Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 липня 2024 року
у справі № 380/5886/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо перевірки права особи на звернення до суду з касаційною скаргою
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство "Термінал-ЛТД"», в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на нове будівництво ТзОВ «НВКП "Термінал-ЛТД"» багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та офісної будівлі з вбудованими приміщеннями короткотривалого перебування дітей із знесенням існуючих будівель»;
- стягнути з відповідача на його користь документально підтверджені судові витрати.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
За приписами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої чи апеляційної інстанцій є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
ВИСНОВКИ: перевірка права особи на звернення до суду з касаційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, яке оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для касаційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з такою скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено лише за скаргою належної особи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на перегляд судових рішень, суб'єкти права на касаційне оскарження, порядок касаційного оскарження
