Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 січня 2026 року
у справі № 361/161/13-ц[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо процесуальних повноважень судів вищих інстанцій за результатом перегляду судових рішень, ухвалених за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами
Фабула справи: ТОВ «Кей-колект» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило суд стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 158 048,86 дол. США, що станом на 13 грудня 2012 року в еквіваленті становить 1 263 284,53 грн.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов ТОВ «Кей-колект» задоволено.
Ухвалою заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду, залишеною без змін постановою Верховного Суду, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на заочне рішення.
ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами.
Рішенням суду першої інстанції заяву ОСОБА_1 задоволено. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено ТОВ «Кей-колект» у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постановою апеляційного суду рішення першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення залишено без задоволення, зазначене рішення залишено в силі.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції на порушення вимог процесуального закону переоцінив докази, які правильно оцінив суд першої інстанції, задовольняючи її заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Правова позиція Верховного Суду: апеляційний суд, перевіряючи (в апеляційному порядку) законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухваленого за наслідками розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, в тому числі вирішує питання про те, чи мали місце нововиявлені обставини, чи є вони підставою для перегляду, і якщо суд першої інстанції зробив неправильні висновки щодо наявності нововиявлених обставин - має виправити відповідну судову помилку (зокрема, у спосіб ухвалення власного рішення щодо заяви, що відповідатиме п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Переглядаючи в апеляційному порядку законність і обгрунтованість ухвал про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, апеляційний суд на підставі п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України може скасувати відповідну ухвалу з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Одним із процесуальних повноважень суду касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду судового рішення за ст. 409 ЦПК України є визначене у цій нормі право прийняти рішення про направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду.
При цьому положення ст. 409 ЦПК України не містять жодних обмежень чи застережень щодо неможливості суду касаційної інстанції прийняти нове рішення за результатом касаційного перегляду судового рішення, яким задоволено заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Cуд касаційної інстанції не позбавлений можливості надати правову оцінку нововиявленим обставинам (перевірити правильність кваліфікації обставин як нововиявлених) для мети перегляду, порядок якого визначає процесуальний закон (тобто перевірити дотримання судами норм процесуального права, не вдаючись до оцінки чи переоцінки доказів, поданих стороною на підтвердження обставин, які вона вважає достатньою підставою для перегляду). У такому випадку Верховний Суд не вдається до оцінки доказів, якими підтверджуються обставини, на які сторона посилається як на нововиявлені, а лише надає оцінку відповідності критеріям нововиявленості як підстави для перегляду судового рішення.
Висновки: суди апеляційної й касаційної інстанцій, переглядаючи судові рішення, ухвалені за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, уповноважені переглядати такі рішення в межах повноважень, визначених ст.ст. 374, 409 ЦПК України, та ухвалювати рішення щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні.
Ключові слова: принцип інстанційності, межі судових повноважень, ознаки нововиявлених обставин, належна судова процедура
