Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 квітня 2026 року
у справі № 705/1773/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо оцінки фактів направлення адвокатського запиту та ознайомлення представника позивача з матеріалами іншої справи при визначенні початку перебігу або поновлення строку звернення до суду
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов залишено без розгляду.
ОЦІНКА СУДУ
За змістом частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано лише в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для цієї категорії спорів спеціальне правило передбачене частиною другою статті 286 КАС України: позов щодо оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності подається протягом десяти днів, а щодо постанов у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Узгоджено із цим пункт 3 частини першої статті 288 КУпАП передбачає альтернативну можливість оскарження постанови або до вищестоящого органу, або до суду, а стаття 289 КУпАП визначає строки такого оскарження. Якщо ж факт пропуску строку встановлено після відкриття провадження і наведені підстави для його поновлення визнано неповажними, належним процесуальним наслідком є залишення позову без розгляду, що випливає з положень статті 123 КАС України.
Інститут процесуальних строків в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та належної організації судового процесу. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово виходив із того, що в справах цієї категорії законодавець визнав десятиденний строк достатнім для того, щоб особа, яка вважає свої права порушеними, визначилася зі способом їх судового захисту.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами. При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку суд повинен установити не лише сам факт існування певних обставин, а й те, чи дійсно вони унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
ВИСНОВКИ: сам собою факт направлення адвокатського запиту не є юридичним фактом, з яким закон пов'язує початок перебігу або поновлення строку звернення до суду. Так само й ознайомлення представника позивача з матеріалами іншої справи не може саме по собі визначати момент початку такого строку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила перебігу процесуальних строків, пропуск процесуального строку, підстави поновлення процесуального строку
