Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 березня 2019 року
у справі № 569/7589/17
Цивільна юрисдикція
Щодо розгляду судом заяви про встановлення факту, що має юридичне значення
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_3 звернулася до суду, заінтересовані особи: об'єднане управління Пенсійного фонду України та Департамент соціального захисту населення обласної державної адміністрації, із заявою, у якій просила встановити факт її проживання у період з 29 червня 1990 року до 28 листопада 1992 року у на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням суду першої інстанції заяву ОСОБА_3 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі частини першої статті 377 ЦПК України.
ОЦІНКА СУДУ
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 234 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 256 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання заяви) та у статті 315 цього Кодексу у редакції від 03 жовтня 2017 року, не є вичерпним.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відмова відповідного органу в установленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву ОСОБА_3, не виконав вимог частини четвертої статті 315 та частини шостої статті 294 ЦПК України, відповідно до яких, якщо під час розгляду цивільної справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов у порядку цивільного судочинства на загальних підставах.
Разом з тим якщо вирішення спору має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у цивільній справі підлягає закриттю.
У цій справі вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою та розгляду справи судом першої інстанції) має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, тому апеляційний суд обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі вимог частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
ВИСНОВКИ: якщо при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено, що існує спір про право і справа має розглядатися за правилами того судочинства, за яким подано цю заяву, проте в порядку позовного провадження, то суд залишає заяву без розгляду.
У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: пенсійні спори, адміністративна юрисдикція, цивільна юрисдикція
