Ухвала
15 липня 2021 року
м. Київ
справа №302/207/20
провадження №61-9303ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянув касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області» на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області», сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, ліквідаційної комісії комунальної установи «Міжгірська районна лікарня» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області» (далі - КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ»), сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, ліквідаційної комісії комунальної установи «Міжгірська районна лікарня» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірним і скасовано наказ сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на попередній роботі молодшої медичної сестри (санітарка-прибиральниця) в КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ». Стягнуто з КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток за період з 01 лютого 2020 року по 29 травня 2020 року у сумі 18 301,14 грн з відрахуванням із цієї суми обов`язкових платежів та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, у решті позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року апеляційну скаргу КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» залишено без задоволення. Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2020 року залишено без змін.
03 червня 2021 року КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» звернулося із касаційною скаргою нарішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, повний текст якої виготовлено 06 травня 2021 року, в указаній вище справі.
За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За викладених обставин, касаційна скарга КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» подана в передбачений законом строк.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме, для уточнення щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також роз`яснено про наслідки її невиконання.
Мотивуючи необхідність коректного визначення підстав касаційного оскарження судових рішень, суд касаційної інстанції вказав, що заявник посилається на дві самостійні підстави передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Проте, зазначивши про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), заявником не конкретизовано норми права у якій відсутній висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції, заявником подано уточнену касаційну скаргу, яка не містить посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник указує на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» заявлено клопотання про зупинення дії рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2020 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження.
Клопотання аргументовано тим, що у зв`язку з набранням законної сили рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області, можливе здійснення виконання судового рішення в частині стягнення з КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» коштів (втраченого заробітку та моральної шкоди), що приведе до можливих безпідставних витрат відповідача у разі скасування оскаржуваних судових рішень за наслідками касаційного розгляду справи.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Отже, клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим та містити підстави для зупинення дії судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, якщо воно буде скасоване.
Оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його дії судом касаційної інстанції.
Оскільки у клопотанні не наведено достатніх обґрунтованих підстав, які б були підтверджені письмовими доказами та за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржуваних судових рішень, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 389, 392, 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Міжгірського районного суду Закарпатської області цивільну справу №302/207/20 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області», сектору охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, ліквідаційної комісії комунальної установи «Міжгірська районна лікарня» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні клопотання комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області» про зупинення дії рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2020 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
