Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 квітня 2026 року
у справі № 757/11875/20-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів за позовом про визнання протиправним та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності, внесеного на підставі іпотечного договору, укладеного на забезпечення виконання кредитного договору між юридичними особами
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» (далі - державний реєстратор КП «Реєстраційне бюро»), ТОВ «Ріо Фін», треті особи:Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Гарант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело Фінансів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Інвест Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаргона», про визнання протиправним та скасування рішення і запису про державну реєстрацію прав.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ «Ріо Фін» на квартиру, що вчинений 01 липня 2019 року 14:50:56 державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро», скасовано з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» від 01 липня 2019 року 17:56:28 про державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Ріо Фін» змінено, викладено його в редакції цієї постанови.
ОЦІНКА СУДУ
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За змістом частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості (частина перша статті 575 ЦК України).
Відповідно до положень частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.
ВИСНОВКИ: у цій справі спір виник щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язань, сторонами якого є юридичні особи, перехід права власності на майно, передане в іпотеку, до відповідача, відбувся в межах умов іпотечного договору, а тому вимоги позивача про незаконність набуття права власності відповідачем підлягають розгляду в порядку господарського судочинства за правилами ГПК України.
Таким чином, виходячи із змісту правовідносин сторін як таких, що виникли щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов'язання, і сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи, суд першої інстанції та апеляційний суд не врахували та залишили поза увагою те, що вони не наділені повноваженнями розглядати у порядку цивільного судочинства питання щодо визнання протиправним та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності, внесеного на підставі іпотечного договору, укладеного на забезпечення виконання кредитного договору між юридичними особами, оскільки такий спір розглядається господарським судом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила визначення судової юрисдикції, іпотечне зобов'язання, оспорювання права власності
