Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 липня 2025 року
у справі № 910/3449/21
Господарська юрисдикція
Щодо складу групи, особи якої підлягають притягненню до відповідальності за неправомірну антиконкурентну поведінку
ФАБУЛА СПРАВИ
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про скасування Рішення Антимонопольного комітету України.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу приймаються органами АМК відповідно до статті 52 Закону № 2210, яка передбачає накладення штрафів на суб'єктів господарювання за порушення, передбачені, зокрема пунктом 2 статті 50 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 52 Закону № 2210 (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) за порушення, передбачені, зокрема пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до 10% доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Стаття 52 Закону № 2210 не містить четвертого пункту, проте відповідно до частини четвертої статті 52 цього Закону (у наведеній вище редакції) у разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб`єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктам господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб'єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб`єктів господарювання, одержання частини їх прибутку.
ВИСНОВКИ: до складу групи в розумінні статті 1 Закону № 2210 входять лише особи, причетні саме до неправомірної антиконкурентної поведінки (які або безпосередньо вчиняли порушення, або сприяли його вчиненню). Автономність поведінки такої групи полягає у спільному (усіма членами групи, але окремо від будь-яких непричетних осіб) вчинені певного порушення. При цьому відносини контролю мають бути пов`язані виключно з неправомірною поведінкою - вчиненням порушення членами такої групи, що входить до предмета доказування саме зі сторони АМК. Звичайний корпоративний контроль сам по собі не має наслідком визнання пов'язаних ним осіб членами групи в розумінні статті 1 Закону.
Особи, не причетні до порушення (хоча й пов`язані корпоративними відносинами), включенню до складу названої групи та притягненню до відповідальності не підлягають.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень АМК, антиконкурентне законодавство, відповідальність суб'єктів господарювання