Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 травня 2025 року
у справі № 902/111/24
Господарська юрисдикція
Щодо повноважень ОВА вимагати припинення права тимчасового користування лісовою ділянкою шляхом розірвання договору в судовому порядку
Фабула справи: прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі обласної військової адміністрації (далі - ОВА) до ТОВ «Вольєр» та ДП «Ліси України», у якому просив:
- розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами, укладений між ТОВ «Вольєр» та ДП «Дашівське ДЛМГ» (правонаступником якого є ДП «Ліси України»);
- зобов`язати ТОВ «Вольєр» повернути лісову ділянку розпоряднику земельної ділянки - ОВА за актом приймання-передачі.
Рішенням господарського суду позов задоволено повністю.
Апеляційний господарський суд рішення господарського суду скасував. Прийняв нове рішення, яким у позові відмовив.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначає про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми ст.ст. 15, 16, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України щодо способу захисту цивільних прав держави в особі ОВА.
Правова позиція Верховного Суду: обласні державні адміністрації є органами, уповноваженим здійснювати від імені держави повноваження власника лісової ділянки, вчиняти дії щодо прийняття рішень про передачу лісової ділянки у постійне та тимчасове користування, а також є органами, уповноваженими на здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері лісових відносин.
Тож обласні державні адміністрації є суб`єктами, які реалізують правомочності власника у правовідносинах тимчасового користування лісами, які перебувають у державній власності, в тому числі, у правовідносинах, які виникають із договорів довгострокового тимчасового користування лісами.
Саме до повноважень обласних державних адміністрацій відноситься прийняття рішення про передачу лісової ділянки у користування, визначення інших умов, які є істотними, зокрема, строку, на який така ділянка передається у тимчасове користування, її розміру, а також ставки рентної плати за використання корисних властивостей лісів.
Розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, що визначені ст. 16 ЦК України, оскільки вимога про розірвання договору спрямована на припинення правовідносин.
П. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
За правилами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
До того ж, підстави припинення права користування лісами та земельними ділянками лісового призначення визначені положеннями ЛК України та ЗК України відповідно.
Ч. 2 ст. 22 ЛК України передбачено, що право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених ст. 78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.
Відповідно до п.п. 5 та 7 ч. 1 ст.78 ЛК України право використання лісових ресурсів припиняється в разі: 5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; 7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
Згідно з п.п. «г» та «ґ» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
П. «а» ч. 1 ст. 143 ЗК України встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку в разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Висновки: ОВА має повноваження вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, які виникли із договору тимчасового довгострокового користування лісами, у тому числі вимагати припинення права тимчасового користування лісовою ділянкою шляхом розірвання договору в судовому порядку.
Ключові слова: використання лісової ділянки, режим використання земель, знесення самочинного будівництва
