УХВАЛА
02 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/16496/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Студенець В.І., Ткач І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Лиськов М.О.
від 23.12.2019 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
від 27.05.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4
про визнання бездіяльності виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
19 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем" (далі - Скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020.
Перевіривши касаційну скаргу Скаржника, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020, повернуто зустрічну позовну заяву на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що підстави та предмети за первісним та зустрічним позовами є різними. Зокрема, вимоги за первісним позовом обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача, а вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані порушенням умов господарських договорів. Первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, вони не є взаємопов`язаними. Відтак задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" звернулося з позовом про визнання протиправною та такою, що порушує його корпоративні права як учасника щодо участі в управлінні діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" в особі директора Черепанова Віктора Олександровича щодо проведення річних загальних зборів. Також позивач просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем" в особі директора Черепанова Віктора Олександровича скликати, організувати та провести загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" з внесення до порядку денного питань, які є обов`язковими до розгляду на загальних зборах учасників: 1) розподіл чистого прибутку за 2012 - 2018 роки; 2) виплата дивідендів за 2012 - 2018 роки та визначення їх розміру; 3) визначення основних напрямків діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем".
19 грудня 2019 року Скаржник звернувся із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" про зобов`язання вчинити дії. Пред`являючи зустрічні позовні вимоги, Скаржник просив визнати бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" протиправною та зобов`язати його надати звіт про примусове стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" за договором оренди нежитлового приміщення №03-12/07-1 від 03.12.2007 та про примусове стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Вейс-Україна" за договором оренди нежитлового приміщення №03-12/07-4 від 03.12.2007. Скаржник також просив зобов`язати надати документи, що підтверджують такий звіт, або будь-яку іншу інформацію, яка б підтверджувала настання події - день отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" за договором оренди нежитлового приміщення №03-12/07-1 від 03.12.2007 та від Товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Вейс-Україна" за договором оренди нежитлового приміщення №03-12/07-4 від 03.12.2007.
В обґрунтування доводів касаційної скарги, Скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме частин 2, 6 статті 180 ГПК України. Скаржник вважає, що первісні та зустрічні позовні вимоги є взаємопов`язані через питання визначення чистого прибутку та розподілу дивідендів від оренди власного нерухомого майна.
Відповідно до частин 2, 6 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Суди встановили, що зустрічна позовна заява Скаржника зазначеним вимогам не відповідає, оскільки вимоги заявника виникли з інших правових підстав, а саме через невиконання господарських договорів. Подані Скаржником докази також є відмінними, оскільки матеріально-правова вимога базується на інших правових підставах, а саме: договорі №1 відступлення права вимоги (цесії) від 30.11.2012; додатковій угоді №1 до договору №1 відступлення права вимоги (цесії) від 30.11.2012; договорі №2 відступлення права вимоги (цесії) від 30.11.2012 р. та додатковій угоді №1 до договору №2 відступлення права вимоги (цесії) від 30.11.2012.
Таким чином, за результатами аналізу змісту первісного та зустрічного позовів, суди дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для їх спільного розгляду, оскільки у даному випадку позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, вони не обґрунтовані одними доказами, що свідчить про відсутність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість одночасного розгляду первісного та зустрічного позовів.
Суди, використовуючи свої дискреційні повноваження, у кожному конкретному випадку, на підставі поданих заявниками доказів, приймають рішення про взаємопов`язаність позовів та доцільність їх спільного розгляду.
Відтак доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржених у справі рішень не знаходять свого підтвердження.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" у зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам частини другої статті 180 ГПК України.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування Господарським судом міста Києва та Північним апеляційним господарським судом норм права (ч. 6 ст. 180 ГПК України) у розгляді справи №910/16496/19 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 293 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/16496/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020.
2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді В. Студенець
І. Ткач
