ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2020 р. Справа № 910/20607/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горбунової М.Є.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Семенець І.І.
від відповідача-1: Тарасенков В.В.
від відповідача-2: не з`явився
від відповідача-3: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 (повний текст рішення складено 05.08.2020) (суддя Ковтун С.А.)
у справі № 910/20607/17 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (відповідач-1)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" (відповідач-2)
3. Приватного нотаріуса Гунько Ірини Іванівни Київського міського нотаріального округу м. Києва (відповідач-3)
про визнання частково недійсним договору іпотеки від 31.01.2014 та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельна проекти" (далі - ТОВ "КУА "Будівельні проекти", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" (далі - ТОВ "ПГ Інвест", відповідач-2), Приватного нотаріуса Гунько Ірини Іванівни Київського міського нотаріального округу м. Києва (далі - приватний нотаріус Гунько І.І., відповідач-3) про: визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ПАТ "Ощадбанк" та ТОВ "ПГ Інвест", зареєстрованого приватним нотаріусом Гунько І.І. за номером 190 та виданого 31.01.2014, в частині передачі в іпотеку квартир №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Коцюбинського, буд. 9, (будівельний № 36); зобов`язання приватного нотаріуса Гунько І.І., а в разі відсутності будь-якого іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу зняти заборону відчуження та виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою квартир №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Коцюбинського, буд. 9.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-2 передав в іпотеку відповідачу-1 майнові права на квартири без отримання згоди інвестора - позивача, що є порушенням ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 5 Закону України "Про іпотеку".
3. У процесі розгляду справи позивач уточнював свої позовні вимоги. Так, за останнім уточненням, позивач просив суд: визнати частково недійсним додаток № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до іпотечного договору від 31.01.2014, укладеного між ПАТ "Ощадбанк" та ТОВ "ПГ Інвест", зареєстрованого приватним нотаріусом Гунько І.І. за номером 190, що предметом іпотеки є майнові права на квартири №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, будинок 9 (будівельний № 36); зобов`язати приватного нотаріуса Гунько І.І., а у разі відсутності іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу, зняти заборону відчуження та виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою квартир: №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, будинок 9 (будівельний № 36).
Історія справи.
4. Справа розглядалась судами неодноразово.
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 910/20607/17, враховуючи уточнення позовних вимог, позов задоволено.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 910/20607/17 залишено без змін.
7. Постановою Верховного Суду від 26.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 910/20607/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
8. Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав на необхідність з`ясування обставин щодо застосування позовної давності.
9. За результатами нового розгляду Господарським судом міста Києва ухвалено рішення від 23.07.2020 у справі № 910/20607/19, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ "КУА "Будівельні проекти".
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до іпотечного договору від 31.01.2014, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено позовну давність. Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про зобов`язання приватного нотаріуса Гунько І.І., а у її відсутності будь-якого іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу зняти заборону відчуження та виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою вказаних квартир, оскільки сформована позивачем вимога не узгоджується з процесуальним законодавством, яке передбачає, що висновок суду про задоволення чи про відмову в позові не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення); крім того, позовна вимога про скасування запису, що обмежує юридично закріплену можливість панувати над річчю, спрямована на захист речового права на майно, за якою нотаріус не є належним відповідачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
11. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/20607/17, ТОВ "КУА "Будівельні проекти" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
12. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що:
- висновки суду першої інстанції є передчасними, безпідставними та не відповідають нормам матеріального та процесуального права;
- судом першої інстанції проігноровано пояснення позивача щодо неможливості застосування позовної давності до спірних правовідносин;
- висновок суду про те, що обчислення позовної давності почалось з 04.09.2014, є передчасним, адже мало місце переривання позовної давності, пов`язане з пред`явленням позову у справі № 911/5039/14;
- відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривався і почав свій відлік з дати подачі до суду позову у справі № 911/5039/14, а саме з 24.11.2014, а не з 04.09.2014, як вказав суд першої інстанції, отже висновок суду щодо початку перебігу позовної давності є неправильним, оскільки судом не були застосовані норми ст. 264 ЦК України;
- судом залишено поза увагою практику Верховного Суду щодо застосування позовної давності у разі подання негаторного позову;
- суд не відновив порушене право власності позивача, яке надане йому Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
13. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 справу № 910/20607/17 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "КУА "Будівельні проекти" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/20607/17; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2020; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 25.09.2020.
15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ "КУА "Будівельні проекти" відкладено на 13.10.2020 о 10 год. 15 хв.
Позиції сторін.
16. 25.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "КУА "Будівельні проекти", в якому відповідач-1 проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні.
Явка представників сторін.
17. У судове засідання, призначене на 13.10.2020, з`явилися представники позивача (скаржника) та відповідача-1.
18. Представники відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання 13.10.2020 не з`явились, хоча всі учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги ухвалою суду від 29.09.2020.
19. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги, який призначено на 13.10.2020, до Північного апеляційного господарського суду не надходило.
20. Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що явка представників учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників відповідача-2 та відповідача-3.
21. Представник позивача (скаржника) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
22. Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував і просив суд відмовити в її задоволенні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
23. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "КУА "Будівельні проекти" (покупець/інвестор), Українським консорціумом "Екосорб" (далі - УК "Екосорб") (емітент/первісний замовник будівництва), Пайовим венчурним інвестиційним фондом "Альфа-К" недиверсифікованого виду закритого типу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Екосорб Інвест" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська мандатна компанія" (повірений) були укладені 27 договорів купівлі-продажу цінних паперів, а саме: № 36-302-ЧК/БВ-313 від 04.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-359-(43) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-343-(102) від 05.05.2018, № 36-303-ЧК/БВ-315 від 04.04.2018, № 36-309-ЧК/БВ-383-(123) від 21.04.2008, № 36-305-ЧК/БВ-319 від 04.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-379-(141) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-381-(142) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-345-(161) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-347-(162) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-385-(167) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-361-(201) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-363-(206) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-365-(209) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-367-(218) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-369-(222) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-375-(227) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-377-(231) від 21.04.2008, № 36-304-ЧК/БВ-317 від 04.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-353-(311) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-349-(317) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-355-(330) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-339-(339) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-357-(378) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-341-(383) від 21.04.2008, № 36-309-ЧК/БВ-371-(396) від 05.05.2008, № 36-309-ЧК/БВ-373-(401) від 05.05.2008, за умовами яких продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити облігації на умовах цих договорів (копії договорів містяться в 2-ому томі справи).
24. Згідно з п.п. 1.2, 1.3, 3.1, 3.4 та 4.3 договорів купівлі-продажу цінних паперів пакет облігацій має такі характеристики: емітентом цінних паперів є УК "Екосорб", вид цінного паперу - облігація підприємства, іменна цільова (безпроцентна) серії "G", форма випуску облігації бездокументарна, свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій № 132/2/07 від 14.03.2007, код цінних паперів (ISIN) UA4000007314, номінальна вартість одної облігації 3 000,00 грн., термін погашення облігацій: з 01.11.2009 по 02.04.2010.
25. Умови випуску та розміщення облігацій боржника, а також його права та обов`язки викладені в проспекті емісії іменних цільових облігацій УК "Екосорб", опублікованому в офіційному виданні ДКЦПФР "Вісник. Цінні папери" № 57-58 (1871) від 16.03.2007 (далі - Проспект).
26. Придбані кредитором облігації, згідно з п. 11.4 Проспекту, були випущені боржником з метою залучення коштів від юридичних та фізичних осіб для фінансування будівництва за будівельною адресою: вулиця Коцюбинського, будинок 9 (будівельний № 36), село Чайки Києво-Святошинського району Київської області.
27. При погашенні одна облігація серії "G", згідно з п. 11.7 Проспекту, надає право її власнику отримати у власність 1 (один) квадратний метр загальної площі квартири у житловому будинку.
28. Відповідно до п. 12.6 Проспекту конкретне приміщення, що буде передано власнику облігацій при погашенні, визначається в договорі бронювання, що укладається між власником облігацій та емітентом.
29. Також позивач уклав з УК "Екосорб" договори про бронювання квартир в житловому будинку за будівельною адресою: вул. Коцюбинського, № 9 (будівельний № 36), с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, а саме: договір № 36-302-ЧК про бронювання квартири № 19 від 04.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 43 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 102 від 05.05.2008; договір № 36-303-ЧК про бронювання квартири № 118 від 04.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 123 від 21.04.2008; договір № 36-305-ЧК про бронювання квартири № 134 від 04.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 141 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 142 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 161 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 162 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 167 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 201 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 206 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 209 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 218 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 222 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 227 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 231 від 21.04.2008; договір № 36-304-ЧК про бронювання квартири № 237 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 311 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 317 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 330 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 339 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 378 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 383 від 21.04.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 396 від 05.05.2008; договір № 36-309-ЧК про бронювання квартири № 401 від 05.05.2008 (копії договорів містяться в 2-му томі справи).
30. За умовами вказаних договорів про бронювання квартир УК "Екосорб" зобов`язався закріпити за позивачем об`єкти інвестування - квартири у зв`язку з придбанням позивачем облігацій за договорами купівлі-продажу цінних паперів.
31. 23.08.2013 між ТОВ "ПГ Інвест" та УК "Екосорб" був укладений договір про заміну замовника будівництва (далі - Договір про заміну).
32. Згідно з п. 3 Договору про заміну УК "Екосорб" є власником об`єкта містобудування, що находиться за адресою: вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область.
33. У розділі 3 Договору про заміну визначено, що предметом цього Договору є передання всіх прав УК "Екосорб", які належать йому як замовнику будівництва об`єкта містобудування, ТОВ "ПГ Інвест".
34. Таким чином, після передачі УК "Екосорб" належних йому прав замовника - забудовника житлового будинку відбулась заміна боржника в зобов`язанні, які виникли між ТОВ "КУА "Будівельні проекти" та УК "Екосорб", у зв`язку з придбанням ТОВ "КУА "Будівельні проекти" облігацій.
35. 31.01.2014 між ПАТ "Ощадбанк" та ТОВ "ПГ Інвест" укладений Іпотечний договір, який зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько І.І. за номером 190 (далі - Іпотечний договір) (т. 5, а.с. 17-24).
36. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ "ПГ Інвест" передано в іпотеку ПАТ "Ощадбанк" майнові права на квартири за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, 9, а саме, права на квартири №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 (т. 5, а.с. 93-116).
37. У подальшому сторони неодноразово вносили зміни до Іпотечного договору, укладаючи відповідні додаткові договори, якими змінювали в тому числі редакцію додатку № 1 до Іпотечного договору. Водночас, жодним із додаткових договорів не змінювався правовий стан майнових прав на квартири №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, 9, як майна, що знаходиться в іпотеці.
38. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 у справі № 911/5039/14, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 26.06.2018, визнано за ТОВ "КУА "Будівельні проекти" право власності на квартири №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, які розташовані у житловому будинку по вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області.
39. Судами у справі № 911/5039/14 встановлено, що ТОВ "КУА "Будівельні проекти" виконало свої грошові зобов`язання за договорами купівлі-продажу облігацій, повністю сплативши вартість об`єктів будівництва (квартир).
40. Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
41. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
42. Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).
43. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
44. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
45. Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
46. Як визначено у ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
47. Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
48. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
49. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.
50. За умовами договорів про бронювання квартир УК "Екосорб" зобов`язався закріпити за позивачем об`єкти інвестування - квартири у зв`язку з придбанням позивачем облігацій за договорами купівлі-продажу цінних паперів.
51. 23.08.2013 між ТОВ "ПГ Інвест" та УК "Екосорб" укладений договір про заміну замовника будівництва.
52. Таким чином, відбулась заміна боржника у зобов`язанні, оскільки позивачем придбані облігації.
53. Проте, 31.01.2014 між ПАТ "Ощадбанк" та ТОВ "ПГ Інвест" був укладений Іпотечний договір, за яким в іпотеку ПАТ "Ощадбанк" передано майнові права на квартири за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), а саме, права на квартири №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, на які позивач уклав договори про бронювання та повністю оплатив вартість об`єктів будівництва (квартир) шляхом придбання облігацій.
54. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "ПГ Інвест", надаючи за Іпотечним договором ПАТ "Ощадбанк" майнові права на квартири №№ 19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), порушило права позивача як власника цього майна, а тому Іпотечний договір у цій частині суперечить вимогам закону, які передбачають можливість набуття статусу іпотекодавця лише власником майна.
55. За таких обставин, позовні вимоги про визнання частково недійсним додатку № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до Іпотечного договору, згідно з яким предметом іпотеки є майнові права на вказані квартири, є доведеними та документально обґрунтованими.
56. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання приватного нотаріуса Гунько І.І., а у її відсутності будь-якого іншого нотаріуса Київського міського нотаріального округу зняти заборону відчуження та виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою вказаних квартир, місцевий господарський суд виходив з того, що сформована позивачем позовна вимога не узгоджується з процесуальним законодавством, оскільки висновок суду про задоволення чи про відмову в позові повністю або частково не може залежати від настання або ненастання певних обставин.
57. Крім того, за висновком суду першої інстанції, позовна вимога про скасування запису, що обмежує юридично закріплену можливість панувати над річчю, спрямована на захист речового права на майно, за якою нотаріус не є належним відповідачем.
58. З цього приводу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 924/196/19, незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.
59. При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).
60. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
61. Відповідно до правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 352/1021/19, під захистом права розуміється застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, компенсація витрат, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
Таким чином, належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
62. У постанові від 23.06.2020 у справі № 906/516/19 Верховний Суд вказав, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
63. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.
Відповідно до абзаців 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.
64. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 312 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України "Про нотаріат" проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.
65. Таким чином, припинення обтяження речових прав відбувається лише одночасно зі зняттям відповідної заборони на відчуження нерухомого майна.
66. Зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що з 16.01.2020 матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося, на що не звернув уваги місцевий господарський суд, з метою уникнення ситуації, за якої позивач буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх порушених прав, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку належним захистом порушеного права позивача є визнання частково недійсним додатку № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до Іпотечного договору саме з одночасним зняттям заборони відчуження та припиненням обтяження іпотекою спірного нерухомого майна (майнових прав), як це прямо передбачено ч. 3 ст. 26, ч. 4 ст. 312 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що відповідає прохальній частині (п. 3) заяви про уточнення позовних вимог (т. 6, а.с. 116).
67. Не врахувавши викладеного, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині у зв`язку з їх неузгодженістю з процесуальним законодавством.
68. Щодо позовної давності, слід зазначити таке.
69. Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в позові в частині вимог про визнання частково недійсним додатку № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до Іпотечного договору у зв`язку зі спливом трирічного строку позовної давності, про яку заявлено відповідем-1 та відповідачем-2.
70. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивачеві про існування Іпотечного договору було відомо принаймні у вересні 2014 року. Зокрема, 20.11.2014 позивачем було складено позовну заяву, за якою в подальшому Господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 911/5039/14 (позов до УК "Екосорб", ТОВ "ПГ Інвест" про визнання права власності на вищевказані квартири). Судовий збір за цим позовом сплачено 04.09.2014. У тексті цієї позовної заяви позивач вказав, що йому стало відомо про обтяження належного йому майна з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.04.2014 за індексним номером 20887631.
71. Оцінивши в сукупності ці обставини, оскільки сплата судового збору є діями, що передують подачі позову, метою якого є захист порушеного права, про яке, як слідує з позову, позивач дізнався тільки з витягу, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що сплата судового збору позивачем у вересні 2014 року (04.09.2014) свідчить про його обізнаність станом на цю дату про факт існування Іпотечного договору.
72. Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позивач дізнався про факт існування Іпотечного договору з 04.09.2014, і саме з цієї дати розпочинається перебіг позовної давності за вимогами щодо визнання його недійсним.
73. При цьому, місцевий господарський суд вказав, що оскільки жодним із додаткових договорів до Іпотечного договору не змінювався правовий стан майнових прав на спірні квартири як майна, що знаходиться в іпотеці, у тому числі і за договором про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до Іпотечного договору, і підставою позову є незаконна передача майна в іпотеку, яка мала місце до укладення договору про внесення змін № 12, дата укладення цих змін не змінює початок перебігу позовної давності.
74. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновків, що позовна заява, яка подана 21.11.2017, є такою що подана після спливу позовної давності, що є підставою для відмови в позові.
75. Досліджуючи питання правомірності відмови місцевим господарським судом у задоволенні позовної вимоги про визнання частково недійсним додатку № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до Іпотечного договору у зв`язку зі спливом позовної давності, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з такого.
76. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
77. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
78. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачами-1, 2 заявлено про застосування позовної давності.
79. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
80. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
81. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
82. Як було встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 у справі № 911/5039/14 за позовом ТОВ "КУА "Будівельні проекти" до УК "Екосорб" та ТОВ "ПГ Інвест", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (УК "Екосорб") - Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (ТОВ "ПГ Інвест") - ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 , визнано за ТОВ "КУА "Будівельні проекти" право власності на квартири, які є предметом спору у даній справі № 910/20607/17.
83. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.
84. Водночас, такий захист забезпечується можливістю реалізації судового рішення.
85. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
86. Аналогічні положення закріплено в ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, згідно з якими право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
87. Статтею 3 ЦК України визначено однією із загальних засад цивільного законодавства неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
88. Відповідно до ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
89. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
90. Водночас, обтяження спірних квартир (майнових прав) іпотекою порушує право ТОВ "КУА "Будівельні проекти" на мирне володіння своїм майном.
91. У зв`язку з цим, з метою відновлення порушеного права на мирне володіння зазначеними квартирами, ТОВ "КУА "Будівельні проекти" було пред`явлено позов у даній справі - № 910/20607/17.
92. Тобто позов у даній справі № 910/20607/17 є похідним від позовних вимог про визнання права власності, і метою пред`явлення даного позову є остаточне вирішення питання щодо відновлення порушених прав ТОВ "КУА "Будівельні проекти" на зазначені квартири.
93. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з опису вкладення у цінний лист на адресу Господарського суду міста Києва (т. 2, а.с. 623-624) позов у даній справі № 910/20607/17 пред`явлений 20.11.2017.
94. Водночас, у матеріалах справи (т. 5, а.с. 233-244) міститься копія позовної заяви у справі № 911/5039/14 про визнання права власності на квартири, які є предметом спору у даній справі № 910/20607/17.
95. На зазначеній позовній заяві міститься штамп Господарського суду Київської області, який свідчить про одержання судом позовної заяви 24.11.2014.
96. Також, у матеріалах даної справи (т. 5, а.с. 245) міститься копія опису вкладення у цінний лист, з якого вбачається надсилання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" позовної заяви про визнання права власності з додатками до Господарського суду Київської області - 21.11.2014.
97. Таким чином, ТОВ "КУА "Будівельні проекти" звернулося до господарського суду з позовом до УК "Екосорб" та ТОВ "ПГ Інвест" у справі № 911/5039/14 з метою захисту свого порушеного права власності на квартири - 21.11.2014.
98. Отже, ТОВ "КУА "Будівельні проекти" було вжито заходів, спрямованих на відновлення порушеного права.
99. Зазначені обставини, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, свідчать про те, що позовна давність переривалась 21.11.2014 пред`явленням Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" позову у справі № 911/5039/14, спрямованим, як і в справі № 910/20607/17, на відновлення порушеного права власності на квартири, і, в силу приписів ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної заяви розпочався заново.
100. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що станом на день звернення ТОВ "КУА "Будівельні проекти" з позовом у даній справі № 910/20607/17 (20.11.2017) позовна давність не спливла.
101. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що позбавлення ТОВ "КУА "Будівельні проекти" можливості захистити своє порушене право у межах даної справи, вочевидь, унеможливить остаточне відновлення порушеного права власності на спірні квартири, яке визнане за позивачем у межах справи № 911/5039/14.
102. В аспекті зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне також звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
У рішенні ЄСПЛ у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Практика ЄСПЛ при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року).
Застосовуючи наведені вище положення ЦК України щодо позовної давності, Конвенції, практику ЄСПЛ, враховуючи характер спірних правовідносин, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також принцип справедливості, добросовісності і розумності, з огляду на фактичні обставини справи: (1) встановлене судовим рішенням у справі № 911/5039/14 порушення прав позивача, (2) складність у визначенні правильного способу захисту порушеного права позивача, (3) приймаючи до уваги вчинення ТОВ "КУА "Будівельні проекти" протягом тривалого часу реальних та добросовісних дій, направлених на захист своїх прав та інтересів, колегія суддів апеляційної інстанції констатує допущення місцевим господарським судом надмірного формалізму при досліджені питання застосування позовної давності.
Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.01.2020 у справі № 916/2703/18.
103. Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
104. Однак оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає наведеним приписам ст. 236 ГПК України з підстав, зазначених вище, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
105. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
106. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
107. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
108. Зважаючи на викладене, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/20607/17 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Судові витрати.
109. Згідно з положеннями ст. 282 ГПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
110. З огляду на скасування рішення місцевого господарського суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову, судові витрати ТОВ "КУА "Будівельні проекти", понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, згідно зі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів.
111. Враховуючи задоволення апеляційної скарги ТОВ "КУА "Будівельні проекти", витрати позивача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно зі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/20607/17 скасувати.
3. Ухвалити у справі № 910/20607/17 нове рішення.
4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" задовольнити повністю.
5. Визнати частково недійсним додаток № 1 в редакції додаткового договору про внесення змін № 12 від 08.02.2017 до іпотечного договору від 31.01.2014, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (код 00032129) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" (код 37974535), який зареєстрований за № 190 приватним нотаріусом Гунько Іриною Іванівною Київського міського нотаріального округу, згідно з яким предметом іпотеки є майнові права на квартири, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, будинок 9 (будівельний номер 36), а саме:
№ Секція Поверх Об`єкт Кількість кімнатЗапланована загальна площа, кв.м3014Квартира № 19280,893218Квартира № 43280,893332Квартира № 102151,113435Квартира № 1183102,643535Квартира № 1233106,343637Квартира № 134275,543738Квартира № 1412106,343839Квартира № 1422102,643942Квартира № 161148,974042Квартира № 162148,974143Квартира № 167383,674253Квартира № 201279,184354Квартира № 206279,184455Квартира № 209279,184557Квартира № 218279,184658Квартира № 222279,184759Квартира № 2273103,6748510Квартира № 2313103,674963Квартира № 237279,185179Квартира № 311154,8352710Квартира № 317154,835382Квартира № 330151,115484Квартира № 339154,365892Квартира № 378154,365993Квартира № 383154,366096Квартира № 3963100,276197Квартира № 4013100,27
6. Зняти заборону відчуження та припинити обтяження іпотекою наступних квартир:
- 2-к квартири № 19 загальною площею 80,89 кв.м, що розташована на 4 поверсі, секція 1, майнові права;
- 2-к квартири № 43 загальною площею 80,89 кв.м, що розташована на 8 поверсі, секція 1, майнові права;
- 1-к квартири № 102 загальною площею 51,11 кв.м, що розташована на 2 поверсі, секція 3, майнові права;
- 3-к квартири № 118 загальною площею 102,64 кв.м, що розташована на 5 поверсі, секція 3, майнові права;
- 3-к квартири № 123 загальною площею 106,34 кв.м, що розташована на 5 поверсі, секція 3, майнові права;
- 2-к квартири № 134 загальною площею 75,54 кв.м, що розташована на 7 поверсі, секція 3, майнові права;
- 2-к квартири № 141 загальною площею 106,34 кв.м, що розташована на 8 поверсі, секція 3, майнові права;
- 2-к квартири № 142 загальною площею 102,64 кв.м, що розташована на 9 поверсі, секція 3, майнові права;
- 1-к квартири № 161 загальною площею 48,97 кв.м, що розташована на 2 поверсі, секція 4, майнові права;
- 1-к квартири № 162 загальною площею 48,97 кв.м, що розташована на 2 поверсі, секція 4, майнові права;
- 3-к квартири № 167 загальною площею 83,67 кв.м, що розташована на 3 поверсі, секція 4, майнові права;
- 2-к квартири № 201 загальною площею 79,18 кв.м, що розташована на 3 поверсі, секція 5, майнові права;
- 2-к квартири № 206 загальною площею 79,18 кв.м, що розташована на 4 поверсі, секція 5, майнові права;
- 2-к квартири № 209 загальною площею 79,18 кв.м, що розташована на 5 поверсі, секція 5, майнові права;
- 2-к квартири № 218 загальною площею 79,18 кв.м, що розташована на 7 поверсі, секція 5, майнові права;
- 2-к квартири № 222 загальною площею 79,18 кв.м, що розташована на 8 поверсі, секція 5, майнові права;
- 3-к квартири № 227 загальною площею 103,67 кв.м, що розташована на 9 поверсі, секція 5, майнові права;
- 3-к квартири № 231 загальною площею 103,67 кв.м, що розташована на 10 поверсі, секція 5, майнові права;
- 2-к квартири № 237 загальною площею 79,18 кв.м, що розташована на 3 поверсі, секція 6, майнові права;
- 1-к квартири № 311 загальною площею 54,83 кв.м, що розташована на 9 поверсі, секція 7, майнові права;
- 1-к квартири № 317 загальною площею 54,83 кв.м, що розташована на 10 поверсі, секція 7, майнові права;
- 1-к квартири № 330 загальною площею 51,11 кв.м, що розташована на 2 поверсі, секція 8, майнові права;
- 1-к квартири № 339 загальною площею 54,36 кв.м, що розташована на 4 поверсі, секція 8, майнові права;
- 1-к квартири № 378 загальною площею 54,36 кв.м, що розташована на 2 поверсі, секція 9, майнові права;
- 1-к квартири № 383 загальною площею 54,36 кв.м, що розташована на 3 поверсі, секція 9, майнові права;
- 3-к квартири № 396 загальною площею 100,27 кв.м, що розташована на 6 поверсі, секція 9, майнові права;
- 3-к квартири № 401 загальною площею 100,27 кв.м, що розташована на 7 поверсі, секція 9, майнові права
за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Коцюбинського, будинок 9 (будівельний номер 36).
7. Стягнути з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код 00032129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52, код 34764782) 1 066 (одну тисячу шістдесят шість) грн. 67 коп. судового збору.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 14, оф. 2, код 37974535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52, код 34764782) 1 066 (одну тисячу шістдесят шість) грн. 67 коп. судового збору.
9. Стягнути з Приватного нотаріуса Гунько Ірини Іванівни Київського міського нотаріального округу м. Києва (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 5А, прим. № 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52, код 34764782) 1 066 (одну тисячу шістдесят шість) грн. 67 коп. судового збору.
10. Стягнути з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код 00032129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52, код 34764782) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 14, оф. 2, код 37974535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52, код 34764782) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
12. Стягнути з Приватного нотаріуса Гунько Ірини Іванівни Київського міського нотаріального округу м. Києва (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 5А, прим. № 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52, код 34764782) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
13. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.
14. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
15. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 19.10.2020.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко
