Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 серпня 2022 року
у справі № 918/685/21
Господарська юрисдикція
Щодо виплати заробітної плати працівнику за час вимушеного прогулу як збитку для товариства
ФАБУЛА СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" звернулося до господарського суду з позовом до колишнього генерального директора ОСОБА_1, у якому позивач, посилаючись на статті 92 Цивільного кодексу України, статті 89 Господарського кодексу України, статей 20, 30, 54, 162 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути з відповідача збитки, заподіяні ним юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство «Акватон», у розмірі 1 798 385,82 грн.
Рішенням господарського суду позов задоволено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;
- вину заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Отже при поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди, на позивача покладається обов'язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.
ВИСНОВКИ: виплата заробітної плати працівнику за час вимушеного прогулу є збитком для Товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки колишній заступник директора як працівник не принесла своїми посадовими діями користі товариству, а її продуктивна праця не була врахована і використана у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю внаслідок незаконного звільнення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність посадових осіб, умови відшкодування шкоди, збитки юридичній особі
