ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.07.2020Справа № 910/20607/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти»
до 1. Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест»
3. Приватного нотаріуса Гунько Ірини Іванівни Київського міського нотаріального округу м. Києва
про визнання частково недійсним договору іпотеки від 31.01.2014 та зобов`язання вчинити дії,
Представники:
від позивача Семенець І.І. (за дов.)
від відповідача-1 Тарасенков В.В. (за дов.), Коцюба О.В. (за дов.)
від відповідача-2 не прибули
від відповідача-3 не прибули
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (відповідача-1), товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ПГ Інвест» (відповідача-2) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Гунько Ірини Іванівни (відповідача-3) про визнання частково недійсним договору іпотеки від 31.01.2014, що укладений між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», який зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько Іриною Іванівною за номером 190, та зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гунько Ірини Іванівни, а у її відсутності будь-якого іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу зняти заборону відчуження та виключити з державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою вказаних квартир.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» є власником зазначених квартир і ТОВ «ПГ Інвест» не мав права передавати їх у іпотеку ПАТ «Державний ощадний банк України».
У травні 2019 року позивач подав заяву, в якій виклав позовні вимоги в такій редакції: «Визнати частково недійсним додаток № 1 до іпотечного договору від 31.01.2014, який укладений між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», зареєстрований за номером 190 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько Іриною Іванівною, в частині передачі в іпотеку майнових прав на:
- 2-к квартиру № 19 загальною площею 80,89 кв.м., розташована на 4 поверсі, секція 1;
- 2-к квартиру № 43 загальною площею 80,89 кв.м., розташована на 8 поверсі, секція 1;
- 1-к квартиру № 102 загальною площею 51,11 кв.м., розташована на 2 поверсі, секція 3;
- 3-к квартиру № 118 загальною площею 102,64 кв.м., розташована на 5 поверсі, секція 3;
- 3-к квартиру № 123 загальною площею 106,34 кв.м., розташована на 5 поверсі, секція 3;
- 2-к квартиру № 134 загальною площею 75,54 кв.м., розташована на 7 поверсі, секція 3;
- 2-к квартиру № 141 загальною площею 106,34 кв.м., розташована на 8 поверсі, секція 3;
- 2-к квартиру № 142 загальною площею 102,34 кв.м., розташована на 9 поверсі, секція 3;
- 1-к квартиру № 161 загальною площею 48,97 кв.м., розташована на 2 поверсі, секція 4;
- 1-к квартиру № 162 загальною площею 48,97 кв.м., розташована на 2 поверсі, секція 4;
- 3-к квартиру № 167 загальною площею 83,67 кв.м., розташована на 3 поверсі, секція 4;
- 2-к квартиру № 201 загальною площею 79,18 кв.м., розташована на 3 поверсі, секція 5;
- 2-к квартиру № 206 загальною площею 79,18 кв.м., розташована на 4 поверсі, секція 5;
- 2-к квартиру № 209 загальною площею 79,18 кв.м., розташована на 5 поверсі, секція 5;
- 2-к квартиру № 218 загальною площею 79,18 кв.м., розташована на 7 поверсі, секція 5;
- 2-к квартиру № 222 загальною площею 79,18 кв.м., розташована на 8 поверсі, секція 5;
- 3-к квартиру № 227 загальною площею 103,67 кв.м., розташована на 9 поверсі, секція 5;
- 3-к квартиру № 231 загальною площею 103,67 кв.м., розташована на 10 поверсі, секція 5;
- 2-к квартиру № 237 загальною площею 79,18 кв.м., розташована на 3 поверсі, секція 6;
- 1-к квартиру № 311 загальною площею 54,83 кв.м., розташована на 9 поверсі, секція 7;
- 1-к квартиру № 317 загальною площею 54,83 кв.м., розташована на 10 поверсі, секція 7;
- 1-к квартиру № 330 загальною площею 51,11 кв.м., розташована на 2 поверсі, секція 8;
- 1-к квартиру № 339 загальною площею 54,36 кв.м., розташована на 4 поверсі, секція 8;
- 1-к квартиру № 378 загальною площею 54,36 кв.м., розташована на 2 поверсі, секція 9;
- 1-к квартиру № 383 загальною площею 54,36 кв.м., розташована на 3 поверсі, секція 9;
- 3-к квартиру № 396 загальною площею 100,27 кв.м., розташована на 6 поверсі, секція 9;
- 3-к квартиру № 401 загальною площею 100,27 кв.м., розташована на 7 поверсі, секція 9;
за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район., с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9 (будівельний, 36), а також про зобов`язати відповідача-3, а у разі його відсутності будь-якого іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу зняти заборону відчуження та виключити з державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою вказані квартири.
Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» проти позову заперечило. Також відповідач-1 подав заяву про застосування позовної давності. Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» вважає, що оскільки оскаржуваний іпотечний договір між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено 31.01.2014, останнім днем позовної давності є 31.01.2017. Позивач пропустив загальний строк позовної давності, а про факт укладення іпотечного договору позивач дізнався за три з половиною роки до звернення з позовом у справі № 910/20607/17. Зокрема, 20.11.2014 позивач склав позовну заяву, адресовану Господарському суду Київської області, з вимогами до Українського консорціуму «Екосорб» та ТОВ «ПГ Інвест», до якого було долучено витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.04.2014. У цьому витязі зазначено, що квартири № 19, 43,102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 обтяжені іпотекою АТ «Ощадбанк» відповідно до іпотечного договору від 31.01.2014, укладеного між АТ «Ощадбанк» та ТОВ «ПГ Інвест» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько І.І. за реєстровим № 190. Таким чином позивач дізнався про порушення його права не пізніше 24.04.2014. Судовий збір за подання цього позову позивач сплатив 04.09.2014. Крім того разом з позовом до суду було подано заяву про забезпечення позову у справі № 911/5039/14, в якій позивач послався на наявність обтяження квартир іпотекою. При цьому судовий збір за подання заяви про забезпечення позову сплачено 04.09.2014.
Також АТ «Ощадбанк» зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» зверталось у 2014 році з позовами про визнання права власності на спірні квартири. Господарський суд Київської області повернув позовні заяви (ухвали № 911/3972/14 від 16.09.2014, № 911/4282/14 від 06.10.2014, № 911/4632/14 від 31.10.2014).
Господарський суд міста Києва залишив без розгляду заяву про застосування строку позовної давності та задовольнив частково позов.
Північний апеляційний господарський залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019.
26 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, обґрунтовували свої судові рішення посиланням на ст. 583 Цивільного кодексу України та ст. 5 Закону України «Про іпотеку». Встановили, що у спірному додатку № 1 до іпотечного договору зазначені квартири, що є власністю ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти», відповідно, він порушує права позивача. Проте, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду заяву АТ «Державний ощадний банк України» про застосування позовної давності в цій справі з посиланням на норми ГПК України, а суд апеляційної інстанції цю помилку не виправив і підтвердив правомірність, на його думку, відповідних дій місцевого господарського суду.
При цьому попередні судові інстанції не врахували, що позовна давність є інститутом матеріального, а не процесуального права, і тому положення ГПК України до розгляду зазначеної заяви не застосовуються. Залишивши, в порушення вимог частити 3 статті 276 ЦК України, заяву відповідача про застосування позовної давності без розгляду, попередні судові інстанції не з`ясували обставин щодо застосування позовної давності в цій справі, а саме: коли розпочався перебіг позовної давності за заявленими у справі вимогами; чи спливла позовна давність на час подання позову у справі; якщо спливла, то чи існували поважні причини пропуску позовної давності, і якщо існували, то які та чим (якими доказами) це підтверджується.
Позивач заперечив проти застосування строків позовної давності, оскільки позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном.
Також позивач зазначив, що не пропустив строк позовної давності щодо вимог про недійсність частини додатку № 1 до іпотечного договору. Позивач вважає, що строк позовної давності для сторін договору почав перебіг з дати укладення додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 та викладення його в новій редакції. Водночас для позивача, який не є стороною договору, строк позовної давності слід відраховувати з дати ознайомлення з іпотечним договору та договорами про внесення змін - з 11.04.2019. Позивач звернувся з цим позовом до суду 20.11.2017.
Крім того, безпідставні посилання АТ «Державний ощадний банк України» на те, що позивач дізнався про його порушені права з 24.04.2017.
Позивач подав чергову заяву про уточнення редакції позовних вимог. Зокрема, позивач просить: визнати частково недійсним додаток № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до іпотечного договору від 31.01.2014, який укладений між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», зареєстрований 31.01.2014 за номером 190 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько Іриною Іванівною, що предметом іпотеки є майнові права, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район., с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9 (будівельний, 36), а саме на квартири № 19, 43,102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, та зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гунько Ірину Іванівну, а у разі відсутності будь-якого іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу зняти заборону відчуження та виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження цих квартир.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест» (відповідач-2) подало заяву про застосування строків позовної давності.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
04.04.2008, 21.04.2008 та 05.05.2008 товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» (покупець, інвестор), Український консорціум «Екосорб» (емітент, первісний замовник будівництва), пайовий венчурний інвестиційний фонд «Альфа - К» недиверсифікованого виду закритого типу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Екосорб Інвест» (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Українська мандатна компанія» уклали 27 договорів купівлі-продажу цінних паперів, а саме: № 36-302-ЧК/БВ-313 від 04.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-359-(43) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-343-(102) від 05.05.2018, № 36-303-ЧК/БВ-315 від 04.04.2018, № 36-309-ЧК/БВ-383-(123) від 21.04.2008, № 36-305-ЧК/БВ-319 від 04.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-379-(141) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-381-(142) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-345-(161) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-347-(162) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-385-(167) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-361-(201) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-363-(206) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-365-(209) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-367-(218) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-369-(222) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-375-(227) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-377-(231) від 21.04.2008, № 36-304-ЧК/БВ-317 від 04.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-353-(311) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-349-(317) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-355-(330) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-339-(339) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-357-(378) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-341 - ( 383 ) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-371-(396) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-373-(401) від 05.05.2008.
Відповідно до умов вказаних договорів продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити пакет облігацій на умовах цих договорів,
Згідно пунктами 1.2, 1.3, 3.1, 3.4. та 4.3 договорів купівлі-продажу цінних паперів пакет облігацій має характеристики: емітентом цінних паперів є УК «Екосорб», вид цінного паперу облігація підприємства, імена цільова (безпроцентна) серії «G», форма випуску облігації бездокументарна, свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій №132/2/07 від 14.03.2007, код цінних паперів ( ISIN ) UA4000007314, номінальна вартість одної облігації 3000,00 грн., термін погашення облігацій: з 01.11.2009 по 02.04.2010.
Умови випуску та розміщення облігацій боржника, а також його права та обов`язки містяться в проспекті емісії іменних цільових облігацій Український консорціум «Екосорб», опублікованому у офіційному виданні ДКЦПФР «Вісник. Цінні папери» № 57-58 (1871) від 16.03.2007. Придбані кредитором облігації, згідно п. 11.4 проспекту емісії, були випущені боржником з метою залучення коштів від юридичних та фізичних осіб для фінансування будівництва за будівельною адресою: вулиця Коцюбинського, будинку 9 (будівельний № 36), село Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області.
При погашенні одна облігація серії G, згідно п. 11.7 Проспекту емісії, надає право її власнику отримати у власність 1 (один) квадратний метр загальної площі квартири у житловому будинку.
Згідно п. 12.6 Проспекту емісії конкретне приміщення, що буде передано власнику облігацій при погашенні, визначається в договорі бронювання, що укладається між власником облігацій та емітентом .
Одночасно зі вказаними договорами купівлі-продажу цінних паперів ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» та УК «Екосорб» уклали 27 договорів про бронювання квартир в житловому будинку за будівельною адресою: вул. Коцюбинського, №9 (будівельний №36), с. Чайки, Києво-Святошинського р-ну Київської обл., а саме: договір № 36-302-ЧК про бронювання квартири №19 від 04.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №43 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №102 від 05.05.2008; договір № 36-303-ЧК про бронювання квартири №118 від 04.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №123 від 21.04.2008; договір № 36-305-ЧК про бронювання квартири №134 від 04.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №141 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №142 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №161 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №162 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №167 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №201 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №206 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №209 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №218 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №222 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №227 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №231 від 21.04.2008; договір № 36-304-ЧК про бронювання квартири №237 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №311 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №317 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №330 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №339 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №378 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №383 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №396 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири №401 від 05.05.2008.
За умовами вказаних договорів про бронювання квартир УК «Екосорб» зобов`язався закріпити за позивачем об`єкти інвестування - квартири у зв`язку з придбанням позивачем облігацій за договорами купівлі-продажу цінних паперів.
23.08.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест» та Український консорціумом «Екосорб» (емітент, первісний замовник будівництва) уклали договір про заміну замовника будівництва.
Відповідно до п. 3 вказаного договору замовник-1 (УК «Екосорб») є власником об`єкту містобудування, що находиться за адресою: вул. Коцюбинського, 9 (будівельний, 36) с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область.
В розділі 3 договору про заміну замовника будівництва від 23.08.2013 зазначено, що предметом цього договору є передання всіх прав замовника-1 (УК «Екосорб»), які належать йому, як замовнику будівництва об`єкта містобудування, замовнику- 2 (ТОВ «ПГ Інвест»)
Київський господарський апеляційний суд у справі 911/5039/14 (постанова від 25.01.2018, залишена без змін постановою Верховного суду від 26.06.2018) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» до Українського консорціуму «Екосорб», товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», треті особи публічне акціонерне товариство «Фінростбанк», публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» встановив, що ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» 30.03.2010 пред`явив для погашення облігації для отримання у власність квартир за кількістю, що відповідає кількості придбаних облігацій та, відповідно, кількості квадратних метрів зазначених квартир. Відповідні дії з пред`явлення до погашення пакету облігацій ТОВ «КУА Будівельні проекти» та УК «Екосорб» оформили підписанням та скріпленням відбитками печаток сторін актів пред`явлення облігацій до погашення. Тобто ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» вчинив всі дії, спрямовані на набуття ним права власності на спірні квартири.
Київський апеляційний господарський суд (постанова від 25.01.2018 у справі № 911/5039/14, яка залишена без змін постановою Верховного суду у складі судді касаційного господарського суду від 26.06.2018) визнав за товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» право власності на квартири № 19, 43,102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
31.01.2014 публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», як іпотекодержатель, та товариство з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», як іпотекодавець, уклали іпотечний договір (далі - Договір іпотеки), який зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Гунько Іриною Іванівною за номером 190. Як зазначено у цьому договорі, іпотекодержатель, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку майно, що належить іпотекодавцю на праві власності. Майно, яке є предметом іпотеки, заначено у додатку 1 до Договору іпотеки, серед яких є майнові права на квартири № 19, 43,102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 31.01.2014 зареєстровано обтяження вказаних об`єктів нерухомого майна на підставі Договору іпотеки, за яким обяжувачем є публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», а особою, майно/права якої обтяжуються - ТОВ «ПГ Інвест».
В подальшому сторони неодноразово вносили зміни до Договору іпотеки, укладаючи відповідні додаткові договори, якими змінювали у тому числі редакцію додатку 1 до Договору іпотеки. Водночас, жодним із додаткових договорів не змінювався правовий стан майнових прав на квартири № 19, 43,102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9, як майна, що знаходиться в іпотеці.
Не було змінено правовий стан цього майна також при укладенні 08.02.2017 додаткового договору про внесення змін № 12 до Договору іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 583 зазначеного кодексу заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Частиною 5 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що предметом іпотеки може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.
Майнове право, що є предметом застави (іпотеки), яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому
Отже, враховуючи наведене, суд знаходить обґрунтованими доводи позивача про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», надаючи за Договором іпотеки публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» майнові права на квартири № 19, 43,102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9, порушило права позивача як власника цього майна, а Договір іпотеки в цій частині суперечить вимогам закону, які передбачають можливість набуття статусу іпотекодавця тільки власником майна.
Вирішуючи питання позовної давності суд виходить з такого.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно зі статтями 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна вимога про визнання недійсним договору не є негаторним позовом, оскільки стосується встановлення недоліків договору, як юридичного факту, від яких залежить його чинність (ст. 203 ЦК України). Позивачем за таким позовом може бути не тільки його сторона, а й будь-яка особа, яка вважає, що її права чи охоронювані законом інтереси порушені цим правочином.
Негаторним позовом є позов власника, спрямований на захист його права власності від таких порушень, які не пов`язані з позбавленням власника володіння річчю, але перешкоджають йому реалізовувати своє право. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав (користування, розпорядження) і відшкодовування завданих порушенням збитків.
Таким чином, на вимогу про визнання недійсним договору поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 ЦК України, відповідно до якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися», дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права.
Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Це, зокрема, стосується рішення про визнання права власності. Рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності. У зв`язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов`язує виникнення права власності. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності, згідно зі ст. 392 ЦК України, є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.
Наявні матеріали свідчать, що позивачеві про існування Договору іпотеки, яким передані у іпотеку належні йому майнові права, було відомо принаймні у вересні 2014 року. Зокрема, 20.11.2014 позивачем було складено позовну заяву, за якою в подальшому Господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 911/5039/14 (позов до Українського консорціуму «Екосорб», товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест» про визнання права власності на вищевказані квартири). Судовий збір за цим позовом сплачено 04.09.2014. В тексті цієї позовної заяви позивач вказує, що йому стало відомо про обтяження належного йому майна з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.04.2014 за індексним номером 20887631. Оцінюючи у сукупності ці обставини, оскільки сплата судового збору є діями, що передують подачі позову, метою якого є захист порушеного права, про яке, як слідує з позову, позивач дізнався тільки з витягу, сплата судового збору позивачем у вересні 2014 року (04.09.2014) свідчить про його обізнаність станом на цю дату про факт існування Договору іпотеки.
Отже, документально підтверджена обізнаність позивача про факт існування Договору іпотеки з 04.09.2014, за яким передано в іпотеку належні йому майнові права, і саме з цієї дати розпочинається перебіг позовної давності за вимогами щодо визнання його недійсним.
Оскільки, як зазначено вище, жодним із додаткових договорів не змінювався правовий стан майнових прав на квартири № 19, 43,102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9, як майна, що знаходиться в іпотеці, у тому числі і договором про внесення змін № 12 до Договору іпотеки, і підставою позову є незаконна передача майна в іпотеку, яка мала місце до укладення договору про внесення змін № 12, дата укладення цих змін не змінює початок перебігу позовної давності.
Позовна заява позивачем подана 21.11.2017, тобто після спливу позовної давності.
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору про внесення змін № 12 до Договору іпотеки не підлягають задоволенню.
Також не підлягають задоволенню вимоги про зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гунько Ірини Іванівни, а у її відсутності будь-якого іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу зняти заборону відчуження та виключити з державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою вказаних квартир.
Перш за все суд вважає за необхідне констатувати, що сформована позивачем вимога не узгоджується з процесуальним законодавством, яке передбачає, що висновок суду про задоволення чи про відмову в позові повністю або частково не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення) - абз. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України.
Крім того, володіння майном полягає у юридично закріпленій можливості панувати над річчю, можливість впливати на неї у будь-який момент, здійснювати свою волю.
Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), витребування майна з володіння можливо шляхом скасування певного запису про обтяження як юридично закріпленої можливості панувати над річчю.
Отже, позовна вимога про скасування запису, що обмежує юридично закріплену можливість панувати над річчю, спрямована на захист речового права на майно, за якою нотаріус не є належним відповідачем.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ ІНВЕСТ» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Гунько Ірини Іванівни.
Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти».
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана через Господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 05.08.2020.
Суддя С.А. Ковтун
