Справа № 302/207/20
№ 2/302/138/20
Номер рядка звіту 76
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повне)
29.05.2020 смт.Міжгір`я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді КривкаВ. П
з участю: секретар с/з Гажук Н.В.,
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ Міжгірської райради Закарпатської області" - Палапа Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір`ї справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області" , сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА, Ліквідаційної комісії КУ "Міжгірська районна лікарня" про скасування наказу сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА № 441 від 28.12.2019 про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на попередній роботі в КНП "ЛПУ Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради" (код ЄДРПОУ 43218512), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із звільненням з роботи, стягнення моральної шкоди в сумі 70000 грн,-
В С Т А Н О В И В:
26.02.2020 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який обгрунтувала так. За наказом № 1 від 02.01.1995 року Міжгірської центральної районної лікарні позивачка була прийнята на роботу на посаду санітарки хірургічного кабінету поліклініки. За наказом № 16 від 16.01.1998 року ОСОБА_1 була переведена на посаду молодшої медичної сестри хірургічного кабінету поліклініки. Назва лікарні в період роботи позивачки неодноразово змінювалась, востаннє, за наказом № 142-0 від 29.12.2006 року Міжгірську центральну районну лікарню перейменовано в Міжгірську районну лікарню, а посаду, яку займала позивачка, за наказом № 1-к від 02.01.2008 року змінено найменуванням - молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця) хірургічного кабінету поліклініки. Згідно розділу 4 Статуту Міжгірської РЛ, затвердженого розпорядженням голови Міжгірської РДА № 203 від 01.10.2013 року, уповноваженим органом управління Міжгірської РЛ був відділ охорони здоров`я Міжгірської РДА (реорганізований у сектор охорони здоров`я), який здійснював призначення та звільнення працівників Міжгірської РЛ. За наказом № 901-к сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА від 01.12.2014 року позивачку було переведено на повний посадовий оклад молодшої медичної сестри хірургічного кабінету поліклінічного відділення Міжгірської РЛ. В період з кінця 2019 року по початок 2020 року приймалися рішення та відбувалися процеси з ліквідації Міжгірської РЛ та створення на її матеріально-технічній базі КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ". За цих підстав позивачку було переведено на роботу в КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" де вона продовжувала працювати на тій же посаді, що і до переведення. Починаючи з 01.01.2020 заробітна плата позивачці нараховувалась та виплачувалась КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ", шляхом перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 відкритий в АТ КБ "ПриватБанк". 31.01.2020 генеральний директор КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" ОСОБА_3., в кабінеті старшої медичної сестри, ознайомив позивачку з наказом сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА № 411-к від 28.12.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Згідно п.1 цього наказу позивачку було звільнено із займаної посади - молодшої медичної сестри хірургічного кабінету поліклінічного відділення Міжгірської РЛ, з підстав передбачених п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, а саме у зв`язку з ліквідацією Міжгірської РЛ. В наказі такоз зазначено, що про вивільнення позивачку було повідомлено 17.09.2019 року. Керівник КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" також усно повідомив ОСОБА_1 , що на підставі цього наказу її звільнено з роботи в КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ". 31.01.2020 позивачці було видано трудову книжку з відповідним записом про звільнення. 01.02.2020 КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" виплатило позивачці кошти в сумі 6997,31 грн, яка складалася з заробітної плати в КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" за січень 2020 року, компенсації за невикористану відпустку за період з 02.01.2019 по 31.01.2020 та вихідної допомоги. Також 24.01.2020 позивачці було виплачено заробітну плату за роботу в КНП "ЛПУ "Міжгірська РЛ" в сумі 1800 грн. Натомість, у виданій позивачці трудовій книжці не містяться будь-які записи про її роботу в КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ". Позивачка вважає, вищевказаний наказ про її звільнення з роботи незаконним, зокрема: станом на 28.12.2019 ОСОБА_3 не працював і не міг працювати на посаді завідувача сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА, оскільки з 24.12.2019 працював на посаді генерального директора КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ", відповідно він не мав повноважень видавати накази, в тому числі і наказ № 411-к від 28.12.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 ; 16.01.2020 Міжгірська РЛ, як юридична особа, є припиненою і з цього часу там діє ліквідаційна комісія; позивачку не було попереджено про її наступне вивільнення у зв`язку з ліквідацією Міжгірської РЛ; з 31.01.2020 позивачка перебувала у фактичних трудових відносинах з КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ". За цих підстав позивачка вважає наказ № 411-к від 28.12.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 нікчемним і незаконним та просить скасувати такий і поновити її на попередній роботі в КНП "ЛПУ Міжгірської РЛ Міжгірської райради Закарпатської області" із стягненням середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням.
20.03.2020 року позивачка подала суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача КНП "ЛПУ Міжгірської РЛ Міжгірської райради" на її користь 70000 грн відшкодування завданої їй моральної шкоди у зв`язку з незаконним звільненням з роботи.
Відповідачем КНП "ЛПУ Міжгірської РЛ Міжгірської райради" подано відзив на позов ОСОБА_1 , який обгрунтовано так. ОСОБА_1 не перебувала у трудових відносинах з КНП "ЛПУ Міжгірської РЛ"; згідно штатного розпису КНП "ЛПУ Міжгірської РЛ" відсутня посада "молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) хірургічного кабінету поліклінічного відділення". Згідно рішення Міжгірської райради № 350 від 05.09.2019 Міжгірську РЛ ліквідовано і ліквідація такої завершена 16.01.2020. За цих підстав та згідно наказу сектору охорони здоров`я № 220-к від 10.09.2019 працівників Міжгірської РЛ, в тому числі і позивачку (17.09.2019), було попереджено про наступне вивільнення. Наказом сектору охорони здоров`я № 411-к від 28.12.2019 позивачка була звільнена із займаної посади, з підстав передбачених п.1 ст.40 КЗпП України, з 31.01.2020. Цей наказ виданий до припинення Міжгірської РЛ. Керівник сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА ОСОБА_3 звільнений з посади завідувача сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА 28.12.2019 на підставі розпорядження Міжгірської РДА № 52-р від 26.12.2019. 24.12.2019 було прийнято рішення Міжгірської райради № 382, про призначення ОСОБА_3 генеральним директором КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ". Повноваження сектору охорони здоров`я як роботодавця щодо працівників Міжгірської РЛ припинились 16.01.2020, з моменту ліквідації лікарні. Ліквідаційна комісія Міжгірської РЛ працює на підставі рішення Міжгірської райради № 350 від 05.09.2019 "Про ліквідацію КУ "Міжгірська РЛ", при цьому повноваження роботодавця залишились у сектору охорони здоров`я. Трудовий колектив КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" був сформований 03.01.2020, після видачі наказів про прийняття на роботу працівників КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ"" з 04.01.2020. В період з 05.09.2019 і до 04.01.2020 КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" не здійснювало діяльності по наданню медичної допомоги, а тільки велась підготовка до початку діяльності підприємства: проводилась його реєстрація; проводилась передача майна в оперативне користування; відкривались банківські рахунки; затверджувався штатний розпис тощо. Новостворене підприємство КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" не було зобов`язано приймати на роботу позивачку, оскільки не є правонаступником ні ліквідованої Міжгірської РЛ, ані сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА. Штатний розпис за чисельністю є значно меншим від штатного розпису Міжгірської РЛ. Позивачку не було запрошено на роботу в КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" та відповідно не було допущено до роботи в цьому підприємстві. За цих підстав відповідач вказує, що помилковим є твердження позивачки, що вона працювала в КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" з січня 2020 року та отримувала заробітну плату саме на цьому підприємстві. Заробітна плата позивачці нараховувалась та виплачувалась КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" на підставі Договору про відшкодування витрат на оплату праці № 1-к/с , який було укладено між сектором охорони здоров`я Міжгірської РДА та КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ". Згідно цього договору відповідач КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" зобов`язалось перераховувати кошти на відшкодування оплати праці працівникам Міжгірської РЛ, які звільняються у зв`язку з ліківідацією Міжгірської РЛ, в межах зобов`язань з оплати праці, які виникнуть в секторі охорони здоров`я щодо працівників лікарні з 01.01.2020 по день звільнення останніх. Запис у трудовій книжці позивачки про її звільнення було проведено ОСОБА_4 як членом ліквідаційної комісії Міжгірської РЛ, яка виконувала обов`язки з кадрового забезпечення ліквідації Міжгірської РЛ.
Представник відповідача КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ", за наведених вище обставин вважає позов ОСОБА_1 надуманим, не підтверджений належними доказами, а тому просить у задоволенні такого відмовити повністю. Також вважає, що позовні вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із звільненням з роботи є необгрунтованими, позивачкою не зазначено в чому полягає моральне страждання, а тому просить відмовити у задоволенні цих позовних вимог повністю.
27.03.2020 сторона позивача подала суду відповідь на відзив яким заперечує обставини зазначені відповідачем КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" з таких підстав. Посада на якій позивачка працювала у КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" з 04 січня 2020 року називалася - молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця) амбулаторно-поліклінічного підрозділу, яких у цього відповідача згідно штатного розпису є в кількості 5,5. Зокрема позивачка виконувала обов`язки молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) амбулаторно-поліклінічного відділення в кабінетах лікаря-дерматолога ОСОБА_5 та лікаря-хірурга ОСОБА_6 . Згідно п.10.3 Статуту Міжгірської райлікарні (в ред. від 04.06.2019) діяльність райлікарні припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно п.7 рішення Міжгірської райради № 349 від 05.09.2019 "Про створення КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" вирішено, після державної реєстрації юридичної особи КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" передати КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" в оперативне управління майно, що перебуває на балансі КУ "Міжгірська РЛ" для використання за призначенням згідно цілей визначених в Статуті підприємства. Згідно п.5 рішення Міжгірської райради Закарпатської області № 350 від 05.09.2019 "Про ліквідацію КУ "Міжгірська РЛ" вирішено, передати все майно, що перебуває на балансі КУ "Міжгірська РЛ" в оперативне управління КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" для використання за призначенням згідно цілей визначених в Статуті підприємства. Державну реєстрацію юридичної особи КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" в ЄДРПОУ здійснено 09.09.2019. Тому сторона позивача вважає, що на підставі вимог ст.ст. 81,82, 87, 105, 108 ЦК України, з 05.09.2019 з часу створення відповідної ліквідаційної комісії до неї перейшли повноваження щодо звільнення працівників Міжгірської РЛ, а тому твердження відповідача про протилежне, тобто що повноваження роботодавця щодо працівників Міжгірської РЛ залишились у сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА, є невірними та суперечать вищевказаним нормам закону. За цих підстав сторона позивача вважає, що сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА з 05.09.2019 не мав повноважень щодо звільнення працівників Міжгірської РЛ, а тому відповідно наказ про звільнення позивачки є незаконним. Ліквідаційна комісія Міжгірської РЛ рішення про звільнення позивачки не приймала. Міжгірська РЛ як юридична особа вважається припиненою з 16.01.2020, відповідно ст. 104 ч.5 ЦК України, тому будь-які рішення щодо позивачки, як працівника Міжгірської РЛ могли поширюватися щодо таких її прав тільки в межах строку по 16.01.2020, а не по 31.01.2020.
Окрім цього, сторона позивача вказує, що з огляду на положення п.10.3 Статуту Міжгірської РЛ, положення ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров`я", положення ЦК України, положення "ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я", "Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров`я бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства", положення рішень Міжгірської райради Закарпатської області № № 349, 350 від 05.09.2019 вбачається, що фактично відбулася не ліквідація КУ "Міжгірська РЛ", а її реорганізація шляхом перетворення в КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ", із зміною її організаційно-правової форми та переходом всього майна. Тому, сторона позивача вважає, що КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" є правонаступником КУ "Міжгірська РЛ".
Сторона позивача, просить взяти до уваги, що надана стороною відповідача КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ копія повідомлення про наступне вивільнення ОСОБА_1 не містить необхідних відомостей, не є персональним, незрозумілого змісту та не має юридичної сили. Позивачка заперечує факт повідомлення її 17.09.2019 про вивільнення із займаної посади в КУ "Міжгірська РЛ".
Представники відповідачів - сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА та ліквідаційної комісії КУ "Міжгірська РЛ" в судове засідання не з`явилися, відзив на позов не подали. Про час та місце розгляду справи, повідомлялися відповідно до вимог ст. 128, ст. 129 ЦПК України, та вважаються такими, що належно повідомлені про час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи цими відповідачами до суду не подано та не повідомлено про причини неявки.
Сторона позивача підтримала позовні вимоги на підставах, зазначених у позові і процесуальних заявах, поданих у справу. Позивачка також просить узяти до уваги, що вона, як й інші працівники районної лікарні після попередження про звільнення з роботи подавала письмову заяву про переведення її на роботу в КНП «ЛПУ Міжгірська района лікарні», однак її заяву не розглянули і не повідомили її про причини відмови в переведенні її на роботу в цей медичний заклад.
Представник відповідача КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ Міжгірської райради" в судовому засіданні позов ОСОБА_1 заперечив з підстав зазначених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив. У задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити повністю.
В справі прийнято такі процесуальні рішення.
02.03.2020 року винесено ухвалу про прийняття позову ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалами судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.03.2020 та 13.05.2020 відмовлено представнику позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалами суду від 13.03.2020, 26.03.2020, 13.05.2020, 21.05.2020 за клопотанням сторони позивача судом витребовувались додаткові докази у справу.
На підставі ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26.03.2020 прийнято до провадження заяву майнового характеру позивачки ОСОБА_1 до КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ Міжгірської райради" про стягнення 70000 грн відшкодування завданої моральної шкоди, у зв`язку з незаконним звільненням з роботи.
Згідно Ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26.03.2020 року в справу залучено співвідповідача Ліквідаційну комісію КУ "Міжгірська РЛ".
Оцінивши зміст позовних вимог, доводи сторін, подані в справу докази сторонами, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено такі обставини.
Позивачка працювала з 1995 року в Міжгірській центральній районній лікарні в поліклінічному відділенні на посаді санітарки хірургічного кабінету, а з 2006 року в Міжгірській районній лікарні в цьому ж структурному підрозділі - молодшою медичною сестрою (санітаркою-прибиральницею). Згідно із наказом завідувача сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА № 220-к від 10.09.2019 вирішено попередити працівників Комунальної установи «Міжгірська районна лікарня» про наступне вивільнення працівників у зв`язку із ліквідацією Міжгірської районної лікарні на підставі п.1 статті 40 КзпП України. 17.09.2020 позивачку (як й інших працівників) під розписку письмово попередили про наступне вивільнення через два місяці з вищезазначеної підстави. 31.01.2020 позивачку ознайомлено персонально з наказом завідувача сектору охорони здоров`я № 411-к від 28.12.2019 про її звільнення із займаної посади молодшої медсестри (санітарки-прибиральниці) з 31.01.2020 у зв`язку із ліквідацією Міжгірської районної лікарні за п.1 статті 40 КзпП України, проведено розрахунок за невикористані дні відпусток, виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку, видано трудову книжку і повідомлено про вивільнення в службу зайнятості. Прийняття на роботу позивачки, переведення в реорганізовані установи з перейменуванням медичного закладу та посад - відображені в записах у трудовій книжці позивачки.
В справі також встановлено, що за період роботи позивачки медичний заклад реорганізовувався неодноразово, а саме: з Міжгірської центральної лікарні в Міжгірську районну лікарню із здійсненням фінансування та кадрового забезпечення - відділом охорони здоров`я Міжгірської РДА, опісля в комунальну установу «Міжгірська районна лікарня" із здійсненням фінансування і кадровим забезпеченням юридичною особою - сектором охорони здоров`я Міжгірської РДА.
Згідно рішення Міжгірської районної ради № 349 від 05.09.2019 створено юридичну особу - Комунальне некомерційне підприємство «Лікувально-профілактична установа Міжгірська района лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області (КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ». У відповідності до рішення цієї ж ради № 350 від 05.09.2019 у зв`язку із створенням вище зазначеного медичного закладу вирішено ліквідувати комунальну установу «Міжгірська района лікарня», створено ліквідаційну комісію для вирішення питань звільнення працівників, передачі майна в новоутворений медичний заклад та для здійснення інших ліквідаційних процедур. Згідно актів приймання - передачі майна від 30.09.2019 і від 01.10.2019 Голова Міжгірської районної ради Щур В.М. прийняв, а директор Міжгірської районної лікарні Маршалик Е.Т. передав все майно, що знаходилось на балансі КУ «Міжігрська РЛ» і надалі все це майно передав в КНП «ЛПУ Міжгірська района лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області», а в.о. генерального директора цієї ж установи Маршалик Е.Т. прийняв це майно в оперативне управління.
Оцінивши встановлені обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на такі мотиви, підстави та обґрунтування.
Статтею 40 ч.1 п.1 КзпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємтсва, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з статтею 49-2 КзпП України (чинною на час прийняття рішення про попередження позивачки про звільнення і на час прийняття наказу про звільнення з роботи): - про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством;
- при вивільненні працівників і випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством, зокрема статтею 42 КзпП України;
- одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
З обставин справи видно, що відповідач в особі КНП «ЛПУ Міжгірська района РЛ» не виконав належно вищезазначених положень та вимог законодавства про працю.
Це вбачається з наступного.
Уповноважений орган Міжгірська района рада, за змістом винесених рішень і наступних дій, по суті не ліквідувала повністю медичний заклад Комунальна установа «Міжгірська районна лікарня», а утворила на його базі (на основі майна, інфраструктури та ресурів) такий же медичний заклад з тими ж завданнями і повноваженнями, перейменувавши цей медичний заклад на Комунальне некомерційне підприємтсво «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня», затвердивши новий штатний розпис цього закладу, а також передавши цьому закладу все майно, яке обліковувалось за попередньою медичною установою, а також в цей медичний заклад було переведено на запрошення нового керівника абсолютну більшість лікарів та інших медичних працівників і обслуговуючого персоналу. Ці обставини не заперечені відповідачем, співвідповідачами і не спростовані представником у судовому засіданні жодним належним джоказом. З відомостей про державну реєстрацію ліквідованої і новоутвореної установи видно, що КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» має той же вид основної діяльності: лікарняний заклад, а також одного і того ж засновника - Міжгірську району раду.
Верховний Суд висловив правову позицію у постанові КАС ВС від 06.05.2020 № 821 /3731/15-а справа № 487 /2191/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.18 № 800/538/17, а саме: встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Отже, уповноважений орган, здійснюючи вивільнення працівників КУ «Міжгірська района лікарня» у зв`язку з його ліквідацією з одночасним створенням КНП «ЛПУ Міжгірська района лікарня» як юридичної особи з тими ж завданнями і повноваженнями, - зобов`язаний вивільнити цих працівників у суворій відповідності до чинного трудового законодавства, тобто запропонувати таку ж саму або іншу роботу позивачці відповідно до її фаху та кваліфікації, здійснити звільнення з дотриманням правил переважного права залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, розірвати трудовий договір за попередньою згодою профспілкової організаці, якщо позивачка є членом такої організації.
З обставин справи видно, що позивачці не пропонували роботу за такою ж або аналогічною посадами, не пропонували будь-якої іншої роботи відповідно до її рівня кваліфікації. Натомість позивачка не відмовлялась від переведення на роботу в новостворений медичний заклад. Окрім цього, позивачка фактично після утворення цього закладу більше одного місяця фактично пропрацювала в цьому закладі, виконуючи обов`язки молодшої медсестри (санітарки-прибиральниці) хірургічного кабінету поліклінічного відділення. Це підтверджено поясненнями і показами самої позивачки, показами свідка ОСОБА_8 - головної медичної сестри Міжгірської райлікарні, яка складала робочі графіки молодшого медичного персоналу, табелювання і графіки їх відпусток на 2020 рік. Оплата праці за січень 2020, виплата невикористаних відпусток, вихідної допомоги при звільненні фактично здійснена позивачці бухгалтерією КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ». Ці обставини стверджують фактичне правонаступництво новоутвореного медичного закладу щодо ліквідованого.
Суд відхиляє доводи представника відповідача КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ», що цей заклад не може відповідати за вимогами позивачки, бо рішення про її звільнення приймалось сектором охорони здоров`я Міжгірської РДА, - на основі вищевикладених обґрунтувань, а також того, що сектор охорони здоров`я фактично припинив діяльність як юридична особа, ліквідаційна комісія КУ «Міжгірська РЛ» також фактично припинила діяльність і не володіє та не ропоряджається майном і коштами. Це підтверджено також змістом розпорядження голови Міжгірської РДА № 43-р від 28.11.2019. № 52-р від 26.12.2019, № 10 від 31.01.2020, за якими припинено юридичну особу - сектор охорони здоров`я Міжгірської РДА, шляхом ліквідації, звільнено керівника цієї юридичної особи та інших спеціалістів. Визначено неможливим утворити ліквідаційну комісію.
Суд також не бере до уваги покликання представника відповідача на табель, графік і список працівників поліклінічного відділення, які затверджені керівником відповідача з поясненнями, що в цих документах «не має позивачки», бо ці докази не відповідають дійсності. Адже позивачка повністю пропрацювла в січні 2020 на своїй посаді у відповідача КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ», одержала там заробітну плату за цей період, а також їй виплачено розрахунок після звільнення з бухгалтерії відповідача, що стверджено довідкою керівника відповідача. Окрім цього, в журналах проведення і обліку генеральних прибирань поліклінічного відділення за січень 2020 (доказ поданий позивачкою) в списку сестер-господарок зазначено позивачку як таку, що поряд з іншими працівниками (які є в табелях, книгах, списках працівників поліклінічного відділення, поданих відповідачем), виконувала посадові обов`язки за графіком по прибиранню приміщень медичного закладу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачка підлягає поновленню на роботі з обов`язками, які раніше були передбачені для молодшої медсестри (санітарки-прибиральниці) в КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» і застосовує за цим висновком статті 232, 233, 235 КзпП України.
У зв`язку із рішенням суду про поновлення на роботі позивачки підставними суд визнає і вимоги про стягнення втраченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розмір втраченого заробітку суд визначає на підставі довідки генерального директора КНП «ЛПУ Міжгірсьтка РЛ» від 14.03.2020 № 314/01-03, довідки з ГУ ПФУ України в Закарпатській області, виданих на виконання ухвали суду про витребування доказів, щодо розміру заробітку, який одержувала позивачка за два повних календарних місяці, які передували її звільненню в КУ «Міжгірська РЛ» - грудень 2019, в КНП «ЛПУ МІжгірська РЛ» - січень 2020, тобто виходячи із нарахованої заробітної плати в цей період (грудень 2019 - 4456,38 грн, січень 2020 - 5033 грн). Розрахунок середнього денного заробітку в цей період: 9489,38 грн (заробіток за два місяці) : 42 (робочих днів у цей період) = 225,94 грн (середньоденний заробіток).
Робочих днів у період з 01.02.2020 по 29.05.2020 (з наступного дня після звільнення по день постановлення судового рішення) - 81 * 225,94 грн = 18301 грн 14 коп.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Позивачка зазнала внаслідок неправомірного звільнення з роботи певних моральних страждань, які проявились в психологічних переживаннях за втрату роботи. Отже, позивачка має право на відшкодування моральної шкоди за ці моральні страждання згідно з положеннями сатті 237-1 КзпП України. Суд вважає, що заявлений позивачкою до відшкодування розмір моральної шкоди є явно завищеним, не обгрунтованим та не підтвердженим жодним доказом. Адже позивачка стала на облік безробітних у відповідний орган зайнятості. З часу звільнення мала статус безробітної особи з виплатою відповідної допомоги по безробіттю до винесення цього судового рішення, що підтверджено її поясненнями та довідкою із служби зайнятості в Міжгірському районі. Отже, позивачка відносно не втратила нормальних життєвих зв`язків, що вимагало б від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до положень статті 237-1 КзпП, статей 16, 1167 ЦК України суд визначає достатнім і співмірним до глибини моральних страждань розміром відшкодування суму, яка є наближеною до одного середнього місячного заробітку позивачки, який передував її звільненню, тобто встановлює суму відшкодування 5000 грн. Решта позовних вимог про відшкождування моральної шкоди підлягає відхиленню.
Судові витрати у виді судового збору відповідно до положень статті 141 ч.1 ЦПК України і закону «Про судовий збір» підлягають такому розподілу.
Позивачка має передбачену законом пільгу щодо сплати судового збору в трудових справах за позовом про стягнення заробітної плати та поновлення на роботу. Отже, судові витрати у виді судового збору за задоволені: немайнову і майнову вимоги, за ставками судового збору по 840 грн 80 коп., на загальну суму 1681 грн. 60 коп. слід покласти на відповідача КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» із стягненням у користь держави.
Натомість сплачений позивачкою судовий збір у сумі 840 грн 80 коп. за часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід стягнути з цього відповідача в користь позивачки.
Відповідно до положень статті 430 ч.1 пункти 2,4 ЦПК України слід допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивачки на роботі і стягнення присудженої втраченої заробітної плати в межах за один місяць.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірним і скасувати наказ сектору охорони здоров`я Міжгірської РДА № 441 від 28.12.2019 про звільнення ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) на попередній роботі молодшої медичної сестри (санітарка-прибиральниця) в КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ Міжгірської райради Закарпатської області" (код ЄДРПОУ 43218512, юридична адреса: смт.Міжгір`я, вул.Возз`єднання,4, Закарпатська область).
Стягнути з КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ Міжгірської райради Закарпатської області" в користь ОСОБА_1 втрачений заробіток за період з 01.02.2020 по 29.05.2020 в сумі 18301,14 грн (вісімнадцять тисяч тристо одна) грн. 14 коп. з відрахуванням з цієї суми обов`язкових платежів; моральну шкоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.; судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
В решті позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.
Стягнути з КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ Міжгірської райради Закарпатської області" в користь держави судові витрати в сумі 1681,80 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) грн 80 коп.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 і стягнення середньомісячного заробітку за один місяць в сумі 4744,69 грн (чотири тисячі сімсот сорок чотири) грн 69 коп. підлягає негайному виконанню.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Повне рішення складено 09.06.2020 року.
Суддя: В. П. Кривка
