Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 липня 2025 року
у справі № 1915/6447/2012
Цивільна юрисдикція юрисдикція
Щодо суду, який повноважний дослідити наявність підстав для оскарження рішення суду першої інстанції особою, яка не брала участі в розгляді справи
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 14 травня 2025 року з використанням засобів поштового зв`язку подала до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 23 червня 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року у справі № 1915/6447/2012 на підставі, передбаченій пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, у зв`язку з установленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов'язань під час вирішення справи судом.
Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судових рішень з посиланням на рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2025 року у справі «Обаранчук проти України» (Case of Obaranchuk v. Ukraine), ухвалене за результатами розгляду заяви № 41443/16, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 23 червня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 квітня 2012 року залишити в силі.
ОЦІНКА СУДУ
Характер установлених ЄСПЛ істотних процедурних порушень, допущених національними судами під час розгляду цієї справи, які й лягли в основу його висновку про порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, ставить під сумнів результат такого судового розгляду на національному рівні.
Велика Палата Верховного Суду визнає обґрунтованою заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за виключними обставинами, якими є рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2025 року у справі «Обаранчук проти України» (Case of Obaranchuk v. Ukraine), заява № 41443/16.
Заявниця вважає, що найбільш прийнятним заходом індивідуального характеру для відновлення її становища, що існувало до моменту порушення Конвенції, встановленого рішенням ЄСПЛ, є перегляд за виключними обставинами та скасування постановлених у цій справі рішення суду апеляційної інстанції та ухвали суду касаційної інстанції із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.
Характер установлених у рішенні ЄСПЛ порушень, самостійно оцінених Верховним Судом, дає підстави вважати, що суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, допустив порушення норм процесуального права.
Саме до повноважень суду апеляційної інстанції віднесено вирішення питання про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в справі, у разі встановлення, що суд першої інстанції не вирішував питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, або ж у протилежному випадку розглянути скаргу цієї особи по суті, якщо буде підтверджено, що суд в оскарженому рішенні все ж вирішив питання про її права та обов`язки.
Саме в суді апеляційної інстанції особа має доводити наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв, як вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Ці обставини повинен встановити повноважний суд, що має перевірити докази, якими ці обставини підтверджено, та навести відповідне обґрунтування ухваленого судового рішення в його мотивувальній частині.
Таким повноваженим судом є суд апеляційної інстанції, згідно з імперативними приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд є судом оцінки права, а не встановлення факту. Установлення фактичних обставин справи та надання оцінки доказам належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій як судів з`ясування фактів, тоді як до повноважень суду касаційної інстанції належить перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права.
Тож, якщо касаційний суд вдаватиметься до встановлення та оцінки обставин, він допускатиме істотне порушення процесуальних норм та діятиме не як «суд, встановлений законом».
Згідно зі змістом правил частини третьої статті 411 ЦПК України однією з безумовних підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема в разі недослідження судом доказів.
Справу направляють на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справу направляють до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
ВИСНОВКИ: суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями продовжувати розгляд цієї справи самостійно та ухвалити судове рішення, зокрема й про залишення в силі рішення суду першої інстанції, адже саме апеляційний суд повноважний дослідити наявність підстав для оскарження рішення суду першої інстанції особою, яка не брала участі в розгляді справи, але, однак, має право доводити інші обставини, що свідчать про вирішення судом першої інстанції питання про її права та інтереси.
Отже, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що констатував ЄСПЛ, через повторний розгляд справи має виправити суд апеляційної інстанції в межах наданих йому повноважень на встановлення обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, та здійснення оцінки доказів, з урахуванням принципу res judicata та з наведенням обґрунтованих мотивів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: провадження за виключними обставинами, підстави скасування судових рішень, межі повноважень касаційного суду, межі повноважень апеляційного суду
