ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" лютого 2020 р. Справа№ 910/10006/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Тарасенко К.В.
Іоннікової І.А.
Секретар судового засідання: Котенко О.О.
За участю представників учасників процесу:
від скаржника: Мошанець Д.В. - за довіреністю № 25 від 08.01.2020;
від позивача: не з`явилися;
від відповідача-1: не з`явилися;
від відповідача-2: не з`явилися.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10006/19 (суддя Стасюк С.В., м. Київ, повний текст ухвали підписано 15.11.2019)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент", м. Київ
до 1) публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", м. Київ
2) ОСОБА_1 , м. Київ
про визнання недійсним договору іпотеки
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (надалі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про визнання недійсним Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Договір іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 підписано собою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для здійснення такого правочину та вчинений заінтересованою особою без погодження та подальшого схвалення відповідним органом банку.
Разом з тим, 31.10.2019 до Господарського суду міста Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшла заява про заміну сторони, відповідно до якої заявник просив замінити відповідача-1 - публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у справі № 910/10006/19.
Вищезазначена заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" мотивована тим, що 24.09.2019 між акціонерним товариством "Єврогазбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 2257 на підставі якого право вимоги, у тому числі за Договором іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10006/19 (суддя Стасюк С.В., м. Київ, повний текст ухвали підписано 15.11.2019) у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони - відмовлено повністю.
Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони, оскільки зобов`язання за Договором іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 24.09.2019 були припинені, а тому права та обов`язки за оспорюваним договором не могли бути передані товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
Не погодившись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10006/19 товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" (надалі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну відповідача-1.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та не надано оцінки доказам. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що договір про розірвання договору іпотеки, згідно якого акціонерне товариство "Єврогазбанк" відмовилося від власних майнових вимог та прийняло на себе зобов`язання зняти обтяження та іпотеку з відповідних реєстрів без сплати іпотекодавцем та без покладення на іпотекодавця обов`язку щодо сплати суми заборгованості за кредитним договором, що був забезпечений договором іпотеки є нікчемним, отже визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 910/10006/19 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10006/19; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10006/19; розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10006/19 призначено на 14.01.2020.
27.12.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким позивач просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10006/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" - без задоволення.
14.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від директора товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" Ліневич Є.О. надійшла заява б/н від 14.01.2020 про відвід суддів Тарасенко К.В. та Іоннікової І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/10006/19 заяву директора товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" Ліневич Є.О. про відвід суддів Тарасенко К.В. та Іоннікової І.А. від розгляду справи № 910/10006/19 визнано необґрунтованою; провадження у справі № 910/10006/19 зупинено до вирішення питання про відвід суддів Тарасенко К.В. та Іоннікової І.А.; матеріали справи № 910/10006/19 передано на здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 910/10006/19 відмовлено у задоволенні заяви директора товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" Ліневич Є.О. про відвід суддів Тарасенко К.В. та Іоннікової І.А., від розгляду справи № 910/10006/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі № 910/10006/19 поновлено апеляційне провадження у даній справі; розгляд товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10006/19 призначено на 04.02.2020.
Відповідач-1 та відповідач-2 не скористалися своїм правом передбаченим частиною 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста", що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
04.02.2020 в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.
04.02.2020 в судове засідання не з`явилися представники позивача, відповідача-1, відповідача-2, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином, про причини нез`явлення суд не повідомили, крім позивача.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що позивач, відповідач-1 та відповідач-2 належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що їх явка обов`язковою не визнавалась, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема і правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи у присутності представника скаржника.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову.
Відповідно до ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 24.09.2019 між акціонерним товариством "Єврогазбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 2257 (а.с. 101-103), відповідно до Додатку № 2 якого право вимоги, у тому числі за Договором іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (а.с. 104).
У відповідності до приписів 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Положеннями статті 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Так, 25.02.2014 між публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та ОСОБА_1 було укладено Договір про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/І.
За умовами вказаного договору розірвано договір іпотеки, зобов`язання сторін за договором іпотеки припинились, а також за домовленістю сторін припинено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки та вилучено запис про іпотеку.
Разом з тим, в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває справа № 761/13017/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до ОСОБА_1 , приватного товариства "Л-Джастіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" про визнання недійсним договору від 25.02.2014 про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013.
Зазначені вище обставини скаржником та позивачем визнаються, а тому на підставі ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.
Окрім того, договір про розірвання договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 є дійсним, оскільки відсутні судові рішення, що підтверджували б недійсність вказаного договору.
Оскільки, зобов`язання за договором іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013 на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 24.09.2019 були припинені, то права і обов`язки за оспорюваним договором не могли бути передані товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
Таким чином, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі доводи сторін у даній справі прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.
Матеріали справи № 910/10006/19 містять наказ № 68 від 09.04.2015 щодо визнання нікчемним правочин, який виданий уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Єврогазбанк» та повідомлення про нікчемність договору № 917-6-21 від 10.04.2015, яке надіслане ОСОБА_1 про визнання договору про розірвання договору іпотеки нікчемним (а.с. 114-116).
Разом з тим, згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що діяла на момент прийняття наказу) тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до відомостей з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тимчасова адміністрація у АТ «ЄВРОГАЗБАНК» була запроваджена на період з 16.07.2014 по 17.11.2014.
Так, приписами ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Таким чином, оскільки уповноважена особа могла здійснювати перевірку правочинів виключно протягом дії тимчасової адміністрації, тобто з 16.07.2014 до 17.11.2014, то наказ № 68 від 09.04.2015 є таким, що виданий з порушенням норм законодавства, а отже не є належним доказом у даній справі.
Крім того, наказ як внутрішній та розпорядчий документ уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є не правочином у розумінні чинного законодавства, а внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органів управління та контролю банку, спрямованим на збереження активів і документації банку, який діє у межах цієї юридичної особи.
Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10006/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, як такі, що не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі. Ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин та відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 136, 137, 234 ГПК України, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10006/19 залишити без змін.
3. Справу № 910/10006/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 05.02.2020.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді К.В. Тарасенко
І.А. Іоннікова
