Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 березня 2026 року
у справі № 914/2625/23
Господарська юрисдикція
Щодо кваліфікації рахунку на оплату як вимоги кредитора у розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України
Фабула справи: НЕК "Укренерго" звернулося до суду з позовом до ПрАТ "Львівобленерго" про стягнення 150 909 220,49 грн заборгованості, з яких: 149 950 701, 93 грн - основний борг, 7 372 358,60 грн - 0,1% пені, 605 947,29 грн - 3% річних та 235 826,73 грн - інфляційні втрати.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задовольнив частково. Стягнув з ПрАТ "Львівобленерго" на користь НЕК "Укренерго": 252 703,02 грн - 3% річних, 76 443,96 грн - інфляційних втрат та 3 041,93 грн судового збору; в частині позовних вимог про стягнення основного боргу закрив провадження у справі за відсутності предмета спору; в задоволенні решти позовних вимог відмовив; повернув позивачу з Державного бюджету України 818 083,29 грн судового збору.
Мотивація касаційної скарги: НЕК "Укренерго" вказує, що надіслані рахунки на оплату послуг можуть вважатися вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України.
Правова позиція Верховного Суду: у ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду ст. 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, а тому останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.
Об'єднана палата зазначає, що форма не може превалювати над змістом, відповідно, з'ясовуючи зміст документа, необхідно виходити з його буквального та логічного змісту.
Водночас основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Висновки: виставлення рахунку на оплату (який містить підставу, суму та реквізити для оплати) може бути кваліфіковано як вимогу в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України за умови, якщо:
- договором передбачена попередня оплата товарів (робіт, послуг), чітко визначений розмір такої оплати, але строк здійснення попередньої оплати у договорі не визначений;
- господарська операція відбулася (реальне надання послуг/виконання робіт).
Ключові слова: стягнення заборгованості, плановий обсяг послуги, попередня оплата
