Постанова
Іменем України
10 листопада 2021 року
м. Київ
справа № П/811/1695/17
провадження № 61-10535св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області,
відповідач - Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області,
треті особи: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2021 року в складі судді Шевченко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року в складі колегії суддів: Черненка В. В., Єгорової С. М., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У жовтні 2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області звернулось до суду з позовом до Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області, треті особи: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»), ОСОБА_1 , про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування рішення.
Позов обґрунтований тим, що уточнення до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 , яка була складена лікарем з гігієни праці та затверджена начальником Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області, базуються на припущеннях без врахування всіх обставин і з порушенням Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 грудня 2004 року № 614 (далі - Порядок № 614), показники важкості праці значно перевищують нормативні значення і цим уточненням показники важкості праці, зазначені в Інформаційній довідці від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705, визнано такими, що втратили чинність, а тому уточнення до інформаційної довідки від 27 квітня 2017 року № 01-22-03/1764-17 впливає на вид і розмір страхових виплат ОСОБА_1 .
Ураховуючи вищевикладене, просив суд визнати протиправним та скасувати уточнення від 27 квітня 2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705.
Справа розглядалась Кіровоградським окружним адміністративним судом, Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом та Верховним Судом.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 11 вересня 2020 року справа направлена за встановленою юрисдикцією до Ленінського районного суду м. Кіровограда.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наказом Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській областівід 14 червня 2017 року № 23-П створено комісію з розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівника Смолінської шахти ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1. Управлінням Державної служби з питань праці у Кіровоградській областіскладено Інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705 з визначенням факторів виробничого середовища та трудового процесу на підставі даних, наданих Смолінською шахтою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».
Суди дійшли висновку, що при проведенні процедури розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 та складення уточнення від 27 квітня 2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705, використання відповідачем наданих Смолінською шахтою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» даних є цілком обґрунтованими та правомірними і не суперечать положенням пункту 1.12 Порядку № 614.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах) як на підставу оскарження судових рішень.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку наданим у справі доказам та не надано правової оцінки порушенням чинного законодавства відповідачем під час складання уточнення до Інформаційної довідки. Вказує, що ні Порядком № 614 ні Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 № 1232 не передбачена можливість внесення уточнень до Інформаційної довідки про умови праці. На думку заявника, при складанні уточнення до Інформаційної довідки відповідачем порушено пункти 1.8, 1.12, 1.23 Порядку № 614. Вважає, що довідка може надаватися роботодавцем стосовно конкретного працівника, а не робочих місць.
У липні 2021 року від Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області надійшов відзив на касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, у якому заявник просить відхилити касаційну скаргу та залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не спростовують законності оскаржуваних судових рішень.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Встановлені судами обставини
Наказом Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області від 14 червня 2017 року № 23-П створено комісію з розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівника Смолінської шахти ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1.
Управлінням Державної служби з питань праці у Кіровоградській області складено Інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705 з визначенням факторів виробничого середовища та трудового процесу на підставі даних, наданих Смолінською шахтою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».
Від виконуючого обов`язки головного лікаря Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» на адресу відповідача надійшов запит на складання доповнення та уточнення до Інформаційної довідки про умови праці, виданої Управлінням Державної служби з питань праці у Кіровоградській області від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705, працівника ОСОБА_1 , що працював на Смолінській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».
Також, зазначено, наявній СГХ відсутні дані: по рівням шуму за період роботи хворого учнем електрослюсаря, електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування Смолінської шахти ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з 23 лютого 2004 року по 26 червня 2004 року, 19 червня 2006 року по 15 серпня 2006 року. Потребує уточнення: чи можливо умови праці хворого по рівням шуму за період роботи гірничим робітником Смолінської шахти ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з 18 вересня 2006 року по 09 червня 2016 року вважати аналогічними умовами праці хворого по рівням шуму за період роботи учнем гірничого робітника Смолінської шахти ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з 15 серпня 2006 року по 18 вересня 2006 року.
На виконання запиту відповідачем надано уточнення від 27 квітня 2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705, дані для якої взято з СГХ працівника Смолінської шахти ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_2 , який працював поверхневим електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування дільниці № 21.
Під час складання уточнення до інформаційної довідки від 27 квітня 2017 року № 01-22-03/1764- 17, виданого Управлінням Державної служби з питань праці у Кіровоградській області відносно ОСОБА_1 , який працював на Смолінській шахті «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» учнем електрослюсаря, електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування позначки +18м, учнем гірника, гірником позначки +18 дільниці № 21 (спуск-підйом) з 19 червня 2006 року по 14 серпня 2006 року, використовувалися дані Інформаційної довідки про умови праці від 18 липня 2014 року ОСОБА_3 , який працював поверхневим електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування дільниці № 21 Смолінської шахти «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», що і ОСОБА_1 .
Робота ОСОБА_3 була пов`язана з важкою фізичною працею, фізичним динамічним навантаженням (зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг/м (Вт) при загальному навантажені (з переважною участю м`язів рук, тулуба, ніг) для чоловіків - 95 при нормативі до 90; маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну для чоловіків - 35 при нормативі до 30; робоча поза (незручна та або фіксована - 25,4% часу зміни при нормативі до 25 %).
Також, при складенні уточнення до Інформаційної довідки були використані дані про умови і на робочому місці, отриманих від підприємства Смолінська шахта «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», де ОСОБА_1 раніше працював, а саме еквівалентний рівень шуму на робочому місці поверхневого електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання дільниці № 21 за результатами атестації робочого місця 2010 року становить 81 дБА при нормативі до 80 дБА. Окрім цього, учень гірника відмітки +18м виконує аналогічні роботи та працює в тих самих умовах, як і гірник відмітки +18м.
Крім того, в уточненнях до Інформаційної довідки включені дані, що були отримані за протоколом проведених досліджень важкості та напруженості праці № 3698, за атестацією робочого 2010 року гірника робоча поза (незручна та/або фіксована) складає 26,2 % часу зміни при нормативі до 25 %, нахили тулуба-190 при нормативі 51-100, величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу. Докладанні зусиль за участю м`язів тулуба та ніг, кг/с-463968 при нормативі до 100000.
Запит про надання уточнення до Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській областінадійшов із Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», м. Кривий Ріг, тому саме уточнення по рівню шуму було надіслано тільки в інститут. Дані по рівню шуму - 81 дБА було надано Смолінською шахтою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (копія протоколу № 5217 від 07 жовтня 2010 року). Надання такої інформації до Фонду не передбачено чинним законодавством.
Висновок медичного закладу про встановлення діагнозу професійного захворювання у ОСОБА_4 ні він, ні роботодавець не оскаржили.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при проведенні процедури розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 та складення уточнення від 27 квітня 2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705, використання відповідачем наданих Смолінською шахтою «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» даних є цілком обґрунтованими та правомірними і не суперечать положенням пункту 1.12 Порядку № 614.
Причини виникнення професійного захворювання встановлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає певне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника, яка здійснюється на підставі документів, наведених у пункті 82 Порядку № 1232, серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо.
Комісією при розслідуванні професійних захворювань береться до уваги вся сукупність отриманих нею даних в межах конкретно визначених умов праці відповідного працівника з перелічених у пункті 82 Порядку № 1232 документів та матеріалів для визначення основних умов, обставин і причин виникнення професійного захворювання, тому судами зазначено, що оскаржуване позивачем уточнення до Інформаційної довідки від 27 квітня 2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705, відповідно до положень пункту 1.3. Порядку № 614, є лише частиною з переліку документів, з урахуванням яких в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідно до основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Підстави, процедура складання та вимоги щодо форми інформаційної довідки про умови праці (санітарно-гігієнічна характеристика умов праці), регламентовані Порядком № 614.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри у працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є лише одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).
Згідно з пунктом 1.9 Порядку № 614 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання Інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до пункту 1.8 Порядку № 614 лікувально-профілактичні заклади, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.
Згідно з пунктом 1.26 Порядку № 614 у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою саме заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку. Висновок про наявність хронічного професійного захворювання встановлює лікувально-профілактичний заклад.
Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
За змістом статті 22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 10, 13, 38 та 58 Порядку № 614 роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.
Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини та причини нещасного випадку за відповідною формою. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232).
За змістом пунктів 67, 68 вказаного Порядку № 1232 спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання.
Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій.
Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.
У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.
Відповідно до пункту 1.12 Порядку № 614 при виникненні підозри на профзахворювання (профотруєння) після припинення контакту працівника з шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі захворювання на пухлини тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями.
Згідно з положеннями пункту 1.23 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, тобто, зазначений випадок використання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці протягом п`яти років стосується випадку, якщо працівник в цей термін є працюючий і умови праці працівника за цей час не змінились.
Відповідно до положень пункту 1.22 Порядку № 614 термін зберігання санітарно-гігієнічної характеристики у відповідних закладах і підприємствах становить 45 років, таким чином, 45-річний термін зберігання санітарно-гігієнічної характеристики дозволяє використовувати дані про умови праці із санітарно-гігієнічної характеристики умов праці при складанні Інформаційної довідки, доповнень (уточнень) для працівників, які у відповідний період працювали на відповідному підприємстві, у відповідному цеху та дільниці, за відповідними професіями та виконували ті ж самі функціональні обов`язки, а на теперішній час відсутня можливість отримання даних про їх умови праці, тобто, при складанні Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння), а також доповнень (уточнень) до неї, на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка про умови праці, доповнення (уточнення) до неї складається на підставі даних трудової книжки, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, термін зберігання якої не перевищує 45 років.
Згідно з пунктом 82 Порядку № 1232 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого.
Відповідно до пункту 86 Порядку № 1232 за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 згідно з додатком 17.
Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Причини виникнення професійного захворювання встановлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає певне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника, яка здійснюється на підставі документів, наведених у пункті 82 Порядку № 1232, серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо.
Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника лікувально-профілактично закладу. У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (пункт 1.4 Порядку № 614).
Відповідно до пункту 1.6 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці, лікарями інших структурних підрозділів закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі їх залучення, та затверджується головним державним санітарним лікарем. Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов праці та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством.
Причини виникнення професійного захворювання встановлюються шляхом проведення розслідування відповідною комісією, яка приймає певне рішення за результатами такого розслідування виходячи з оцінки умов праці працівника, яка здійснюється на підставі документів, наведених у пункті 82 Порядку № 1232, серед яких, матеріали раніше проведеної атестації робочих місць, результати обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, заключних актів періодичних медичних оглядів тощо.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскаржуване позивачем уточнення до Інформаційної довідки від 27 квітня 2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705, відповідно до положень пункту 1.3. Порядку № 614, є лише частиною з переліку документів, з урахуванням яких в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання.
Зазначене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 у справі № 405/2497/17 (провадження № 61-47366св18).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки при проведенні процедури розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 та складення уточнення від 27 квітня 2017 року № 01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року № 01-22-03/3705, використання відповідачем наданих Смолінською шахтою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» даних є цілком обґрунтованими.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах) як на підставу оскарження судових рішень.
Верховний Суд у постанові від 01 липня 2020 у справі № 405/2497/17 (провадження № 61-47366св18), правовідносини якої подібні правовідносинам у справі, про перегляд якої подано касаційну скаргу, дійшов висновку, що оскарження уточнення до Інформаційної довідки про умови праці, відповідно до положень пункту 1.3 Порядку № 614, є лише частиною з переліку документів, з урахуванням яких у кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області, не порушили висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 у справі № 405/2497/17 (провадження № 61-47366св18).
У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що доводи заявника отримали вичерпну оцінку, а аргументи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій, та у сукупності зводяться до переоцінки доказів.
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування ухвалених у справі судових рішень, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не повноваженнями суду касаційної інстанції.
Верховний Суд наголошує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц ).
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав вважати, що судами порушені норми матеріального чи процесуального права, тому касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення залишенню без змін.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 395, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2021 та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик
