткування є валовий доход підприємства, що
являє собою суму доходів від реалізації продукції (робіт, послуг),
інших матеріальних цінностей і майна (включаючи основні фонди),
нематеріальних активів, брокерських місць (крім реалізації
біржами) і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на
суму витрат по цих операціях. До складу доходу для цілей оподаткування включаються також
кошти, одержані від підприємств-покупців (замовників) на власні
потреби підприємств-постачальників (підрядчиків), не враховані
підприємствами на рахунку реалізації. Внески, паї та інші цільові фінансові ресурси, проведені за
рахунок коштів, залишених у розпорядженні підприємства, що
об'єднуються за договорами для фінансування капіталовкладень,
спрямованих на збільшення обсягів виробництва, виконання спільних
програм і завдань, не є доходами підприємства або іншої юридичної
особи, створеної для виконання цих робіт, програм та завдань, і не
підлягають оподаткуванню.
2. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій
включаються: доходи, одержувані від пайової участі у спільних
підприємствах, від здачі майна в оренду, дивіденди (проценти) з
акцій, облігацій та інших цінних паперів, що належать
підприємству; доходи (проценти), одержані від комерційного кредиту
(виданої позички), інші доходи (витрати) від операцій,
безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції (робіт,
послуг) та її реалізацією, включаючи суми економічних санкцій,
відшкодування збитків, що відносяться на фінансові результати. Суми, внесені до бюджету та іншим організаціям у вигляді
економічних санкцій, які відповідно до чинного законодавства
відносяться за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні
підприємства, не включаються до складу витрат від
позареалізаційних операцій.
3. Для підприємств, які здійснюють торгівлю купленими
товарами і матеріалами, доходами для цілей оподаткування є різниця
між купівельною і продажною вартістю товарів і матеріалів.
Доходом від аукційного продажу є різниця в цінах між купленими і
проданими товарами або різниця між вартістю виробленої продукції
за діючими державними чи вільними цінами і вартістю продажу її на
аукціоні. При цьому вільні ціни визначаються за даними підприємства,
яке реалізує продукцію.
4. Доходом від посередницької діяльності є сума комісійних
винагород (процентів), додаткова виручка від реалізації продукції
(товарів, послуг), якщо посередник бере участь у розрахунках при
виконанні угод, або доход від робіт (послуг), виконаних за
договором підряду тимчасовими творчими колективами чи громадянами
для інших підприємств.
5. Для підприємств, які здійснюють товарообмінні операції як
шляхом прямого обміну товарів, так і шляхом відпуску товарів за
цінами нижче собівартості, об'єктом оподаткування є виручка від їх
реалізації, що визначається розрахунково, виходячи з цін
реалізації аналогічної продукції, які застосовувалися у період
здійснення угоди. При цьому для розрахунку враховується державна
або вільна ціна реалізації товарів (послуг) - залежно від того,
які ціни використовуються підприємством для реалізації.
6. Доходами від реалізації матеріальних цінностей і майна
(включаючи основні фонди) та реалізації брокерських місць є
різниця між вартістю придбання і продажною ціною реалізованих
цінностей, майна і брокерських місць або різниця між вартістю
реалізованих основних фондів та їх вартістю по балансу
підприємства за вирахуванням зносу і витрат на розбирання і
демонтаж основних засобів.
Стаття 3. Обчислення оподатковуваного доходу
1. Для цілей оподаткування валовий доход підприємства
зменшується на суми матеріальних та інших затрат і обов'язкових
платежів: а) на суму належних до сплати у бюджет податку на добавлену
вартість, акцизного збору, плати за землю, податку з власників
транспортних засобів, а також рентних платежів, що вносяться у
встановленому порядку з доходу; б) на суму відрахувань до державного фонду соціального
страхування і пенсійного фонду, фонду зайнятості, фонду
обов'язкового медичного страхування, платежів з обов'язкового
страхування, а також інших обов'язкових платежів, установлених
державою; в) на суму плати з процентів за короткострокові кредити
банків (крім процентів із прострочених і відстрочених позичок і
позичок, одержаних на поповнення недостачі власних оборотних
коштів); г) на суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення
основних виробничих фондів, включаючи прискорену амортизацію їх
активної частини, нарахованих у звітному періоді і включених до
собівартості реалізованої продукції. Нарахування амортизаційних
відрахувань провадиться відповідно до законодавства. Підприємства з іноземними інвестиціями, філіали спільних
підприємств, створених на території інших держав з участю
підприємств України, провадять амортизаційні відрахування на повне
відновлення основних виробничих фондів за нормами і в порядку,
встановленими для підприємств України, якщо інше не передбачено
міжнародними та міждержавними угодами і законодавством; д) на суму витрат по нематеріальних активах у вигляді
вартості придбаних патентів, авторських прав, ліцензій, "ноу-хау",
вартості власного патентування, що виключаються з валового доходу
методом часткового віднесення цих витрат до собівартості на період
використання активів, але не більше десяти років; е) на суму витрат на право використання промислових зразків,
товарного знаку, авторського права, земельних ділянок та інших
природних ресурсів, програмне забезпечення обчислювальної техніки
та інших видів платежів, пов'язаних з використанням нематеріальних
активів, відповідно до законодавства; є) на суму орендної плати у частині доходу, яку сплачують до
бюджету підприємства, що орендують частину або всі основні фонди у
державних підприємств (у тому числі з правом викупу цих фондів);
( Пункт "є" частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2554-12 від 07.07.92 ) ж) на суму витрат на службові відрядження, утримання і
обслуговування технічних засобів управління, послуги зв'язку і
обчислювальних центрів, рекламу, консультаційні, інформаційні та
аудиторські послуги (якщо перевірка бухгалтерського звіту
аудитором є обов'язковою за законодавством України), на оплату
робіт по сертифікації продукції, представницькі цілі в межах норм,
затверджуваних Кабінетом Міністрів України, пожежну і сторожову
охорону;
з) на вартість матеріальних затрат, врахованих у калькуляції
і віднесених до собівартості реалізованої продукції (робіт,
послуг). До матеріальних затрат належать затрати на сировину та
основні матеріали (за вирахуванням вартості поворотних відходів),
покупні вироби і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо й
енергію, знос інструментів, інвентаря та інших малоцінних і
швидкозношуваних предметів, віднесених до собівартості, витрати,
пов'язані з використанням природної сировини (відрахування на
покриття затрат по геологорозвідувальних і геологопошукових
роботах по корисних копалинах, затрат на рекультивацію земель,
плата, яка справляється за деревину, що відпускається на пні,
плата за воду, що забирається промисловими підприємствами з
водогосподарських систем у межах встановлених лімітів), витрати по
внесенню до позабюджетних фондів плати за забруднення
навколишнього середовища викидами (скидами) забруднюючих речовин
і розміщення відходів у межах установлених лімітів, а також
затрати на роботи і послуги виробничого характеру, виконані
сторонніми підприємствами, організаціями та підприємцями або
підрозділами самого підприємства, що мають окремий баланс. Інші
види платежів за природні ресурси, включаючи орендну плату і
штрафи, здійснюються за рахунок доходу, що залишається в
розпорядженні підприємства. До вартості матеріальних затрат, що враховуються при
обчисленні оподатковуваного доходу, включаються також проценти за
оплату матеріальних ресурсів, придбаних у кредит, наданий
постачальником, торговельні націнки, витрати на транспортування,
тимчасове зберігання продукції, що здійснюються силами сторонніх
організацій або платником податку. 2. Оподатковуваний доход підприємства зменшується на суму
дивідендів (процентів), одержаних з акцій, облігацій та інших
цінних паперів, що належать підприємству, на суму доходу,
одержаного від пайової участі у спільних підприємствах, створених
на території України. 3. З організацій, які не перебувають на господарському
розрахунку і одержують доходи від господарської (комерційної)
діяльності (послуг), податок справляється з сум перевищення
доходів над видатками, одержуваних від цієї діяльності. 4. У порядку, передбаченому цим розділом, оподатковується
доход (перевищення доходів над видатками), одержаний як на
території України, її континентальному шельфі та у виключній
(морській) економічній зоні, так і за межами України.
Стаття 4. Ставки податку
1. Доходи підприємств, за винятком вказаних у пунктах 2-8,
10 цієї статті, обчислені відповідно до статей 2 і 3 цього Закону,
оподатковуються за ставкою 22 проценти. ( Пункт 1 статті 4 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3898-12 від 01.02.94 )
2. Доходи спільних підприємств, створених на території
України з участю іноземних інвесторів у сфері промисловості,
сільського господарства, якщо частка іноземного учасника у
статутному фонді перевищує 30 процентів, а також підприємств, які
повністю належать іноземним інвесторам, оподатковуються за
ставкою, передбаченою пунктом 1 цієї статті із зниженням на три
одиниці. Філіали (відділення, представництва підприємств з іноземними
інвестиціями), а також створені ними дочірні підприємства
оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 1 цієї статті.
3. Доходи дослідних заводів, частка дослідної продукції яких
становить не менше 80 процентів, а також підприємств і організацій
агропромислового комплексу по обслуговуванню
сільськогосподарського виробництва оподатковуються у розмірі 50
процентів від ставки податку, предбаченої пунктом 1 статті 4.
( Пункт 3 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3355-12 від 01.07.93 )
4. Доходи (включаючи доходи від оренди та інших видів
використання) від казино, відеосалонів, відеопоказу (незалежно від
способу показу), прокату відео- і аудіокасет і запису на них,
гральних автоматів з грошовим виграшем, а також доходи від
проведення масових концертно-видовищних заходів на відкритих
майданчиках, стадіонах, у палацах спорту, інших приміщеннях,
кількість місць в яких перевищує дві тисячі, підлягають
оподаткуванню за ставкою 70 процентів. Установлений цим пунктом порядок оподаткування не поширюється
на доходи, одержані підприємствами-відеовиробниками, що є
власниками відеопродукції, від відеосалонів, відеопоказу, прокату
відеокасет і запису на них, а також на доходи від проведення
концертно-видовищних заходів фізкультурно-спортивними
організаціями в частині доходу, яка відноситься на результати їх
діяльності. Доходи, одержані вказаними підприємствами та
організаціями, оподатковуються на загальних підставах.
5. Доходи підприємств від посередницької діяльності,
одержувані від робіт (послуг), виконаних за договором підряду
тимчасовими творчими колективами чи громадянами, оподатковуються
за ставкою 65 процентів. 6. Доходи від посередницької діяльності (аукціонно-біржової,
торговельно-закупівельної та іншої), а також участь у розрахунках
при виконанні угод та додаткові доходи підприємств від продажу на
аукціоні товарів, продукції, майна оподатковуються за ставкою 75
процентів. 7. Доходи, одержані підприємствами (за винятком іноземних
юридичних осіб) від належних їм акцій, облігацій та інших цінних
паперів, а також доходи українського учасника, одержані від
пайової участі у спільних та у створенні інших підприємств,
підлягають оподаткуванню за ставкою 15 процентів. 8. Доходи іноземних учасників, що утворюються в результаті
розподілу доходу спільних підприємств, при переказуванні за кордон
підлягають оподаткуванню за ставкою 15 процентів, якщо інше не
встановлено міжнародною угодою України щодо податкових питань.
Сума податку при переказуванні доходів за кордон сплачується у
валюті переказу. 9. Зазначені у пунктах 7 і 8 цієї статті податки справляються
у джерела доходу. Відповідальність за утримання і перерахування
податків до бюджету несе підприємство, що виплачує доход, а також
іноземний учасник спільного підприємства. Доходи, одержані підприємствами від належних їм акцій,
облігацій і цінних паперів, випущених підприємствами, що
знаходяться за межами України, а також доходи від пайової участі у
спільних підприємствах, створених на території інших держав з
участю підприємств України, оподатковуються за місцезнаходженням
платника, якщо вказані доходи не оподатковуються у джерела
створення доходів. 10. Іноземні юридичні особи, які одержують доходи, не
пов'язані з діяльністю в Україні, сплачують податки з доходів від
дивідендів (процентів), авторських прав і ліцензій, фрахту,
орендних платежів та з інших доходів, джерело яких знаходиться в
Україні і які не пов'язані із здійсненням діяльності в Україні
через постійне представництво, за ставкою 15 процентів (крім
доходу від фрахту), якщо інше не встановлено міжнародною угодою
України з податкових питань. Суми доходів від фрахту, виплачуваного іноземним юридичним
особам у зв'язку із здійсненням міжнародних перевезень,
оподатковуються за ставкою 6 процентів. Податок із зазначених у цьому пункті доходів іноземних
юридичних осіб із джерел в Україні утримується підприємством,
організацією, що виплачує доход іноземній юридичній особі, у
валюті переказу з повної суми доходу при кожному перерахуванні
платежу. 11. Підприємства, що належать до комунальної власності,
оподатковуються за ставками, встановленими місцевими Радами
народних депутатів, але не більше розмірів ставок, вказаних у
пункті 1 цієї статті. Не допускається встановлення ставок залежно
від виду діяльності або для окремого підприємства. 12. Доходи приватного підприємства, заснованого на власності
окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили,
оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 1 цієї статті. Особисті доходи підприємця, одержані від виконання трудових
обов'язків на цьому підприємстві, та інші доходи, одержувані ним
від підприємства, оподатковуються відповідно до Закону Української
РСР "Про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних
громадян та осіб без громадянства" ( 1306-12 ). 13. Доходи об'єднань підприємств оподатковуються за ставкою,
передбаченою пунктом 1 цієї статті. 14. Нерозподілена серед працівників, акціонерів, пайовиків
або кредиторів частина доходу господарських товариств
обчислюється із оподатковуваного доходу за типом витрат
виробництва, якщо ця частина реінвестується всередині самого
підприємства виключно на модернізацію, реконструкцію або
розширення виробництва.
Стаття 5. Пільги щодо податку
1. Звільняються від сплати податку: а) підприємства громадських організацій інвалідів, де
інваліди становлять більш як 50 відсотків загальної чисельності
працюючих в основному виробництві. Оподатковуваний доход інших підприємств, які використовують
працю інвалідів, зменшується на суму заробітної плати, сплаченої
своїм працівникам-інвалідам; б) підприємства - з доходу, одержаного від виробництва
сільськогосподарської продукції, за винятком продукції
квітково-декоративного рослинництва та звіроводства; в) заклади освіти, культури і спорту, діяльність яких
частково фінансується з державного бюджету; г) доходи у вигляді процентів по кредитах, наданих іноземними
юридичними особами Уряду України, Національному банку України, а
також дивіденди (проценти), одержані від державних облігацій та
інших державних цінних паперів.
2. Оподатковуваний доход, обчислений відповідно до статті 3
цього Закону, зменшується на: а) суму доходу, одержаного підприємствами від реалізації
виготовлених ними протезно-ортопедичних виробів і спеціальних
технічних пристосувань для інвалідів, тифло-технічних засобів,
друкування і озвучування книг, журналів, підручників та іншої
літератури для інвалідів по зору, а також виготовленого
нестандартного обладнання, технологічної оснастки для
навчально-виробничих підприємств товариства інвалідів; б) суму доходу, одержаного від реалізації продукції,
виготовленої лікувально-трудовими майстернями, підсобними
підприємствами при психіатричних лікарнях і протитуберкульозних
закладах, будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів,
виховно-трудовими колоніями для неповнолітніх,
лікувально-трудовими профілакторіями; в) суму в розмірі 35 відсотків доходу підприємств
пенітенціарних закладів; г) суму доходу, перерахованого будинкам-інтернатам для
престарілих та інвалідів, школам-інтернатам, а також
підприємствам, установам, організаціям культури, народної освіти,
охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту,
фізкультурно-спортивним товариствам і дитячим громадським
організаціям, але не більше 2 процентів оподатковуваного доходу,
який визначається відповідно до пункту 1 статті 3 цього Закону.
3. Іноземний учасник спільного підприємства, включаючи банки
і страхові організації, створеного на території України з участю
іноземних інвесторів, який відповідно до міжнародної угоди України
має право на повне або часткове звільнення від оподатковування
доходу, що належить йому в порядку розподілу доходу, подає заяву
про зниження або скасування податку в порядку, встановленому
Міністерством фінансів України. У разі подання заяви після
переведення доходу за кордон вона повинна бути подана протягом
року від дня переведення. Заяви, подані після закінчення року, до
розгляду не приймаються.
4. Іноземна юридична особа, яка має відповідно до міжнародної
угоди України право на повне або часткове звільнення від податку з
доходів із джерел в Україні, не пов'язаних з діяльністю в
Україні, реалізує це право в порядку, передбаченому в пункті 3
цієї статті.
5. Склад пільг щодо оподаткування і розміри ставок податку
можуть уточнюватися Верховною Радою України при затвердженні
бюджету на наступний рік за поданням Кабінету Міністрів України. Місцеві Ради народних депутатів можуть надавати додаткові
пільги щодо податку на доходи, які зараховуються до місцевих
бюджетів. Порядок сплати, ставки податку і пільги щодо оподаткування
доходів підприємств і організацій не можуть змінюватися іншими
законодавчими актами, крім випадків, передбачених зазначеним
Законом.( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3355-12 від
01.07.93, в редакції Закону N 3898-12 від 01.02.94 )
Стаття 6. Оподаткування доходів, одержуваних в іноземнійвалюті
1. Доходи суб'єкта підприємницької діяльності, який
оподатковується згідно з законодавством, зменшуються на суму
валютних надходжень, з яких сплачено податок на валютну виручку. Доход в іноземній валюті, незалежно від того, перебуває він
на валютному рахунку, одержаний від продажу валюти на аукціоні,
використаний у платежах чи взаємних розрахунках у формі
іноземної валюти, перераховується в національну грошову одиницю
України за ринковим курсом Національного банку України, який діє
на дату пред'явлення платіжних документів. Перерахований доход підсумовується з доходом підприємства,
одержаним в національній валюті, та оподатковується за загальною
сумою. 2. Для визначення оподатковуваного доходу вартість витрат,
оплачених постачальникам в іноземній валюті, перераховується в
національну грошову одиницю України за офіційним ринковим курсом
Національного банку України, який діє на дату оплати матеріальних
затрат (послуг). 3. У разі придбання іноземної валюти на валютних аукціонах,
біржах за національну валюту для оплати поставок по імпорту
вартість поставок, віднесених на матеріальні затрати в
оподатковуваний період, перераховується в національну грошову
одиницю України за офіційним ринковим курсом Національного банку
України, який діє на дату придбання іноземної валюти. 4. Курсова різниця між курсом банку, валютного аукціону на
біржі, де придбавалась іноземна валюта (при наявності документа,
який підтверджує вартість покупки у національній грошовій
одиниці), і офіційним ринковим курсом Національного банку України
відноситься на витрати від позареалізаційних операцій.
Стаття 7. Порядок обчислення і строки сплати податку
1. Сума податку визначається платниками самостійно виходячи
із величини оподатковуваного доходу, наданих пільг і ставок
податку. 2. Платники податку на доходи, крім іноземних юридичних
осіб, протягом кварталу самостійно провадять авансові внески
податку до бюджету у розмірах, передбачених прогнозними
розрахунками фінансових результатів господарської діяльності на
рік, але не менше розміру фактично нарахованого податку за
попередній квартал. До платників податку, які допустили заниження
авансових платежів, податковими органами застосовуються фінансові
санкції у вигляді штрафу в розмірі суми заниженого платежу по
кожному терміну сплати. Авансові внески податку до бюджету провадяться не пізніше 15
і 28 числа кожного місяця в розмірі 1/6 частини квартальної
розрахункової суми. За клопотанням платника, що сплачує незначну суму податку,
податковий орган за місцезнаходженням платника може встановити
строк сплати до бюджету 20 числа кожного місяця в розмірі 1/3
квартальної розрахункової суми податку. Платник із сезонним циклом виробничого процесу визначає суму
авансових внесків протягом року за прогнозними розрахунками
фінансових результатів господарської діяльності. Розмір авансових внесків визначається та повідомляється
платником податковим інспекціям до настання першого терміну
платежу в кварталі. Після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року
платник обчислює за наростаючим підсумком з початку року суму
податку виходячи з фактично одержаного ним доходу, який підлягає
оподаткуванню.( Пункт 2 статті 7 в редакції Закону N 3898-12 від 01.02.94 )( Пункт 3 статті 7 виключено на підставі Закону N 3898-12 від
01.02.94 ) 3. Підприємства з іноземними інвестиціями протягом року
провадять квартальні авансові внески податку на доходи до бюджету
в розмірі 1/4 річної суми платежів не пізніше 15 числа останнього
місяця кожного кварталу. Авансова сума податку на доходи на
поточний рік визначається підприємством з урахуванням річного
фінансового плану. Обчислення податку на доход, фактично одержаний
за минулий календарний рік, провадиться не пізніше 15 березня
року, що настає за звітним, на основі бухгалтерського звіту
(балансу). 4. Сплата податку провадиться за квартальними розрахунками у
5-денний строк з дати, встановленої для подання бухгалтерських
звітів (балансів), а за річними розрахунками - у 10-денний строк з
дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту (балансу) за
рік. Платіжні доручення на перерахування до бюджету податку на
доходи здаються платниками до установ банку до настання строку
платежу. Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податок на
доходи у безготівковому порядку в грошовій одиниці, що діє в
Україні, або в іноземній валюті, яка купується банками України у
встановленому порядку і перераховується в національну грошову
одиницю за курсом Національного банку України. 5. Суми податку, над міру внесені до бюджету, зараховуються
в рахунок наступних платежів або повертаються платнику у
п'ятиденний строк з дня одержання його письмової заяви. 6. Платники податку подають податковим органам за місцем
свого перебування бухгалтерські звіти та баланси в порядку і
строки, встановлені законодавством, і розрахунки суми податку на
доходи за формами, затвердженими Головною державною податковою
інспекцією України. Підприємства з іноземними інвестиціями подають річні
бухгалтерські звіти і баланси до 15 березня року, що настає за
звітним.
Стаття 8. Надання податкового кредиту
1. Право на одержання податкового кредиту надається у таких
випадках: а) якщо сума податку на доходи, обчисленого за звітний
період, перевищує 50 процентів суми доходу, що спрямовується до
фонду нагромадження, за умови, що підприємство реалізує вироблену
продукцію (роботи, послуги) за регульованими цінами у обсязі, що
перевищує 70 процентів усього обсягу реалізації продукції (робіт,
послуг); б) при організації виробництва промислових товарів народного
споживання, продуктів харчування, дитячого одягу та взуття,
дитячого харчування, медикаментів і медичного устаткування,
інвалідної техніки культурно-побутового та виробничого
призначення, будівельних матеріалів, якщо випуск цієї продукції є
непрофільним для підприємства; в) якщо малі підприємства придбали і експлуатують
устаткування, що повністю використовується для науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт, які виконуються силами самого
малого підприємства (у тому числі для реалізації цих робіт) та для
захисту природного середовища від забруднення, а також верстати і
промислові роботи з управлінням на ЕОМ, якщо вони виготовлені
вітчизняними виробниками. 2. Податковий кредит надається на основі кредитної угоди,
укладеної підприємством з податковим органом за місцем реєстрації
підприємства за формою, встановленою для укладення кредитних угод
з комерційними банками. У кредитній угоді обумовлюються порядок надання податкового
кредиту, строки початку його погашення (не раніш як через два роки
після надання кредиту), період погашення (не менше п'яти років,
якщо на інше не погоджується платник), нарахування процентів на
суму наданого податкового кредиту в розмірі не менше процента
інфляції, визначеного на період кредитної угоди відповідним
органом, і такого, що визнається як офіційний індекс інфляції,
інші умови, якщо вони не обмежують права кредитонадавача,
передбачені законодавством, і не зменшують поточних надходжень
податків до державного бюджету. 3. Податковий кредит надається платникові із сум авансових
платежів, що нараховуються відповідно до статті 7 цього Закону, і
виплачується протягом року. Сума податкового кредиту не може зменшувати суму авансового
платежу більш як на 50 процентів і не може перевищувати 50
процентів річного податку, незалежно від того, в якій
послідовності та пропорції використовується податковий кредит
платником. 4. У разі порушення підприємством кредитної угоди вся сума
податкового кредиту стягується податковим органом за рішенням суду
або арбітражного суду. 5. Кабінет Міністрів України має право надавати податковий
кредит на інші цілі й на інших умовах, ніж це передбачено
пунктами 1 і 3 цієї статті, за рахунок сум податку, що
зараховується до державного бюджету, якщо кошти від зменшення
податку спрямовуються на фінансування загальнодержавних потреб.
Р о з д і л II
ПОДАТОК НА ДОХОДИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ І СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 9. Платники податку
Платниками податку на доходи є: госпрозрахункові підрозділи Національного банку України,
комерційні банки різних видів, інші кредитні комерційні установи,
включаючи фінансово-розрахункові центри, спільні банки, створені
з участю іноземного капіталу, іноземні банки, філіали банків,
включаючи розташовані на території України філіали банків,
створених за межами України, які зареєстровані Національним
банком України; страхові організації, незалежно від форм власності, включаючи
створені юридичними і фізичними особами інших держав, які
зареєстровані в Україні і одержали ліцензію на право проведення
окремих видів страхування.
Стаття 10. Об'єкти оподаткування
Об'єктом оподаткування банківських установ є валовий доход,
одержаний від кредитної діяльності та розрахункових операцій,
операцій з цінними паперами, використання брокерських місць,
платежів за послуги, надані клієнтам і населенню, інкасації та
іншої діяльності. У страхових організаціях об'єктом оподаткування є доходи,
одержувані у вигляді страхових платежів за угодами страхування і
перестрахування, крім платежів по обов'язкових видах державного
страхування, надходжень із резерву платежів за довгострокові види
страхування, страхового пенсійного фонду, запасного фонду
рискових видів страхувань та інших надходжень.
Стаття 11. Обчислення оподатковуваного доходу
1. Оподатковувані доходи банківських установ і страхових
організацій обчислюються шляхом зменшення валового доходу на
витрати, передбачені підпунктами "а", "б", "д" і "ж" пункту 1
статті 3 цього Закону, а також на: а) суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення
основних фондів; б) суму витрат по оренді основних фондів у розмірі
амортизаційних відрахувань, а по оренді нежилих приміщень - у
межах норм, затверджених місцевими Радами народних депутатів, по
експлуатації будівель і устаткування, включаючи опалення,
освітлення, охорону і ремонт, канцелярські і поштово-телеграфні
витрати. При цьому банківські установи та страхові організації,
створені з участю іноземного капіталу, філіали таких організацій,
створені на території інших держав з участю банківських установ і
страхових організацій України, а також іноземні банківські
установи та страхові організації проводять амортизаційні
відрахування і нарахування зносу нематеріальних активів за
нормами, встановленими для організацій України, якщо інше не
передбачено міждержавними угодами і законодавством. 2. Валовий доход банківських установ зменшується також на: а) суму нарахованих і сплачених процентів по пасивних
операціях, а також сплачених процентів за кредити банків; б) суму сплачених комісійних зборів за послуги та
кореспондентські відносини і суму платежів за послуги інших
банків. 3. Валовий доход страхових організацій зменшується також на: а) суму виплат страхового відшкодування за договорами
страхування та перестрахування, крім платежів по обов'язкових
видах державного страхування; б) суму відрахувань на превентивні заходи, до запасного фонду
по рискових видах страхування, резерву по довгострокових видах
страхування і до страхового пенсійного фонду; в) суму збитків і втрат минулого року. 4. Оподатковуваний доход банківських установ та страхових
організацій зменшується на суму доходу від належних їм акцій,
облігацій та інших цінних паперів, а також доходу від пайової
участі у спільних підприємствах.
Стаття 12. Ставки податку
Доходи від банківської і страхової діяльності, обчислені
відповідно до статей 10 і 11 цього Закону, оподатковуються за
ставкою 55 відсотків, крім доходу у межах 10 відсотків, які
спрямовані на створення матеріально-технічної бази по
впровадженню електронних платежів. ( Частина перша статті 12 в
редакції Закону N 3898-12 від 01.02.94 ) Доходи, одержані установами та організаціями від належних їм
акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також доходи від
пайової участі у спільних підприємствах оподатковуються за
ставкою 15 процентів.
( Статтю 13 виключено на підставі Закону N 3898-12 від
01.02.94 )
Р о з д і л III
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХОСІБ ВІД ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХОСІБ ВІД ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Стаття 14. Платники податку
Платниками податку на доходи іноземних юридичних осіб є
компанії, об'єднання, а також будь-які інші організації, що
визнаються юридичними особами за законодавством країни їх
постійного місцеперебування, які здійснюють господарську
діяльність на території України, її континентальному шельфі та у
виключній (морській) економічній зоні через постійне
представництво. Під постійним представництвом іноземної юридичної особи в
Україні для цілей оподаткування розуміються бюро, контора,
агентство, будь-яке інше місце діяльності, пов'язане з розробкою
природних ресурсів, здійсненням передбачених контрактами робіт по
будівництву, установці, монтажу, складанню, налагодженню,
обслуговуванню устаткування та іншими аналогічними роботами, а
також організації та громадяни, які представляють на території
України іноземну юридичну особу. Доходи особистих компаній для цілей оподаткування
розглядаються як доходи власників цих компаній і підлягають
оподаткуванню відповідно до Закону Української РСР "Про
прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних
громадян та осіб без громадянства" ( 1306-12 ). Іноземна юридична особа здійснює господарську діяльність в
Україні через постійне представництво за умови її реєстрації у
встановленому порядку за місцезнаходженням постійного
представництва. Відсутність реєстрації іноземної юридичної особи, яка
здійснює діяльність в Україні через постійне представництво,
розглядається як приховування доходу, що підлягає оподаткуванню. Реєстрація початку або припинення діяльності в Україні
іноземної юридичної особи повинна бути здійснена протягом місяця
після початку або за місяць до припинення діяльності.
Стаття 15. Об'єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування є доход, одержаний іноземною юридичною
особою, яка здійснює діяльність на території України, її
континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній
зоні. Особливості формування доходу і склад затрат, що враховуються
при його обчисленні, визначаються в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України. Іноземні юридичні особи, які одержують як компенсацію за
здійснювану в Україні через постійне представництво діяльність
оплату у вигляді продукції чи майна, сплачують податок на доход,
для визначення розміру якого використовуються договірні
(контрактні) ціни, ціни основних організацій-експортерів або
ціни, обчислені на базі світових цін на таку ж саму або аналогічну
продукцію чи майно.
Стаття 16. Порядок обчислення та строки сплати податку
1. Сума податку визначається виходячи з величини
оподатковуваного доходу і ставок податку в розмірах, передбачених
цим Законом для оподаткування спільних підприємств, створених на
території України з участю іноземних інвесторів, частка яких у
статутному фонді спільного підприємства перевищує 30 процентів. Податок на доходи іноземних юридичних осіб обчислюється
щорічно податковим органом за місцезнаходженням постійного
представництва. 2. Іноземна юридична особа, яка здійснює діяльність в
Україні, не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним, подає
податковому органу звіт про цю діяльність, а також декларацію про
доход за формою, встановленою Головною державною податковою
інспекцією України. При припиненні діяльності до закінчення
календарного року зазначені документи повинні бути подані
протягом місяця з дня її припинення. Декларація про доходи іноземної юридичної особи, яка здійснює
свою діяльність в Україні, підлягає щорічній перевірці за плату
аудиторською організацією, яка одержала в установленому порядку
ліцензію на право заняття аудиторською діяльністю. 3. На суму обчисленого податку платникові видається платіжне
повідомлення за формою, затвердженою Міністерством фінансів
України. Податок сплачується в указані в платіжному повідомленні
строки у безготівковому порядку в грошових одиницях, що діють в
Україні, або в іноземній валюті, яка купується банками України в
установленому порядку і перераховується в національну грошову
одиницю України за курсом Національного банку України.
Р о з д і л IV
ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ДО БЮДЖЕТУ
ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ДО БЮДЖЕТУ
Стаття 17. Зарахування податку на доходи до бюджету
Суми податку на доходи зараховуються до державного бюджету
України, місцевих бюджетів у порядку, передбаченому Законом
України "Про бюджетну систему України" ( 512-12 ).
Р о з д і л V
СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 18. Особливості оподаткування іноземних юридичнихосіб
1. Якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила,
ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила
міжнародної угоди. Положення цього Закону не зачіпають податкових привілеїв,
установлених загальними нормами міжнародного права і спеціальними
угодами України з іншими державами. 2. Справляння податків на доходи іноземних юридичних осіб
може бути припинено або обмежено на основі принципу взаємності у
випадках, коли у відповідній іноземній державі такі ж заходи
здійснюються щодо юридичних осіб України стосовно таких або
аналогічних податків, що повинно бути підтверджено податковими
органами цієї держави. 3. При укладанні комерційних угод з іноземними фірмами не
дозволяється включення до контракту податкових застережень,
відповідно до яких підприємство, установа або організація, що
виплачують доход, беруть на себе зобов'язання нести витрати по
сплаті податку на прибуток або доходи іноземних юридичних осіб.
Стаття 19. Усунення подвійного оподаткування
Сума прибутку або доходу, одержана за кордоном, включається
до загальної суми доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні, і
враховується при визначенні розміру податку. Суми податків на прибуток або доходи, одержані за межами
території України, її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони, сплачені підприємствами, об'єднаннями
та організаціями за кордоном відповідно до законодавства іноземних
держав, зараховуються при сплаті ними податків з доходів в
Україні. При цьому розмір зараховуваних сум не може перевищувати
суми податку на доходи, що підлягає сплаті в Україні стосовно
доходу, одержаного за кордоном.
Р о з д і л VI
ПОДАТОК НА ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ КОЛГОСПНИКІВ
ПОДАТОК НА ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ КОЛГОСПНИКІВ
Стаття 20. Платники податку
Платниками податку на фонд оплати праці колгоспників є
колгоспи, в тому числі й рибальські.
Стаття 21. Об'єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування є фонд оплати праці колгоспників у
частині, яка перевищує його неоподатковуваний розмір, обчислений
виходячи із установленого неоподатковуваного розміру заробітної
плати робітників і службовців в розрахунку на одного працюючого та
середньорічної чисельності працюючих у господарстві колгоспників.
Стаття 22. Ставка податку і зарахування податку до бюджету
1. Податок з оподатковуваної частини фонду оплати праці
колгоспників сплачується за ставкою 8 процентів. 2. Суми податку зараховуються до бюджету
адміністративно-територіальної одиниці базового рівня місцевого
самоврядування. 3. При обчисленні оподатковуваної частини фонду оплати праці
колгоспників враховуються всі суми, що підлягають виплаті
колгоспникам, включаючи додаткову оплату, всі види премій і
винагород, а також натуральну оплату. Продукція, яка видається в рахунок оплати праці, оцінюється
за її собівартістю.
Стаття 23. Порядок і строки сплати податку
Сплата податку на фонд оплати праці колгоспників провадиться
колгоспами за квартальними розрахунками не пізніше 25 числа
місяця, наступного за звітним кварталом. Річна сума податку
визначається та сплачується із очікуваного за рік фонду оплати
праці за станом на 1 грудня, а кінцевий розрахунок та сплата
податку провадяться за даними річного звіту колгоспу до 5 лютого
року, наступного за звітним.
Р о з д і л VII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЛАТНИКІВ І КОНТРОЛЬ ЗАДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПОДАТКИ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЛАТНИКІВ І КОНТРОЛЬ ЗАДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПОДАТКИ
Стаття 24. Обов'язки платника
1. Платники податків, передбачених цим Законом, зобов'язані: а) вести у встановленому порядку бухгалтерський облік і
звітність про фінансово-господарську діяльність та подавати
податковим органам бухгалтерські звіти і баланси, розрахунки по
податках та інші необхідні документи і відомості, пов'язані з
обчисленням і сплатою податків; б) пред'являти, а в необхідних випадках подавати документи,
що підтверджують право на пільги щодо податків; в) своєчасно і в повному розмірі сплачувати належні суми
податків; г) допускати службових осіб податкових органів для обстеження
приміщень, де здійснюється діяльність, пов'язана з одержанням
доходу чи з утриманням об'єктів оподаткування, а також для
перевірок з питань обчислення і сплати податків. 2. Керівники і відповідні службові особи підприємств, установ
та організацій зобов'язані підписати акт перевірки, проведеної
податковим органом, а в разі незгоди з фактами, викладеними в
акті, подати письмові пояснення мотивів незгоди. Вони також
зобов'язані виконувати вимоги податкового органу про усунення
виявлених порушень законодавства про податки. 3. Платники податку, для яких законодавством встановлено
обов'язок подавати до податкових органів бухгалтерські звіти і
баланси, розрахунки по податках або декларацію про доходи після
перевірки їх аудиторською організацією, зобов'язані протягом року,
наступного за звітним, подати до податкового органу документ, що
підтверджує факт перевірки. До платника, який не подав зазначених документів,
застосовуються заходи, передбачені статтею 25 цього Закону.
Зазначені заходи не застосовуються, якщо перевірку не проведено у
встановлені строки не з вини платника.
Стаття 25. Відповідальність платників
1. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність
сплати податків до бюджету і додержання законодавства про
оподаткування покладається на платників податку та їх службових
осіб. 2. Платники податків, передбачених цим Законом, які не мають
в строк, встановлений для сплати податків, бухгалтерських звітів і
балансів, розрахунків по податку за встановленою формою за
відповідний період, сплачують 110 процентів суми податку,
обчисленого за попередній звітний період. Після подання названих
документів провадиться перерахунок податку виходячи з фактично
одержаного доходу та інших об'єктів оподаткування. 3. Платники податків за відсутність обліку доходу або ведення
цього обліку з порушенням встановленого порядку, а також за
неподання, несвоєчасне подання податковим органам звітів,
розрахунків та інших документів, необхідних для обчислення і
сплати податків, сплачують до бюджету 50 процентів належних сум
податків. 4. У разі приховування (заниження) доходу чи приховування
інших об'єктів оподаткування з платників у доход бюджету
стягується сума податку, вирахуваного з прихованого (заниженого)
доходу, і штраф у п'ятикратному розмірі нарахованої суми податку
або сума податку за інший прихований (необчислений) об'єкт
оподаткування і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, а при
повторному порушенні протягом року - штраф відповідно у
десятикратному і п'ятикратному розмірі. Суми податку, вирахувані
з прихованого (заниженого) доходу, а також суми податку за
приховування іншого об'єкта оподаткування і штрафу вносяться до
бюджету за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні
платника. 5. Приховування доходів, одержаних у вільно конвертованій
валюті, тягне за собою перерахунок сум доходів у національну
грошову одиницю України за курсом Національного банку України.
Суми прихованого (заниженого) доходу або сума податку за інший
прихований об'єкт оподаткування, а також штраф повинні бути
сплачені платниками до бюджету в 10-денний строк від дня складання
службовими особами податкових органів акта про виявлення
порушення. 6. По підприємствах, що сплачують податки відповідно до цього
Закону, суми прихованого (заниженого) доходу і штрафу
перераховуються в доход бюджету в порядку, встановленому
законодавством України. 7. На службових осіб, винних у приховуванні (заниженні)
доходу або приховуванні (неврахуванні) інших об'єктів
оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи
веденні його з порушенням встановленого порядку і перекрученні
бухгалтерських звітів, у неподанні, несвоєчасному поданні або
поданні за невстановленою формою бухгалтерських звітів, балансів,
розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і
сплатою податків до бюджету, податковими органами накладається
адміністративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної
плати, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після
накладення адміністративного штрафу, - у розмірі двох
середньомісячних заробітних плат. 8. Приховування (заниження) доходу або приховування інших
об'єктів оподаткування, вчинене навмисно, тягне за собою
кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.
Стаття 26. Порядок стягнення до бюджету і повернення збюджету неправильно сплачених податків
1. Суми податків, не внесені у встановлені строки, а також
суми прихованих (занижених) доходів або сума податку за інший
прихований об'єкт оподаткування і штраф за приховування
(заниження) доходу, приховування об'єкта оподаткування
стягуються за весь час ухилення від сплати податків за
розпорядженням податкових органів у безспірному порядку. Своєчасно не сплачені суми податків стягуються за весь час
заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 процента
з суми недоїмки за кожний день прострочення (включаючи день
сплати). 2. Суми податків з доходів іноземних юридичних осіб,
зазначені у пунктах 8 і 10 статті 4 цього Закону, не перераховані
до бюджету підприємствами, установами та організаціями, які
виплачують доходи, стягуються з коштів, що залишаються у
розпорядженні цих підприємств, установ та організацій після
розрахунків з бюджетом, у безспірному порядку незалежно від того,
за який період виплачено доход іноземному одержувачу. 3. Суми платежів по податках, що над міру надійшли в
результаті неправильного їх обчислення або порушення встановленого
порядку справляння, підлягають поверненню або зарахуванню на
рахунок інших належних з платника сум, якщо не минув річний строк
від дня їх надходження. Подання заяви про повернення сум платежів, що надійшли над
міру, перериває перебіг зазначеного строку. Повернення неправильно сплачених податків з бюджету
здійснюється не більш як за один рік до виявлення неправильної
сплати.
Стаття 27. Контроль податкових органів
Контроль за правильністю застосування законодавства про
податки здійснюється податковими органами відповідно до
законодавства України. Невиконання службовими особами підприємств і організацій
вимог, вказівок і розпоряджень податкових органів та їх службових
осіб при виконанні службових обов'язків, що випливають з цього
Закону, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді
штрафу в розмірі середньомісячної заробітної плати, що
накладається керівниками податкових органів.
Стаття 28. Оскарження дій службових осіб податкових органів
1. Скарги на дії службових осіб податкових органів при
справлянні ними податків подаються тому органу, якому ці особи
безпосередньо підпорядковані. Скарги розглядаються і рішення про
них виносяться не пізніше 30-денного строку з моменту надходження
скарги. Рішення по скаргах можуть бути оскаржені в місячний строк до
вищестоящого податкового органу. У разі незгоди з прийнятим рішенням вищестоящого податкового
органу воно може бути оскаржено в судовому порядку. 2. Оскарження дій службових осіб податкових органів,
пов'язаних з накладенням адміністративного стягнення, провадиться
відповідно до законодавства України про адміністративні
правопорушення. 3. Подання скарги не зупиняє стягнення податків. Орган, що
розглядає скарги, має право зупинити стягнення належної суми
податку до вирішення скарги.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 21 лютого 1992 рокуN 2146-XII
