Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 вересня 2024 року
у справі № 759/10841/24
Цивільна юрисдикція
Щодо звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані із правочинами щодо цінних паперів чи стосовно цінних паперів
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства фінансів України про захист прав споживачів.
Ухвалою суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а позивачу запропоновано у встановлений строк усунути недоліки, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
Ухвалою суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто.
Ухвалою апеляційного суду:
- у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги відмовлено;
- апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків;
- роз`яснено скаржнику право протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути виявлені недоліки.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції повернуто скаржнику.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що він в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги виклав додаткові аргументи в підтримку того, що відносини позивача з відповідачем мають сприйматися як відносини між споживачем фінпослуг (позивачем)-надавачем фінпослуг (відповідачем). Вважає, що суд не надав жодної оцінки додатковим доказам та аргументам позивача.
Правова позиція Верховного Суду: споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Системне тлумачення норм ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Облігації внутрішньої державної позики України - це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред`явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики України може бути визначена в іноземній валюті (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).
У Законі України «Про захист прав споживачів» містяться тільки окремі норми, які виключають застосування окремих положень до правочинів з цінними паперами:
- положення ст. 12 не застосовуються до договорів, укладених поза торговельними або офісними приміщеннями, і які стосуються правочинів з цінними паперами (п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів»);
- положення ст. 13 не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються правочинів з цінними паперами (п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів»);
- положення п.п. 8, 11 та 13 ч. 3 ст. 18 не застосовуються до операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем (п. 1 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Висновки: законодавець не передбачив виключення чи непоширення звільнення від сплати судового збору, передбаченого в ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за позовом споживача пов'язані із правочинами щодо цінних паперів чи стосовно цінних паперів. Тому ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється й на позови споживача пов'язані із правочинами щодо цінних паперів чи стосовно цінних паперів.
Ключові слова: порушення прав споживача, права споживачів фінансових послуг, пільги при сплаті судового збору
