Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 січня 2026 року
у справі № 921/190/25
Господарська юрисдикція
Щодо відсутності у спеціалізованої прокуратури у сфері оборони повноважень на представництво інтересів держави у спорах про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу
ФАБУЛА СПРАВИ
Керівник спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (далі - прокуратура у сфері оборони) звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції (далі - Інспекція) та міської ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії лісовий офіс про стягнення 3 735 134,89 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
Позовні вимоги прокуратури у сфері оборони обґрунтовані порушенням відповідачем при веденні лісового господарства вимог законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів за встановлених обставин допущення незаконної рубки дерев невстановленими особами у період з 01 листопада 2023 року по 06 березня 2024 року, внаслідок чого інтересам держави заподіяно шкоду у сумі 3 735 134,89 грн.
Ухвалою господарський суд позов прокуратури у сфері оборони в інтересах Інспекції та Міськради залишив без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Апеляційний господарський суд постановою ухвалу місцевого господарського суду у цій справі про залишення позову прокуратури у сфері оборони без з розгляду скасував і передав справу на розгляд господарського суду.
ОЦІНКА СУДУ
Перед Верховним Судом поставлене питання перевірки доводів касаційної скарги щодо застосування судом апеляційної інстанції статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" в їх взаємозв'язку
7 з нормами підзаконного акта - Наказу № 130, не застосованого судом апеляційної інстанції (на відміну від місцевого господарського суду), в контексті повноважень спеціалізованої прокуратури в сфері оборони (як окружної прокуратури зі спеціальним статусом, діючої у сфері оборони), на звернення з позовами про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, зокрема в результаті незаконної виробки лісу.
Реалізація конституційних положень, передбачених пунктом 3 частини першої, частини другої статті 131-1 Конституції України здійснюється національною прокуратурою в різних напрямках, одним з яких є представництво в суді інтересів держави у сфері оборони, що здійснюється спеціалізованою прокуратурою в оборонній сфері. Між тим забезпечення організації та здійснення представництва інтересів держави в суді спеціалізованою прокуратурою в оборонній сфері обмежується правовідносинами, пов'язаними з діяльністю суб`єктів, визначених положеннями пункту 6.1. Наказу № 130, що узгоджується зі змістом статей 3, 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідає статті 19 Конституції України.
Крім того, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Що ж до представництва відповідною територіальною спеціалізованою прокуратурою Скалатської міської ради, то відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Дія Наказу № 130 не суперечить засадам діяльності прокуратури, передбачених статтею 3 та нормам статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", а визначає повноваження спеціалізованих прокуратур у сфері оборони на виконання визначених функцій та розмежування їхніх повноважень із самостійними структурними підрозділами Офісу Генерального прокурора, обласними та окружними прокуратурами відповідно до положень норм статей 7, 9 Закону України "Про прокуратуру".
У зазначеному аспекті колегія суддів також акцентує увагу на приписах частини другої статті 19 Конституції України, за змістом якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудоване на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів
Колегія суддів зазначає, що у зазначеному випадку, помилкові висновки суду апеляційної інстанції про можливість звернення відповідною територіальною прокуратурою у сфері оборони з позовом в інтересах держави в особі Інспекції та Міськради, фактично призвела до виникнення конкуруючої компетенції та потенційно-можливого компетенційного конфлікту у майбутньому між спеціалізованою прокуратурою в оборонній сфері на правах окружної та окружною прокуратурою та / або обласною прокуратурою.
ВИСНОВКИ: спеціалізована прокуратура в оборонній сфері як державний орган єдиної системи прокуратури України, згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", метою діяльності якої є, зокрема захист інтересів держави, обмежується її предметною компетенцією - сферою оборони, а тому у прокуратури у сфері оборони відсутні повноваження для представництва інтересів держави у правовідносинах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, пов`язаних з діяльністю Державної екологічної інспекції України та її регіональних органів, та органів місцевого самоврядування.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: екологічна шкода, межі повноважень прокурора, повноваження органів місцевого самоврядування
