Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 травня 2024 року
у справі № 337/2451/23
Цивільна юрисдикція
Щодо обставини, яка не нововиявленою як підстави для перегляду судового наказу про стягнення аліментів
Фабула справи: ОСОБА_1 (далі - боржниця) звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, бо з листа служби у справах дітей їй стало відомо, що донька з лютого 2022 року проживає разом із батьками її колишнього чоловіка - ОСОБА_2 (далі - скаржник). Тому останній згідно з положеннями сімейного законодавства не мав права на отримання аліментів на дитину.
Із 2013 до 2016 року скаржник і боржниця перебували у зареєстрованому шлюбі. У 2014 році у них народилася донька. Згідно з розпискою боржниці від 2016 року вона погодилася з тим, що донька проживатиме у батьків колишнього чоловіка. З того часу відповідачка участі у забезпечені та вихованні дитини не брала. Тому на підставі заяви скаржника про видачу судового наказу про стягнення аліментів суд у травні 2023 року видав наказ про стягнення з відповідачки аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, вважаючи, що наведена боржницею обставина не є нововиявленою, а її доводи спрямовані на переоцінку доказів і суперечать найкращим інтересам дитини.
Апеляційний суд це рішення скасував та задовольнив заяву боржниці. На його думку, на час видачі судового наказу обставини щодо місця проживання дитини не були відомі боржниці.
Мотивація касаційної скарги: скаржник зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви боржниці про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, суд першої інстанції правильно виснував, що наведені боржницею обставини не є нововиявленими відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового наказу.
Правова позиція Верховного Суду: судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
У разі видачі судового наказу відповідно до п.п.4 і 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (ч. 8 ст. 170 ЦПК України).
Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).
Для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів такими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі цього наказу та є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права й обов'язки заявника та боржника; нововиявленими є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених. Необхідно розрізняти нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Перші не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами, тоді як другі є даними, що підтверджують саме такі обставини.
Ураховуючи наведене, не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Висновки: у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що боржниця склала розписку про те, що вона передає доньку батькам свого колишнього чоловіка для постійного проживання з ними. Цю розписку скаржник додав до заяви про видачу судового наказу про стягнення з боржниці аліментів. Тому цей документ був предметом дослідження під час розгляду судом зазначеної заяви. З огляду на це боржниця у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу фактично просила переоцінити докази, які були підставою для його видачі. Крім того, з огляду на зазначену розписку обставина про те, що дитина проживає з батьками скаржника, була відома боржниці. Отже, вказана у листі служби у справах дітей обставина про перебування дитини у батьків колишнього чоловіка не є нововиявленою.
Ключові слова: провадження за нововиявленими обставинами, правова природа нововиявлених обставин, спори про стягнення аліментів