Номер провадження: 22-ц/813/1856/20
Номер справи місцевого суду: 495/5977/18
Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.
Доповідач Дрішлюк А. І.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
13.01.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Дрішлюка А.І., дослідивши апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2019 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, –
ВСТАНОВИВ:
03.07.2018 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов позов від ТОВ «ЗЕМ» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди. В обґрунтуванні свої вимог позивач зазначав, що відповідно до Наказу № 1-к від 12 березня 1997 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду технічного директора. Згідно протоколу № 1/1804 Загальних зборів учасників ТОВ «ЗЕМ» від 18 квітня 2017 року було розглянуто особисту заяву ОСОБА_1 від 06 квітня 2017 року та прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «ЗЕМ» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 25.04.2017 року. Позивач також вказував, що 30.06.2017 року Державною фіскальною службою України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ЗЕМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2016 р. відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки було виявлено порушення п. 44.2. ст. 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України, а саме – підприємством неправомірно занижено задекларовані показники у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, всього у сумі 110 000 грн, у тому числі за 2016 рік в сумі 110 000 грн, також відповідно до звіту незалежної аудиторської компанії ТОВ «ІНТЕРАУДИТ» про фактичні результати виконання завдань за погоджених процедур ТОВ «ЗЕМ» від 21 грудня 2017 року було виявлено ряд правопорушень, відповідальною особою суб`єкта господарювання на той час був Директор ТОВ «ЗЕМ» - ОСОБА_1 . Тому на думку позивача внаслідок неправомірних дій, у період виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків на посаді директора, юридичній особі ТОВ «ЗЕМ» завдано майнову шкоду у розмірі 744 996,56 грн. Позивач вказував, що на адресу відповідача, направлявся лист № 104 від 02.10.2017 року з вимогою сплатити завдану товариству шкоду у розмірі 110 000, 00 грн, який ОСОБА_1 отримав особисто, проте від відповідача не надійшло жодної відповіді. На обґрунтування своїх вимог позивач посилався, окрім норм діючого законодавства, на правову позицію в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року у справі № 6-139цс14 та на п.20 постанови Пленуму ВС «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками». Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 шкоду заподіяну протиправними діями в розмірі 744 996, 56 грн, а також судові витрати (т. 1, а.с. 2-5).
Ухвалою Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня заяву адвоката в інтересах відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про відвід судді Шевчук Ю.В. від розгляду справи задоволено (т. 1, а.с. 173-174).
01 лютого 2019 року ухвалою судді Прийомової О.Ю. Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справу було прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 177).
07 травня 2019 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2, а.с. 25-26).
30 вересня 2019 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (суддя Прийомова О.Ю.) в задоволені позовних вимог Товариста з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» до ОСОБА_1 відмовлено, стягнуто з ТОВ «ЗЕМ» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 28000 грн (т. 2, а.с. 55-62).
19 грудня 2019 року представник Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ», який є позивачем по справі, не погоджуючись з вказаним рішенням надіслала засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, у якій зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, оскільки судом першої інстанції не було застосовано норму законодавства, що підлягала скасування, а саме: п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 12 від 11.12.2015 року «Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю». Як зазначає апелянт, згідно протоколу ТОВ «ЗЕМ» від 18 квітня 2017 року було розглянуто особисту заяву ОСОБА_1 від 06 квітня 2017 року та прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «ЗЕМ» за власним бажанням з 25 квітня 2017 року. На думку позивача звільнення відповідача на час вирішення спору не має значення, оскільки вирішальним є факт перебування відповідача у трудових правовідносинах на час заподіяння шкоди і те, що шкода завдана при виконанні ним трудових обов`язків. Тому апелянт просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ЗЕМ» у повному обсязі.
Апеляційна скарга представника ТОВ «ЗЕМ» була направлена засобами поштової кореспонденції 19 грудня 2019 року, проте матеріали справи були направлені в суд апеляційної інстанції відповідно до штампу на супровідному листі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 08.01.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення був складений 30 вересня 2019 року. Апелянтом направлена апеляційна скарга засобами поштової кореспонденції 19 грудня 2019 року. Таким чином, строк на апеляційне оскарження був пропущений. Разом з тим, апелянт посилаючись на те, що повний текст рішення отримав 19.11.2019 року, що підтверджуються відповідним рекомендованим повідомлення у матеріалах справи, копію конверта та роздруківкою з сайту Укрпошти, які додаються до апеляційної скарги (т. 2, а.с. 66).
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Отже, враховуючи вищевказане та дослідивши матеріали справи, строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції підлягає поновленню.
Разом з тим, апелянтом до апеляційної скарги не було додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, у зв`язку з чим апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 11 174,96 грн, тому сума судового збору при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить 16 762,44 грн.
Судовий збір відповідно до ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року сплачується через банківські установи, чи поштовим відділенням зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Для перерахування коштів на оплату вказаних витрат у платіжному документі зазначається призначення платежу за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - УК у м. Одесі/Малиновськ. р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Рахунок отримувача - UA538999980313141206080015007;
Код класифікації доходів бюджету – 22030200
Призначення платежу: судовий збір, за позовом__(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський апеляційний суд
Прізвище, Ім`я, По батькові платника.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, а саме подання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі відповідно до закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.31, 33, 260, 175, 177, 185, 354, 356, 357, ЦПК України, Одеський апеляційний суд, –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2019 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди – залишити без руху.
Повідомити апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз`яснити апелянту, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суддею буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст.ст. 185, 357, ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак в частині визначення судових витрат може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк
