УХВАЛА
17 серпня 2021 року
м. Київ
Справа №910/16496/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
від позивача: Горкуша В.В.,
від відповідача: Шалашова В.І.,
від третьої особи-1: не з`явився,
від третьої особи-2: не з`явився,
від третьої особи-3: не з`явився,
від третьої особи-4: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Лиськов М.О.
від 25.11.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Пашкіна С.А.
від 15.04.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4
про визнання бездіяльності виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" протиправною та зобов`язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" (далі - Позивач, ТОВ "Маквіс Груп") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" (далі - Відповідач, ТОВ "Боедем") про:
- визнання протиправною та такою, що порушує корпоративні права Позивача як учасника ТОВ "Боедем" щодо участі в управлінні діяльністю ТОВ "Боедем", бездіяльності Відповідача в особі директора Черепанова Віктора Олександровича щодо проведення річних загальних учасників ТОВ "Боедем";
- зобов`язання Відповідача в особі директора Черепанова Віктора Олександровича скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ "Боедем" з внесення до порядку денного питань, які є обов`язковими до розгляду на загальних зборах учасників: розподіл чистого прибутку за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки; виплата дивідендів за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки та визначення їх розміру; визначення основних напрямків діяльності ТОВ "Боедем".
2. Позов мотивований порушенням корпоративних прав Позивача, що виражається у позбавленні його як учасника ТОВ "Боедем" можливості отримувати інформацію про господарську діяльність товариства та прибуток від його діяльності, а також приймати участь в управлінні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/16496/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, позовні вимоги ТОВ "Маквіс Груп" задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Боедем" в особі директора Черепанова Віктора Олександровича скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ "Боедем" з внесення до порядку денного питань, які є обов`язковими до розгляду на загальних зборах учасників:
- розподіл чистого прибутку за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки;
- виплата дивідендів за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки та визначення їх розміру;
- визначення основних напрямків діяльності ТОВ "Боедем".
4. Суди дійшли висновку про доведення Позивачем обставин непроведення ТОВ "Боедем" з 2012 року річних загальних зборів учасників за участю Позивача та перешкоджанні Позивачу у їх самостійному скликанні для вирішення низки питань, про включення яких до порядку денного Позивач неодноразово звертався до Відповідача, посилаючись при цьому на постанову Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №926/2301/17.
5. Судові рішення судів попередніх інстанцій також мотивовані невідповідністю вимоги про визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не скликання річних загальних зборів встановленому Законом та Статутом ТОВ "Боедем" способу захисту наявного у Позивача права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
6. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі №910/16496/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
7. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави для касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
- статей 97, 98 Цивільного кодексу України без урахування постанов Верховного Суду від 16.06.2018 у справі №904/2197/17, від 29.04.2020 у справі №922/1859/19 та від 25.11.2020 у справі №910/8802/19;
- статей 11, 12, 13, 15, 16, 116 Цивільного кодексу України, статті 167 Господарського кодексу України, а також порушення положень статей 75-79, 86 ГПК України без урахування постанов Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18;
- статей 257, 261, 265, 267 Цивільного кодексу України без урахування постанов Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №922/2058/17, від 13.11.2018 у справі №924/127/17, від 15.01.2019 у справі №910/2972/18, від 10.04.2019 у справі №6/8-09, від 13.08.2019 у справі №910/11614/18, від 22.08.2019 у справі №910/15453/17, від 03.09.2019 у справі №920/903/17 та від 19.11.2019 у справі №910/16827/17.
8. Позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними, обґрунтованими та прийняті з додержанням вимог чинного законодавства.
Підстави для передачі справи на розгляд Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
9. Відповідно до частини 1 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
10. Надаючи оцінку доводам Відповідача у даній справі, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень статті 116 Цивільного кодексу України, статті 88 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства", викладеного у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №926/2301/17, стосовно того, що володіння учасником товариства - акціонером - кількістю акцій, яка є меншою десяти відсотків простих акцій товариства, не може бути достатньою підставою для відмови у захисті його права на участь в управлінні акціонерним товариством, порушеного ухиленням товариства від виконання встановленого законом обов`язку щодо проведення річних загальних зборів акціонерів.
Отже, такий акціонер може звернутись до суду з позовом про спонукання (зобов`язання) товариства щодо проведення чергових загальних зборів.
11. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
12. При цьому відповідно до частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу.
13. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту виключно за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
14. Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
15. Статтею 88 Господарського кодексу України (у редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") передбачено, що учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
16. Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
17. Статтею 97 Цивільного кодексу України установлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не установлено законом.
В силу положень частини четвертої статті 98 Цивільного кодексу України порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.
Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
18. Відповідно до частини 1 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.
У свою чергу частиною 4 цієї ж статті встановлено, що учасники товариства, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
19. Згідно із статтею 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства, отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, брати участь у розподілі прибутку товариства, отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.
Зі змісту статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" випливає, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:
1) з ініціативи виконавчого органу товариства;
2) на вимогу наглядової ради товариства;
3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не установлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов`язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.
Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного.
Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.
Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.
20. Таким чином, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент звернення Позивача до суду з даним позовом, Законом чітко врегульовано порядок та підстави скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, з урахуванням прав та законних інтересів його учасників, а саме: учаснику товариства надано право подання вимоги про скликання загальних зборів та право на їх самостійне скликання у випадку залишення такої вимоги без задоволення.
21. За наведених обставин, колегія суддів враховує, що обраний Позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів - зобов`язання Відповідача скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ "Боедем" - не відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та не передбачений чинним законодавством, яке врегульовує діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, оскільки скликання та проведення загальних зборів товариства відноситься до виключної компетенції товариства та учасників даного товариства як носіїв відповідних корпоративних прав, у тому числі щодо управління справами суб`єкта господарювання.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Суд вважає, що для правильного вирішення даного спору необхідно відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів цієї палати, а тому справа підлягає передачі на розгляд Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Справу №910/16496/19 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 передати на розгляд Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
О. Кролевець
