Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 жовтня 2025 року
у справі № 908/2136/23[1]
Господарська юрисдикція
Щодо можливості стягнення заборгованості за послуги балансування природного газу за коригуючими актами на підставі принципу"pacta sunt servanda"
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з АТ "ОГС "Запоріжгаз" 64 508 695,55 грн, з яких 46 720 848,40 грн основного боргу, 11 627 990,58 грн пені, 1 185 080,24 грн 3 % річних та 4 974 776,33 грн інфляційних втрат.
Позов обґрунтований невиконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу в частині оплати за негативні щодобові небаланси природного газу за травень 2022 року.
Господарський суд ухвалив рішення про задоволення позову повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 42 473 498,33 грн основного боргу, 10 618 374,58 грн пені, 4 806 713,78 грн інфляційних втрат, 1 124 503,28 грн 3 % річних та 859 516,54 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В решті рішення господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Застосування принципу права у конкурентних відносинах має слугувати дотриманню цільовому принципу справедливості, який може розкриватися неодноманітно у різних ситуаціях.
Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що подібна практика виявлення та виправлення помилки не повинна застосовуватися без будь-яких часових обмежень і зазначає, що саме у даному випадку у суду відсутні причини для висновку про аномальність/грубу необережність позивача, яка б призвела до виникнення спірної ситуації через надзвичайно великий період часу від моменту, коли позивач надіслав відповідачу первісний акт врегулювання небалансу. Натомість суди мають у кожному конкретному випадку оцінити такий проміжок часу з огляду на поведінку учасників спірних відносин, обсяг їх операцій тощо.
Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного/ проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування.
При цьому величина коригування як складова частина остаточної плати за добовий небаланс не визначається за домовленістю сторін, оскільки порядок її визначення регламентовано главою 6 Кодексу ГТС.
Отже, порядок розрахунку плати за щодобові небаланси є нормативно визначеним.
Постановою НКРЕКП від 03.05.2022 № 416, внесені зміни до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в частині розрахунку допустимого відхилення та плати за добовий небаланс. Вказана постанова набрала чинності з дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП, а саме 06.05.2022.
Однак, складаючи первинний акт за травень 2022 року для відповідача, позивач не врахував відповідних змін та не додав до ціни за небаланси величину коригування у розмірі 10 %.
Внесені НКРЕКП у травні 2022 року зміни до Кодексу ГТС були загальнообов`язковими та публічно доступними, а тому відповідач не міг не знати про такі зміни, що безпосередньо впливають на розмір плати за щодобові небаланси у силу власного професійного рівня, тривалого договірного співробітництва з позивачем та рівня державного регулювання спірних суспільних відносин.
Тож з урахуванням сталого обсягу негативного небалансу, що не був спірним у цій справі, вартість плати за щодобові небаланси була очікуваною та передбачуваною для відповідача як суб'єкта ринку природного газу України.
При цьому суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які б свідчили, що позивач, формуючи Коригуючий акт, діяв недобросовісно.
З огляду на те, що Коригуючий акт фактично усунув арифметично-правову помилку, допущену позивачем, внаслідок неврахування при складенні первинного акта змін у нормативному регулюванні спірних правовідносин, відмова відповідача від його оплати є неправомірною.
Принцип "pacta sunt servanda" ("договори повинні виконуватися"), хоча й становить собою основоположну ідею договірних зобов'язань як і будь-який інший принцип має застосовуватися у цивільному обороті з огляду на індивідуальні обставини справи шляхом дослідження причини порушення договірного зобов`язання тощо.
ВИСНОВКИ: У даному випадку надання позивачем відповідачеві послуг балансування у належному обсязі сторонами не оспорюється, тому й порушення принципу обов'язковості виконання сторонами умов договору у даному випадку як таке відсутнє. Позивач визнає помилковість складання такого акту, тому застосування принципу "pacta sunt servanda" до наслідків помилки у даному випадку не у повній мірі відповідає призначенню цього принципу, оскільки така помилка не змінює факту об'єктивного добросовісного виконання позивачем своїх договірних обов`язків у спірному періоді (надання відповідної послуги).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: принципи договірних зобов'язань, коригування обсягів газу, оплата балансування обсягів природного газу
