УХВАЛА
01 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20607/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Демидова А.М.; судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.)
від 13.10.2020
у справі № 910/20607/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти"
до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест", Приватного нотаріуса Гунько Ірини Іванівни Київського міського нотаріального округу м. Києва
про визнання частково недійсним договору іпотеки від 31.01.2014 та зобов`язання вчинити дії,
за участю представників учасників справи:
позивача - Семенець І.І.;
відповідача 1 - Аргат Т.В., Кур`ят В.В.;
відповідача 2 - не з`явився;
відповідача 3 - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гунько І.І. про визнання недійсним додатку №1 до іпотечного договору від 31.01.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест", зареєстрованого за №190 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько І.І., згідно з яким предметом іпотеки є майнові права на квартири, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Коцюбинського, будинок 9 (будівельний №36), а саме, на квартири: № № 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 та зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гунько І.І., а у разі її відсутності будь-якого іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу, зняти заборону відчуження та виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою вказаних квартир (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" є власником зазначених квартир і Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" не мало права передавати їх у іпотеку Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України".
У процесі розгляду справи позивач уточнював свої позовні вимоги. Так, за останнім уточненням під час нового розгляду справи, позивач просив суд: визнати частково недійсним додаток № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до іпотечного договору від 31.01.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест", зареєстрованого приватним нотаріусом Гунько І.І. за номером 190, що предметом іпотеки є майнові права на квартири №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, будинок 9 (будівельний № 36); зобов`язати приватного нотаріуса Гунько І.І., а у разі відсутності іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу, зняти заборону відчуження та виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою квартир: №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, будинок 9 (будівельний № 36).
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва 23.07.2020 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "Будівельні проекти".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Суд визнав частково недійсним додаток №1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до іпотечного договору від 31.01.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест", зареєстрований за №190 приватним нотаріусом Гунько І.І. Київського міського нотаріального округу. Зняв заборону відчуження та припинив обтяження іпотекою квартир згідно з переліком.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник визначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Колегією суддів встановлено, що предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гунько І.І. про:
визнання частково недійсним додатку № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до іпотечного договору від 31.01.2014
зняття заборони відчуження та виключення з Державного реєстру іпотек відповідних записів про обтяження іпотекою квартир згідно з переліком.
Суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованими позовні вимоги про визнання частково недійсним додатку № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до іпотечного договору, згідно з яким предметом іпотеки є майнові права на відповідні квартири, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест", надаючи за іпотечним договором Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" майнові права на квартири №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), порушило права Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" як власника цього майна, а тому іпотечний договір у цій частині суперечить вимогам закону, які передбачають можливість набуття статусу іпотекодавця лише власником майна.
Крім того суд апеляційної інстанції, керуючись частиною 3 статті 26, частиною 4 статті 31-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", встановив наявність правових підстав для задоволення іншої позовної вимоги шляхом зняття заборони відчуження та припинення обтяження іпотекою квартир згідно з переліком.
Разом з тим суд першої інстанції відмовив в позові у зв`язку із спливом позовної давності.
Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, вважав, що в спірних правовідносинах позовна давність переривалась 21.11.2014 пред`явленням Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" позову у справі № 911/5039/14, спрямованим, як і в справі № 910/20607/17, на відновлення порушеного права власності на квартири, і, в силу приписів частини 3 статті 264 Цивільного кодексу України, після переривання перебіг позовної заяви розпочався заново. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" з позовом у даній справі № 910/20607/17 (20.11.2017) позовна давність не спливла.
Отже, на вирішення суду касаційної інстанції поставлено питання щодо застосування позовної давності у цій справі.
Переглядаючи оскаржувану постанову з наведеної підстави в передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межах, колегія суддів встановила правові підстави для передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати, з огляду на необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.
Так, у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 911/1659/19 колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, дійшла висновку, що спір про визнання недійсним договору іпотеки та застосування наслідків його недійсності, скасування рішень про державну реєстрацію є позовом про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, тобто негаторним позовом (стаття 391 Цивільного кодексу України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів враховує, що у статті 268 Цивільного кодексу України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі. Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред`явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.
У цій справі, що переглядається, позивач, заперечуючи щодо застосування позовної давності, вказував на те, що позов про визнання частково недійсним договору іпотеки та зобов`язання вчинити дії є негаторним, оскільки спрямований на захист права власності від порушень, не пов`язаних з позбавленням власника майна володіння ним.
Спростовуючи такі доводи позивача, суд першої інстанції вказав, що позовна вимога про визнання недійсним договору не є негаторним позовом, оскільки стосується встановлення недоліків договору, як юридичного факту, від яких залежить його чинність (стаття 203 Цивільного кодексу України). Позивачем за таким позовом може бути не тільки його сторона, а й будь-яка особа, яка вважає, що її права чи охоронювані законом інтереси порушені цим правочином. При цьому негаторним позовом є позов власника, спрямований на захист його права власності від таких порушень, які не пов`язані з позбавленням власника володіння річчю, але перешкоджають йому реалізовувати своє право. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав (користування, розпорядження) і відшкодовування завданих порушенням збитків.
Відповідно до частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові від 02.12.2020 у справі №911/1659/19, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності), про те, що спір про визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішень про державну реєстрацію є негаторним, що зумовлює застосування до спірних правовідносин статті 391 Цивільного кодексу України, а тому справа № 910/20607/17 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Справу № 910/20607/17 разом з касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Мамалуй
Л. Стратієнко
