КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 761/9584/15-ц Головуючий у І інстанції Притула Н.Г.
Провадження №22-ц/824/3376/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,
за участі секретаря Тимошевської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Леся Євгеніївна, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
у липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просив:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби в м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Мороз Л.Є. у формі повідомлення від 16.07.2020 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа №761/9584/15-ц, виданого Шевченківським районним судом м.Києва 19.05.2020 року;
- зобов`язати Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби в м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Мороз Л.Є. прийняти до виконання виконавчий лист №761/9584/15-ц, виданий Шевченківським районним судом м.Києва 19.05.2020 року, відкривши виконавче провадження та вчинивши усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії, спрямовані на своєчасне і в повному обсязі виконання рішення суду.
Вимоги скарги обґрунтовував тим, що головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Мороз Л.Є. було прийнято рішення у формі повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі положень п.4 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» так як у ПАТ КБ «Надра» розпочато процедуру ліквідації.
Скаржник зазначав, що остаточне судове рішення, на підставі якого на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість з ПАТ «КБ «Надра», набуло законної сили і повернення без виконання виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»суперечить принципу верховенства права, меті і завданням цивільного судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано повідомлення головного державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Мороз Л.Є. від 16.07.2020 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа №761/9584/15-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 19.05.2020 року. Зобов`язано Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби в м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Мороз Л.Є. прийняти до виконання виконавчий лист №761/9584/15-ц, виданий Шевченківським районним судом м.Києва 19.05.2020 року, відкривши виконавче провадження з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». В іншій частині вимоги скарги залишені без задоволення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року виправлено описку в резолютивній частині ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2020 року, а саме: зазначено вірним, замість «Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано», вказати: «Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями)».
Не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника відділу І.Нещадима, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає про те, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу без прийняття його до виконання були вчинені державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах визначених цим законом повноважень.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України та в межах строку наданого Київським апеляційним судом на адресу суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) свого представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомляв.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Поліщук С.В. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на сформовану судову практику щодо розгляду аналогічних справ, просив суд апеляційної інстанції, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.04.2020 року у справі №761/24136/16-ц, від 06.11.2019 року у справі №761/14537/15-ц, від 16.04.2018 року у справі № 910/11908/16, відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року, як законну та обґрунтовану.
Крім того, адвокатом Поліщуком С.В. в судовому засіданні було підтримане клопотання, подане ним же 11.05.2021 року через канцелярію Київського апеляційного суду, про закриття апеляційного провадження з підстав, передбачених п.2 п. 3 ч. 1 статті 362 ЦПК України, у зв`язку із поданням апеляційної скарги не уповноваженою особою. В доводах клопотання представник заявника зазначав, що апеляційна скарга була подана Відділом ДВС в особі начальника Шевченківського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Івана Нещадима. Водночас, ні Відділ ДВС, ані його начальник не являються учасниками чи сторонами виконавчого провадження, а також не являються сторонами по справі. Зазначає, що суб`єктом оскарження у даній справі є головний державний виконавець Шевченківського РВ ДВС в м. Києві ЦМРУ МЮ (м. Київ) Мороз Л.Є., а вона з апеляційною скаргою на ухвалу суду не зверталась. Просив також при вирішенні клопотання врахувати преюдиційні обставини, зокрема висновки Київського апеляційного суду, наведені в ухвалі про закриття апеляційного провадження від 31 березня 2021 року у аналогічній справі.
Заслухавши пояснення представника заявника з приводу заявленого клопотання, оглянувши додану до клопотання копію ухвали Київського апеляційного суду від 31.03.2021 року у справі № 761/2451/15, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову в закритті апеляційного провадження у даній справі із зазначених заявником підстав, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закону), примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно зі змістом ч. 2 ст. 7 вказаного Закону, державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, у розумінні цієї норми державний виконавець не є окремим суб`єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади - ДВС.
Враховуючи ці обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими доводи заявника про те, що апеляційна скарга у даній справі подана не уповноваженою особою.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково вимоги скарги, суд першої інстанції дійшов висновку, що остаточне рішення у справі було ухвалене після відкликання банківської ліцензії банку-боржника, враховуючи значний проміжок часу, що пройшов до ухвалення остаточного рішення, особа, яка захищала своє право на стягнення коштів, втратила можливість заявити свої вимоги до банку відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не повинна нести додатковий тягар із повторного доведення своїх законних вимог відповідно до іншого механізму реалізації таких прав, встановленого державою, тому суд вважав, що в діях державного виконавця відсутнє порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», в той же час,враховуючи принцип верховенства права, суд вважав за можливе скасувати повідомлення державного виконавця та зобов`язати її прийняти до виконання виконавчий лист в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Верховного суду від 26.06.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра» про стягнення ненарахованої та невиплаченої оплати праці за роботу у вихідні дні, компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, Шевченківський районний суд м.Києва 19.05.2020 року видав виконавчий лист за яким стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за роботу у вихідні дні в грудні 2008 року-січні 2009 року в сумі 3443,88 грн., суму компенсації (індексації) втрати частини заробітної плати в сумі 1 932,06 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 11 000,00 грн., а всього 16 375,94 грн., які визначені судом без утримання податку з доходів фізичних осіб й інших обов`язкових платежів.
Зазначений виконавчий лист 28.05.2020 року був пред`явлений до примусового виконання до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ).
16.07.2020 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби в м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Мороз Л.Є. підготовлене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до ч.4 п.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 року №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра».
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Як вбачається з інформації, розміщеної на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05 червня 2015 р. № 113, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "НАДРА" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05 червня 2015 р. до 04 червня 2016 р. включно. В подальшому термін проведення ліквідації Банку неодноразово продовжувався. На час розгляду справи судом, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесена інформація про припинення діяльності Банку.
Тобто у цій конкретній справі право вимагати примусове виконання судового рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення коштів, у останнього виникло після введення тимчасової адміністрації в банку та початку процедури його ліквідації.
Не може суперечити принципу верховенства права, меті й завданням цивільного судочинства, що спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення наявність норми п.4 ч.4 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Аналогічні правові висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.04.2018 у справі № 910/11908/16, у постанові від 06.11.2019 у справі № 761/14537/15-ц, у постанові від 15.04.2020 у справі №761/24136/15-ц.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тобто, остаточне судове рішення набуло законної сили і повернення без виконання виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» є порушенням права скаржника на доступ до суду (статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, що ратифікована 17 липня 1997 року Верховною Радою України, набрала чинності для України 11 вересня 1997 року) та права на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу Конвенції).
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення відповідного обґрунтування щодо заявлених вимог, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи та застосовано процесуальні норми, в зв`язку із чим подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржену ухвалу слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 13 травня 2021 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Н.В. Ігнатченко
