Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 лютого 2026 року
у справі № 308/17634/23[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо судового порядку встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення факту перебування її доньки на утриманні свого дідуся (батька заявниці), який загинув при виконанні обов'язків військової служби, для отримання передбаченої законодавством одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.
Ухвалою суду першої інстанції у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано. Заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що метою звернення заявниці із заявою про встановлення факту перебування малолітньої на утриманні померлого ОСОБА_3 є встановлення обставин для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168). Водночас заінтересована особа заперечує заявлений факт, що свідчить про наявність суперечності щодо права на отримання допомоги і здійснення заявницею в інтересах малолітньої її суб`єктивних цивільних прав.
З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту перебування на утриманні не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки його встановлення пов`язане з наступним вирішенням спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, який підлягає розгляду судом у порядку позовного провадження.
ОЦІНКА СУДУ
Відносини, пов'язані з наданням утримання і перебуванням фізичної особи на утриманні, є за своєю сутністю цивільно-правовими.
Перебування на утриманні як триваючий юридичний факт може бути також підставою для реалізації прав у сфері соціального забезпечення (виплата допомоги (стаття 16-1 Закону № 2011-ХІІ), призначення пенсії (стаття 30 Закону № 2262-ХІІ) тощо).
Норми цивільного процесуального законодавства (глава 6 ЦПК України) визначають, що суд розглядає справи про перебування фізичної особи на утриманні, причому безвідносно до того, задля виникнення яких правовідносин необхідним є встановлення цього факту.
Також норми цивільного процесуального права допускають встановлення інших фактів, що мають юридичне значення, для реалізації прав у сфері соціального забезпечення (наприклад, згідно з пунктом 3 частини першої статті 315 ЦПК України суд встановлює факт каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню).
Отже, визнання судом фізичної особи такою, що перебувала на утриманні померлого, може мати правове значення як у приватних, так і в публічних правовідносинах, однак зазначене не змінює цивільного характеру правовідносин на публічний.
Встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні загиблого пов'язане з доведенням підстав для визнання (підтвердження) за заявником певного соціально-правового статусу.
Однак судове рішення, ухвалене загальним судом у порядку окремого провадження, про наявність чи відсутність цього юридичного факту набуває самодостатнього значення і не є вирішенням питання про те, чи має заявник певне суб'єктивне право.
Правова мета, задля якої заявник ініціює встановлення судом факту його перебування на утриманні померлого, не може впливати на судову юрисдикцію та імперативно визначати вид судочинства, в якому такий факт підлягає розгляду.
Суб'єктний склад учасників справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні загиблого військовослужбовця характеризується тим, що фізичні особи можуть бути як заявниками, так і заінтересованими особами, на права, свободи та інтереси яких може вплинути ухвалене у справі рішення.
Крім того, частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.
Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.
У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, серед яких є встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, а зміст судового рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, має містити відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив ці докази (частина перша статті 319 ЦПК України).
ВИСНОВКИ: чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, окрім як в порядку цивільного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, виплати членам сім’ї військовослужбовця, справи окремого провадження, критерії розмежування судової юрисдикції
