Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 квітня 2021 року
у справі № 640/13316/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо порядку оскарження дій детектива Національного антикорупційного бюро України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі також - НАБУ), в якому просив:
- визнати протиправними дії старшого детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації НАБУ щодо складання довідки щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та довідки щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію;
- визнати відсутність компетенції детектива НАБУ на складання довідок, що містять ознаки експертного дослідження на підставі постанови іншого детектива НАБУ;
- зобов`язати старшого детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації утриматись від вчинення у кримінальному провадженні дій, які не входять до кола його повноважень, а саме складання довідок про проведення розрахунків.
Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.
Апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення окружного адміністративного суду та закрив провадження у справі.
ОЦІНКА СУДУ
Суб`єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України обумовлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначення публічно-правового спору міститься у пункті 2 частини першої статті 4 КАС України та означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС).
Отже законодавцем передбачено публічно-правові спори, які належить розглядати не лише в адміністративному провадженні, а й у порядку кримінального судочинства.
Орган дізнання, попереднього слідства, прокуратури під час вчинення діянь, пов'язаних із досудовим розслідуванням злочинів, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, а отже оскарження таких дій має відбуватися виключно за правилами, установленими КПК України.
ВИСНОВКИ: спір у цій справі виник у зв`язку з протиправними, на переконання позивача, діями старшого детектива відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації НАБУ, вчинених останнім у рамках кримінального провадження, перевірка правомірності таких дій з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 19 КАС України знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, адже їхнє оскарження має здійснюватися у порядку, установленому КПК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: критерії розмежування судової юрисдикції, кримінальна юрисдикція, оскарження дій органу досудового розслідування
