Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 січня 2026 року
у справі № 910/11728/25
Господарська юрисдикція
Щодо заборони застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони банку, який перебуває у процедурі ліквідації, вчиняти дії зі стягнення заборгованості
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Віндкрафт Таврія" звернулося до господарського суду із заявою про забезпечення позову (до подачі позовної заяви), у якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони АТ "Міжнародний резервний банк" вчиняти будь-які дії, спрямовані на стягнення коштів з усіх рахунків Товариства, що були відкриті у Банку (коштів, які перебувають у володінні Банку), у т.ч. на грошові кошти у сумі 50 142 003,35 грн, які обліковуються на окремому рахунку обліку кредиторської заборгованості в Банку і включені до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку;
- заборони суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації відповідного забезпечувального обтяження, спрямованого на стягнення коштів з усіх рахунків Товариства, що були відкриті у Банку (коштів, які перебувають у володінні Банку), у т.ч. на грошові кошти у сумі 50 142 003,35 грн, які обліковуються на окремому рахунку обліку кредиторської заборгованості в Банку і включені до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.
Господарський суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, заяву Товариства про забезпечення позову до подачі позовної заяви задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Законодавець встановлює також обмеження у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом прямої заборони на застосування окремих заходів забезпечення позову. Такі заборони передбачені, зокрема, положеннями ст.137 ГПК.
Згідно з ч.7 ст.137 ГПК не допускається забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується відповідно до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яке належить або підлягає передачі чи сплаті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і знаходиться у нього чи інших осіб;
- встановлення заборони або обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій.
З дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається (п.7 ч.2 ст.46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов`язку Фонду, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до цього Закону, їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або шляхом встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій (п.2 ч.7 ст.137 ГПК, ч.18 ст.51 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Положення вказаних норм законодавства вказують на неможливість забезпечення позову шляхом заборони Фонду утримуватися від вчинення певних дій під час здійснення ліквідаційної процедури банку та виведення його з ринку. Зокрема, це стосується і зупинення дій рішення виконавчої дирекції Фонду в частині реалізації включених до складу лоту майнових прав.
ВИСНОВКИ: ст.137 ГПК містить імперативну заборону застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та банку, що ліквідується відповідно до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", їх посадовим особам, іншим особам вчиняти певні дії або встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій не залежно від характеру (виду) таких дій.
Вжиття заходів забезпечення позову в тому вигляді, в якому просить позивач свідчить про втручання в діяльність Фонду під час здійснення ліквідаційної процедури банку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови забезпечення позову, процедура ліквідації банку, межі повноважень ФГВФО
