Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 грудня 2021 року
у справі № 826/10972/16
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, права на звернення до суду з позовом про скасування розпорядження Державної регуляторної служби України
ФАБУЛА СПРАВИ
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) звернулася до суду з позовом до Державної регуляторної служби України, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про:
- визнання неправомірними дій Експертно-апеляційної ради щодо прийняття рішення на засіданні про зобов`язання НКРЕКП усунути порушення вимог Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", скасувавши постанову щодо анулювання ліцензій приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль";
- скасування розпорядження Державної регуляторної служби України про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, виданого за результатами розгляду скарги ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
За змістом наведених норм до адміністративного суду за зверненням суб'єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб'єкта владних повноважень надано такому суб'єкту законом.
За загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.
Винятком є компетенційний спір. При цьому під компетенційним спором слід розуміти спір між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.
Також для звернення до адміністративного суду суб'єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб'єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.
Державна регуляторна служба України та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є органами державної влади, діяльність яких, зокрема, полягає у здійсненні виключних функцій контролю (нагляду) у сфері здійснення ліцензійної діяльності. При цьому позивач здійснює відповідні виключні функції контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, а відповідач здійснює виключні функції контролю (державного нагляду) за дотриманням Нацкомісією, як органом ліцензування господарської діяльності, зокрема діяльності у сфері електроенергетики.
Отже, спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Нацкомісією та Державною регуляторною службою України. Позивач звертається з вимогою скасувати рішення суб'єкта владних повноважень, якому відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" він підзвітний і підконтрольний, і який, реалізуючи компетенцію у сфері нагляду за органами ліцензування, видав розпорядження про усунення порушення законодавства у сфері ліцензування та з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
Статтею 28 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади" закріплено право міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Водночас згідно зі статтею 21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" право судового оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) надано лише суб`єкту господарювання.
ВИСНОВКИ: право Нацкомісії на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про скасування розпорядження Державної регуляторної служби України не закріплені у жодному нормативно-правовому акті, тому Нацкомісія у цій справі не має права на звернення до суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори щодо компетенції, спори за участю НКРЕКП, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень
