ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2021 р. м. Київ Справа№ 910/10006/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
при секретарі судового засідання Островерхої В.Л.
за участю представників сторін зазначених в протоколі судового засідання від 14.09.2021
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 (повний текст складено 05.02.2021)
у справі № 910/10006/19 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент»
до ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»
про визнання недійсним договору іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (далі по тексту - відповідач 1), ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 2) про визнання недійсним Договору іпотеки №1203-090813/1 від 09.08.2013, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Європейський газовий банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 09.08.2013, зареєстрованого в реєстрі за №1887.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Договір іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 суперечить статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній станом на дату укладення договору), пунктам 8.2, 9.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», оскільки був укладений з боку іпотекодавця ОСОБА_1 як заінтересованою у його укладенні особою за відсутності рішення Спостережної ради та/або загальних зборів учасників Банку про надання згоди на укладення цього правочину та без подальшого схвалення договору відповідним органом Банку; а з боку іпотекодержателя договір був укладений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, діяла з перевищенням наданих їй повноважень, з огляду на що договір має бути визнаний недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України та статті 72 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній станом на дату укладення договору) з підстав недодержання при його укладенні вимог, встановлених частинами першою та другою статті 203 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2020 у справі №910/10006/19, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» до Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки задоволено. Визнано недійсним Договір іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 09.08.2013, зареєстрований в реєстрі за №1887. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» 960,50 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» 960,50 грн судового збору. Постановою Верховного Суду від 11.06.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова команія «Інвестохіллс Веста» задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 910/10006/19 скасовано. Справу №910/10006/19 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі №910/10006/19 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі по тексту - третя особа).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 закрито провадження у справі № 910/10006/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» до 1) Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»; 2) ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 09.08.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 1887, в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», на підставі п.6 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК) у зв`язку з припиненням юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19, за результатами нового розгляду, позов задоволено. Визнано недійсним Договір іпотеки №1203-090813/1 від 09.08.2013, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 09.08.2013, зареєстрований в реєстрі за №1887. Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсним, так як при його вчиненні був порушений порядок, визначений ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки ОСОБА_1 є особою, заінтересованою у вчиненні Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» оспорюваного правочину, та є стороною такого правочину, протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості повинна була поінформувати товариство (виконавчий орган) про наявність у неї такої заінтересованості, у матеріалах справи відсутні докази погодження Спостережною радою банку на вчинення спірного правочину.
При цьому суд першої інстанції виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, встановив наявність порушеного права позивача, оскільки, отримавши у власність майно, яке було передано в іпотеку на підставі спірного правочину, позивач набув всіх правомочностей власника майна, у тому числі і право на судовий захист та право на звернення з позовом щодо недійсності іпотечного договору № 1203-090813/1 від 09.08.2013, а обраний ним спосіб захисту є ефективним.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне скарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги та доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було надано оцінку недійсності/нікчемності Договору про розірвання договору іпотеки від 25.02.2014 в силу Закону, оскільки в іншому випадку права Іпотекодавця не могли перейти до позивача.
Як зазначає апелянт, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, оскільки приписи ст. ст. 71, 72 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції чинній на момент укладення спірного правочину, не підлягали застосуванню, через відсутність наявності заінтересованості ОСОБА_1 на час укладення іпотечного договору, який є гарантією належного виконання боржником зобов`язань перед кредитором та не спрямований на порушення прав та інтересів Банку.
Крім того, судом першої інстанції не було встановлено обставин щодо порушення прав позивача на дату укладення спірного правочину, поза як права та обов`язки у позивача як Іпотекодавця виникли з дати виникнення права власності на нерухомість, що є предметом іпотеки.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 та поновлено зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, пояснення, заяви, клопотання до 10.05.2021. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.05.2021 о 12 год. 45 хв. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19. 31.03.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив позивача на апеляційну скаргу, за яким позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі №910/10006/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» залишити без задоволення, посилаючись на правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки спірний правочин є недійсним внаслідок недотримання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» при його укладенні.
Позивач вважає, що відсутні підстави для визнання судом першої інстанції недійсним договору про розірвання договору іпотеки, оскільки він не є автоматично нікчемним, а підстави недійсності необхідно досліджувати у судовому порядку. Крім того, відсутня норма права, яка вказує на те, що при зверненні до суду третьою особою із позовом про визнання правочину недійсним, порушення прав третьої особи мало місце на момент укладення спірного правочину. Як вказує позивач, наразі він є власником майна, яке є предметом спірного правочину, а звернення до суду із даним позовом спрямоване на захист його права.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2021 у зв`язку із перебуванням судді Ходаківської І.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі 25.05.2021 у відпустці, справу №910/10006/19 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/10006/19 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Корсак В.А.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та від 08.06.2021 розгляд справи №910/10006/19 відкладався.
У зв`язку із перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці 20.07.2021 справу №910/10006/19 передано на повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у зв`язку з перебуванням 20.07.2021 судді Корсака В.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у справі №910/10006/19 сформовано колегію суддів у складі: Владимиренко С.В. - головуючий суддя (суддя - доповідач), Демидової А.М., Ходаківської І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 прийнято до провадження вказаною колегією суддів. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.08.2021 об 11 год. 50 хв. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 відкладено розгляд справи №910/10006/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 на 14.09.2021 о 12 год. 30 хв.
ОСОБА_1 своїх представників в судове засідання 14.09.2021 не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить відмітка про отримання на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення №0411634763368.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представник апелянта у судовому засіданні 14.09.2021 підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2021 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
24.09.2019 між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 2257, відповідно до додатку № 2 до якого право вимоги, у тому числі за договором іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
За змістом частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.
Згідно з частиною 1 статті 513 та статтею 514 ЦК правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене слід зазначити, що за укладеним між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості від 24.09.2019 відбулася договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові за визначеними договорами, зокрема за договором іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013, відбулася заміна сторони (кредитора) у зобов`язальному правовідношенні, пов`язаному з виконанням зобов`язань за цим іпотечним договором. За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
09.08.2013 між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (далі - Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (далі - Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки №1203-090813/1 (далі - Договір), який забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору №710-250613 від 25.06.2013, укладеного з Приватним підприємством «Л-ДЖАСТІК» (Боржник), а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору (далі - Кредитний договір), укладеного між Іпотекодержателем та Боржником, за умовами якого Іпотекодержатель надає Боржнику відновлювальну мультивалютну відкличну кредитну лінію (далі - кредит) з лімітом максильної заборгованості 65 000 000,00 грн на визначених Кредитним договором умовах. (т.1, а.с. 42-46).
Предметом іпотеки за цим Договором є нежилі приміщення, 53/100 частини (від місць спільного користування площею 375,7 кв.м), загальною площею 199,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. за реєстровим № 1831, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.07.2013 (п. 1.3 Договору).
Згідно п 1.4 Договору вартість предмета іпотеки становить 10 996 700,00 грн.
25.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Єврогазбанк» (далі - Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (далі - Іпотекодавець) був укладений Договір про розірвання Договору іпотеки №1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. 25.02.2014 за реєстровим номером № 149, за умовами якого сторони домовились, що підписанням цього Договору розривається Договір іпотеки 1203-090813/І. З моменту набрання чинності цим Договором зобов`язання сторін, що виникли з Договору іпотеки, припиняються і Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із Договору іпотеки. Цей Договір є укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. З моменту набрання чинності цим Договором, Договір іпотеки припиняє дію. (т. 4, а.с. 222).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №174314241 від 18.07.2019 нерухоме майно - група приміщень № 11, загальною площею 199,2 кв.м по АДРЕСА_1 (приміщення), яке було предметом іпотеки за договором іпотеки від 09.08.2013, з 15.04.2016 є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент». (т.1, а.с. 30).
Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 14.04.2017 у справі №761/13017/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2017, задовольнив позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до ОСОБА_1 та визнав недійсним договір від 25.02.2014 про розірвання договору іпотеки № 1203-090813/І, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. 09.08.2013 за реєстровим № 1887.
На підставі зазначеного судового рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був відновлений запис про іпотеку за Договором іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013 та заборону відчуження майна (предмета іпотеки).
Судом встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.10.2017 у справі №761/13017/16-ц рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14.04.2017 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05.07.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Наразі провадження у справі №761/13017/16-ц триває.
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 09.08.2013 та зареєстрованого в реєстрі за № 1887.
За твердженням позивача він не був стороною спору у справі № 761/13017/16-ц, попередні власники нерухомого майна (предмета іпотеки) не повідомили його про наявність договору іпотеки та існування обтяжень на це майно чи про існування спору з Банком, станом на момент набуття ним права власності на зазначене нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні записи про іпотеку чи обтяження цього майна.
Позивач зазначає, що договір іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013, про існування якого він дізнався у 2017 році, порушує його право власності на майно, на повноцінне розпорядження своїм майном та має бути визнаний недійсним з підстав недодержання вимог, встановлених частинами першою та другою статті 203 ЦК України, оскільки був укладений з боку іпотекодавця ОСОБА_1 як заінтересованою у його укладенні особою за відсутності рішення Спостережної ради та/або загальних зборів учасників Банку про надання згоди на укладення цього правочину та без подальшого схвалення договору відповідним органом Банку, а також був укладений з боку іпотекодержателя особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення, діяла з перевищенням наданих йому повноважень, договір суперечить статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній станом на дату укладення договору), пунктам 8.2, 9.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк». За результатами нового розгляду судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення, «група приміщень № 11» у АДРЕСА_1 , площею 199,2 кв м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000). Запис про право власності внесений 17.08.2015 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24325683 від 10.09.2015, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 15.09.2015. (т.4, а.с. 218-219).
Згідно акту приймання-передачі та оцінки вартості майна, що вноситься до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» від 11.04.2016 засновники Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» - ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , які склали цей акт про таке: оцінюємо свій майновий вклад до Статутного капіталу товариства наступним чином: нежитлові приміщення - група приміщень № 11 загальною площею 199,2 кв м вартістю 208 000,00 грн; двокімнатна квартира № 1 , загальною площею 171,6 кв м вартістю 155 000,00 грн; трикімнатна квартира № 2 , загальною площею 153,0 кв м вартістю 138 000,00 грн; чотирикімнатна квартира № 3, загальною площею 175,0 кв м вартістю 157 000,00 грн; трикімнатна квартира № 4 , загальною площею 138,7 кв м вартістю 136 000,00 грн; чотирикімнатна квартира № 5, загальною площею 180,5 кв м вартістю 162 000,00 грн; трикімнатна квартира № 6 , загальною площею 146,8 кв м вартістю 132 000,00 грн; чотирикімнатна квартира № 7, загальною площею 181,00 кв м вартістю 187 000,00 грн; трикімнатна квартира № 8 , загальною площею 154,50 кв м вартістю 160 000,00 грн; трикімнатна квартира № 9 , загальною площею 137,0 кв м вартістю 142 000,00 грн; двокімнатна квартира № 10 , загальною площею 118,6 кв м вартістю 123 000,00 грн (загальна вартість 1 700 000,00 грн). Вказане майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Учасники передають, а директор Товариства ОСОБА_4 приймає вказане нерухоме майно для подальшої передачі на баланс товариства. (т. 4, а.с. 175-176).
Таким чином, власник «групи приміщень № 11» у АДРЕСА_1 , площею 199,2 кв м ОСОБА_2 передав належне йому майно за актом приймання-передачі до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» 11.04.2016.
Згідно ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. У частині 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначений перелік документів, які є підставою для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав. Цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній станом на 15.04.2016 - дату проведення державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент», відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи у паперовій формі, що містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи у паперовій формі.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 цього Закону реєстраційна справа - сукупність документів у паперовій та електронній формі, поданих для проведення державної реєстрації прав та сформованих у процесі державної реєстрації прав. 15.04.2016 право власності на нерухоме майно - група приміщень № 11, загальною площею 199,2 кв. м. по АДРЕСА_1 (приміщення) зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент», що підтверджується інформаційною довідкою №223425926 від 10.09.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. (т. 4, а.с. 157-162). Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
З урахуванням приписів ч. 4 ст. 334 ЦК право власності у позивача на нерухоме майно - група приміщень № 11, загальною площею 199,2 кв. м. по АДРЕСА_1 (приміщення) виникло 15.04.2016 - з дня державної реєстрації відповідно до закону.
Згідно визначених термінів у ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції станом на 15.04.2016 - дата проведення державної реєстрації права власності позивача, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину, особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім`ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім`ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім`ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: 1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; 2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 3) внаслідок такого правочину придбаває майно; 4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).
Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.
Виконавчий орган акціонерного товариства зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати наглядовій раді (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, зокрема про: 1) предмет правочину; 2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином; 3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг; 4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.
У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.
Наглядова рада протягом п`яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов`язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення.
Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею, це питання виноситься на розгляд загальних зборів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 була акціонером Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» та володіла самостійно 31,738 відсотком акцій Банку, а сумарно разом із чоловіком ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_6 85,8759 відсотками акцій Банку, та була членом Спостережної ради Банку, про що зазначено в інформаційній довідці про власників істотної участі та про членів Спостережної ради в АТ «Єврогазбанк» станом на 01.08.2014. (т.1, а.с. 47-49).
Як вказує позивач, ОСОБА_1 була заінтересованою особою у вчиненні Договору іпотеки, проте всупереч вимогам Закону №514-VI ні перед укладенням Договору іпотеки, ні після його укладення, ні Спостережна рада Банку, ні Загальні збори учасників банку згоду чи погодження на укладення Договору іпотеки не надавали, відповідне рішення відсутнє.
Згідно ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину правочин, вчинений з порушенням ст. 71 цього Закону може бути визнаний недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК (в ред. чинній на момент укладення спірного договору) юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Частиною 2 ст. 207 ЦК (в ред. чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За твердженнями позивача, згідно п.п. 22 п. 8.2, п.п. 14 п. 9.2 Статуту Банку, в редакції 2013 року, до виключної компетенції Загальних зборів належить питання прийняття рішення про вчинення значного правочину, щодо яких є заінтересованість (у розумінні Закону України «Про акціонерні товариства»), до компетенції Спостережної ради належить вирішення питань, передбачених законодавством, цим Статутом, а також переданих на вирішення Спостережної ради Загальними зборами. До виключної компетенції Спостережної ради належить прийняття рішення про вчинення чи відмову у вчиненні правочину щодо якого є зацікавленість.
При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
Під час нового розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов висновку про наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту та визнав недійсним оспорюваний правочин на підставі ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції чинній на момент укладення спірного правочину, та ст. 215 ЦК, внаслідок порушення ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції чинній на момент укладення спірного правочину» та ст. 203 ЦК.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
За приписами ч. 3 ст. 215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже оскарження правочину можливо як стороною договору, так і зацікавленою особою, яка не є стороною правочину.
При цьому, у разі, якщо договір оскаржує особа, яка не є стороною спірного договору, така особа, звертаючись з відповідним позовом до суду, має навести та довести обґрунтування, в чому полягає порушення її прав та охоронюваних законом інтересів цим правочином. Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідно до норм Закону наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатись судом саме на момент його вчинення.
Аналогічний висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/11650/16, від 09.04.2019 у справі №912/1104/18.
Як вказує позивач з 15.04.2016 він є власником нерухомого майна - «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м по АДРЕСА_1 , а тому спірний Договір впливає на його права та обов`язки.
25.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Єврогазбанк» (далі - Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (далі - Іпотекодавець) був укладений Договір про розірвання Договору іпотеки №1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. 25.02.2014 за реєстровим номером № 149, за умовами якого сторони домовились, що підписанням цього Договору розірвати Договір іпотеки 1203-090813/І. З моменту набрання чинності цим Договором зобов`язання сторін, що виникли з Договору іпотеки, припиняються і Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із Договору іпотеки. Цей Договір є укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. З моменту набрання чинності цим Договором, Договір іпотеки припиняє дію. Також сторони домовились припинити в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки та вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У наданих письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що у 2014 році «група приміщень №11» загальною площею 199,2 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , були подаровані дочці ОСОБА_7 . Подальшому, 05.12.2014 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки (за реєстровим номером 2505) нежитлових приміщень (група приміщень №11), загальною площею 199,2 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що забезпечував виконання зобов`язань ОСОБА_7 перед ОСОБА_2 згідно Договору позики від 05.12.2014.
Відповідно у вересні 2015 року ОСОБА_2 звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлові приміщення (група приміщень №11), загальною площею 199,2 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на квітень 2016, момент передачі майна позивачу, майно перебувало у ОСОБА_2 .
Згідно акту приймання-передачі та оцінки вартості майна, що вноситься до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» від 11.04.2016 засновники Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» - ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , які склали цей акт про таке: оцінюємо свій майновий вклад до Статутного капіталу товариства наступним чином: нежитлові приміщення - група приміщень № 11 загальною площею 199,2 кв м вартістю 208 000,00 грн; двокімнатна квартира № 1 , загальною площею 171,6 кв м вартістю 155 000,00 грн; трикімнатна квартира № 2 , загальною площею 153,0 кв м вартістю 138 000,00 грн; чотирикімнатна квартира № 3, загальною площею 175,0 кв м вартістю 157 000,00 грн; трикімнатна квартира № 4, загальною площею 138,7 кв м вартістю 136 000,00 грн; чотирикімнатна квартира № 5, загальною площею 180,5 кв м вартістю 162 000,00 грн; трикімнатна квартира № 6, загальною площею 146,8 кв м вартістю 132 000,00 грн; чотирикімнатна квартира № 7, загальною площею 181,00 кв м вартістю 187 000,00 грн; трикімнатна квартира № 8, загальною площею 154,50 кв м вартістю 160 000,00 грн; трикімнатна квартира № 9, загальною площею 137,0 кв м вартістю 142 000,00 грн; двокімнатна квартира № 10, загальною площею 118,6 кв м вартістю 123 000,00 грн (загальна вартість 1 700 000,00 грн). Вказане майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Учасники передають, а директор Товариства ОСОБА_4 приймає вказане нерухоме майно для подальшої передачі на баланс товариства.
Апеляційним судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (далі - АТ «ЄВРОГАЗБАНК»), код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024, місцезнаходження: проспект Московський, 16, м. Київ, 04073.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича.
Тимчасову адміністрацію в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» запроваджено строком на 3 місяці з 17.07.2014 по 17.10.2014.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2021 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.
За статтею 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі ч.2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду у постановах від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі №819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі №826/8273/16, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 29.05.2019 у справі №501/1703/16-ц.
Отже, Договір від 25.02.2014 про розірвання Договору іпотеки №1203-090813/І, посвідчений Шевченко І.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 09.08.2013 за реєстрованим №1887, є нікчемним в силу ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, оскільки неплатоспроможний банк - АТ «ЄВРОГАЗБАНК» відмовився від власних майнових вимог на нерухоме майно, передане за вказаним Договором іпотеки, в забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору.
Судом апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, на виконання обов`язкових в силу ч. 1 ст. 316 ГПК вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 11.06.2020 у даній справі, з`ясовано обставини щодо наявності порушеного права та/або законних інтересів позивача спірним правочином, які підлягають першочерговому з`ясуванню для захисту у судовому порядку, у разі порушення, невизнання або оспорювання.
Враховуючи вищевикладене, приписи ч. 1 ст. 236 ЦК, набуття 15.04.2016 позивачем права власності на нерухоме майно, передане за Іпотечним договором №1203-090813/І від 09.08.2013, не свідчить про порушення цивільного права та/або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду, оспорюваним правочином на момент його укладення - 09.08.2013, що спростовує доводи позивача, які наведені ним в обґрунтування позовних вимог щодо невідповідності спірного правочину вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК, ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства», у редакції чинній на момент його укладення, та наявності підстав для визнання його недійсним згідно ст. 72 вказаного Закону, ст. 215 ЦК.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 4 статті 236 ГПК визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірний договір порушує права позивача, а обраний позивачем спосіб захисту є ефективним.
Відповідно до ст. 277 ГПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 повністю, з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити, внаслідок невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Згідно вимоги ст. 129 ГПК судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/10006/19 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 96, квартира 10, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40412621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Інвестохіллс Веста» (04080, м. Київ, вулиця Олексій Терьохіна, будинок 8-А, офіс 111, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41264766) 2 881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню п`ятдесят копійок) судового збору за апеляційний перегляд.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 910/10006/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2021 (після виходу суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. з відпустки).
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська
