Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2021 року м. Кропивницький
справа № П/811/1695/17
провадження № 22-ц/4809/857/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Черненка В.В.
суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.
секретар Гончар В.В.
учасники справи:
представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області - Безушко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.02.2021, суддя Шевченко І.М., по справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області до Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області, треті особи Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_1 про визнання суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області звернулося у суд із позовом до Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області, треті особи Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_1 про визнання суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування рішення.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що уточнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 , яка була складена лікарем з гігієни праці та затверджена начальником Управління Держпраці базуються на припущеннях без врахування всіх обставин та з порушенням Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.12.2004 року № 614, показники важкості праці значно перевищують нормативні значення і цим уточненням показники важкості праці, зазначені в інформаційній довідці від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705 визнано такими, що втратили чинність, а тому уточнення до інформаційної довідки від 27.04.2017 року № 01-22-03/1764-17 впливає на вид і розмір страхових виплат ОСОБА_1 .
Просив суд визнати протиправним та скасувати уточнення від 27.04.2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705.
Справа розглядалась Кіровоградським окружним адміністративним судом, Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом та Верховним Судом.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 11.09.2020 року справа направлена за встановленою юрисдикцією до Ленінського районного суду м. Кіровограда.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.02.2021 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначається, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про відкриття провадження у справі. Судом не надано оцінку наданих позивачем доказів та не надано правової оцінки порушенням чинного законодавства відповідачем під час складання уточнення до інформаційної довідки. Ні Порядком 614 ні Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 №1232 не передбачена можливість внесення уточнень до інформаційної довідки про умови праці. Складання інформаційних довідок покладено безпосередньо на відповідача.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05.04.2021 по справі відкрито апеляційне провадження.
До суду надано відзив на апеляційну скаргу від Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області, в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11.05.2021 справу призначено до розгляду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 14.06.2017 року № 23-П створено комісію з розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівника Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» Терещенка В.О. Управлінням Держпраці у Кіровоградській області складено Інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705 з визначенням факторів виробничого середовища та трудового процесу на підставі даних, наданих Смолінською шахтою ДП «СхідГЗК».
Від в.о. головного лікаря Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» на адресу відповідача надійшов запит на складання доповнення та уточнення до інформаційної довідки про умови праці виданої управлінням Держпраці у Кіровоградській області від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705, працівника ОСОБА_1 , що працював на шахті Смолінська ДП «СхідГЗК». Зазначено, наявній СГХ відсутні дані: по рівням шуму за період роботи хворого учнем електрослюсаря, електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ш. Смолінська ДП «СхідГЗК» з 23.02.2004 року по 26.06.2004 року, 19.06.2006 року по 15.08.2006 року. Потребує уточнення: чи можливо умови праці хворого по рівням шуму за період роботи гірничим робітником ш. Смолінська ДП «СхідГЗК» з 18.09.2006 року по 09.06.2016 року вважати аналогічними умовами праці хворого по рівням шуму за період роботи учнем гірничого робітника ш. Смолінська ДП «СхідГЗК» з 15.08.2006 року по 18.09.2006 року.
На виконання запиту відповідачем надано уточнення від 27.04.2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705, дані для якої взято з СГХ працівника Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» ОСОБА_2 , який працював поверхневим електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування дільниці № 21.
Суд першої інстанції зазначив, що як зазначено представником відповідача під час складання уточнення до інформаційної довідки від 27.04.2017 року № 01-22-03/1764- 17 виданих Управлінням відносно ОСОБА_1 , 1985 року народження, який працював на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК» учнем електрослюсаря, електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування позначки +18м, учнем гірника, гірником позначки +18 дільниці № 21 (спуск-підйом) з 19.06.2006 року по 14.08.2006 року, використовувалися дані Інформаційної довідки про умови праці від 18.07.2014 року ОСОБА_3 , який працював поверхневим електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування дільниці № 21 Смолінської шахти ДП «СхідГЗК», що і ОСОБА_1 .
Робота ОСОБА_3 була пов`язана з важкою фізичною працею, фізичним динамічним навантаженням (зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг/м (Вт) при загальному навантажені (з переважною участю м`язів рук, тулуба, ніг) для чоловіків - 95 при нормативі до 90; маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну для чоловіків - 35 при нормативі до 30; робоча поза (незручна та або фіксована - 25,4% часу зміни при нормативі до 25 %).
Також, при складенні уточнення до інформаційної довідки були використані дані про умови і на робочому місці, отриманих від підприємства Смолінська шахта ДП «Схід ГЗК», де ОСОБА_1 раніше працював, а саме еквівалентний рівень шуму на робочому місці поверхневого електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання дільниці № 21 за результатами атестації робочого місця 2010 року становить 81 дБА при нормативі до 80 дБА. Окрім цього, учень гірника відмітки +18м виконує аналогічні роботи та працює в тих самих умовах, як і гірник відмітки +18м.
Крім того, в уточнення до інформаційної довідки включені дані, що були отримані за протоколом проведених досліджень важкості та напруженості праці №3698, за атестацією робочого 2010 року гірника робоча поза (незручна та/або фіксована) складає 26,2 % часу зміни при нормативі до 25 %, нахили тулуба-190 при нормативі 51-100, величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу. Докладанні зусиль за участю м`язів тулуба та ніг, кг/с-463968 при нормативі до 100000.
Запит про надання уточнення до Управління Держпраці у Кіровоградській області надійшов із ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», м. Кривий Ріг, тому саме уточнення по рівню шуму було надіслано тільки в інститут. Дані по рівню шуму - 81 дБА було надано ДП «Схід ГЗК» шахта Смолінська (копія протоколу № 5217 від 07.10.2010 року). Надання такої інформації до Фонду не передбачено чинним законодавством.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що при проведенні процедури розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 та складення уточнення від 27.04.2017 року № 01-22-03/1764-17 до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705, використання відповідачем наданих ДП «Схід ГЗК» шахта «Смолінська» даних є цілком обґрунтованими та правомірними і не суперечать положенням пункту 1.12 Порядку № 614.
Причини виникнення професійного захворювання встановлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає певне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника, яка здійснюється на підставі документів, наведених у пункті 82 Порядку № 1232, серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо.
Комісією при розслідуванні професійних захворювань береться до уваги вся сукупність отриманих нею даних в межах конкретно визначених умов праці відповідного працівника з перелічених у пункті 82 Порядку № 1232 документів та матеріалів для визначення основних умов, обставин і причин виникнення професійного захворювання, судом відзначається, що оскаржуване позивачем уточнення до інформаційної довідки від 27.04.2017 року № 01-22-03/1764-17 до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705, відповідно до положень пункту 1.3. Порядку № 614, є лише частиною з переліку документів, з урахуванням яких в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області.
Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 14.06.2017 року № 23-П створено комісію з розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівника Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» Терещенка В.О. Управлінням Держпраці у Кіровоградській області складено Інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705 з визначенням факторів виробничого середовища та трудового процесу на підставі даних, наданих Смолінською шахтою ДП «СхідГЗК».
З матеріалів справи вбачається, що від в.о. головного лікаря Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» на адресу відповідача надійшов запит на складання доповнення та уточнення до інформаційної довідки про умови праці виданої управлінням Держпраці у Кіровоградській області від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705, працівника ОСОБА_1 , що працював на шахті Смолінська ДП «СхідГЗК». Також, зазначено, наявній СГХ відсутні дані: по рівням шуму за період роботи хворого учнем електрослюсаря, електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ш. Смолінська ДП «СхідГЗК» з 23.02.2004 року по 26.06.2004 року, 19.06.2006 року по 15.08.2006 року. Потребує уточнення: чи можливо умови праці хворого по рівням шуму за період роботи гірничим робітником ш. Смолінська ДП «СхідГЗК» з 18.09.2006 року по 09.06.2016 року вважати аналогічними умовами праці хворого по рівням шуму за період роботи учнем гірничого робітника ш. Смолінська ДП «СхідГЗК» з 15.08.2006 року по 18.09.2006 року.
На виконання запису відповідачем надано уточнення від 27.04.2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705, дані для якої взято з СГХ працівника Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» ОСОБА_2 , який працював поверхневим електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування дільниці № 21.
Запит про надання уточнення до Управління Держпраці у Кіровоградській області надійшов із ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», м. Кривий Ріг, тому саме уточнення по рівню шуму було надіслано тільки в інститут. Дані по рівню шуму - 81 дБА було надано ДП «Схід ГЗК» шахта Смолінська (копія протоколу № 5217 від 07.10.2010 року). Надання такої інформації до Фонду не передбачено чинним законодавством.
Висновок медичного закладу про встановлення діагнозу професійного захворювання у ОСОБА_4 ні він, ні роботодавець не оскаржили.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Підстави, процедура складання та вимоги щодо форми інформаційної довідки про умови праці (санітарно-гігієнічна характеристика умов праці), регламентовані Порядком № 614.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри у працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є лише одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).
Згідно з пунктом 1.9 Порядку № 614 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до пункту 1.8 Порядку № 614 лікувально-профілактичні заклади, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.
Згідно з пунктом 1.26 Порядку № 614 у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою саме заявник має право оскаржити и у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку. Висновок про наявність хронічного професійного захворювання встановлює лікувально-профілактичний заклад.
Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
За змістом статті 22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 10,13, 38 та 58 Порядку № 614 роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.
Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини та причини нещасного випадку за відповідною формою. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232.
За змістом пунктів 67, 68 вказаного Порядку № 1232 спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання.
Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій.
Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.
У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.
Відповідно до пункту 1.12 Порядку № 614 при виникненні підозри на профзахворювання (профотруєння) після припинення контакту працівника з шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі захворювання на пухлини тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями.
Згідно з положеннями пункту 1.23 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, тобто, зазначений випадок використання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці протягом п`яти років стосується випадку, якщо працівник в цей термін є працюючий і умови праці працівника за цей час не змінились.
Відповідно до положень пункту 1.22 Порядку № 614 термін зберігання санітарно-гігієнічної характеристики у відповідних закладах і підприємствах становить 45 років, таким чином, 45-річний термін зберігання санітарно-гігієнічної характеристики дозволяє використовувати дані про умови праці із санітарно-гігієнічної характеристики умов праці при складанні Інформаційної довідки, доповнень (уточнень) для працівників, які у відповідний період працювали на відповідному підприємстві, у відповідному цеху та дільниці, за відповідними професіями та виконували ті ж самі функціональні обов`язки, а на теперішній час відсутня можливість отримання даних про їх умови праці, тобто, при складанні Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння), а також доповнень (уточнень) до неї, на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка про умови праці, доповнення (уточнення) до неї складається на підставі даних трудової книжки, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, термін зберігання якої не перевищує 45 років.
Згідно з пунктом 82 Порядку № 1232 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого.
Відповідно до пункту 86 Порядку № 1232 за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 згідно з додатком 17.
Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Причини виникнення професійного захворювання встановлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає певне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника, яка здійснюється на підставі документів, наведених у пункті 82 Порядку № 1232, серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо.
Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника лікувально-профілактично закладу. У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (пункт 1.4 Порядку № 614).
Відповідно до пункту 1.6 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика стісується лікарем з гігієни праці, лікарями інших структурних підрозділів закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі їх залучення, та затверджується головним державним санітарним лікарем. Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов праці та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством.
Причини виникнення професійного захворювання встановлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає певне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника, яка здійснюється на підставі документів, наведених у пункті 82 Порядку № 1232, серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване позивачем уточнення до інформаційної довідки від 27.04.2017 року № 01-22-03/1764-17 до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 року № 01-22-03/3705, відповідно до положень пункту 1.3. Порядку № 614, є лише частиною з переліку документів, з урахуванням яких в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання.
Зазначене відповідає висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 405/2497/17 (провадження № 61-47366св18).
Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами та суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області, залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.02.2021, залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді:
