ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
19 червня 2018 року
справа № П/811/1695/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.
судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.,
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № П/811/1695/17 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області до Управління Держпраці у Кіровоградській області, треті особи ОСОБА_1, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання протиправними та скасування уточнення до інформаційної довідки про умови праці, -
ВСТАНОВИЛА:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати уточнення від 27.04.2017 №01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 № 01-22-03/3705.
В обґрунтування вимог зазначив, що уточнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1, яка була складена лікарем з гігієни праці та затверджена начальником Управління Держпраці базуються на припущеннях без врахування обставин справи та не відповідають показникам виробничого процесу на робочому місці потерпілого.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмолвено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 14.06.2017 року № 23-П створено комісію з розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівника Смолінської шахти ДП "СхідГЗК" ОСОБА_1
Управлінням Держпраці у Кіровоградській області складено Інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 № 01-22-03/3705 з визначенням факторів виробничого середовища та трудового процесу на підставі даних, наданих Смолінською шахтою ДП "СхідГЗК".
Від в.о. головного лікаря Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» на адресу відповідача надійшов запит на складання доповнення та уточнення до інформаційної довідки про умови праці виданої управлінням Держпраці у Кіровоградській області від 07.10.2016 № 01-22-03/3705, працівника ОСОБА_1, що працював на шахті Смолінська ДП «СхідГЗК».
Також, зазначено, наявній СГХ відсутні дані:
- по рівням шуму за період роботи хворого учнем електрослюсаря, електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ш. Смолінська ДП «СхідГЗК» з 23.02.2004 року по 26.06.2004 року, 19.06.2006 року по 15.08.2006 року.
Потребує уточнення:
-чи можливо умови праці хворого по рівням шуму за період роботи гірничим робітником ш. Смолінська ДП «СхідГЗК» з 18.09.2006 року по 09.06.2016 року вважати аналогічними умовами праці хворого по рівням шуму за період роботи учнем гірничого робітника ш. Смолінська ДП «СхідГЗК» з 15.08.2006 року по 18.09.2006 року (а.с. 91).
Відповідачем надано уточнення від 27.04.2017 №01-22-03/1764-17 до Інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 07.10.2016 № 01-22-03/3705, дані для якої взято з СГХ працівника Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» ОСОБА_2, який працював поверхневим електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування дільниці № 21
Визнання недійсним та скасування вказаного уточнення до інформаційної довідки і було предметом судового розгляду.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Абзацом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" громадяни мають право на достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, здоров'я населення, а також про наявні та можливі фактори ризику для здоров'я та їх ступінь.
Згідно з п.п. 1.3 Порядку складання та вимоги до санітарно - гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я № 614 від 13.12.2004 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.02.2005 року за № 260/10540 (далі - Порядок № 614) санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).
За приписами п. 1.9 Порядку № 614 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі - Інформаційна довідка), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.
У відповідності до п. 1.12 Порядку № 614 при виникненні підозри на профзахворювання (профотруєння) після припинення контакту працівника з шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі захворювання на пухлини тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями.
Пунктом 1.26 Порядку № 614 встановлено, що у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.
З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що виключно заявник наділений правом оскарження в судовому порядку інформаційної довідки про умови праці з огляду на той факт, що остання безпосередньо стосується прав та законних інтересів такої особи.
При цьому з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що фактично інформаційна довідка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є лише одним із документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV акт про розслідування нещасного випадку є одним з документів, необхідних для розгляду Фондом соціального страхування від нещасних випадків справ про страхові виплати.
Відповідно до п. 68 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.
Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому після складення інформаційної довідки та оскаржуваного уточнення, до складу комісії, яка проводила розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1, акт якої був затверджений першим начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області Подорожним С.М., зокрема, увійшов і страховий експерт з охорони праці відділення ВД ФССНВ у Маловисківському районі ОСОБА_4.
Таким чином, фахівці позивача безпосередньо беруть участь в роботі комісії по розслідуванню причин виникнення хронічного професійного захворювання та відповідно користується правом голосу та висловлення відповідної позиції з питань наявності чи відсутності підстав для встановлення у певної особи зв'язку між професійним захворюванням та впливом виробничих факторів і трудового процесу.
Так, страховим експертом з охорони праці відділення ВД ФССНВ у Маловисківському районі ОСОБА_4 було висловлено окрему думку до Акту проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у колишнього працівника Смолінської шахти ДП "СхідГЗК" ОСОБА_1
При цьому фактично внаслідок складення оскаржуваних уточнень до інформаційної довідки відповідачем відносно позивача не було здійснено будь-яких владних управлінських функцій, тому як вчинення таких дій не пов'язано з виконанням Управлінням Держпраці у Кіровоградській області владних управлінських функцій на основі законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України (в редакції, станом на дату винесення оскаржуваного рішення) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент прийняття відповідного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності). Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто, навіть у разі наявності порушення вимог Закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень зазначене не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями. Це, передусім, пов'язано з тим, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а не для відновлення правопорядку в державі, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що при прийняті рішення чи вчинені дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушувалися права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги позивача, не існує.
На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327 КАС України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № П/811/1695/17- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов
