Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 вересня 2025 року
у справі № 643/1114/17
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для звільнення позивача як споживача за кредитним договором від сплати судового збору
ФАБУЛА СПРАВИ
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про виселення та зняття з реєстраційного обліку без надання іншого жилого приміщення.
ОСОБА_1 із зустрічним позовом звернувся до приватного нотаріуса міського нотаріального округу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - АТ КБ «ПриватБанк», про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію.
Рішенням суду першої інстанції відмовив у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку без надання іншого жилого приміщення.
Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду повернув ОСОБА_1 зустрічний позов, поданий ним у цій справі.
ОЦІНКА СУДУ
У статті 5 цього Закону держава визначила пільги щодо сплати судового збору.
Крім того, у статті 136 ЦПК України та у статті 8 Закону України «Про судовий збір» держава визначила перелік підстав, за яких суд має право за клопотанням сторони відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір чи звільнити від його сплати.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
У статті 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Оскільки вчинення виконавчого напису нотаріусом є одним із видів позасудового захисту прав кредитора, а безпосередньо виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», кредитор після вчинення нотаріусом виконавчого напису має право звернутися до органів державної виконавчої служби або до приватного виконавця з метою примусового стягнення заборгованості за кредитом.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Оспорювання виконавчого напису з підстав незгоди з розміром заборгованості, на стягнення якого він виданий, стосується захисту прав споживача за кредитним договором.
ВИСНОВКИ: у зустрічному позові ОСОБА_1 оспорює дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за банком, отже спір стосується правовідносин щодо законності набуття майна кредитором, тобто правовідносин, на які не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 не надав на виконання вимог ухвали суду доказів сплати судового збору і підстав для звільнення від його сплати як споживача послуг немає, суд правильно застосував норму процесуального права та обґрунтовано повернув позов особі, яка його подала.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: пільги при сплаті судового збору, оскарження реєстрацій дій, судові витрати
