Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 лютого 2026 року
у справі № 320/5589/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо протиправності обмеження НКРЕКП сумарної встановленої потужності генеруючих установок приватних домогосподарств у Правилах роздрібного ринку електричної енергії
Фабула справи: ОСОБА_2 звернувся з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправними дії НКРЕКП по прийняттю нормативно-правових актів та внесення змін до них з порушенням вимог діючих законів;
- визнати неправомірними та скасувати п.п. 11.3.1., 11.3.5., 11.3.13., 11.3.23, 11.3.24 пп. 2, 6, 12, 13 п. 8 та абз. 9 п. 1.1.2. глави 1.1. першого розділу Змін, затверджених Постановою НКРЕКП № 1272 від 05.10.2022, до Правил роздрібного ринку електричної енергії № 312 (далі - Правила № 312);
- зобов'язати НКРЕКП у місячний термін привести у відповідність всі свої Постанови, Кодекси систем обліку, розподілу постачання, Правила, Порядки та Накази до діючого Законодавства, а саме вимогам п. 21 ч. 1 ст. 1 та пп. 12 п. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) та вимог Закону України «Про альтернативні джерела енергії»;
- зобов'язати НКРЕКП у місячний термін видати наказ або нормативно-правовий акт, яким зобов`язати постачальників універсальних послуг провести перерахунки по купівлі/продажу електроенергії виходячи величини генерованої домогосподарствами електричної енергії за даними лічильників з дати вводу в дію постанови № 1272.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування п.п. 1, 8 Змін до ПРРЕЕ, затверджених Постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2022 року № 1272 в частині внесених змін до п.п. 11.3.1, 11.3.23, 11.3.24 ПРРЕЕ № 312, в контексті гарантій недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав, встановлених ст. 22 Конституції України.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019-VIII дозволена потужність - максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об'єктом споживача відповідно до умов договору, набута на підставі виконання договору про приєднання або у результаті набуття права власності чи користування на об`єкт (об`єкти).
Абз.абз. 14 та 15 ч. 1 ст. 58 цього Закону було визначено, що побутові споживачі у своїх приватних домогосподарствах мають право встановлювати генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, призначені для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру.
Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону № 555-IV "Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення "зеленого" тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням особливостей, визначених ст. 9-4 цього Закону.
Абз. 5 ч. 2 цієї статті визначено, що стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, передбачене цією статтею, поширюється, зокрема, на споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичні кооперативи, приватні домогосподарства, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії та для яких встановлено "зелений" тариф".
Відповідно ж до ч. 4 ст. 9-1 зазначеного Закону "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється єдиним за кожним видом альтернативного джерела енергії та для комбінованих вітро-сонячних генеруючих систем.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що вони не містять визначення поняття генеруючої установки приватного домогосподарства. Відтак суд при вирішенні цього спору виходить з її визначення, наданого у п. 1.1.2 глави 1.1 Правил № 312 у редакції оскарженої постанови відповідача, як комплексу взаємопов'язаних споруд і устаткування, призначених для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, які розташовані в межах приватного домогосподарства.
Зміст же абз.абз. 14 та 15 ч. 1 ст. 58 Закону № 2019-VIII свідчить про те, що побутові споживачі мають право встановлювати у своїх приватних домогосподарствах генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт. Проте сукупність вказаних вище норм права не містить припису про те, що величина встановленої потужності генеруючих установок приватного(-их) домогосподарства(-в) визначається на підставі паспортів точок розподілу як сумарна потужність встановлених генеруючих установок за всіма площадками вимірювання приватного(-их) домогосподарства(-в), які належать індивідуальному побутовому споживачу на території України, у тому числі на праві спільної власності (спільне майно), і не може перевищувати, встановлену потужність для відповідної категорії генеруючої установки, визначеної законом, як це встановив відповідач у змінах до абз. 9 п. 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил № 312.
Висновки: зміни до абз. 9 п. 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил № 312, які встановили порядок визначення величини встановленої потужності генеруючих установок приватного(-их) домогосподарства(-в) та зміни до п.п. 11.3.1, 11.3.23, 11.3.24 глави 11.3 розділу XI Правил № 312, які містять обмеження щодо встановленої потужності генеруючих установок побутового споживача у межах сумарної потужності всіх таких установок сукупно, суперечать положенням п. 21 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» та ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».
Ключові слова: побутовий споживач, суперечливе регулювання, коефіцієнти «зеленого» тарифу
