Номер провадження: 22-ц/813/2217/21
Номер справи місцевого суду: 495/5977/18
Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.
Доповідач Дрішлюк А. І.
Категорія: 30
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року м.Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
при секретарі судового засідання Фабіжевській Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2019 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2018 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов позов від ТОВ «ЗЕМ» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди. В обґрунтуванні свої вимог позивач зазначав, що відповідно до Наказу № 1-к від 12 березня 1997 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду технічного директора. Згідно протоколу № 1/1804 Загальних зборів учасників ТОВ «ЗЕМ» від 18 квітня 2017 року було розглянуто особисту заяву ОСОБА_1 від 06 квітня 2017 року та прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «ЗЕМ» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 25.04.2017 року. Позивач також вказував, що 30.06.2017 року Державною фіскальною службою України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ЗЕМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2016 р. відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки було виявлено порушення п. 44.2. ст. 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України, а саме - підприємством неправомірно занижено задекларовані показники у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, всього у сумі 110 000 грн, у тому числі за 2016 рік в сумі 110 000 грн, також відповідно до звіту незалежної аудиторської компанії ТОВ «ІНТЕРАУДИТ» про фактичні результати виконання завдань за погоджених процедур ТОВ «ЗЕМ» від 21 грудня 2017 року було виявлено ряд правопорушень, відповідальною особою суб`єкта господарювання на той час був Директор ТОВ «ЗЕМ» - ОСОБА_1 . Тому на думку позивача внаслідок неправомірних дій, у період виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків на посаді директора, юридичній особі ТОВ «ЗЕМ» завдано майнову шкоду у розмірі 744 996,56 грн. Позивач вказував, що на адресу відповідача, направлявся лист № 104 від 02.10.2017 року з вимогою сплатити завдану товариству шкоду у розмірі 110 000, 00 грн, який ОСОБА_1 отримав особисто, проте від відповідача не надійшло жодної відповіді. На обґрунтування своїх вимог позивач посилався, окрім норм діючого законодавства, на правову позицію в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року у справі № 6-139цс14 та на п.20 постанови Пленуму ВС «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками». Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 шкоду заподіяну протиправними діями в розмірі 744 996, 56 грн, а також судові витрати (т. 1, а.с. 2-5).
Ухвалою Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня заяву адвоката в інтересах відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Шевчук Ю.В. від розгляду справи задоволено (т. 1, а.с. 173-174).
01 лютого 2019 року ухвалою судді Прийомової О.Ю. Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справу було прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 177).
07 травня 2019 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2, а.с. 25-26).
30 вересня 2019 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (суддя Прийомова О.Ю.) в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» до ОСОБА_1 відмовлено, стягнуто з ТОВ «ЗЕМ» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 28000 грн (т. 2, а.с. 55-62).
19 грудня 2019 року представник Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ», який є позивачем по справі, не погоджуючись з вказаним рішенням надіслала засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, у якій зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, оскільки судом першої інстанції не було застосовано норму законодавства, що підлягала скасування, а саме: п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 12 від 11.12.2015 року «Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю». Як зазначає апелянт, згідно протоколу ТОВ «ЗЕМ» від 18 квітня 2017 року було розглянуто особисту заяву ОСОБА_1 від 06 квітня 2017 року та прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «ЗЕМ» за власним бажанням з 25 квітня 2017 року. На думку позивача звільнення відповідача на час вирішення спору не має значення, оскільки вирішальним є факт перебування відповідача у трудових правовідносинах на час заподіяння шкоди і те, що шкода завдана при виконанні ним трудових обов`язків. Тому апелянт просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ЗЕМ» у повному обсязі.
18 березня 2020 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на електрону адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому представник зазначає, шо суд першої інстанції на підставі досліджених ним доказів дійшов вірного висновку, а також наводить доводи аналогічні там, що були наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву. А саме, що до повноважень директора ТОВ «ЗЕМ» згідно статуту підприємства, колективного договору та положення про преміювання працівників ТОВ «ЗЕМ» належало встановлення порядку, строків та розміру преміювання всіх без виключення працівників ТОВ «ЗЕМ» у межах затвердженого тарифу. Зазначає, що ТОВ «ЗЕМ» має ліцензію НКРЕ України на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими /локальними/ електричними мережами. Постановою НКРЕКП від 12.12.2016 року №2207 для ТОВ «ЗЕМ» було встановлено тариф на розподіл електричної енергії для 2 класу напруги на рівні 305,35 грн/МВт год (без ПДВ). Серед витрат на оплату праці в структурі тарифу у 2017 році було передбачено 1906000 грн. У порядку ч.1 ст. 19 ЗУ «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», на офіційному веб-сайті НКРЕКП у розділі «Державний контроль/акти перевірок», в 2018 році НКРЕКП було проведено перевірку діяльності ТОВ «ЗЕМ», у сфері енергетики, про що складено акт №250 від 09.07.2018 року планової виїзної перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими/локальними/ електричними мережами, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Як зазначено в акті, по статті «Витрати по оплаті праці» виявлено, що фактично використано 2042 грн, що на 7,14 % більше затвердженої тарифом(1906 тис грн.). Перевитрата обумовлена необхідністю виплати компенсації не використаних відпусток при звільненні працівників. Обґрунтованим перевищення статей витрат відповідно до пояснень ліцензіата (тобто ТОВ «ЗЕМ» надавало пояснення регулятору щодо обґрунтованості перевищень) було наведено в таблиці №13 акту, серед яких обґрунтоване перевищення витрат на оплату праці склало 136 тис грн. Таким чином, здійснені в 2017 році перевитрати статті «Витрати на оплату праці» були обґрунтованими та зумовлені виплатами компенсацій невикористаних відпусток при звільненні працівників. Будь-яких інших порушень в цьому розділі НКРЕКП не виявила, штрафних санкцій до ТОВ «ЗЕМ» за здійснені в 2017 році обґрунтовані перевитрати вказаної статті не застосовувала, а всі інші витрати на оплату праці, зазначені в позові було здійснено в межах встановленого на 2017 рік тарифу, фактичних витрат, тобто зайвих, які не включені в структуру тарифу, грошових виплат ТОВ`ЗЕМ» не понесло, а відтак будь-якої прямої дійсної шкоди, пов`язаної з невиконанням своїх посадових обов`язків директором ОСОБА_1 товариству не завдано. Окрім того зазначає, що відповідно до вимог КЗпП не має жодних підстав для притягнення відповідача до повної матеріальної відповідальності. Та зазначає, що звіт складений незалежною аудиторською компанією ТОВ «Інтераудит» про фактичні результати виконання завдань за погоджених процедур ТОВ «ЗЕМ» від 21.12.2017 року не є належним та допустимим доказом.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
В судовому засіданні представника відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Інші учасники в судове засідання не заявилися, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд частково задовольняючи апеляційну скаргу закриває апеляційне провадження у справі з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що 03 липня 2018 року позивач ТОВ «ЗЕМ», звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_1 , який відповідно до наказу №1-к від 12.03.1997 року (т.1 а.с.6) перебував на посаді технічного директора про стягнення шкоди відповідно до ст.ст. 130, 134, 232 КЗпП.
Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
Разом з тим, частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
Як вже зазначалось, з відповідач ОСОБА_1 перебував на посаді директора ТОВ «ЗЕМ» в період з 12.03.1997 року по 25.04.2017 року, предметом заявленого позову є саме відшкодування завданих його діями на посаді директора підприємства збитків, у зв`язку з виконанням них своїх дій.
Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін, оскільки предметом спору є відшкодування завданих посадовою особою збитків підприємству, спір, що виник між ТОВ «ЗЕМ» та ОСОБА_1 належить до господарської юрисдикції.
Виходячи з вищевикладеного апеляційний суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, так як розгляд справ, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, відносяться до компетенції господарських судів.
Наведене також узгоджується із правовим висновком викладеним у постанові Великої палати Верховного суду від 11 грудня 2019 року у справі №638/15118/16-ц, згідно з яким правовідносини, які виникли між ТОВ та колишнім директором цього ТОВ щодо відшкодування збитків, стосуються дій або бездіяльності відповідача під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи. Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення директора з посади, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
За п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. За ч. 2 вказаної статті порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 цієї статті у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
Враховуючи вищезазначене, оскільки апеляційним судом встановлено порушення правил юрисдикції загальних судів які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції з закриттям провадження у справі, а саме, апеляційний суд дійшов висновку, що даний спір, виходячи з суб`єктного складу, відповідно до ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарських судів і, згідно вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, апеляційний суд на підставі ст. 377 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2019 року скасовує та закриває провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 377, 381 - 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» - задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2019 року - скасувати, провадження у справі закрити.
Роз`яснити позивачу право на звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький
Повний текст постанови складений 23 березня 2021 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк
18.03.2021 року м. Одеса
